Ландшафтні дизайнери зі зруйнованої росіянами Бучі вперше представлять проект, що символізує незламність українського духу, на фестивалі шоу-садів Hampton Court Flower Festival у Лондоні.
Повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну застало Вікторію та Олексія Манойло в Італії. Туди вони виїхали по роботі – відвідували професійну виставку ландшафтних дизайнерів у Мілані. У своїй рідній країні Вікторія й Олексій мешкали у селі біля міста Буча. Оскільки ці населені пункти на початку війни зазнали масштабних руйнувань і потрапили під окупацію, повертатися їм не було куди. Тож, шукаючи притулку, опинилися у Німеччині.
Потім подружжя поїхало до Нідерландів, де мешкає їх подруга, відома ландшафтна дизайнерка американського походження Керрі Престон. Звісно ж, під час візиту до колеги розмови йшли і про війну, і про подальшу долю українських зелених насаджень, і про мрію – створити сад, який показав би прагнення українців до свободи, їх самоідентичність, стійкість і волю до перемоги. А незабаром виявилося, що втілити мрію цілком реально, адже на початку травня з’явилося місце для українського проекту на всесвітньовідомому фестивалі шоу-садів Hampton Court Flower Festival, який проходитиме з 4 по 9 липня у Лондоні.
Часу на підготовку проекту залишалося дуже мало. Тож взялися за нього потужною командою: крім Вікторії й Олексія Манойленко і Керрі Престон участь у розробці взяли ще двоє європейських колег – Енора Ельмозніно та Тесс Крюс. Вони взяли на себе графічну та технічну частину проекту. Завершили роботу в дуже стислий термін – близько місяця. І були дуже раді, коли наприкінці травня дізналися, що їхній сад був офіційно прийнятий до шоу.
Сад назвали «Те, що не горить». У своєму проекті автори поєднали український землеробський ландшафт і народну культуру. Його центром є ячмінне поле з польовими квітами, на якому стоїть згоріла хата. Утім, це не просто руїна: її каркас замість стін завішаний вишитими рушниками. Вони немов утворюють нову шкіру для будинку і водночас нагадують про самобутню культуру українців, про зв’язок поколінь, який не переривався попри всі негаразди попередніх століть. Всередині хати дизайнери розмістили тризуб як символ, що простежується в історії України і означає опір і відродження. Вони стверджують, що в цілому сад – відповідь на заперечення української ідентичності, яку представляє воєнне вторгнення росії.
Автори також сподіваються, що їх проект допоможе зібрати кошти на відбудову українських парків, садів та природних територій. Для досягнення цієї мети команда співпрацює з Гільдією ландшафтних архітекторів України, щоб створити проект «Жовте та блакитне дає зелений». Першим кроком цієї групи буде визначення короткострокових і довгострокових пріоритетів, як для надання допомоги в нагальних потребах і проектах, так і для розробки довгострокових перспектив розвитку. Вже розпочато збір коштів, які будуть використані як для фінансування саду «Те, що не горить», так і на відновлення зелених насаджень в Україні.
Фестиваль шоу-садів Hampton Court Flower Festival організує Королівське садівницьке товариство (RHS), яке є провідною благодійною організацією Сполученого Королівства. Це найбільша щорічна виставка квітів у світі. Вона збирає близько 140 тисяч любителів садівництва, які безпосередньо відвідують захід, а також телевізійну аудиторію у 121 мільйон глядачів та 5,2 мільйонів переглядів сторінок шоу в Інтернеті протягом тижня. Тому бути представленим на стенді фестивалю є мрією й великим досягненням та визнанням для кожного ландгафтного дизайнера. А наші співвітчизники, взявши участь у шоу, ще й зможуть мовою квітів розповісти світу про трагедію й надію України.
Поділитись в соцмережах:
