Як продовження теми про поширені інфекційні захврювання свиней, розглянемо в цій статті хворобу Тешена, що з’явилася порівняно недавно. Хвороба Тешена (ензоотичний енцефаломієліт поросят) – розповсюджене вірусне захворювання молодих свиней, ефективного лікування якого на сьогодні не існує.
Уперше з нею зіткнулися в окрузі містечка Тешен (Чехословаччина), у 1929 році. Спочатку захворювання отримало назву інфекційний параліч. За десять років хвороба поширилася по всій Європі і навіть була зареєстрована на острові Мадагаскар! У нас перші випадки хвороби Тешена зафіксовані лише в 1969 році, на території Західної України. Причиною поширення хвороби стали, найвірогідніше, природні міграції диких свиней із сусідніх європейських країн. З тих пір випадки цього захворювання не є рідкісними.
Хворобу Тешена спричиняє достатньо стійкий у зовнішньому середовищі вірус. Так, наприклад, у замороженому стані він може зберігатись роками; за температури від 0°С до +35°С він не втрачає життєздатності близько двох років; здатен витримувати нагріванння до +56°С довше години; в солоних і копчених продуктах, приготованих з м’яса хворих свиней, зберігається до місяця; у концентрованому розчині кухонної солі – до 5 місяців; висушування під прямим сонячним промінням може витримувати понад три тижні. І хоча вірус не має навіть клітинної структури, він не одразу гине внаслідок дії дезінфектантів: 2%-ий розчин гідроксиду натрію (натру їдкого) може вбити його не раніше ніж за 7 годин, а в 2%-ому розчині формаліну вірус живе більше години! Найшвидше його вбиває кип’ятіння – майже миттєво.
Здорові свині можуть заразитися вірусом від хворих родичів внаслідок безпосереднього контакту або в разі потрапляння продуктів життєдіяльності хворих свиней, що містять цей вірус, на слизові оболонки здорових. Так, наприклад, якщо екскременти хворого поросяти потрапили на грунт чи траву вигулу, де зменш ніж через два роки порилися згодом здорові поросята, то вони, ймовірніше за все, теж заразяться. Об’єктами передачі вірусу хвороби Тешена можуть бути інвентар, підстилка, обслуговуючий персонал, бродячі тварини, дикі птахи тощо.
Захворювання вражає свиней будь-якого віку, окрім поросят до двох тижнів. Найважчий перебіг хвороби Тешена спостерігається в молодняка віком від 30-ти днів до 2,5 місяців. Частіше за інших заражається саме молодняк до 4-х місячного віку.
Потрапивши всередину, вірус починає розмножуватися у сприятливих умовах внутрішнього середовища свні й розповсюджується по всьому її організму. Але впродовж 1–4 тижнів він ніяким чином не сигналізує про свою присутність зовнішніми симптомами та не позначається на стані всього поголів’я.
Увесь цей час він виділяється з організму разом з екскрементами, слиною, носовим слизом та іншими біологічними рідинами. Залишаючись непоміченим, вірус інфікує все нових і нових тварин, які знаходяться поруч із зараженими. Як наслідок, в умовах групового утримання молодняка (що є звичайною практикою) хвороба охоплює від 30 до 90% стада. Вірус, що розмножився, поширюється в мозкових оболонках і нервовій тканині, вражаючи спинний, головний мозок, мозочок, сіру речовину. Його вплив на нервову систему й викликає специфічні клінічні ознаки.
Важкість перебігу хвороби залежить від віку тварин. Поросята від двох тижнів до 2,5 місяців зазвичай хворіють надгостро: зненацька виникає параліч, температура підвищується до +42°С, і на другий чи третій день після перших проявів симптомів тварини гинуть.
Поросята від три- до десятимісячного віку хворіють гостро: хвороба провокує втрату апетиту і порушення координації рухів, хода тварини стає хиткою, з’являється надчутливість шкіри. Пізніше спостерігається спотворення апетиту (хворі поросята можуть поїдати неїстівні предмети, зокрема підстилку, камені, дощечки, будь-які підходящі за розміром предмети), потім прогресує м’язова слабкість, температура підвищується до +41,5°С, можуть з’явитись блювота й закреп внаслідок паралічу гладкої мускулаури кишківника.
На другий-третій день виникає параліч задніх кінцівок, тварина втрачає можливість пересуватися, здійснюючи безліч безцільних рухів передніми кінцівками. На четвертий день хвороби прогресуючий параліч охоплює й передні кінцівки. Тварина лежить, смикає головою, вухами, скрипить і клацає зубами, час від часу голосно верещить. Потім настає параліч шиї, голови, і тварина через пару діб гине від паралічу дихальних м’язів. У підсумку, гинуть до 95% хворих свиней.
У поголів’я віком старше 10–12 місяців хвороба зазвичай має підгостру форму. Температура або ж лишається нормальною, або зростає на 0,5–0,8°С. Помітні порушення координації рухів, паралізуються лише задні ноги, тварина в цей час лежить або сидить по-собачому, в деяких випадках зберігається апетит. Летальність за такого перебігу хвороби не перевищує 50%. Смерть, як і в разі гострого перебігу, настає внаслідок паралічу діафрагми та міжреберних м’язів, які забезпечують дихальні рухи. Тривалість хвороби – близько тижня.
У дорослих хряків і повновікових свиноматок хвороба Тешена зазвичай має хронічну форму. За такого перебігу тварини погано їдять, виглядають пригніченими, кульгають під час ходи, всі рухи виконують з великим зусиллям. Іноді у хворих особин можна спостерігати часткові паралічі кінцівок і хвоста, втрату чутливості одних ділянок тіла і надмірну чутливість інших. Триває такий стан від декількох тижнів до декількох місяців.
Летальність складає близько чверті хворого поголів’я (25%), але й ті тварини, що вижили, рідко відновлюються повністю. У більшості з них атрофуються деякі м’язи, частіше на задніх кінцівках, майже завжди лишається кульгавість і поганий апетит, внаслідок чого тварини не можуть набрати вагу. Внаслідок цього перехворілі свині зовні помітно відрізняються від нормальних. В особин, які одужали, формується стійкий імунітет, завдяки якому свиноматки через молозиво передають пасивний захист підсисному молодняку.
Хворобу Тешена можна легко сплутати з чумою, а також з отруєнням, сказом, лістеріозом, хворобою Ауєскі. Тому в разі проявів симптомів необхідно обов’язково викликати ветеринарного лікаря і провести додаткові лабораторні дослідження. Найдешевший спосіб утилізації тварин, які загинули – за допомогою біотермічних ям. Збудник хвороби Тешена гине внаслідок перегнивання трупа.
Хоча кардинального лікування хвороби Тешена не існує, для деякого послаблення симптомів можна вводити «Аміназин», вітаміни групи В, «Дімедрол», «Уротропін», «Фурасемід». Окрім того, випускається профілактична вакцина, створена у 1984 році в Україні, – вона здатна надійно захистити поголів’я. Препарат так і називається: «Вакцина проти хвороби Тешена свиней».
Для імунізації молодших двомісячного віку поросят, вакцину вводять внутрішньом’язово, у шию чи стегно, дозою 1 мл на кожну тварину, а потім ще раз через 14 діб. Старшим свиням доза вводиться одноразово, але по 2 мл. Після щеплення імунітет формується протягом двох – трьох тижнів, після чого у тварин з’являється несприйнятливість до зараження вірусом близько року. Свиноматок краще вакцинувати планово кожні 10 місяців, та якщо з якихось причин зробити це не вийшло, то можна прищепити їх на будь-якому терміні вагітності, але не пізніше, ніж за три тижні до опоросу.
У випадку виникнення спалаху захворювання в господарстві запроваджують карантин, який відміняють через 40 днів після останнього випадку одужання чи смерті хворої тварини. Карантин означає заборону як ввезення, так і вивезення свиней і свинини з осередка і в осередок захворювання, включно з пересилкою поштою; забій свиней без огляду ветеринарної служби; протягом двох років після зняття карантину забороняється будь-яка торгівля живими свинями та свининою без лабороторного дослідження на присутність вірусу.
Після ліквідації захворювання слід обов’язково провести дезінфекцію всього інвентарю, годівниць, приміщень й усієї території ферми гарячим 3%-им розчином натрію гідроксиду (їдкого натру) і хлорним вапном, яке містить активного хлору не менше 3%. Витрата розчину: 1 літр на 1 м2. Щоб хвороба не потрапила до синарника разом із придбаним поголів’ям, слід для профілактики утримувати його ізольовано впродовж одного місяця.
Якщо у вас виникнуть проблеми, не згадані в моїх статтях, можна обговорити їх на нашому форумі.
Чугуєвець Віталій
Поділитись в соцмережах:
