«Зупинити засолення ґрунту, підвищити його продуктивність!»: під таким гаслом в нинішньому році проходить Всесвітній день ґрунтів, який щорічно відзначають 5 грудня. Проблема засолення актуальна і для України.
Всесвітній день ґрунтів був заснований за ініціативи Міжнародного союзу ґрунтознавчих наук, яку підтримала Продовольча і сільськогосподарська організація ООН (ФАО). Відповідне рішення Генеральна асамблея ООН ухвалила 2013 року. Датою відзначення свята обрали день захисту знаменитим науковцем Василем Докучаєвим докторської дисертації на основі його відомих досліджень чорноземів. Сталося це 5 грудня 1883 року.
Кожного разу для дня ґрунтів обирають певну тему, відповідно до якої проходять конференції, круглі столи, відбувається інформаційна кампанія. Головним питанням нинішнього року стало засолення.
Ця проблема є досить поширеною на нашій планеті. Щоб оцінити її масштаби, був проведений збір даних по всьому світу, до якого залучили 350 національних експертів у 118 країнах. Вони здійснили картографування виявлених засолених ґрунтів. Такі карти були зроблені для 85% суходолу. На їх основі склали глобальну карту, яку щойно оприлюднила ФАО. На жаль, на ній нема даних по кількох регіонах світу, в тому числі – по частині Євразії, Близького Сходу і Північної Африки. З різних причин країни, розташовані в цих частинах земної кулі, не змогли надіслати дані. Утім, і наявної інформації достатньо, щоб зрозуміти: питання дійсно вимагає уваги науковців і аграріїв.
У проведених дослідженнях окремо визначали засолення верхнього шару ґрунту товщиною до 30 см і підґрунтового шару товщиною 30–100 см. Виявлено понад 424 млн га засоленого верхнього шару і 833 млн га – підґрунтового. Це складає, відповідно, 3% і 6% обстеженої частини суходолу. Понад дві третини таких земель розташовані в засушливих пустелях і степах.
Актуальна ця проблема і для України. Як зазначив напередодні Всесвітнього дня ґрунтів у своєму привітанні колегам Президент Національної академії аграрних наук академік Ярослав Гадзало, в Україні понад 4 млн га засолених земель. Це досить багато, адже загалом територія країни становить 60,3 млн га, а сільськогосподарських угідь з них – 41,5 млн га.
Над вирішенням даної проблеми працюють науковці Інституту ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського. Вони розробили наукові засади створення системи охорони ґрунтів від засолення і солонцюватості та відповідні зональні рекомендації.
– З метою раціонального використання 2,8 млн га солонцевих та 5,5 млн га кислих ґрунтів розроблено Концепцію хімічної меліорації кислих і солонцевих земель, нові ресурсозбережувальні технології її проведення, нормативи екологічно безпечного зрошення чорноземів, карти еколого-меліоративного стану зрошуваних і осушуваних земель, видано Керівництво з управління засоленими ґрунтами (ФАО), – розповів академік Ярослав Гадзало.
Частина таких ґрунтів є засоленими з природних причин. Це, насамперед, солонці й солончаки, які утворилися через особливості географічного розташування і клімату, у процесі вивітрювання, перенесення солей вітром з морів і океанів, проникнення їх з ґрунтових вод тощо. На них існують унікальні фітоценози, де зростають види рослин, пристосовані до таких умов.
Для сільського господарства в цілому більше значення має вторинне засолення, яке виникає в результаті осушення або зрошення територій. При поливі це відбувається обов’язково, але інтенсивність процесу різна. Особливо небезпечним є зрошення з використанням води з високою мінералізацією.
Накопичуючись у ґрунті, з часом легкорозчинні солі починають негативно впливати на культурні рослини. Небезпечним вважається їх вміст понад 0,1–0,3%. Поступово знижуються врожаї, рослини зазнають пригнічення. Відбувається це через високий осмотичний тиск ґрунтового розчину, що перевищує осмотичний тиск клітинного соку. Через це зменшується надходження води в тканини рослин, збільшується її випаровування, погіршується синтез органічних речовин, процеси дихання і утворення цукрів. Зрештою, рослини засихають і гинуть.
Щоб не допустити такого сценарію, необхідно вчасно вживати заходів із запобігання засоленню. Для цього застосовують промивні поливи, які видаляють надлишок солей з прикореневої зони. Також практикують внесення гіпсу. Попереджає засолення полів влаштування дренажу і використання крапельного зрошення. У багатьох країнах селекціонери працюють над виведенням сортів культурних рослин з підвищеною стійкістю до вмісту солей у ґрунті. Роботу ведуть як методами класичної селекції, так і за допомогою генної інженерії. Позитивні результати отримані вже для ячменю, картоплі, цукрової тростини тощо.
Поділитись в соцмережах:
