Кури – найпоширеніші птахи на землі. Підрахунки за 2008 рік показують, що вже тоді на фермах утримували більше ніж 52 млрд особин. Вони мають розвинутий інтелект і складну стійку ієрархію. Їхні розумові здібності часто недооцінюють, проте дослідження показують, що ці птахи мають вражаючі розумові здібності.
Крістін Нікол, професор із захисту тварин Бристольського університету, вивчаючи соціальні навички у курей, зазначив: «Домашні кури показують надзвичайні можливості соціального пристосування та використання різних реакції та досвіду. Їхні здібності навчатися чомусь від інших не є простими, або фіксованими. Вони залежать від ситуацій та контексту».
Дослідження, опубліковане у 2002 році, показало, що кури можуть відчувати час. Птахів тренували в лабораторії, де вони мали клювати спеціальний сенсор через 6 хвилин після того, як їм покажуть символ на екрані. Після успішного виконання завдання, курей нагороджували кормом. Комбінована інформація з багатьох експериментів показала, що кури, як правило, клювали екран через 6–7.5 хвилин з початку відліку, що показує здатність курей до приблизного розуміння і відчуття часу.
Вважається, що домашні кури походять від диких банківських курей (Gallus gallus), що мешкають в Азії. Вони були досить дрібними, не більше кілограма, харчувалися насінням, комахами, равликами, вміла літати, гнізда робила на землі. Самка відкладала від 4 до 13 яєць на рік. Окрім банківських або червоних джунглевих курей до роду Курка (Gallus) належать ще три види. Диких представників роду і сьогодні можна зустріти в Індії, південному Китаї, Індонезії та на Філіппінах.
Цікавий факт: курка – одна з найближчих живих родичів тиранозавра.
Це вже давно не секрет, що саме курей найбільше експлуатують у сільському господарстві. На середньостатистичному виробництві в одному пташнику може знаходитись близько 250 тисяч курей, а в одній клітці – одночасно до 10 птахів.
Тільки в США близько 9 млн курей кожного року потерпають від надзвичайно брудних умов і величезного перенаселення на промислових фермах.
Щодо України, то більшість курей-несучок (99,5%) утримують в батарейних клітках. В середньому, кожна курка-несучка в такій клітці має менше ніж десяту частину квадратного метра вільного простору – це менше, ніж аркуш паперу А4, а вони так мають провести все життя.
У таких умовах кури навіть не здатні розправити крила. До того ж у них немає можливості для природних речей: гніздування, висиджування та приймання пилових ванн, що є необхідним для їхнього комфорту.
Натомість інтенсивність виробництва вражає: на волі (тут маються на увазі дикі умови) курка за рік зносить 5–9 яєць. Тоді як в клітці – понад 300. Як наслідок таких неприродних навантажень, у курей випадають матки (через послаблення м’язів) та ламаються кістки й руйнуються суглоби (через вимивання кальцію).
Існують два методи утримання курей на яєчних виробництвах:
• клітковий (клітки бувають батарейного типу та збагаченого/покращеного);
За кліткового утримання тварини більшу частину життя проводять у клітці. Однак, клітки покращеного типу трохи кращі за батарейні, адже в курки з’являється своя жердинка та місце, де вона може нести яйця. Проте різниця між клітками батарейного і покращеного типу не надто суттєва.
За безкліткового утримання тварини отримують свободу рухів: вони не змушені сидіти увесь час в клітці, а можуть вільно ходити та розправляти крила.
Бувають різні типи безкліткового утримання:
«Cage-free» виробництва утримують курей-несучок у відкритих приміщеннях, а не в клітках. «Cage-free», або ж безкліткове утримання – це підвищена якість життя тварин у порівнянні з тими, що утримуються в клітках. Однак за безкліткового утримання кури все ж живуть в ангарах без вікон та в умовах значної щільності, тобто багато птахів скупчується на відносно невеликій території.
За вільного вигулу (free range) обов’язковим є доступ до природи та свіжого повітря. Проте, інколи ця «відкрита територія» настільки маленька, що мало хто з курей може справді нормально там жити.
За органічного типу утримання кури мають майже постійний доступ до природи. На жаль, в Україні його практично не використовують через нерозвиненість ринку органічної продукції та відповідної нормативної бази.
Все більше й більше виробництв розуміють, що кліткове утримання є негуманним і не відповідає сучасним Цілям сталого розвитку. По всій планеті понад 1000 компаній уже перейшли на кейдж фрі. Україна зобов’язалась відмовитись від батарейного типу утримання та прострочила зобовязання на кілька років. Нещодавно Європа підтримала ініціативу «Кінець ери кліток», зовсім скоро будь-які клітки будуть поза законом в ЄС і купувати наші кліткові яйця вони не захочуть. Тому рано чи пізно нашим виробникам таки доведеться рухатись в сторону гуманності. Тим часом кожен з нас може робити крок вперед і обирати кейдж фрі яйця в супермаркеті замість звичайних.
Більше про cage-free виробництва та продукцію ви можете дізнатися на сайті Cage-free Альянсу Українського Бізнесу.
Авторка: Аліна Тимошенко, представниця Cage-Free Альянсу Українського Бізнесу.
Поділитись в соцмережах:
