Україна має значний потенціал рибогосподарського фонду прісноводних внутрішніх водойм, що складає понад 1,3 млн. га.
При цьому, за повідомленням пресслужби Асоціації рибалок України, загальний нагульний ставковий фонд складає 120 тис га, водосховища Дніпровського каскаду – 797 тис га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра – 5,9 тис га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок – 13,5 тис га та інші водойми України – 86,6 тис га.
Станом на 2019 рік, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічувалося понад 4 000 суб’єктів господарювання, які ведуть рибогосподарську діяльність в умовах аквакультури. В 2019 році вони виростили і виловили 14 959 т товарної продукції аквакультури (це найнижчий показник у Європі в розрахунку кг/га).
Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87% від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставках в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13%.
Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку аквакультури в країні (для порівняння: в Україні виростили 15 тис т риби, в той же час у Китаї – 49 млн т).
Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та жителів прибережних територій. Крім того, аквакультура постачає значну кількість тваринного білка та посідає за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.
Незважаючи на труднощі, рибницькі господарства в країні працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12% від загального обсягу по Україні), Черкаської (11%), Донецької (8%), Миколаївської (7%), Херсонської та Сумської (по 6%), Вінницької та Дніпропетровської (по 5%) областей.
В Асоціації рибалок України вважають, що за рибництвом майбутнє всієї рибної галузі України, і за раціонального використання внутрішніх водойм і морів наша країна цілком може стати європейською рибницею.
При цьому, за повідомленням пресслужби Асоціації рибалок України, загальний нагульний ставковий фонд складає 120 тис га, водосховища Дніпровського каскаду – 797 тис га, лиманні господарства на водосховищах Дніпра – 5,9 тис га, водойми-охолоджувачі енергетичних установок – 13,5 тис га та інші водойми України – 86,6 тис га.
Станом на 2019 рік, за даними територіальних органів Держрибагентства, в Україні налічувалося понад 4 000 суб’єктів господарювання, які ведуть рибогосподарську діяльність в умовах аквакультури. В 2019 році вони виростили і виловили 14 959 т товарної продукції аквакультури (це найнижчий показник у Європі в розрахунку кг/га).
Короп і далекосхідні рослиноїдні риби склали більше 87% від загальної продукції аквакультури. Виробництво додаткових видів риб у традиційних ставках в умовах полікультури (європейський сом, щука, судак звичайний, веслоніс, форель, осетрові) сумарно не перевищує 13%.
Такі цифри говорять про повний провал Програми з розвитку аквакультури в країні (для порівняння: в Україні виростили 15 тис т риби, в той же час у Китаї – 49 млн т).
Розвиток аквакультури сприяє зайнятості сільського населення та жителів прибережних територій. Крім того, аквакультура постачає значну кількість тваринного білка та посідає за цим показником третє місце після вирощування сільськогосподарської худоби та птиці.
Незважаючи на труднощі, рибницькі господарства в країні працюють. У внутрішніх вітчизняних водоймах найбільший обсяг риби та інших водних біоресурсів одержано підприємствами Одеської (12% від загального обсягу по Україні), Черкаської (11%), Донецької (8%), Миколаївської (7%), Херсонської та Сумської (по 6%), Вінницької та Дніпропетровської (по 5%) областей.
В Асоціації рибалок України вважають, що за рибництвом майбутнє всієї рибної галузі України, і за раціонального використання внутрішніх водойм і морів наша країна цілком може стати європейською рибницею.
Поділитись в соцмережах:
