2022 року втрати українського аграрного сектора внаслідок логістичних проблем можуть сягнути близько 10 млрд дол. США. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.
– 2022 року, внаслідок повномасштабного вторгнення рф в Україну, вітчизняний аграрний сектор лише на блокуванні морських портів та зміні логістики експортних перевезень може втратити 7,5–8,0 млрд дол. США, на вартості непроданого минулорічного зерна – 0,5 млрд дол. США, а на вартості знищених або захоплених окупантами складських приміщень елеваторів – ще додатково 1,3 млрд дол. США, – розповів завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», доктор економічних наук Олександр Захарчук, інформуючи про результати проведених науковцями досліджень. – Разом це складе 9,3–9,8 млрд дол. США, або майже сумарний прибуток аграрних підприємств, отриманий за 2020 та 2021 роки.
За словами експерта, нагальним завданням сьогоденної агрологістики є оптимальне формування й ефективне управління товарно-інформаційно-фінансовими потоками сфер постачання, виробництва і збуту сільськогосподарських продуктів, які були зруйновані або окуповані через воєнні дії росії на території України.
– До початку повномасштабної агресії росії залізничний транспорт України був провідною галуззю в дорожньо-транспортному комплексі держави, – зазначив Олександр Захарчук. – Він забезпечував майже 82% вантажних і 36% пасажирських перевезень, здійснюваних всіма видами транспорту.
Станом на початок 2022 року експлуатаційна мережа залізниць України – без урахування окупованих на Сході територій, мережа яких нині не експлуатується, – складала майже 19,8 тис. км, понад 47,2% з яких електрифіковано.
За обсягами вантажних перевезень залізниці України посідають четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, росії та Індії.
Аналіз обсягів перевезень зернових різними видами транспорту свідчить, що у 2021 році, як і в попередні роки, найбільше перевезено зернових саме «Укрзалізницею». Торік вона перевезла 33,6 млн т зернових вантажів. Найбільше за рік зерна було перевезено на експорт – 30,3 млн т. Перевезення зернових вантажів у внутрішньому сполученні у 2021 році склали 3,1 млн т, імпорт – 101,3 тис. т, транзит – 214 тис. т. Частка «Укрзалізниці» у загальному обсязі перевезень зернових вантажів на експорт складала близько 62,3%.
Однією з найбільших проблем, особливо в пікові періоди перевезень, була низька пропускна здатність припортової залізничної інфраструктури. На кінець 2021 року максимальна пропускна здатність припортових залізничних станцій становила близько 2100 вагонів із зерном.
З початку широкомасштабної війни у 2022 році мережа залізниць втратила додатково ще 15% своєї експлуатаційної мережі від загальної, крім втраченої у АР Крим і частині Донецької та Луганської областей у 2014 році.
– Крім того, у березні практично всі експортні обсяги зерна розвернулися у бік західних та південно-західних кордонів, стався транспортний колапс, – нагадав експерт. – На прикордонних переходах почали утворюватися затори з поїздів, які чекали своєї черги по 20–40 діб.
Тим не менше з початком функціонування «зернового коридору» «Укрзалізниця» почала стрімко повертати собі довоєнну продуктивність. У вересні було експортовано 2,7 млн т зерна, у тому числі через західні прикордонні переходи – понад 800 тис. т. У жовтні залізниця збільшила цей показник до 3,6 млн т. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, за умови продовження роботи «зернового коридору» залізничні перевезення можуть сягнути минулорічного рівня у 4,1 млн т.
– Нині для сільського господарства найбільш гостро стоїть проблема тарифів на перевезення урожаю та вартості його зберігання, – наголосив Олександр Захарчук.
Лише у січні-лютому 2022 року тарифи на перевезення зернових вантажів залізничним транспортом в Україні зросли на 15–20% порівняно з аналогічним періодом 2021 року. Подальше зростання вартості залізничної логістики – збільшення тарифів для зернових вантажів з 29 червня 2022 року ще на 70% – призвело до додаткових витрат аграріїв, що оцінюються у 120 млн дол. США на рік.
В цілому, з початком блокади портів, вартість логістики в структурі експорту зросла у 5–7 разів та досягла показника 180 дол. США на 1 т зерна.
З огляду на таку вартість логістики, виробники зерна вимушені продавати товар вже нижче собівартості. За середніми розрахунками, вартість 1 т пшениці в полі вимушено знизилась до 100–120 дол. США/т при собівартості виробництва щонайменше 120–150 дол. США/т.
При цьому, оскільки у 2022 році планується зібрати не менше 50 млн т урожаю зернових та 15 млн т олійних з врахуванням перехідних запасів, очікувався дефіцит елеваторних потужностей не менше 15–20 млн т. Це може також призвести до значних втрат через відсутність відповідних умов для зберігання врожаю.
– Тому, для реалізації експорту сільськогосподарської продукції, необхідно в подальшому розвивати аграрну логістику через будівництво нових перевалочних комплексів та транскордонних терміналів на заході України; будівництво нового транспортного коридору до портів Польщі та Литви на базі широкої залізничної колії; розвиток річкового експорту агропродукції; збереження й підтримку аграрного сектору в умовах неповної роботи портів на рівні держави, – підсумував Олександр Захарчук.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
