У першому півріччі 2023 року зріс експорт українських продуктів харчування до країн ЄС та Азії. Про це повідомили в Інституті аграрної економіки.
– За даними Державної служби статистики України, експорт агропродовольчої продукції у січні-червні 2023 року збільшився проти минулорічних показників за відповідний період у 10,221 млрд дол. США на 16% і склав 11,847 млрд дол. США, – поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.
За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, частка експорту агропродовольчої продукції в загальному експорті України за результатами шести місяців 2023 року складає 61%.
За словами науковця, основними ринками збуту вітчизняної агропродукції залишаються три регіони – країни Європейського Союзу, Азії та Африки. У першому півріччі 2023 року їх сумарна частка склала майже 82% вартості українського експорту сільгосппродукції.
– При цьому спостерігається нарощування поставок до Євросоюзу, який другий рік поспіль виступає головним ринком збуту, а також Азії, тоді як експорт продовольства в Африку знижується, – зазначив Микола Пугачов.
Позицію основного імпортера вітчизняної агропродукції, від початку повномасштабної війни, утримують країни – члени Європейського Союзу. За січень-червень 2023 року вони закупили понад 44% українського продовольства – на 5,27 млрд дол. США, на 8% перевищивши показник за відповідний період минулого року.
За перше півріччя 2023 року країни Азії закупили українського продовольства на 3,755 млрд дол. США, що на 5% більше, ніж за відповідний період 2022 року. Частка Азії за цей період склала приблизно 32% від загального експорту аграрної продукції.
Обсяги експорту до країн Африки становили близько 684 млн дол. США. Частка цього регіону склала 6% від загального експорту аграрної продукції з України.
За результатами першого півріччя 2023 року рейтинг країн – імпортерів вітчизняної агропродукції знову очолив Китай, здійснивши закупівлі на суму 1,428 млрд дол. США і маючи в географічній структурі нашого експорту 12,1%.
Румунія, як і торік, посідає друге місце в списку. За шість місяців вона імпортувала з України на суму 1,279 млрд дол. США. У січні-червні 2023 року частка Румунії у вітчизняному експорті агропродукції склала 10,8%.
Туреччина, яка за обсягами закупівель українського продовольства традиційно входить до топ-3, забезпечила собі звичне третє місце, імпортувавши агропродукції на суму у 1,227 млрд дол. США, тобто 10,4% від загальної вартості.
Значну виручку українські експортери отримали також з Польщі (824 млн дол. США), Іспанії (632 млн дол. США), Нідерландів (546 млн дол. США), Італії (425 млн дол. США), Єгипту (402 млн дол. США), Угорщини (319 млн дол. США) та Німеччини (237 млн дол. США).
Сумарно ці 10 країн забезпечили Україні 62% доходів від зарубіжних поставок продукції агропромислового комплексу у першому півріччі 2023 року.
Визначальними групами продукції в товарній структурі аграрного експорту України, як і раніше, виступають зернові культури (5,316 млрд дол. США), олії та жири (2,85 млрд дол. США), насіння і плоди олійних (1,123 млрд дол. США), залишки і відходи харчової промисловості (681 млн дол. США), м’ясо та субпродукти (439 млн дол. США).
Разом вони забезпечили майже 88% виручки від продажу вітчизняного агропродовольства на ринки країн світу. При цьому у 2023 році збільшуються кількісні показники експорту всіх перерахованих позицій, тоді як у грошовому виразі зростання не стосується лише м’ясопродуктів.
– При зростанні у першому півріччі 2023 року показників зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією існує низка факторів, які здатні негативно вплинути на неї в подальшому. Зокрема, підсумковий експорт залежатиме від функціонування «зернового коридору» та повноти використання альтернативних логістичних шляхів, тривалості обмежень на українську продукцію та загрозу їх розширення на інші товари. Навіть при сприятливому вирішенні цих проблем для України матиме місце високий ступінь невизначеності, прямо викликаний війною, у тому числі перебіг бойових дій та терористичні обстріли інфраструктурних об’єктів, а також кон’юнктура світових ринків, яка складеться в другому півріччі поточного року після початку нового маркетингового сезону для багатьох важливих сировинних продуктів і товарів з доданою вартістю, – підсумував Микола Пугачов.
Інститут аграрної економіки
Поділитись в соцмережах:
