Аграрний бізнес, і не тільки аграрний, уважно слідкує за подіями навколо виробника курятини №1 в Україні – ПрАТ “Миронівського хлібопродукту” (МХП).
Наприкінці червня 2019 року Антимонопольний комітет (АМКУ) розпочав розслідування дій групи МХП за ознаками зловживання монопольним становищем.
А в середині липня Президент України Володимир Зеленський на засіданні Національної ради з питань антикорупційної політики запропонував правоохоронним органам перевірити доцільність та правильність держпідтримки впродовж останніх років найбільшого виробника курятини в Україні. Обсяги допомоги з державного бюджету цьому виробнику складали щороку 1 млрд грн і більше.
Звернула на себе увагу миттєва реакція Всеукраїнської агарної ради (ВАР) на захист справедливості та законності розподілення державної допомоги одному із найбільших і найуспішніших аграрних бізнесів України. «Перевіряти підстави для виплати дотацій МХП – справа безперспективна. Навіть якщо перевірка відбудеться, ми побачимо, що гроші були виплачені на основі об’єктивних показників і у відповідності з прийнятими урядом на той момент підзаконними актами. Тобто шукати тут який-небудь склад злочину в діях МХП, як і будь-якого іншого отримувача дотацій – безперспективно» – заявили у ВАР.
Така позиція керівництва ВАР і не дивна. Саме керівництво цієї громадської спілки, яка за іронією долі позиціонує себе в якості захисника інтересів малого і середнього агробізнесу, начебто на вимогу Міжнародного валютного фонду (МВФ) ліквідувало спецрежим ПДВ для сільгосппідприємств, за яким всі аграрії без виключення отримували держпідтримку, розробило і запропонувало новий механізм держпідтримки – квазікумуляцію ПДВ, за яким держпідтримка дісталася лише «вибраним» великим агрохолдингам.
Після цього було кілька спроб змінити несправедливий розподіл державної допомоги. Але, за іронією долі, саме галузева Асоціація виробників молока та Асоціація «Свинарі України», які по суті і є ВАР, виступали на захист держпідтримки саме виробників курятини.
Так було, наприклад, в грудні 2017 року із збереженням несправедливого розподілу держпідтримки в держбюджеті на 2018 рік. ВАР і підлеглі ВАР галузеві асоціації свинарів і виробників молока виступили із заявою за збереження дотацій на користь виробників курятини.
Чому за іронією долі, поясню на свинарстві.
Асоціація «Свинарі України» цією заявою в черговий раз здала інтереси свинарів України.
У заяві говориться «Зокрема аграрії наголошують, що рівень рентабельності виробництва м’яса птиці та яєць значно відстає від показників інших сільськогосподарських галузей. За даними Державної служби статистики у 2016 році прибутковість виробництва курятини та яєць курячих становила відповідно 4,9% і 0,6%.»
Про відставання рівня рентабельності виробництва м’яса птиці в 2016 році інформація, м’яко кажучи, неправдива. Бо саме в 2015, 2016, 2017 роках не птахівники, а виробники свинини отримали, в переважній більшості, збитки по 1 млн. грн. на кожну тисячу свиней на свинокомплексі. Ціна живих свиней впала за ці роки до 1 євро/кг при собівартості 1,3 євро/кг. Саме за цей період поголів’я свиней в Україні зменшилося на 2 млн. голів (з 8 млн. голів до 6 млн. голів свиней), з ринку пішло 500 свинокомплексів. Десятки тисяч людей в селах втратили роботу. Середнє за рік споживання свинини українцями зменшилося з 25 кг до 15 кг.
А виробники курятини в той же час вже були одними із найефективніших і з найнижчою собівартістю вирощування птиці в світі – 0,65 євро/кг. Така собівартість забезпечує мінімум 50% рентабельності інвестицій за один цикл вирощування птиці, а у вертикально інтегрованих виробників і більше. Нагадаємо, що у птахівництві виробничих циклів, як правило, більше 6 за рік.
І це лише одна сторона медалі.
Друга, ще більше нищівна для свинарства – відсутність в державному бюджеті за 7 років АЧС в Україні 150 млн. гривень – заявлених свинокомплексами втрат – для компенсації їм за знищених свиней у випадку АЧС. На фоні мільярдної допомоги окремим успішним виробникам курятини щороку, саме відсутність компенсацій свинокомплексам у випадку АЧС 150 млн. грн за сім років АЧС в Україні і привела до створення нелегального ринку свинини, інфікованої АЧС, і несе збитки економіці України та інших країн світу, і Євросоюзу зокрема.
Особисто я вважаю відповідальним за це керівництво Асоціації «Свинарі України», яке за 7 років АЧС в Україні не спромоглося розробити і впровадити механізм виплати компенсацій свинокомплексам у випадку АЧС, пролобіювати виділення коштів в держбюджеті, натомість успішно лобіювало державні дотації виробникам курятини.
Зміна влади в країні дала надію і представникам інших галузей тваринництва, що проблеми, які накопичувалися роками, будуть вирішені, а інтереси інших галузей перестануть бути предметом торгів чи спекуляцій.
«Старі» агролобісти з Всеукраїнської аграрної ради відповідальні за руйнування свинарства і молочного скотарства, втрату конкурентоспроможності цими галузями, разом з якими стали неконкурентоспроможними м’ясопереробна та молокопереробна галузі. В Україні собівартість свинини та молока – одні з найвищих в світі, внаслідок чого створюються високі ціни для переробки і високі ціни для кінцевих споживачів – нас з вами.
ВАР пробує перевзутися на ходу, сформувати у громадськості власний образ захисників інтересів малого і середнього бізнесу. Ініціюють суд з Кабміном про скасування несправедливого механізму дотацій, до створення якого самі і мають відношення.
Саме свинарство сьогодні могло б вже бути одним із потужних драйверів агробізнесу і економіки України. Ціни на свинину в світі, через її дефіцит, ростуть, а до кінця року подвоються. Саме свинарство в Україні на фоні найнижчої собівартості курятини в світі – 0,65 євро/кг здатне забезпечити найнижчу собівартість свинини в світі – 0,5 євро/кг, нижчу, навіть, за собівартість курки.
Держава отримувала б податки. Додана вартість від збільшення на 1 млн. тонн виробництва свинини може становити 32 млрд. грн. В країну за рік могли б надходити додатково 1,7 млрд. євро валютних надходжень за поточними цінами на свинину. Українці споживали б свинину за ціною, можливо, в рази меншою. А в селах могли б з’явитися близько 100 тисяч нових робочих місць.
Микола Бабенко
Гендиректор Центру підвищення ефективності в тваринництві
Поділитись в соцмережах:
