Пандемія коронавірусної хвороби, яка і так уже суттєво вплинула на стан здоров’я людства та наробила багато лиха у світовій економіці, несподівано поставила під загрозу знищення виробництво норкового хутра. Через це з’явився ризик серйозного занепаду і всієї хутрової галузі.
Про те, що COVID-19 може передаватися від людини деяким видам тварин, відомо вже кілька місяців. Після контакту з хворими людьми характерні симптоми були помічені у окремих особин домашніх собак і кішок, левів і тигрів у зоопарках. А норки на звірофермах, хоча й не мали клінічних ознак, теж виявилися інфікованими. Лабораторні аналізи засвідчили у цих тварин наявність SARS-CoV-2.
Вже тоді було вирішено ліквідувати поголів’я на кількох норкових фермах. У липні на одному з таких підприємств в Іспанії забили майже 93 тисячі тварин після того, як в 78 з них тести на коронавірус виявилися позитивними. У Данії ще в червні на одній з ферм було ліквідовано 11 тис. норок, а наприкінці жовтня – 2,5 млн тварин на 63 фермах.
Хоча вірус у звірів і виявляли, спочатку було незрозуміло, чи може він передаватися у зворотному напрямку – від тварин до людей. Тепер такий зв’язок підтверджено. Більше того, доведені й випадки мутації коронавірусу за такого інфікування.
5 листопада Данія оголосила про виявлення 12 випадків захворювання COVID-19 у людей, викликаних унікальним варіантом вірусу, отриманого ними від норок. Про це йдеться в інформації, поширеній Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). Починаючи з червня, у Данії 214 людей, пов’язаних із норковими фермами, заразилися коронавірусною інфекцією від цих тварин. Та якщо в більшості з них виявили вже знайомі варіанти SARS-CoV-2, то згадані 12 випадків були спричинені новим штамом.
Новий варіант вірусу, що отримав назву «кластер 5», виявили на фермах, розташованих у адміністративній області Північна Ютландія. Захворіли місцеві мешканці віком від 7 до 79 років. Вісім з них працювали безпосередньо на хутровому виробництві.
Симптоми захворювання не відрізнялися від спричинених іншими штамами. Несподіванкою стала нижча чутливість вірусу до антитіл, які мають його вбивати в організмі людини чи тварини. І саме це викликає найбільше занепокоєння, тому що є потенційною загрозою для успішного застосування вакцин.
Науковці вже взялися за дослідження нового штаму. А Данія, щоб не допустити його подальшого поширення серед людей, вдалася до безпрецедентних заходів. Насамперед були запроваджені жорсткі обмеження у пересуванні людей на півночі країни, зокрема між муніципалітетами. До 3 грудня припинено транспортне сполучення як із цим регіоном, так і в його межах. Не працюватимуть різні громадські заклади, школи, вводяться обмеження на кількість людей під час публічних заходів.
Також у Північній Ютландії буде проведене масове тестування населення методом ПЛР. По всій країні посилено визначатимуть, який геном мають виявлені в різних місцях варіанти вірусу. А найважливіше – в Данії ліквідують все поголів’я норок, зокрема й племінних тварин. Загалом буде вбито близько 17 млн особин.
Фермери, чий бізнес пов’язаний з вирощуванням норок, заявили про фактично повне знищення галузі в країні, яке відбудеться вже найближчими днями. Масштаб катастрофи стає зрозумілим, якщо назвати кілька цифр. Так, у Данії до 4 тис. власників мають хутрові ферми, і понад 1,1 тис. з них утримують норок. Тобто країна є найпотужнішим у світі виробником та експортером норкових шкурок.
Щороку їх продають по 12–13 млн штук, що забезпечує надходження до бюджету близько 500 млн євро. Лише один кооператив Kopenhagen Fur виробляє 40% всього світового обсягу хутра цих тварин. Шуби з них носять модниці по всій планеті, але найбільші імпортери – країни Азії, серед яких Китай і Гонконг.
Тепер про всі ці досягнення вже можна говорити у минулому часі. Окрім того без роботи залишаються тисячі данців. Адже на великій фермі працює до кількох десятків людей. До того ж виростити й забити норок – це ще не все. Перш ніж шкурки стануть придатними для пошиття одягу, їх треба певним чином обробити. Зазвичай це роблять на окремих фабриках. Також норкові ферми є постачальниками сировини на підприємства з виробництва кормів для домашніх тварин і косметики. Тож постраждають і суміжні галузі.
Серед наслідків ліквідації ферм – втрата унікальних племінних ліній норок. Виробництво їх хутра в умовах неволі починалося з «дикого» коричневого окрасу. Нині існує чимало варіантів забарвлення, від білого до плямистого. Тепер буде знищена багаторічна робота селекціонерів.
Влада Данії обіцяє надати фермерам, що втратять свій бізнес, компенсації. Але їх це не дуже заспокоює. Адже рентабельність виробництва хутра норки досягає 90–95%, що значно вище, ніж можна отримати в більшості інших напрямків тваринництва. Тому поки що незрозуміло, яке заняття знайде собі нова армія безробітних, що з’явиться в Данії після закриття ферм.
Якби проблема обмежувалася лише Данією, то після припинення пандемії тут можна було б відновити розведення норок. Адже схожі випадки світове сільське господарство вже знає. Це й поширення так званого «коров’ячого сказу», пташиного і свинячого грипу, що призводило до знищення мільйонів тварин у багатьох країнах.
