Процес вирощування молодняка сільськогосподарських тварин потребує від людини залучення чималих фізичних, моральних, матеріальних та часових ресурсів. Він пов’язаний з безліччю проблем і труднощів, що виникають практично на кожному етапі розвитку тварин, і про які споживач готової продукції найчастіше навіть не підозрює.
Однією з найпоширеніших проблем під час вирощування свиней є аскаридоз (глисти). Серед різних видів гельмінтозів (паразитарних захворювань, спричинених паразитичними червами) свиней аскаридоз зустрічається найчастіше. Що це за захворювання, як його позбутися та яка профілактика необхідна – тема цієї статті.
Збудником хвороби є представник паразитичних нематод (круглих червів) виду аскарида свиняча. Цей гельмінт сягає завдовжки від 10 до 40 см. Самки зазвичай більші за самців, товстіші, м’язистіші. Зовні аскариди виглядають як шнурки білого кольору, що звужуються на кінцях і розширюються до середини. На передньому кінці паразита можна роздивитись ротовий отвір, що складається з трьох губ, задній кінець у нього загострений. Під час забою навіть зовні здорових дорослих свиней, у їхньому тонкому кишківнику можна нерідко спостерігати аскарид.
Досить цікавим є цикл розвитку паразита. Дорослі аскариди живуть, живляться та розмножуються в тонкому відділі кишківника свині. Живляться вони перетравленим кормом, що потрапляє туди зі шлунка і повністю готовий до всмоктування тваринним організмом. Така поживна суміш цілком задовольняє потреби червів. Якщо глистів мало, то вони не надто «об’їдають» свого господаря і не сильно отруюють його своїми продуктами життєдіяльності, тобто визначити їхню присутність в організмі свині виключно за зовнішніми ознаками тварини практично неможливо.
Самка гельмінта продукує вражаючу кількість мікроскопічних яєць (до 200 тисяч! на добу), які проходять транзитом через весь кишківник і виділяються з фекаліями в зовнішнє середовище. Яйця потрапляють на підлоги в приміщенні, на землю в загонах, на пасовищні трави тощо. Там впродовж 10–30 діб вони дозрівають. Цей строк залежить від умов довкілля: температури, вологості та доступу кисню.
Оптимальною для розвитку зародків є кімнатна температура. Чим холодніші й сухіші параметри довкілля, тим повільніше відбувається дозрівання. За відсутності чи недостатнього доступу повітря процес дозрівання яєць припиняється зовсім. Така варіативність є захисним механізмом, що допомагає виду вижити. За несприятливих умов дозрівання не відбувається, і яйця ніби законсервовуються до кращих часів. Яйця аскарид не втрачають своєї життєздатності впродовж кількох місяців перебування в довкіллі, а іноді й кількох років.
Якщо ж зовнішні умови сприятливі, то яйця завершують стадію дозрівання і набувають інвазійних властивостей, тобто отримують здатність заражати: їхній зародок готовий до наступного етапу свого життя.
Якщо таке яйце якимось чином проковтне теплокровна тварина (у нашому випадку свиня будь-якого віку), то воно промине транзитом шлунок, і тільки в кишківнику з нього вийде мікроскопічна личинка. Личинки аскариди настільки малі, що легко проходять крізь стінки кишківника в судини і разом з кров’ю розносяться по всьому організму. Від моменту ковтання інвазійного яйця до присутності личинок у крові проходить близько доби.
На наступному етапі розвитку личинкам потрібно багато кисню, тому виживають переважно лише ті з них, які потрапили до легень. У легенях свині личинки швидко ростуть, розвиваються, двічі линяють. Потім виходять із альвеол у бронхіоли, згодом у бронхи і з них потрапляють у трахею. Під час переміщення по слизовій оболонці просвіту трахеї, вони викликають у ній подразнення, внаслідок чого тварина починає кашляти, і личинки опиняються в її ротовій порожнині. Звідти під час ковтання вони разом із мокротами знову проходять через шлунок (не перетравлюючись) і потрапляють у тонкий кишківник, де продовжують рости.
