Кури породи Ayam Cemani (Аям Цемані)

Останнім часом серед птахівників-аматорів поширилась тенденція вирощування птахів рідкісних екзотичних порід. Все частіше на присадибних ділянках можна спостерігати курочок і півників з оригінальним декоративним оперенням, незвичайною формою тіла або нестандартним забарвленням. Зазвичай такі птахи виконують насамперед функції декоративної окраси обійстя, хоча деякі породи утримуються зокрема й для отримання м’яса та яєць.

Ayam Cemani (Аям Цемані) – унікальна порода курей, що походить з Індонезії. Головною особливістю птахів є те, що вони повністю чорні. Не лише оперення, атрибути голови (гребінь і сережки), а й очі, шкіра, м’ясо, кістки, кігті мають вугільно-чорне забарвлення. Навіть кров і внутрішні органи у цих курей забарвлені в глибокий чорно-червоний колір.

Чорне забарвлення зумовлене рідкісним, але цілком природним явищем – гіперпігментацією, відомою як фібромеланоз, що виникає внаслідок дії первного домінантного гена. Фібромеланоз спостерігається і в деяких інших порід курей з темним (чорним або синім) забарвленням шкіри, наприклад, у шовкових.

Назва породи утворена з двох слів: «Ayam» місцевою мовою означає курка, а «Cemani» – поселення на території Центральної Яви, неподалік від Суракарти, де й вивели цих птахів.

Ayam Cemani, як місцева куряча порода, сформувалася на острові Ява ще в ХІІ сторіччі. Предками її найвірогідніше були місцеві зелені кури (Gallus varius) та свійські кури (Gallus gallus domesticus).

Відпочатку чорні кури були поширені на території Центральної і Східної Яви, а також на Суматрі й Мадурі. Тут їх здавна використовували в релігійних обрядах та різноманітних ритуалах, і аж ніяк не для отримання смачного м’яса чи яєць. Також на Балі півні Ayam Cemani лишаються надзвичайно популярними учасниками півнячих боїв, оскільки мають у стегнах значно більше м’язів порівняно з представниками решти курячих порід, що робить їх набагато міцнішими та швидшими.

У Європі про Ayam Cemani дізналися приблизно в 1920-х роках завдяки опису голландських іммігрантів з Індонезії.  Першим імпортером чорних яванських курей став голландський селекціонер Ян Стеверінк, який завіз представників породи до Європи в 1998 році. Хоча ймовірно, що ці птахи  потрапили до нас і завдяки голландським морякам, що поверталися на батьківщину після відвідування азійських та африканських держав. Згодом з Нідерландів кури Ayam Cemani поширились у Бельгію та Німеччину. А в 2003 році порода була офіційно визнана в Нідерландах.

Наразі яванських чорних кур вирощують у багатьох євопейських країнах, зокрема й у Швеції, Словаччині, Італії, Чехії, а також в Америці. Зустрічаються Ayam Cemani і на деяких птахофермах України.

Нині відомо чотири типи курей Ayam Cemani.

1. Чорні, у яких все тіло й пір’я мають чорне забарвлення, а гребінь і клоака лишаються червонуватими.

2. Яванські чорні, все тіло й пір’я в яких чорні без винятку, навіть м’ясо та кістки забарвлені у сірувато-чорний колір.

3. Кури Ayam Cemani білі, що мають біле пір’я.

4. Червоні Ayam Cemani – з чорним пір’ям і червоним гребінцем.

Опис породи

Офіційного стандарту для цих птахів не існує. Згідно зі стандартами  фізичного розвитку дорослі півні Ayam Cemani важать від 2,5 до 3,5 кг, тоді як вага дорослої курки зазвичай менша і сягає від 2 до 2,5 кг.

Кури цієї породи можуть жити досить довго, а саме до 8 років. За умови хорошого догляду деякі з них доживають і до 10 років. Несучість загалом така сама, як у звичайних курей, що утримуються на вигулі, а саме – близько 150 яєць від несучки за рік.

Попри не надто великий розмір, птахи породи Ayam Cemani вирізняються гармонійною будовою тіла. Голова в них невелика, з прямим листоподібним гребенем, на якому чітко помітні 4-6 загострених зубчиків. Очі темно-карі. Тулуб міцний, трапецієподібний, компактний. Груди округлі, а крила щільно прилягають до тіла. Ноги довгі, з гострими кігтями, добре розвинені, стрункі та мускулисті, завдяки чому ці птахи дуже рухливі. Півні мають гарний пишний хвіст із довгим оперенням. 

Курка має схожі характеристики, але її постава не настільки вертикальна, як у півня. Нестись Ayam Cemani починають зазвичай у віці 6 місяців. Яєчна шкаралупа за кольором буває кремовою або темного забарвлення. Всередині яйце має звичайний вигляд. Його середня вага становить 45 г.

Хоча квочки з Ayam Cemani не найкращі, і вони рідко висиджують власне потомство, проте віддано турбуються і захищають своїх курчат. 

За своїм характером кури Ayam Cemani доволі дружелюбні, хоч і лишаються дещо полохливими, тому намагаються зайвий раз не контактувати з людиною. У разі небезпеки вони прагнуть сховатися, інколи тікають стрімголов, через що можуть легко собі нашкодити. З цієї причини бажано заходити в курник без зайвого шуму і поводитися з птахами обережно.

Утримання і догляд за птахами

Ці кури – вихідці з тропічного регіону, тому потребують достатньої кількості тепла. Така особливість  Ayam Cemani передбачає їх утримання і розведення насамперед у південніших регіонах, де кліматичні умови будуть більш сприятливими для птахів.

Догляд за Ayam Cemani мало чим відрізняється від догляду за звичайними свійськими курами, хіба що приміщення курника слід захистити від протягів і гарненько утеплити, особливо підлогу і стелю. Температура взимку там має становити від +15 до +20°С, щоб кури почувались у курнику комфортно і зберігали свою яєчну продуктивність на тому ж рівні. 

Також необхідно забезпечувати в курнику чистоту й оптимальний рівень вологості. Для підстилки, яку слід своєчасно міняти, використовують солому, торф або деревну стружку. Товщина її має бути близько 10 см.

У теплий сезон ця порода потребує щоденного моціону, тому курям необхідно забезпечити можливість вигулу на свіжому повітрі. Водночас слід врахувати, що птахи мають добре розвинені крила, тому місце їхнього вигулу потрібно обгородити високим вольєром. Бажано, щоб у зоні вигулу знаходились різні природні схованки (низькорослі дерева, висока трава, чагарники тощо).

Особливої обережності слід дотримуватися в разі перевезення птахів, оскільки вони вкрай повільно адаптуються до нових умов проживання. Порода Ayam Cemani має бійцівські корені, тому в разі спільного утримання з представниками інших видів чи порід свійських птахів можливе виникнення конфліктних ситуацій.

Щоб запобігти інфікуванню поголів’я шкірними паразитами, птахам потрібно забезпечити можливість приймати «зольні ванни». Для цього встановлюють широку посудину (ванночку) і наповнюють її сумішшю з сухого річкового піску і деревного попелу. Час від часу слід підсипати таку суміш, щоб вміст посудини лишався сталим. 

Годування

Годування представників породи Ayam Cemani цілком відповідає потребам звичайної свійської птиці. У їхньому раціоні мають бути екструдовані зернобобові культури, дрібно посічена зелень, овочі, висівки, макуха, жом, кісткове борошно і дріжджі.

Також курей слід забезпечити достатньою кількістю кальцію (черепашки, крейда, вапняк), а для покращення процесу травлення – дрібним гравієм і піском.

Розведення

Щоб отримати чистокровний молодняк, курей Ayam Cemani необхідно ізолювати від інших порід. Оптимальне співвідношення у стаді – один півень на п’ять курочок.

Відсоток запліднених яєць у породи досить високий, але для її розведення знадобиться якісний інкубатор.

Рівень виживаності в курчат Ayam Cemani достатньо високий, за розміром вони не відрізняються від пташенят решти порід. Перші два тижні бажано утримувати їх за температури близько +30°С, після чого температуру поступово знижувати.

Годувати молодняк бажано збалансованим та відповідним до їхнього віку промисловим комбінованим кормом з високим вмістом білка, до складу якого мають входити всі необхідні інгредієнти, що сприяють якнайшвидшому зростанню і розвитку пташенят. У міру підростання курчатам, окрім комбікорму, поступово додають у раціон подрібнену зелень та овочі.

Підрослий молодняк підгодовують подрібненими вареними яйцями, нежирним кисломолочним сиром, вареним пшоном. Не слід забувати і про чисту (але не холодну) питну воду для птахів.