Українська аграрна спільнота закликала Євросоюз зберегти вільну торгівлю задля майбутнього нашої країни. Про це йдеться у заяві асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ).
В УКАБ висловили стурбованість пропозиціями Єврокомісії від 31 січня, що стосуються можливих торгових преференцій на наступний календарний рік, починаючи з 6 червня 2024 року.
– На жаль, запропонована постанова запроваджує обмеження ЄС на імпорт найважливіших груп товарів для українського агроекспорту (м’ясо птиці, цукор та яйця), – сказано в заяві. – Хоча ці обмеження пропонуються як захисні заходи відповідно до торговельного законодавства ЄС та СОТ, насправді вони передбачають автоматичне повернення тарифних квот у випадку, якщо імпорт цієї продукції з України перевищить середньоарифметичний імпорт за 2022-2023 роки.
Однак аграрії впевнені, що ці преференції особливо важливі для українського агропродовольчого сектору. Адже завдяки ним українські експортери змогли зберегти виробництво та робочі місця, а також забезпечили надходження валютної виручки протягом 2022-2023 років.
Експерти УКАБ наводять важливі цифри, що підтверджують їхні висновки. Так, економічна війна росії проти українських чорноморських портів витіснила понад 50% українського сільськогосподарського експорту на ринок ЄС.
У 2023 році експорт агропродовольчої продукції з України становив 21,9 млрд дол. США, що дорівнює 61% від загального експорту товарів з України. У 2022 році аналогічні показники складали 23,4 млрд дол. США і 53% відповідно. Причому, частка ЄС у загальному обсязі експорту агропродовольчої продукції з України у 2023 році склала 56,6% (55,1% у 2022 році) або 12,4 млрд дол. США (12,9 млрд дол. США у 2022 році).
В УКАБ попереджають, що нинішнього року Україну може спіткати макроекономічна криза та девальвація валюти, якщо не надійде міжнародна фінансова підтримка.
У жовтні минулого року дефіцит платіжного балансу України досяг 2,95 млрд дол. США за місяць. Як зазначається, такий показник є найгіршим з часів фінансової кризи 2008 року. Тоді дефіцит платіжного балансу сягав 2,3 млрд дол. США на місяць. Це призвело до того, що в 2008-2009 роках українську гривню довелося девальвувати на 70%.
У 2024 року прогнозується дефіцит держбюджету в розмірі 43,5 млрд дол. США. Очікується надходження 41 млрд дол. США від міжнародних донорів, в тому числі – від Сполучених Штатів. Проте, якщо надійде половина необхідних коштів, то, за оцінками НБУ, національну валюту доведеться девальвувати на 25–30%. Якщо ж фінансової підтримки не буде, девальвація гривні досягне 40–50%.
– Тому питання збереження вільного доступу української агропродукції на ринок ЄС є життєво важливим для торговельного балансу України, – наголошують в УКАБ. – Тож, без сумнівів, якщо запропоновані торгові обмеження буде введено, Україна може мати справу з макроекономічною кризою.
Водночас українські експерти вказують на відсутність підтвердження негативного впливу ввезення продукції наших аграріїв на ринок Євросоюзу. Це визнає навіть Єврокомсія у пояснювальній записці до проєкту регламенту. Так, 2023 року імпорт сільськогосподарської продукції з України становив лише 9% від загального імпорту агропродовольчої продукції до ЄС. Зрозуміло, що такі обсяги не можуть істотно вплинути на європейський ринок.
З іншого боку, до ЄС все ще завозять аграрну продукцію з рф, причому, в чималій кількості.
– Цифри спантеличують: у 2022/23 маркетинговому році ЄС імпортував з Росії 835 тис. тонн зерна, – інформує УКАБ. – Для порівняння, у 2021/22 році ці обсяги були трохи вищими – 1 мільйон 152 тисячі тонн. Менш ніж за п’ять місяців 2023 року ці обсяги вже сягнули 811 тис. тонн. Чи правильно розуміємо, що ЄС не лише толерує нахабному розширенню росією своїх позицій на світовому продовольчому ринку, а й фактично сприяє цьому?
Зважаючи на наведені факти, українська аграрна спільнота вважає за необхідне зберегти вільну торгівлю і нагадує про історичне рішення Європейської ради від 1 лютого, коли 27 країн-членів ЄС підтримали програму Ukraine Facility. Цей інструмент фінансової підтримки з боку ЄС надає Україні впевненість у фінансовій стабільності та здатності продовжувати боротьбу проти російської агресії за свою незалежність та загальноєвропейські цінності.
– УКАБ закликає інституції ЄС наслідувати приклад сміливого та амбітного рішення щодо підтримки програми Ukraine Facility та відмовитися від запропонованих обмежень на імпорт української курятини, цукру та курячих яєць, – йдеться в заяві. – Найбільш ефективним кроком було б продовження торговельних преференцій на більш тривалий термін, наприклад, на 4-річний період, з одночасним моніторингом впливу імпорту на ринок ЄС та підтримкою плідного діалогу з українською стороною у межах створеної із цією метою Платформи трейдової координації Україна-ЄС.
Поділитись в соцмережах:
