Минуло чимало часу від народження лошати. Малюк суттєво підріс, зміцнів і помітно змінився. Настав час відокремити його від матері та продовжувати вирощувати-виховувати окремо, або продати. Як виховувати лоша після відлучення, щоб з нього виріс хороший робочий кінь, можна дізнатись в одній з попередніх статей про коней, а саме ТУТ. Зараз же поговоримо про те, як провести відлучення, щоб воно відбулося максимально безболісно як для кобили, так і для лошати, а отже і для самого власника.
Насамперед з’ясуємо, навіщо взагалі потрібно відокремлювати лоша від кобили і в якому віці це краще зробити. Якщо кобила не жеребна і не виснажена, то не варто поспішати з відлученням від неї лошати. У разі відсутності інших коней у вашому господарстві, а також намірів запліднити кобилу повторно, лошатко чоловічої статі може жити з матір’ю до року, а лоша жіночої статі навіть ще довше. Такі особливості зумовлені можливістю виникнення ситуації, коли жеребчик віком понад рік здатен покрити кобилу, якщо не забрати його від неї. А це дуже небажано. Потомство від близькоспоріднених батьків народжується слабким, погано росте, відстає в розвитку. Такі тварини частіше хворіють та (або) мають вади в будові тіла (зазвичай страждають ноги і спина).
Відлучення проводиться для того, щоб припинити продукування молока (лактацію) в кобили та дати їй час і можливість для відновлення й народження наступного лошати. Зволікання з відлученням лошати загрожує занадто великим навантаженням на материнський організм, що значно виснажує його резерви і чинить негативний вплив на здоров’я майбутнього потомства. Іноді внаслідок такого подвійного навантаження кобила може абортувати.
Обов’язково слід відлучати лошат у разі значного схуднення кобили-матері за час лактації, а також якщо кобила використовується на важких господарських роботах.
Чимало фахівців рекомендують відлучати лошат у шестимісячному віці. З власної ж практики я можу стверджувати, что оптимальні строки відлучення лошати – після досягнення ним віку 9–10 місяців. Це в тому разі, якщо у вашому господарстві є лише одна кобила, вона не була покрита на 8-й день після пологів і не виснажилась за період лактації. Якщо ви не плануєте продавати лоша, то чим довше воно перебуватиме з матір’ю, тим краще.
Лошатко на момент відлучення має бути здоровим, добре вгодованим і повністю пройти етап линяння. Якщо воно з якоїсь причини слабке, то відлучення краще відкласти. Не менш важливо враховувати і стан здоров’я кобили. У разі її помітного схуднення не варто затягувати процес відлучення. Тобто в кожному конкретному випадку рішення слід приймати виважено, виходячи з обставин та здорового глузду.
Відлучати лоша можна двома способами: одразу та поступово. У першому випадку все робиться за день. Потрібно просто забрати лоша в інше приміщення або загін так, щоб тварини не могли бачитись, і надалі вирощувати малюка окремо від матері. Перші кілька днів і кобила, і лоша нервуються, іржуть, намагаються знайти одне одного. Іноді лошата, у спробі перестрибнути через огорожу, особливо якщо чують чи бачать матір здалеку, можуть значно травмуватись. Також у перші дні після відлучення в лошат через стрес і зміни в годуванні можуть виникнути розлади травлення.
У кобили після відлучення вим’я переповнюється, через що надлишкове молоко скапує з сосків на землю. Здерідка може виникати мастит.
Якщо в господарстві (на фермі) є кілька кобил з лошатами, то в один із днів лошат залишають у рідному загоні, а всіх кобил переселяють подалі, щоб вони не могли ні бачити, ні чути лошат. Лошата, що перебувають у звичних умовах та оточенні, легше переносять розлуку. Через кілька днів до групи відлучених лошат можна ввести ватажком старого, спокійного мерина (кастрованого жеребця) і в подальшому утримувати й випасати їх одним табуном.
Другий варіант відлучення є найбільш прийнятним для присадибних господарств. Хоча він потребує більше часу, та для тварин є оптимальнішим. Починається таке відлучення з того, що вже цілком привчене до різноманітного раціону шести-семимісячне лоша залишають одне в стайні на час виконання кобилою господарських робіт. Така ситуація буде сприятливішою, якщо на фермі (у господарстві) є й інші лошата приблизно того ж віку, які складуть компанію одне одному.
Поступово лошатко звикає бути весь день без матері, а ввечері отримувати від неї свою порцію молока. Водночас потрібно зменшити в раціоні кобили кількість молокогінних кормів та води. А приблизно десь через тиждень кобилу після повернення до стайні прив’язуємо поруч із лошам так, щоб воно не могло смоктати молоко.
З цього часу спостерігаємо за станом вимені кобили: якщо воно не переповнюється, тоді зовсім позбавляємо лоша можливості смоктати молоко. Якщо ж надлишок молока ще утворюється, то потрібно декілька разів пускати лоша до матері, а норму води для кобили слід зменшити.
До відлучення, поки лоша живе й годується разом з матір’ю, господар не особливо піклується про його раціон і тільки іноді підгодовує концентратами та морквою. Але після відлучення на склад кормів для тварини слід звернути пильну увагу.
Добовий раціон відлученого лошати взимку виглядає приблизно так: 5–7 кг хорошого, якісного сіна; 4–5 кг кормової моркви або, як замінник і джерело вітамінів, 1–1,5 кг пророслого зерна, 4–6 кг вівса, 1,5 кг висівок. Будь-які нові корми, які сезонно з’являються у вашому господарстві, вводьте дуже поступово, спочатку малою кількістю, та спостерігайте за тим, як на це реагує організм лошати.
Для правильного розвитку лошат неабияке значення (не менше, ніж годування) має активний маціон. Забезпечити його влітку можна шляхом пасовищного утримання, краще цілодобового. У зимовий же час відлучені лошата повинні щодня по кілька годин перебувати в загонах з великою площею.
Окрім того, взимку всьому табуну лошат можна організувати пробіжку в полі на відстань 5–7 км (під наглядом вершників-пастухів!). Не можна нехтувати моціоном у вигляді тривалих прогулянок швидким кроком, бо внаслідок постійного стійлового утримання молодняк стає зніженим, у тварин слабшають м’язи кінцівок і спини.
Рясне годування лошат за нестачі руху призводить до їхнього ожиріння, внаслідок чого серцево-судинна й дихальна система не можуть нормально працювати в умовах навантаження. У старшому віці такі тварини після обкатки швидко втомлюються в роботі.
Відлучення – це одна з найважливіших подій у житті вашого майбутнього помічника, тому потребує відповідального та серйозного ставлення.
Вдалого вам конярства!
Усі запитання, які виникли у вас під час ознайомлення з цією темою, пишіть у коментарях, нижче під статтею.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах: