Аграрії південних областей України разом з науковцями випробовуватимуть інноваційне рішення для боротьби з посухами. Про це повідомили в Міністерстві аграрної політики та продовольства.
Посухи в різних частинах нашої планети почастішали, але й наука не стоїть на місці. Серед новітніх методів протидії такому лиху – використання сорбентів, які накопичують і утримують вологу, а потім віддають її ґрунту.
Сорбенти вже використовують в Японії, Індії, США, деяких країнах Європи. В Україні дотепер такий метод не застосовували.
В Мінагрополітики розповіли, що першими випробувати інноваційне рішення зможуть 125 сільгоспвиробників з Херсонської й Миколаївської областей, які найбільше потерпають від нестачі води для поливу після руйнування Каховської ГЕС. Завдяки донорам з Японії та проєкту «Згуртовані громади», який за підтримки Програми USAID АГРО реалізує Всеукраїнська асоціація громад, аграрії безкоштовно отримають загалом 5120 кг сорбенту EF Polymer.
Сорбент являє собою органічну гідрогелеву речовину. Це – екологічно чистий продукт, виготовлений з органічних відходів, таких як шкірки фруктів. Його вносять в ґрунт під час посівної. Після дощу або поливу гідрогель вбирає в себе вологу. Речовина може всотати води в 50–100 разів більше власної ваги. Потім сорбент повільно віддає її ґрунту і рослинам.
Використання гідрогелю дозволяє волозі затриматися в ґрунті на 15 днів довше, ніж зазвичай, і скоротити витрати води для поливу на 40%.
Оскільки сорбент зроблений з натуральної сировини, після використання він повністю біологічно розкладається протягом 180 днів, перетворюючись на органічне добриво. Таким чином, він ще й допомагає заощадити до 20% добрив.
Крім того, речовина запобігає ерозії ґрунту.
Використання сорбенту вже отримало позитивну оцінку японських та європейських фермерів. За їх досвідом, таке інноваційне рішення допомагає збільшити врожайність сільськогосподарських культур у посушливих регіонах на 10–30%.
Українські аграрії, які отримають сорбент, стануть ще й дослідниками. Вони оцінять результат використання гідрогелю на своїх полях. А з наукової точки зору висновки зроблять фахівці Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НАНУ, які вивчатимуть новинку разом з фермерами.
Поділитись в соцмережах:
