Агропродовольча продукція переважає в українському експорті, і у першому півріччі 2024 року її продажі за кордон продовжували зростати. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.
– За даними Державної митної служби України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2024 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 11847 млн дол. США на 5% і склав 12451 млн дол. США, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академік НААН Микола Пугачов.
Вчений зауважив, що, за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за результатами шести місяців 2024 року агропродовольча продукція переважає в загальному експорті України, де її частка складає 64%.
За його словами, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У І півріччі 2024 року їх сумарна частка склала майже 94% вартості українського експорту сільгосппродукції.
– При цьому спостерігається нарощування поставок до Євросоюзу, який третій рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Африки, тоді як експорт продовольства в Азію знижується, – зазначив Микола Пугачов.
Утримуючи позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції від початку повномасштабної агресії рф на території нашої держави, країни – члени Європейського Союзу за січень-червень 2024 року закупили понад 50% українського продовольства – на 6285 млн дол. США, на 4% перевищивши показник за відповідний період минулого року.
За І півріччя 2024 року країни Азії закупили українського продовольства на 3909 млн дол. США, що на 9% менше, ніж за відповідний період 2023 року. Частка Азії за цей період склала понад 31% від загального експорту аграрної продукції.
Обсяги експорту до країн Африки становили 1475 млн дол. США, перевищивши торішній показник у 1,7 разу. Частка цього регіону дорівнювала 12% від загального експорту аграрної продукції з України.
За результатами І півріччя 2024 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції зі значним відривом очолює Іспанія, якій було продано аграрної сировини і готових продуктів на суму 1518 млн дол. США. Це забезпечило їй частку в 12% у географічній структурі нашого експорту.
Другу позицію, як і за підсумками всього минулого року, здійснивши закупівлі на суму 946 млн дол. США, утримує Китай, частка якого склала приблизно 8%.
Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3, забезпечила собі звичне третє місце, імпортувавши агропродукції на суму у 926 млн дол. США, тобто понад 7% від загальної вартості.
Значну виручку українські експортери отримали також з Єгипту (910 млн дол. США), Нідерландів (831 млн дол. США), Польщі (733 млн дол. США), Італії (632 млн дол. США), Румунії (582 млн дол. США), Німеччини (471 млн дол. США) та Індії (351 млн дол. США).
Сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 63% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у І півріччі 2024 року.
Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (5264 млн дол. США), олії та жири (3079 млн дол. США), олійні культури (1061 млн дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (821 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (505 млн дол. США).
Разом вони забезпечили 86% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу.
Науковець зазначив, що при цьому у поточному році в грошовому виразі збільшується експорт м’ясопродуктів, олії, залишків та відходів, однак зменшилась виручка від продажів олійних, а рівень доходів від поставок зерна практично не змінився.
– У 2024 році експорт та імпорт агропродовольчої продукції нашою країною синхронно зростають, однак досить повільними темпами. При цьому вони характеризуються фактично незмінною товарною і географічною структурою, що вже давно сформовані. Враховуючи наявні тенденції, за в цілому сприятливих кон’юнктурних факторів внутрішнього та глобального середовища, Україна здатна зберегти показники зовнішньої аграрної торгівлі на рівні 2023 року. При цьому зниження темпів експорту наприкінці весни й на початку літа стало наслідком скорочення на внутрішньому ринку обсягів актуальної пропозиції доступної для реалізації продукції. Відтак ключовим аспектом на перспективу виглядає новий урожай базових сільськогосподарських культур та об’єктивний потенціал виробництва інших товарів, що визначать підсумковий експорт 2024 року, – зауважив Микола Пугачов.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