За час зростання личинка двічі линяє і врешті перетворюється на статевозрілу аскариду, яка після спарювання із самцем починає продукувати яйця. І цикл повторюється спочатку. Періодичність циклу (від проковтнутого інвазійного яйця до утворення статевозрілої особини, здатної давати нові покоління) становить близько чотирнадцяти діб. У кишківнику свого господаря аскарида живе від 4 до 10 місяців.
Якщо паразитів у кишківнику небагато, хвороба протікає безсимптомно. Але якщо їх чимало, то аскариди поглинають значну частину поживних речовин із вмісту кишківника свого господаря, отруюють його організм продуктами своєї життєдіяльності, механічно травмують слизові оболонки кишківника. Личинки ушкоджують слизові оболонки альвеол. Зовні ця шкода проявляється в тому, що молодняк відстає в розвитку й рості, а дорослі свині погано відгодовуються (через поглинання частини поживних речовин червами).
Іноді в уражених тварин під впливом токсичних продуктів життєдіяльності гельмінтів трапляються нервові розлади (порушення координації рухів, спотворення апетиту, підвищена збудливість тощо). Внаслідок того, що паразити травмують слизові оболонки та провокують цим розвиток умовно-патогенної мікрофлори, у свиней може підвищуватись температура. Також можливий розлад шлунково-кишкового тракту: пронос змінюється запором через те, що дорослі аскариди порушують нормальну моторику гладкої мускулатури кишківника. Наслідки захворювання залежать від віку, ваги тварини та від кількості в її організмі гельмінтів. Без належного лікування свиня може або й далі хворіти з різною тяжкістю, або загинути.
У разі виникнення підозри на аскаридоз, бажано для більшої впевненості підстрахуватися результатами лабораторних досліджень. Для цього потрібно відвезти до ветеринарної лабораторії 50 г калу хворої тварини. Якщо підозри підтвердилися, слід негайно розпочинати лікування. Причому лікувати потрібно не одну клінічно хвору тварину, а відразу все поголів’я, яке утримується разом з нею в одному приміщенні.
Лікування аскаридозу нескладне та недороге. Найпростіший спосіб позбутися аскарид – застосувати препарати 10%-ного альбендазолу. На кожні 10 кг ваги свині слід взяти по 1 г препарату. Курс складається з двох згодовувань, які слід проводити з інтервалом у 14 діб.
До такої схеми лікування вдаються через те, що препарат не надто ефективно діє на статевонезрілих гельмінтів та їх личинки. А за 14 днів усі личинки в процесі розвитку досягають статевої зрілості, і друге згодовування препарату гарантовано їх знищить.
Згодовувати препарат потрібно на голодний шлунок, вранці, з невеликою кількістю корму, що добре поїдається свинями. Після проведеного лікування в екскрементах хворих тварин можна буде помітити мертвих аскарид.
Для лікування аскаридозу використовують і багато інших препаратів. Наприклад, на основі івермектину: «Іверон», «Івермектин», «Баймек», «Профіверм» та інші. Ці засоби допоможуть позбутися не лише аскарид, а й багатьох інших як внутрішніх, так і зовнішніх паразитів. Вводити ліки потрібно кожній тварині один раз, доза розраховується за співвідношенням: 1 мл препарату на 33 кг живої ваги поросяти.
Крім лікування свиней потрібно регулярно прибирати та дезінфікувати приміщення свинарника, спецодяг персоналу, засоби догляду та інвентар.
Проте лікування – це вже вимушений захід. Набагато ефективнішою є профілактика самого захворювання. Для запобігання зараженню маленьких поросят, ще до їх народження слід обробляти свиноматок. Також поросят на фермі потрібно профілактично дегельмінтизувати: у період перед відлученням (двічі, з інтервалом 14 днів) та у тримісячному віці.
Варто зауважити, що на аскаридоз хворіє й людина, тому не потрібно нехтувати правилами особистої гігієни та не варто забувати про елементарну охайність.
Дістати відповіді на питання, що виникли під час ознайомлення з цією темою, можна на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
