Порода Га Донг Тао була виведена у В’єтнамі шляхом тривалої цілеспрямованої селекції місцевих курей. Судячи з тих писемних джерел, які вціліли до наших днів, ця порода дуже давня. Імовірно, вона виникла щонайменше шість століть тому. Про те, якими були предки цих курей, зараз нічого не відомо. Через незвичайну зовнішність Га Донг Тао в’єтнамці їх ще називають курка-дракон або слонові кури.
Назва породи співзвучна з назвою села Донг Тао у районі Кхоай Чау, де здавна розводять цих курей. Імовірно, саме в цьому регіоні, в провінції Хингйен (дельта Червоної річки) і були виведені кури Га Донг Тао. Сама назва у перекладі з в’єтнамської мови означає «бойова курка» або «курка-переможець». Достеменно не відомо, чи село так назвали тому, що його мешканці розводили цих курей, чи навпаки – назва породи курей походить від назви села.
Зараз у В’єтнамі ця порода поширена у багатьох регіонах країни: Бакнинь, Ханой, Хингйен, Хошимін, Хайфон, Хатай, Тайбінь. Найбільша кількість ферм, де її розводять, розташована в Хингйєні.
Раніше Га Донг Тао розводили для півнячих боїв і приготування вишуканих страв до столу правлячої знаті: королівської сім’ї та їх мандаринів. Село Донг Тао розташоване неподалік Ханоя, що суттєво прискорювало постачання курятини до столиці. Можливо, через близькість до столиці село й стало осередком розведення цих незвичайних курей.
За відгуками, м’ясо Га Донг Тао має особливий смак і відрізняється від звичайної курятини, отриманої від представників інших порід. Лапи молодняку, забитого у віці 4–6 місяців, є місцевим делікатесом, який високо цінує як місцеве населення, так і численні туристи.
У наші дні півні в спортивних боях беруть участь рідко, зазвичай їх розводять як декоративних та на м’ясо. Завдяки своїй дивовижній зовнішності, Га Донг Тао постійно беруть участь у численних місцевих виставках і є однією з найдорожчих порід птиці не лише у В’єтнамі, але й у світі.
Ціна конкретної особини залежить від багатьох факторів. Найбільш значущими є походження, зовнішній вигляд, рейтинг, отриманий на виставці, та соціальний ранг птиці у її стаді. Вартість племінної пари видатних особин може сягати 2,5 тисячі доларів США! Пара курей середньої якості коштує близько 8 мільйонів в’єтнамських донгів (345–350 доларів США). Але більшість поголів’я, все ж таки, коштує набагато дешевше. Ціна звичайних курей породи Га Донг Тао у В’єтнамі становить 8–10 доларів США за 1 кг живої ваги птиці.
Курей цієї породи використовують не лише як джерело повсякденної їжі, а й у ритуальних цілях. Наприклад, в’єтнамці дарують їх один одному на в’єтнамський новий рік – Тет нгуен дан (Tết Nguyên Đán, 節元旦, дослівно «свято першого ранку») та інші значущі події в житті.
У В’єтнамі курей Га Донг Тао, їх яйця та молодняк можна купити вільно. Але великого поширення за межами країни порода не набула. На те є кілька об’єктивних причин.
Так, ці кури, яких тривалий час розводять в ізольованому регіоні, стали дуже сприйнятливими до багатьох курячих інфекційних захворювань, які поширені за межами В’єтнаму. Навіть щеплення не можуть суттєво змінити ситуацію, оскільки навіть відносно безпечні для європейських курей інфекції можуть стати смертельними для Га Донг Тао.
Інша причина малого розповсюдження породи – вибагливість до кліматичних умов. Живучи століттями у спекотному вологому кліматі, Га Донг Тао вкрай складно адаптуються до інших умов зовнішнього середовища.
Ще одна перешкода для їхнього поширення – складність розведення. Яйця мають відносно низький процент виводу, а курчата з’являються на світ слабкими. В перший місяць життя частина їх гине. У курок майже повністю відсутній материнський інстинкт. Несучки дуже необережні і часто самі давлять свої свіжознесені яйця просто в гнізді. Також для успішної інкубації яйця вимагають особливого режиму температури та вологості, що відрізняється від того, який застосовують для інкубації яєць інших порід курей.
Кури Га Донг Тао мають незвичайну зовнішність. Тіло широке, підкреслено потужне. Силует півня нагадує силует хижого динозавра. Більшість особин характеризуються грубою або грубою-сирою конституцією. Кістяк масивний, важкий, міцний. Суглоби великі, сирі.
Статевий диморфізм виражений дуже яскраво. У групі півнів візуально легко відрізнити від курей. Дорослі півні більші і масивніші за курок. Вони мають більшу голову, ніж курки. Їх корпус поставлений більш вертикально, через що самці здаються значно більшими і вищими за самок. Оперення півнів, як правило, темніше та яскравіше. Для півнів характерним є запальний характер, але здебільшого вони виявляють агресію лише по відношенню до незнайомців. Бійки всередині усталеної групи виникають досить рідко. Агресія можлива не лише стосовно інших півнів, але й до незнайомої людини.
Голова велика, не оперена, клиноподібна, лоб широкий, дзьоб короткий, трохи загнутий донизу, жовтого кольору. Гребінь великий, червоний, горіхоподібний. Шкіра голови яскраво-червона, у самців із дрібними, численними бородавчастими наростами. У самок нарости на голові виражені менше, але також присутні. Сережки овальні, товсті. У самців розвинені дуже сильно. Очі круглі, оранжеві. Повіки щільно прилеглі. Верхня повіка трохи опущена.
Шия довга, товста, мускуляста, високо поставлена. Груди широкі, глибокі, з сильно розвиненою мускулатурою. Киль гострий. В області киля та грудей пір’я рідке, нижня поверхня грудей і живота часто буває зовсім не оперена (смуга від вола до клоаки).
Спина рівна, коротка, широка. Поперек широкий і короткий. Живіт підтягнутий. Оперення на животі рідке. Хвіст високо поставлений, розташований похило, пишно оперений, особливо у півнів. Крила короткі, сильні, з масивними м’язами, щільно притиснуті до боків. Махове пір’я коротке, жорстке.
Ноги дуже м’язисті, широко поставлені, довгі. Цівка дуже товста, не оперена, червона або жовта, покрита бородавкоподібними масивними наростами. У середньому діаметр цівки становить близько 4 см! У деяких видатних представників може бути значно більшим. Ця особливість і є основною ознакою породи. Вперше побачивши курей з такими ногами, європейські птахівники вважали цю особливість будови спочатку паразитарним, а пізніше – генетичним захворюванням. Але проведені дослідження такі припущення спростували. Навпаки, дослідники підтвердили, що товсті потворні ноги є не патологією, а ознакою породи, цілеспрямовано закріпленою в’єтнамськими птахівниками шляхом тривалої селекції.
Пір’я рідке, деякі ділянки тіла зовсім не оперені, особливо це стосується півнів. Кури зазвичай мають солом’яне забарвлення, а півні – коричнево-чорне, каштанове, сіре, біле, солом’яне з чорними крилами. Усі курчата сірувато-білі з чорними крилами. У період статевого дозрівання їх забарвлення змінюється. Покривне пір’я щільне, блискуче. Пух майже повністю відсутній. У спекотному кліматі це є не недоліком, а адаптацією. Шкіра червона, товста. Яскраво-червона шкіра є бажаною ознакою, що підвищує племінний статус особини.
Представники породи Га Донг Тао – кури дуже великого розміру. Селекція породи відбувалася стихійно і за однією головною ознакою – товстоногостю. Але птахівники не надто звертали увагу на інші характеристики. Внаслідок такого підходу порода вийшла неоднорідною і з безліччю недоліків (слабкий імунітет, складності з розведенням, вимогливість до умов утримання та догляду, низька виводимість яєць та життєздатність молодняку в ранньому віці, тощо). Одним із наслідків селекції лише за однією головною ознакою є те, що жива маса курей у різних регіонах В’єтнаму відрізняється. У різних довідниках вона вказана не однаковою. За даними «Інформаційної системи різноманітності свійських тварин (DAD-IS)», півні важать близько 4,8 кг, кури – близько 3,8 кг. Але інші джерела повідомляють, що жива вага півня може сягати 6–7 кг, а курки – 5,5 кг. І те, й інше – справедливо.
Яєчна продуктивність несучок Га Донг Тао дуже низька: протягом року від однієї курки вдається отримати близько 60–70 яєць. Оскільки у В’єтнамі немає зими (тропічний мусонний клімат), то сезонність у розмноженні курей не простежується. Яйцекладка у них протікає циклічно, короткими періодами протягом усього року. Курка зносить 10–12 яєць за 3–4 тижні і робить паузу на 1,5–2,5 місяця. Потім настає наступний період яйцекладки. Інстинкт насиджування у курей майже відсутній. Яйця інкубують штучно.
Птиця пізньоспіла. Яйцекладка починається відносно пізно. У різних популяцій вік початку яйцекладки відрізняється. В одних регіонах це відбувається після досягнення молодими курками 6,5 місяців, в інших – після восьмимісячного віку. У тому ж віці починають проявляти статеву активність і молоді півні.
Для високої заплідненості інкубаційних яєць у батьківському стаді на кожного молодого півня має припадати не більше 10 курок. Оскільки цінні півні використовуються як плідники протягом кількох років, при визначенні співвідношення самців і самок у батьківському стаді слід враховувати вік півня. Чим старший плідник, тим менше курок він здатний запліднювати. Для трирічного півня достатньо буде 7–8 курок, для п’ятирічного – 3–4.
Яйця Га Донг Тао середнього розміру, маса одного становить близько 50–55 г. Шкаралупа гладенька, кремового кольору. Максимальну яєчну продуктивність мають молоді кури в перші 1,5 роки життя. Потім вона поступово знижується.
Тривалість життя представників породи близько 5 років. Але за добрих умов утримання та повноцінної годівлі півні-переможці виставок доживають і до 7 років.
М’ясна продуктивність Га Донг Тао перебуває на дуже високому рівні. Молодняк готовий до забою вже у 4–6 місяців. Але зазвичай забій або продаж живцем проводять пізніше, у 8–12 місяців, коли молодняк досягне повного розвитку. М’ясо молодняка світле, соковите та ніжне. М’ясо, отримане від старшого поголів’я, темно-коричневе, крупноволокнисте, схоже на яловичину. Особливу популярність мають потовщені лапи Га Донг Тао.. У В’єтнамі навіть є ресторани, що спеціалізуються на таких стравах. 
Виводимість яєць відносно низька. За умов штучної інкубації вона становить близько 60%. Курчата мають середню життєздатність, виживання молодняку залежить від якості догляду та майстерності заводчика. У досвідчених в’єтнамських птахівників, які спеціалізуються на розведенні Га Донг Тао, виживає близько 80% курчат, що вилупилися. Навіть за сприятливих умов утримання та правильного годування молодняк порівняно повільно росте та розвивається. Основна ознака породи – потовщені ноги помітна у молодняку вже в перші тижні життя. Вкриваються пір’ям курчата повільно. Деякі ділянки тіла довго залишаються голими.
Через особливості будови лап рухи дорослого поголів’я здаються незграбними. Але, незважаючи на це, Га Донг Тао дуже рухливі та активні. Через свою велику вагу і короткі крила злітати вони не можуть навіть на висоту свого зросту, проте по землі бігають багато і швидко. Хоча півні і агресивні до чужинців, але водночас більшість особин (особливо молодих) дуже полохливі.
Як молодняк, так і дорослі птахи потребують просторого вигулу. На вигульному майданчику обов’язково має бути укриття від сонця та корито з піском, попелом або глиняним пилом для прийняття ванн.
Якщо вигульний майданчик розташований в саду і кури мають можливість ходити по траві та між деревами, частину свого раціону Га Донг Тао охоче добувають собі самі, поїдаючи різних комах, хробаків, насіння рослин, дрібних хребетних і т.ін. Живі цвіркуни є важливою частиною їхнього щоденного раціону. В’єтнамські заводчики впевнені, що згодовування цвіркунів обов’язкове для повного розкриття птицею її породного потенціалу. Годівля Га Донг Тао має багато особливостей, частину яких заводчики не розкривають навіть своїм колегам. В’єтнамські птахівники вважають, що корм повинен складатися щонайменше з 8 компонентів, кожен з яких впливає на розвиток якоїсь конкретної частини тіла птиці або цінної характеристики. Обов’язковими у раціоні вважають кукурудзу, рисові висівки, корми тваринного походження. Перед виставками (а раніше перед боями) до раціону півнів додають шматочки свіжого м’яса.
Га Донг Тао, які мають високу племінну та грошову цінність, дуже вимогливі до догляду. Щоб виростити переможця виставки, який коштуватиме дуже дорого, птахівнику потрібно докласти великих зусиль. Цінний птах має відповідати кільком обов’язковим критеріям. У чемпіона повинні бути максимально товсті ноги, обов’язково червоного кольору із жовтими пазурами середньої довжини. Чемпіон має бути великим, костистим та з грізним поглядом. Розвиток цінних породних ознак відбувається поступово та посилюється з віком. Що старший птах, то яскравіше у нього виявляються характерні риси. Чемпіонами стають не всі кури, і навіть не половина з них. За статистикою, лише близько 3% поголів’я стає елітним і може мати високу цінність.
В’єтнамські птахівники, які професійно розводять та вирощують птахів-чемпіонів для виставок, роками вдосконалюють свою майстерність. Вони ретельно підбирають компоненти раціону, контролюють кількість часу, проведену птахом на сонці і в тіні, спеціальною щіткою миють ноги птиці у ваннах з чаю та солі. Існують і інші способи підготовки виставкових особин, які не розголошуються стороннім.
Утримання в умовах промислової птахоферми для цієї породи не підходить. Зазвичай Га Донг Тао розводять ентузіасти породи на невеликих приватних фермах, забезпечуючи їм увагу та правильний догляд.
На сьогоднішній день порода залишається нечисленною. Але її популярність збільшується, а разом із нею зростає й чисельність поголів’я. Згідно з даними Продовольчої та сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (FAO), у 1996 році налічувалося близько 160 племінних особин, а у 2010 році їх чисельність була вже 5000 голів. Враховувалися лише птахи, що мають племінну цінність. Важливу роль у нарощуванні чисельності поголів’я грає популяризація породи серед населення та програма фінансової підтримки заводчиків з боку уряду В’єтнаму. В’єтнам оголосив курей Га Донг Тао національним надбанням і сприяє їх розведенню.
Успішного вам птахівництва!
Чугуєвець Віталій.
Поділитись в соцмережах:
