“За січень-листопад 2019 року Україна імпортувала 32,5 тис. т насіння зернових та 42,0 тис. т насіння олійних культур на загальну суму 427,8 млн дол. США. Це майже у 34 рази перевищує обсяги вітчизняного експорту насіннєвого матеріалу у 12,7 млн дол. США за відповідний період”, – поінформував завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки”, д.е.н. Олександр Захарчук.
За його словами, тенденція до збільшення імпорту насіннєвого матеріалу, яка спостерігається в Україні з 2015 року і зберіглася торік, є результатом різкого підвищення попиту через збільшення його споживання холдинговими компаніями та великими й середніми товаровиробниками.
При цьому слід взяти до уваги, наголосив науковець, що більшість іноземних насіннєвих компаній побудували свої заводи на території України та для локалізації власного виробництва вже на території нашої держави здійснюють продаж насіння вітчизняним товаровиробникам, не завозячи його з-за кордону.
У 2019 році левову частку (90,0 %) в імпорті до України насіння зернових культур склала кукурудза – 29,4 тис. т. Насіннєвої пшениці закупили за кордоном 1,9 тис. т.
В імпорті насіння олійних культур на соняшник припадає 70 %. Його поставки склали 29,6 тис. т. Також закупили 9,1 тис. т ріпаку та 1,1 тис. т сої.
На ці види продукції припадає понад 90 % вітчизняного імпорту.
У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (53 %) вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього витратили 224,4 млн дол. США.
Близько половини (41,2 %) цього виду насіннєвого матеріалу – 8,5 тис. т на 92,4 млн дол. США – Україна закупила у США, понад чверть (26,7 %) – у Туреччини, поставки якої склали 5,7 тис. т на 59,9 млн дол. США. Значно менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції – 2,3 тис. т на 25,6 млн дол. США (11,4 %), та Іспанії – 1,4 тис. т на 13,2 млн дол. США (5,9 %).
Понад чверть (27,6 %) від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу 118,1 млн дол. США – була витрачена на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були Румунія – 11,2 тис. т на 36,2 млн. дол. США (30,7 %), Угорщина – 8,2 тис. т на 30,4 млн дол. США (25,7 %), а також Франція – 4,4 тис. т на 25 млн дол. США (21,2 %). У Швейцарії кукурудзи закупили 1,6 тис. т на суму 8,2 млн дол. США (6,9 %), а у Сербії – 2,4 тис. т на 7,3 млн дол. США (6,2 %).
Насіння сої загальною вартістю 2 млн дол. США імпортували з Канади (774 т – 71,5 % імпорту сої), Австрії (98 т), Франції (97 т) та Чехії (62 т).
Ріпаку за одинадцять місяців 2019 року закупили на 37,1 млн дол. США. Основні постачальники продукції – Німеччина – 2,2 тис. т на 17,3 млн дол. США (46,6 %) та Франція – 1,4 тис. т на 13,6 млн дол. США (36,7 %). Значно менші поставки здійснили Іспанія (9,7 %) та Польща (5,4 %).
“Зберігається тенденція до зростання імпорту насіння цукрових буряків та овочів”, – зазначив Олександр Захарчук. – “За січень-листопад 2019 року закуплено майже 600 т насіння цукрового буряку на 18,3 млн. дол. США. Цей обсяг насіння дає змогу засіяти майже всі наявні під цукровим буряком площі в Україні.”
Імпорт насіння овочів у вартісному вимірі збільшився порівняно з 2018 роком на 1,6% та склав 22,7 млн. дол. США. Також збільшуються закупівлі насіння нішових культур, зокрема, сорго, льону та гірчиці.
Порівняно з попереднім роком ціни на імпортне насіння соняшнику у 2019 році зменшилися більш ніж на 1 000 дол. США, зазначив експерт. За 1 тонну насіннєвого матеріалу слід було заплатити 7 573 дол. США проти 8643 дол. США у 2018 році, тобто на 12,4 % менше.
Ціни на гібридну кукурудзу зросли на 1,8 % – з 3 950 дол. США до 4023 дол. США за тонну.
Ціни на сою також збільшилися (+21,7 %) – з 1 447 дол. США у 2018 році до 1 848 дол. США за 11 місяців 2019 року.
Ціна на ріпак також зросли на 18,2 % – з 3 323 дол. США у 2018 році до 4 063 дол. США за 11 місяців 2019 року.
“Таким чином, зростання вартості імпорту відбувається також і за рахунок збільшення цін на імпортоване насіння, які й так в кілька разів вищі, ніж на вітчизняне насіння”, – підсумував Олександр Захарчук.
Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”
Поділитись в соцмережах:
