Бентамки – велика група порід карликових курей. Вони є унікальними представниками свійської птиці, які відрізняються мініатюрними розмірами та незвичним, декоративним зовнішнім виглядом. Розглянемо, що це за кури, їхню історію, особливості утримання та годівлі.
Що таке бентамки та карликові тварини
Карликовими тваринами називають ті види, які у дорослому віці є мініатюрними копіями своїх родичів звичайного розміру. Серед курей багато карликових порід вивели шляхом цілеспрямованої штучної селекції (наприклад, карликові кохінхіни, карликові орпінгтони та інші), і всі вони є зменшеними копіями вже відомих порід курей. Але поява бентамок стала результатом особливих умов життя та харчування, що природно склалися в ізольованому ареалі. Бентамки існують лише в карликовому, генетично обумовленому варіанті.
Історія виникнення та розвитку
Імовірно, бентамки виникли як природні карлики у тропічних лісах. У такому мініатюрному вигляді вони й були приручені місцевим населенням.
Де конкретно з’явилися ці кури, точно встановити вже неможливо. Більшість дослідників та істориків їх батьківщиною вважають Південно-Східну Азію, а саме – острови Індонезії, де спочатку таких курей приручили і розводили як продуктивних, а потім – і як декоративних тварин. Пізніше вони стали популярними в Китаї, Японії та Індії, де їх високо цінували за красу та компактні розміри. Незвичайна зовнішність дозволяла утримувати карликову птицю як оздобу декоративних садів знаті. В Індії півнів-бентамок використовували для півнячих боїв. Маленькі, дуже рухливі та хоробрі бентамки часто здобували перемогу над більшими суперниками.
Сама назва «бентамка» походить від назви портового міста Бантам на острові Ява в Індонезії. Звідти європейські мореплавці часто брали із собою на кораблі перших маленьких курей як джерело відновлюваного продовольства – яєць. Бентамки швидко стали популярними у мореплавців завдяки своїй невибагливості та здатності нести яйця навіть перебуваючи в обмеженому просторі та в не найсприятливіших умовах. На торгових судах з Азії бентамки потрапили до Європи, де привернули велику увагу багатьох птахівників та любителів незвичайного. Згодом курей, привезених на кораблях із міста Бантам, стали називати бантамськими або бантамками, бентамками.
У Російській імперії, а пізніше і в СРСР бентамок називали корольками. Така назва за ними закріпилася, найімовірніше, через їхню віддалену зовнішню подібність із найменшим співучим птахом, поширеним у лісах Євразії, – корольком жовтоголовим (лат. Regulus regulus).
У європейських писемних джерелах бентамки згадуються, починаючи з 1645 року. Європейські селекціонери стали активно працювати над їхньою зовнішністю та покращувати їх декоративні якості, починаючи з XVIII століття. На території Великобританії, Франції та Німеччини почали виводити нові породи, акцентуючи увагу на оригінальних забарвленнях оперення та формі тіла.
Варіації бентамок
Бентамки – загальна назва для ряду класичних порід. Крім того, сучасні птахівники постійно вдосконалюють існуючі та виводять нові породи. Найбільш популярні у птахівників ситцеві, горіхові, мохноногі, алтайські, голландські, нанкінські, бентамки Сібрайта, гамбурзькі, йокогамські фенікси, японські, пекінські, датські бентамки. Менш поширені бійцеві бентамки. Докладніше про кожну з цих порід можна дізнатися у наступних матеріалах на нашому сайті.
Опис зовнішності бентамок
Як уже було сказано, бентамки – птиця невеликого розміру. Жива маса півня становить близько 500–800 г, найбільші самці можуть важити до 900 г. Жива маса дорослої курки – не більше 400–600 г.
Статевий диморфізм виражений дуже яскраво. Він проявляється різницею у розмірах: півні крупніші за курок. У самців грубіші пропорції тіла, більша голова, товщі ноги і більше розвинена м’язова система, більші гребінь і сережки, ніж у самок того ж віку.
Відмінності виявляються й у різниці у яскравості кольору пір’я. Представники обох статей, як правило, яскраво забарвлені, але півні мають більш яскраве і пишне оперення, ніж кури.
Крім зовнішніх відмінностей, півні значно активніші. Загалом це миролюбний птах, але самці деяких порід схильні починати жорстокі бійки зі своїми родичами та представниками інших видів (індиками, селезнями) при їх спільному утриманні в одному курнику. Цікаво, що часто у бійках із півнями звичайного розміру мініатюрні півні-бентамки стають переможцями.
Будова тіла залежить від породи, але більшості бентамок властива міцна, ніжна чи змішана конституція.
У більшості бентамок легка пропорційна голова із прямим чи трохи вигнутим профілем. Форма і розмір гребеня і сережок залежить від особливостей стандарту конкретної породи.
Шия довга, гордо вигнута. Груди широкі, глибокі, м’язисті у півнів. Спина коротка, розташована похило. Живіт об’ємний, у півнів підтягнутий. Тазові кістки розташовані дуже широко, що дозволяє невеличкій курочці нести відносно великі яйця. Хвіст пишно оперений, особливо у півнів.
Ноги відносно короткі, м’язисті. Через короткі ноги тіло виглядає низьким, що додадає птиці незвичного вигляду. Цівка та пальці ніг можуть бути опереними чи голими, залежно від породи. Колір ніг залежить від породи. У півнів виростають довгі гострі шпори. Кури шпор не мають.
Крила середнього розміру, часто пишно оперені. Махове пір’я може торкатися землі. Бентамки здатні до польоту. Повноцінно літати вони не можуть, але легко перелітають навіть високі перепони і піднімаються на високо розташовані опори.
Бентамки характеризуються великою різноманітністю забарвлення та форм оперення – від гладкого до кучерявого. У деяких порід є «борода» або чубчик.
Крім оригінальної зовнішності, бентамкам властивий особливий стиль руху, у якому відсутня плавність. Всі рухи у них дрібні та різкі, що підкреслює мініатюрність птаха.
Продуктивність
Яєчна продуктивність бентамок залежить від належності до конкретної породи. Але загалом вона невисока (у порівнянні з промисловими породами курей). Найчастіше в умовах звичайного присадибного господарства одна курочка-бентамка протягом року може знести від 40 до 80 яєць. Але за хороших умов утримання та правильної повноцінної годівлі кури деяких порід бентамок несуть до 150 яєць на рік. Яйця білого або кремового кольору з різними відтінками. Розмір яєць залежить від породи та віку курочки. У середньому вага одного яйця становить близько 30–45 г. За своїми поживними властивостями та смаковими якостями яйця не відрізняються від яєць звичайних курей.
М’ясна продуктивність бентамок не є цільовою. В силу їх невеликого розміру вона досить низька. Але забійний вихід добре відгодованих дорослих особин становить до 70%. Від вгодованої курки масою 500 г можна отримати тушку вагою не менше 350 г. М’ясо ніжне, з високими смаковими якостями.
Розведення
Бентамки невибагливі та легко розмножуються. Для розведення в батьківському стаді на кожні 10 курочок має бути один півень. Якщо курей виявиться більше, то не всі яйця будуть запліднені та придатні для інкубації. Але мати більше самців у стаді також не рекомендується. Якщо на 10 курей припадатиме більше одного півня, то самці конкуруватимуть між собою за володіння гаремом і заважатимуть один одному здійснювати роль плідника. З цієї причини батьківське стадо бентамок краще утримувати на великій площі вигулу або невеликими сім’ями: один півень і кілька його курей.
Майже всі породи бентамок мають сильно розвинений інстинкт насиджування. Курочки дуже старанні квочки й турботливі матері. Часто мініатюрна квочка сама вибирає місце для гнізда і починає насиджувати кладку. Якщо гніздо розташоване не в затишному, непомітному місці, а в загальному пташнику, то для успішного насиджування квочкам слід створити сприятливі умови. Якщо вона сама не нанесла собі яєць, то для інкубації відбирають свіжі яйця (що зберігалися не більше 10 днів) середнього розміру, правильної форми. Дуже великі або дрібні яйця інкубувати не бажано. Під квочку-бентамку можна підкласти 7–10 її яєць або 5–7 яєць звичайних курей. За рік одна курка може дати два виводки. Перший – наприкінці весни, а другий – на початку осені.
Пташенята виводяться з яєць через 21 день насиджування. Виводимість залежить від якості квочки і якості самих інкубаційних яєць. Бентамки дуже дбають про свій виводок, зігрівають пташенят, вкриваючи у своєму пір’ї, збирають у зграйку, знайшовши корм – скликають голосом, захищають від інших тварин і людини. Півні участі у вирощуванні молодняку не беруть.
Через сильно розвинений батьківський інстинкт часто курочок-бентамок використовують для інкубації яєць і вирощування пташенят інших порід курей або інших видів птиці, більш цінних або рідкісних.
Курчата-бентамки виводяться трохи дрібнішими за звичайних курчат (приблизно в 1,5 рази). Вони мають високу життєздатність і за задовільних умов утримання і достатньої годівлі швидко ростуть і розвиваються. Розміру дорослого птаха молодняк досягає в 5–6-місячному віці.
Вік початку яйцекладки та її тривалість залежить від породи та особливостей умов утримання. У середньому молоді курочки починають нестись у 5,5–6,5 місяців.
Умови утримання
Бентамки невибагливі, для їх успішного утримання достатньо дотримуватись кількох простих умов.
Для більшості порід потрібен теплий, сухий курник з гарною вентиляцією. Щільність посадки не повинна перевищувати 5 дорослих птахів на 1 м² площі підлоги курника. Для всіх порід бентамок дуже бажана наявність просторого вигулу. Сідала повинні бути розташовані на висоті близько 1 м від підлоги, щоб птиця відчувала себе в безпеці. Ширина сідала повинна бути з розрахунку 20–25 см на одну дорослу особину.
Кури-бентамки завжди несуться у гніздо, якщо є така можливість (на відміну від курей багатьох промислових порід, що несуть яйця на підлогу), тому в курнику потрібно обладнати зручні гнізда для несучок. Гніздові ящики повинні бути розташовані в затишних або захищених місцях, краще на підвищенні. Розмір гніздового ящика має бути близько 30 см на 30 см, з бортиком висотою близько 10 см. На дно ящика слід покласти м’яке сіно або дрібну солому, заповнивши приблизно 2/3 його об’єму. Тирса не підійде, оскільки вона погано зберігає тепло і курочки часто відмовляються нестися в такі гнізда. Кількість гніздових ящиків має бути не меншою, ніж половина чисельності несучок.
Крім умов утримання, важливе значення має і якість годівлі. Оптимально підібраний раціон забезпечує хороший стан здоров’я поголів’я та його гарний зовнішній вигляд, заради якого здебільшого й утримують бентамок.
Добовий раціон годівлі
Бентамки зазвичай не вимагають якогось особливого харчування для підтримки здоров’я та продуктивності. Але для гарного оперення рекомендується їх годувати спеціальним комбікормом для декоративних порід курей. Якщо ж такої можливості немає, то приблизний добовий раціон для однієї дорослої бентамки може бути наступним.
Кукурудзяна дерть грубого помелу – 15 г, пшенична дерть – 4 г, ячмінна дерть – 5 г, вівсяна дерть – 8 г, просо – 4 г, макуха соняшникова – 5 г, висівки пшеничні – 2 г, варена картопля – 15 г, сирі коренеплоди або трава – 15 г, ракушка або крейда – 4 г, сіль – 0,15 г, кормові дріжджі – 2 г, корми тваринного походження – 4 г.
Годувати дорослих бентамок можна двічі на день, а молодняку слід залишати корм у годівниці на весь день, забезпечуючи постійний вільний доступ. При вигульному утриманні частину раціону бентамки можуть знаходити собі самі, виловлюючи комах та їх личинок, збираючи насіння дикорослих рослин та пожнивні залишки зерна на полях. Питна вода має бути у вільному доступі постійно.
До яких захворювань схильні бентамки
Бентамки не є проблемними у ветеринарному сенсі. Вони не мають підвищеної схильності до жодних курячих хвороб, але, як і інші кури, бентамки можуть страждати від:
- зовнішніх паразитарних захворювань (особливо їм дошкуляють пухопероїди, кліщі);
- різних поширених інфекцій;
- гіповітамінозу (особливо A та D).
Профілактика захворювань полягає у забезпеченні поголів’я звичайними задовільними умовами утримання з урахуванням основних вимог зоогігієни, регулярною дезінфекцією та дезінсекцією курника, збалансованим раціоном та своєчасною вакцинацією (якщо ви перебуваєте у неблагополучному по якомусь інфекційному захворюванні регіоні і це необхідно).
Навіщо розводять бентамок
Бентамки популярні завдяки своїй декоративності та невибагливості. Їх найчастіше утримують як прикрасу подвір’я чи декоративних садів. Професійні заводчики розводять бентамок як виставкову птицю. Птахівники-аматори розводять їх як домашніх тварин, особливо для дітей.
Придбати бентамок не складно, вони продаються вільно, пропозиції можна знайти на сайтах оголошень.
Бентамки – це дивовижні декоративні кури, які можуть стати справжньою окрасою будь-якого сільського двору. Вони радують око, вимагають мінімального догляду і легко розмножуються, що робить їх чудовим вибором як для досвідчених птахівників, так і для новачків.
Успішного вам птахівництва!
Віталій Чугуєвець.
Поділитись в соцмережах:
