Кури італійської породи леггорн

Кури яєчного напрямку всесвітньовідомої італійської породи леггорн з білим оперенням були виведені селекціонерами ще в першій половині ХІХ століття внаслідок схрещування поголів’я, вирощеного у сільській місцевості Тоскани та центру Італії. Назва породи пов’язана з італійським портовим містом Ліворно, звідки цих птахів експортували до Америки та Великої Британії.

Завдяки високій несучості та скоростиглості леггорнів порода швидко завоювала популярність і незабаром була експортована до багатьох інших країн, де місцеві селекціонери продовжили племінну роботу з її удосконалення. Курочок схрещували з різними породами, зокрема з іспанською міноркою білого окрасу, а також з бійцівськими півниками й курами йокогама (породу отримали в 1869 році в Німеччині шляхом схрещування двох декоративних японських порід minohiki та оnagadori) і фенікс (виведена внаслідок селекційної роботи з японськими довгохвостими курми).

Незабаром творча колективна робота різних селекційних програм призвела до вирощування базової високопродуктивної популяції птахів, яка була стандартизована і, врешті, стала загальновизнаною в усьому світі породою леггорн.

Окрім високих показників несучості головним критерієм продуктивної несучки цієї породи є те, що молоді курочки починають нестися вже через 17 тижнів від дня народження.

На даний час існує вже понад двадцять виведених колірних варіацій забарвлення оперення леггорнів: коричневий, палевий, чорний, блакитний, пістрявий, золотистий, куріпчастий, проте класичним, як і раніше, вважається чисто білий колір пір’я. Птахів з кольоровим забарвленням переважно утримують у присадибних господарствах, використовуючи їх незвичайний зовнішній вигляд як елемент декору і прикрасу двору, оскільки за яєчною продуктивністю кольорові різновиди породи зазвичай дещо поступаються чисто білому леггорну.

Останнім часом зростає попит на яйця з коричневим забарвленням шкаралупи, тому коричневі кури цієї породи набувають все більшої популярності. 

Білі леггорни донині лишаються базовою, «чистою» породою для створення високопродуктивних, яйценосних помісей, тому найчастіше використовуються для селекційної роботи в країнах з добре розвиненим птахівництвом. Отже, саме леггорни стали родоначальниками більшості популярних численних сучасних порід і кросів яєчного напряму продуктивності. За участю леггорна, наприклад, була створена знаменита, завдяки своїй унікально високій яйценоскості, порода несучок ломан браун.

Опис породи леггорн

На сьогодні порода леггорн – одна з найпоширеніших у світі. Вона надзвичайно популярна й активно використовується для створення кросів високопродуктивних курей-несучок (близько 70% таких гібридів є їхніми нащадками).

Тіло в курочки гармонійно складене, невеликого розміру, з гордою поставою. Голівка середнього розміру. Шия довга, не дуже товста. Сережки червоного кольору. Гребінець листоподібний. У півників гребінь стоячий, а у курочок звисає набік. Райдужна оболонка очей помаранчевого кольору, але з віком втрачає яскраве забарвлення і тьмяніє.

Груди у представників породи об’ємні, випнуті вперед, що надає птахам ставного вигляду.

Продуктивність породи леггорн

Головною відмінною особливістю леггорнів вважається їх хороша витривалість, скоростиглість і життєстійкість. Птахи швидко акліматизуються, легко пристосовуються до різних умов існування, незалежно від кліматичної зони, погоди та пори року. 

До недоліків породи, в разі присадибного вирощування цих курей, належить те, що на другому році життя їх яєчна продуктивність різко знижується, а також і те, що курочки леггорн повністю втратили інстинкт висиджування яєць. Але для спеціалізованої птахоферми друга особливість не є вадою, а навіть навпаки – дуже вигідною господарською характеристикою породи, отриманою саме внаслідок спрямованої селекції, оскільки відсутність цього інстинкту дає можливість отримати від поголів’я максимальну яєчну продуктивність.

Питання продуктивності хвилює багатьох власників присадибних господарств, і фермерів, і працівників птахофабрик. Звичайна курка при якісному годуванні та хорошому догляді несеться через день, оскільки для формування шкаралупи їй потрібно близько дев’ятнадцяти годин. У зимовий період продуктивність звичайних несучок або значно знижується, або ж вони зовсім перестають нестися. Це пов’язано з тривалістю світлового дня й зниженням температури навколишнього середовища, що мають вплив на природні біоритми птахів.

На відміну від звичайних курей, несучки породи леггорн, в умовах штучно регульованого мікроклімату й збалансованого годування, здатні нести до трьохсот двадцяти яєць протягом року, що є дуже хорошим показником продуктивності.

Цікаві факти про леггорнів

Серед зафіксованих рекордів з яйценосності варто згадати про тест, проведений 29 серпня 1979 року під керівництвом Гарольда В. Білера (дослід проводився в сільськогосподарському коледжі університету штату Міссурі). Перше місце в результаті дослідження завоювала курочка білого леггорна під номером 2988. Несучці вдалося за рік знести 371 (!) яйце. Попередній рекорд, який встановила представниця леггорнів Принцесс Те Каван у далекому 1930 році, був подоланий. Тоді несучка знесла за рік лише 361 (!) яйце. 

Цікаво ще й те, що 25 лютого 1956 року несучка на ймення Бланш породи леггорн знесла незвичайне яйце з двома жовтками й подвійною шкаралупою, вага якого становила 454 (!) грами.

Особливості догляду й утримання леггорнів

Як вже згадувалось, птиця породи леггорн добре пристосована до самих різних умов утримання, не вимагає спеціального догляду й особливого нагляду. Проте, курник необхідно забезпечити достатньою кількістю сідал, гнізд, годівниць і поїлок.

Приміщення, де утримуються кури, потрібно час від часу провітрювати (особливо взимку) і зберігати там чистоту й порядок. Підстилка для птахів має бути сухою. 

Стосовно годування птахів, то якогось особливого, специфічного корму вони не потребують.

Годування леггорнів

Кури цієї породи споживають зовсім небагато корму, але його якість має бути відповідною, щоб підтримати високу яйценосну здатність поголів’я. Тому раціон несучок має складатись з комбінованих кормів, овочів, коренеплодів, зерна й мінеральних добавок. Корисно включати до їхнього меню пшеничні висівки й зелену траву. Не варто забувати про воду, завжди свіжу та чисту.

Оскільки несучки повністю позбавлені інстинкту висиджування яєць, можна придбати курчат на птахофабриках, бо завдяки своїм чудовим продуктивним якостям ця порода лишається надзвичайно популярною і досить високо оцінюється птахівниками.