Тема коней і конярства цікавить багатьох. Хтось хоче знати більше про цих тварин суто з цікавості, комусь коні подобаються просто як об’єкт естетичного споглядання, а хтось щодня спілкується з цими прекрасними істотами чи, можливо, планує їх придбати… Для всіх небайдужих до коней людей і створені наші статті.
У попередньому матеріалі розглядалося питання вибору коня. Зараз же поговоримо про те, що надалі потрібно робити з цим придбанням, аби тварина дарувала вам радість, була надійним помічником у вашій нелегкій сільській праці чи, якщо кінь купувався не для роботи, хорошим компаньйоном.
Купувати коня найкраще восени або на початку зими. У цей реріод ціни на них нижчі відсотків на 15–20, ніж весною та влітку. Одразу, як тільки ви привели куплену тварину додому, потрібно привчити її до нового місця. Якщо цього не зробити, кінь може втекти до колишнього власника.
У коней чудова пам’ять, і в тому разі, коли тварину привели чи перевезли на відстань не більше 30–50 км, то для неї не буде проблемою самостійно повернутися додому. Щоб уникнути такого розвитку подій, коню необхідно пояснити, що тепер його дім знаходиться тут. І для цього знадобиться певний час.
Насамперед необхідно підібрати коневі підходяще помешкання, де він буде постійно жити. Для цього вибирають сухе, просторе та світле приміщення, де коня будуть годувати й чистити. Місце має бути спокійне, бажано без присутності інших тварин та подразливих факторів (яскравого світла, неприємних запахів, різких гучних звуків, протягів, значної вологості, вібрації тощо).
Якщо у вас вже є коні, то вони мають розташовуватись так, щоб бачити одне одного, але водночас перебувати поза межами взаємної досяжності. Оскільки коні – територіальні тварини, то певний час вони можуть не сприймати чужинця. Тому знайомити новачка з «аборигенами» слід поступово. Бажано, щоб перший контакт між тваринами відбувся через загорожу загону. Від поведінки коней стосовно одне одного залежатиме й тривалість періоду, після якого їх можна буде утримувати разом.
Впродовж першої доби звикання до нового місця проживання кінь зазвичай зовсім відмовляється води. Але через день-два спрага перемагає і все нормалізується. Зміна місця проживання – значний стрес для тварини. Наша задача – за можливості пом’якшити гостроту його переживань, особливо якщо це лоша, а покупка збіглася з відлученням його від матері.
Перші два-три дні після покупки коня краще не залучати до роботи, більше часу проводити поруч із ним, годувати з рук, розмовляти, погладжувати, щоб він звикав до вас. На третій-четвертий день його потрібно вивести на прогулянку, поводити у спокійному темпі: він має огледітись та ознайомитися зі своєю новою територією.
Повернувши коня на місце, обов’язково погодуйте його чимось смачним (концентратами, морквою, цукровим буряком). І надалі годуйте тварину лише там, щоб у коня сформувався рефлекс повернення додому. Якщо він звикне, що вдома на нього завжди чекають ласощі, то вже за кілька днів сам поспішатиме до місця свого проживання. Зазвичай коні швидко це розуміють.
Згодом можна спробувати відпускати коня, що повертається з прогулянки, за кілька метрів до входу у приміщення. Якщо кінь охоче повертається на своє місце, то слід поступово збільшувати цю відстань. Перший місяць випускайте придбану тварину на прогулянку лише на прив’язі або на огородженій території.
Робочого коня можна буде запрягти та залучити до виконання не дуже важких робіт вже на четвертий-п’ятий день. Через тиждень, якщо процес звикання відбувається успішно, його вже можна використовувати без обмежень.
При покупці коня поцікавтесь у колишнього господаря раціоном тварини і першого часу годуйте так само. Будь-який новий корм вводьте поступово. Дуже не раджу згодовувати коням різні відходи кухні, очистки з картоплі та інших овочів, неякісне зерно, зерно пшениці тощо. Система травлення в коней надзвичайно вразлива (порівняно з коровами чи свинями вони мають значно слабше здоров’я), і якщо ви нагодуєте свого помічника неякісною їжею, то можете спровокувати у нього кольки, які без ветеринарного втручання здатні призвести до загибелі коня.
Зовнішні прояви кольок виглядають як значне пригнічення тварини: кінь лежить, іноді сидить по-собачому, б’є ногами, не їсть, робить безцільні жувальні рухи. Звісно, що краще запобігти виникненню кольок. Для цього потрібно лише дотримуватись правильного напування (до їжі) теплою водою і забезпечувати регулярне якісне годування. Якщо ж попри все така неприємність трапилась, і немає змоги забезпечити фахову ветеринарну допомогу, то потрібно негайно розпочинати лікування самостійно.
Заваріть насіння льону (100 г/1 л води). Перед напуванням відвар потрібно настояти й остудити. Коню середнього розміру на одне напування знадобиться від 5 до 10 літрів відвару. Зазвичай кінь випиває такий відвар із задоволенням, без примусу. Окрім того, вколіть тварині внутрішньом’язово 20–25 мл медичного препарату «Спазмалгон». Після цього потрібно поводити коня швидким кроком 30–40 хвилин і знову напоїти відваром льону.
Потім дайте йому небагато хорошого сіна. Зазвичай таке лікування полегшує стан тварини та відновлює її апетит приблизно за годину. Наступні кілька днів коня щоранку потрібно випоювати відваром льону, годувати тільки якісним сіном і напувати теплою водою. Повертатись до звичайного раціону слід поступово.
Якщо ви придбали не дорослого коня, а лошатко, то крім догляду й вирощування доведеться приділяти особливу увагу його вихованню. Саме процес виховання потребуватиме від господаря чимало знань, зусиль і терпіння. І саме внаслідок виховання лоша перетвориться або на надійного, спокійного друга і сильного помічника на довгі роки, або на норовливого, непередбачуваного і навіть небезпечного суперника, з яким завжди треба бути насторожі. Помилки у вихованні можуть призвести до непоправних наслідків, аж до бажання господаря позбутися тварини заради власного душевного спокою.
Коли ж і з чого саме потрібно починати виховання маленького лошати? Найкращим варіантом було б вирощування малюка поруч із матір’ю, в табуні з різновіковими та різноранговими кіньми. У такому середовищі, в іграх та спілкуванні з однолітками лоша найбільш гармонійно розвивається й соціалізується.
У цей період воно копіює поведінку старших коней (а саме дорослі тварини є прикладом наслідування для лошат) і вчиться не сприйматити людину як істоту рівну, з якою можна допускати різні вільності. Навпаки, лоша поступово розумітиме, що до людини треба ставитись уважно і з повагою, як до високорангової особини, чиє соціальне становище є навіть вищим, ніж у ватажка у табуні.
За таких умов вирощування виховний процес відбувається найбільш природно та безболісно, а стосунки лошати з людиною формуються у найбільш вигідному варіанті. Проте й у цьому випадку участь людини є необхідною. Слід зазначити, що поважне ставлення тварини до людини формується тільки в тому разі, якщо старші коні виховані правильно і є робітниками. У напівдикому табуні лоша формуватиме до людини зовсім інше ставлення.
З перших днів лоша потрібно привчати до різних дотиків людини (погладжування, почухування, поплескування), привчати відступати, коли людина його відтісняє, привчати давати ногу для огляду. Тобто поки що не варто навчати лоша ніяким робочим навичкам, бо це може завдати шкоди його ще несформованому організму. Достатньо того, що лоша буде спокійно й доброзичливо ставитись до людини і не боятися її дій під час обслуговування.
У два місяці воно вже повинно поважати ваш особистий простір, не нав’язувати свої правила спілкування, не ініціювати ігор. Спроби лошати напирати на вас під час спілкування, покусувати, наступати на ноги, намагатися стати перед вами дибки, вимагати ласощі тощо потрібно жорстко припиняти відмовою від спілкування з ним.
Саме спілкування, його тривалість і характер є основним важелем впливу на коня. Якщо цього не робити, то дуже скоро лоша почне кусатися й бити вас ногами. А оскільки воно росте надзвичайно швидко, то загроза вашому здоров’ю збільшуватиметься з кожним місяцем.
Приблизно в піврічному віці пора привчати лошатко до недоуздка, і щоб воно ходило за людиною у поводі. Недоуздок можна просто вдягти, і нехай лоша буде в ньому постійно. Через деякий час малюк перестане звертати на нього увагу.
Щоб навчити тварину рухатись у поводі, ми натягуємо повід і легенько й часто посмикуємо ним, щоб спричинити лошаті відчуття дискомфорту. Наголошую: не тягнемо з максимальною силою, а створюємо натяг та неприємну вібрацію! Якщо в такій ситуації лоша спробує рухатися за людиною, одразу припиняємо дію, хвалимо його і погладжуємо-чухаємо.
Зрештою лошатко після кількох повторень розуміє, що рухатися за людиною набагато комфортніше, ніж упиратися. Достатньо кількох днів таких вправ, і малюк починає легко ходити в поводі за людиною.
Сформовану навичку підтримуємо раз на тиждень повторенням, використовуємо вправу з недоуздком і за будь-якої потреби кудись перевести лоша (наприклад, виводимо на прогулянку в загін і назад). Так лошатко живе до однорічного віку. Про подальше його виховання та особливості спілкування з ним поговоримо у наступній статті.
Поставити пов’язані з цією темою запитання, що цікавлять вас, можна в коментарях, нижче під статтею. Вирішуватимемо їх спільними зусиллями.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