Навіть зараз через спалахи пташиного грипу й АЧС досить часто ліквідують поголів’я окремих птахокомплексів і свиноферм. І хоча це призводить до значних збитків, відповідні галузі продовжують існувати, тому що захворювання навчилися стримувати в межах тих чи інших територій. До того ж не всі вони небезпечні для людей. Але в умовах пандемії COVID-19, коли йдеться про здоров’я людства, загроза, що нависла над хутровою галуззю, має світові масштаби.
Зараз достеменно відомо про виявлення SARS-CoV-2 у норок ще в п’яти країнах – Нідерландах, Іспанії, Швеції, Італії та США. Поголів’я ферм, де знаходять інфекцію, знищують. У Нідерландах, які також є одним з найбільших виробників хутра норок у світі і мають понад півтори сотні норкових ферм, зафіксовані й випадки зараження людей від цих тварин. Тому, починаючи з квітня, тут вбили понад півмільйона звірків і, зрештою, вирішили зупинити роботу всіх підприємств з вирощування норок принаймні до березня наступного року. Зважаючи на те, що експорт норкового хутра щороку приносив бюджету країни близько 80 млн євро, це стане відчутним ударом по економіці.
Утім, є великі сумніви щодо відродження галузі в Нідерландах навіть після зняття обмежень, пов’язаних з коронавірусом. У країні існує дуже потужний рух зоозахисників проти виробництва хутра. Тиск громадськості на владу виявився настільки потужним, що до 2024 року тут мають повністю закрити всі ферми, де утримують хутрових тварин. Тож навряд чи хтось із власників цього бізнесу захоче відкривати зачинене підприємство, щоб через 2–3 роки ліквідувати його вже остаточно.
Рух із захисту прав тварин поширюється і в інших країнах. Також є чимало фактів, які підтверджують, що звіроводство є одним із забруднювачів довкілля. А обробка хутрової сировини небезпечна виникненням ряду професійних захворювань у робітників, які працюють на таких фабриках. Тому парламенти все частіше ухвалюють закони, що обмежують або забороняють кліткове виробництво хутра.
Галузь поступово згортає свою діяльність у цілому ряді країн. Минулого року були закриті останні хутрові ферми в Сербії. Ліквідувати таке виробництво тут вирішили ще десять років тому. Його власникам дали достатньо часу, аби перейти на інші види бізнесу, тому зміни відбувалися поступово, хоча і не без ексцесів. Адже виробники намагалися схилити уряд до скасування заборони. Тепер утримання, розведення, експорт, імпорт, вбивство тварин з метою отримання хутра в Сербії поза законом, а штраф за порушення заборони становить близько 10 тис. доларів США.
У Німеччині введення більш жорсткого законодавства щодо захисту тварин зробило утримання хутрових ферм нерентабельним. Через це власники почали їх закривати. Останнє таке німецьке підприємство припинило існування у квітні минулого року. А в американському штаті Каліфорнія рік тому заборонили не лише виробництво, а й продаж хутряних виробів. Подібні процеси відбуваються в Норвегії, Бельгії, Люксембурзі, Великобританії, Австрії, Хорватії, Словенії та інших країнах.
Але не скрізь дивляться на хутрову галузь як на шкідливу. Зокрема, не розглядають питання закриття звіроферм у Китаї, який є дуже великим виробником і ринком хутра. Останніми роками, після досить тривалого зниження обсягів, цей бізнес отримав новий поштовх для розвитку в Україні. За іронією долі до цього призвело саме його згортання в інших країнах.
Ті компанії, які вирішили зберегти своє виробництво, почали шукати нові місця для будівництва ферм. І виявили, що Україна має лояльне законодавство і не дуже потужний зоозахисний рух. Тож, попри протести громадськості, іноземні компанії заручилися підтримкою влади та інвестують кошти у будівництво звіроферм у нашій країні.
І хоча у Верховній Раді є зареєстрований проєкт закону про заборону такого виробництва, ухвалити його не можуть вже не перший рік. Поставити його на голосування вчергове обіцяли зокрема й у червні нинішнього року, але законопроєкт так і не потрапив до сесійної зали.
Проте життя вносить свої корективи. ВООЗ уже оголосила, що вивчатиме біологічну безпеку норкових ферм в усіх країнах світу. Завдяки цьому має скластися повна картина поширення SARS-CoV-2 серед норок і з’явиться розуміння, що далі робити з цими тваринами. На думку фахівців ВООЗ, таким чином вдасться попередити можливі «побічні ефекти» передавання вірусу між норками й людьми. Та вже зараз звучать заклики окремих епідеміологів до інших країн наслідувати приклад Данії і ліквідовувати поголів’я.
Напевно, вже незабаром ми дізнаємося про подальшу долю норкових ферм в усьому світі, зокрема й у нашій країні. Та очевидно, що під загрозою лишаються й інші напрямки хутрової галузі. Адже не виключено, що сприйнятливими до SARS-CoV-2 можуть виявитись інші види кліткових звірів. Протести зоозахисників, дослідження екологів, падіння світової економіки також не сприяють розвитку виробництва натурального хутра.
Тож чи побачимо ми незабаром крах цієї галузі? Поки що питання відкрите, але сумний для власників і працівників звіроферм сценарій цілком реальний. Хоча й певний позитив у такому розвитку подій є, адже тварин перестануть утримувати у тісних клітках і вбивати заради хутра, припиниться забруднення довкілля через діяльність хутрових ферм, звісно ж – зменшиться загроза поширення спільних для людей і звірів захворювань. Одне зрозуміло точно – таким, як раніше, не буде ні навколишній світ, ні хутрове виробництво.
Поділитись в соцмережах:
