Стримати здорожчання соняшникової олії можна, забезпечивши ефективне функціонування Аграрного фонду. Таку експертну думку оприлюднив Інститут аграрної економіки.
– Одним із варіантів стримування цін на соняшникову олію, яка з вересня 2020 року подорожчала майже на 80%, може стати застосування практики державних закупівель Аграрним фондом у період низьких цін і їх інтервенція на ринок у пікові періоди високих цін для згладжування цінових коливань і стримання продовольчої інфляції, – зазначив старший науковий співробітник відділу ціноутворення та аграрного ринку Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Артем Педорченко.
За його словами, запровадження інших механізмів може негативно вплинути на інтереси різних учасників ринку – аграріїв, переробників, експортерів, а також на вітчизняну економіку в цілому.
– Україна глибоко інтегрована у світовий ринок соняшникової олії, – нагадав науковець. – Частка експорту цього виду агропродукції з України складає близько 95%. За обсягами виробництва та експорту соняшникової олії наша держава вже 14 років поспіль посідає перше місце в світі. Надходження від її експорту складають значну частину (до 10%) валютної виручки, що надходить в країну.
З огляду на це, за оцінками науковців Інституту аграрної економіки, обмеження експорту для стримування внутрішніх цін може призвести до зменшення обсягів виробництва, зупинки підприємств, скорочення робочих місць, втрати зовнішніх ринків збуту тощо.
– Водночас через високу експортоорієнтованість вітчизняної соняшникової олії світова кон’юнктура на ринку насіння олійних культур та продуктів його переробки безпосередньо впливає на ціну соняшникової олії в Україні, – зазначив Артем Педорченко.
На зовнішньому ринку ціни на українську соняшникову олію у 2020/21 маркетинговому році стрімко зростали у період з вересня 2020 року по лютий 2021 року: збільшення ціни склало близько 70%. Якщо у вересні минулого року ціна попиту становила менше 1000 дол. США за 1 т на умовах FOB-порт Чорного моря, то у лютому 2021 року досягла значення у 1700 дол. США за 1 т, а у березні цього року ціни дещо знизилися – до 1500 дол. США за 1 т.
До 98% насіння соняшнику, що збирають в Україні, переробляють на вітчизняних підприємствах оліє-жирового комплексу, які формують відпускні ціни, спираючись на світову кон’юнктуру ринку соняшникової олії та інших рослинних олій, а також на курс національної валюти.
– Відпускна ціна виробників за 1 л бутильованої рафінованої дезодорованої соняшникової олії складає 1,6 дол. США, тобто 52 грн/л ($1,6 х 27 (курс грн/$) х 1,2 (ПДВ) = 52 грн/л). При цьому відпускна ціна роздрібних мереж на цю продукцію, з урахуванням націнки і податків, становить понад 70 грн/л, тобто майже на 40% перевищує відпускні ціни заводу, – наголосив науковець.
Втім, Артем Педорченко вважає, що запровадження обмеження роздрібних відпускних цін – держрегулювання – може призвести до створення дефіциту та процвітання чорного ринку.
– Слід також пам’ятати, – зазначив він, – що у 2020 році несприятливі погодні умови вплинули на урожай соняшнику в Україні, який склав 13,1 млн т, що на 14% менше показників попереднього року.
За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, у 2021 році очікується незначне розширення виробництва соняшнику – до 14,2 млн. т, тобто на 8 % більше ніж торік. Крім того, на світовому ринку передбачається збільшення пропозиції рослинних олій за рахунок зростання виробництва сої у світі. А це означає, що ціни на соняшникову олію мають знизитися з початком збору врожаю соняшнику у вересні.
– Отже, найбільш ефективним механізмом стримування цін на соціально значущі види продовольчих товарів у сучасних економічних умовах вбачаємо створення їх державних запасів під час періодів низьких цін і інтервенції на ринок у періоди здорожчання. Також вбачаємо можливими домовленості Уряду з операторами ринку, зокрема з великими мережами роздрібної торгівлі, про тимчасове обмеження торгової націнки на такі товари, за аналогією з меморандумами між Урядом та експортерами про обсяги експорту певних видів агропродукції, – підсумував Артем Педорченко.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
