Лютий. Зимовий сезон добігає кінця, і на молочних фермах, а також у присадибних господарствах настає період масових отелень. Саме в цей час відбувається нарощування виробництва молока, яке, на жаль, супроводжується хворобами, пов’язаними з післяпологовими ускладненнями та лактацією.
Тема захворювань великої рогатої худоби досить осяжна, і на її на розгляд потрібно багато часу, тому кожне питання буде освітлене в окремій статті. Найбільш типовими захворюваннями післяотільного періоду є післяпологовий парез, затримка посліду й ендометрит (як обов’язковий наслідок хвороби), мастит корів та диспепсія молодняка. Як доводить практика, саме мастит корів призводить до найбільших проблем та збитків у господарів худоби.
Мастит не складає особливої загрози для життя тварин, але вимагає витрат на лікування. Та й молоко потягом досить тривалого періоду, поки корова не одужає, буде непридатним для вживання й переробки, що теж принесе господарям збитки.
Маститне молоко не придатне і для годування телят!
Що таке мастит?
Мастит – це запалення паренхіматозної тканини вимені. Будь-який власник корів хоча б раз у житті стикався з цим захворюванням, а ветеринари то й поготів.
Мастит може мати клінічно виражену або приховану (субклінічну) форму. Точніше, з прихованої форми він лише починає проявлятися.
Прихованим маститом хворіє за статистикою приблизно близько чверті всього поголів’я корів. Як це не сумно, але особливо схильні до такої форми захворювання найбільш продуктивні тварини.
Виявити прихований мастит можна лише в лабораторних умовах. Доступні, швидкі та найдешевші способи діагносики – це димастинова та мастидинова проби. Зазвичай перевагу надають останній, для чого використовується препарат «Мастидин», наявний у будь-якій ветаптеці.
Для дослідження придатне тільки свіже молоко. Проби відбирають окремо з кожної чверті вимені. Для проведення експрес-діагностики використовують спеціальну пластину з ручкою (т. зв. лопатку Шальма), яка має чотири лунки. У кожну лунку необхідно здоїти по 1 мл молока з різних чвертей вимені. Далі до цього молока додаємо по 1 мл 2%-ного розчину «Мастидину», перемішуємо чотирма різними скляними паличками і через 20 секунд визначаємо реакцію.
Якщо контрольна суміш у лунці забарвилась у бузковий колір і не втратила свою однорідність, то маститу в корови немає. Якщо ж колір темний, ближче до фіолетового, і з’явився згусток, то мастит присутній, і чим темніший та густіший утворений згусток, тим сильніший запальний процес.
Різновиди маститу
Лабораторне дослідження дає можливість точно визначити захворювання і своєчасно вилікувати тварину. Якщо періодичну діагностику не проводити, то прихований мастит розвиватиметься поступово, без зовнішніх ознак, але вже через кілька тижнів може перейти в клінічну стадію.
На початку свого розвитку мастит виглядає як звичайне нездоєне вим’я: воно щільне, дуже пружне й іноді гаряче на дотик. Такі симптоми з’являються періодично: то проявляються, то раптом зникають. З часом вони вже стають постійними, а в разі кип’ятіння можна помітити у молоці дрібні згустки. Це ознаки серозної форми маститу.
Захворювання може проявлятись не лише внаслідок подальшого розвитку субклінічної форми. Нерідко мастит виникає й у здорової корови через переохолодження або зміни в режимі доїння, у разі неповного здоювання, від протягів у корівнику тощо.
Якщо розпочати лікування маститу вчасно, то захворювання можна досить успішно подолати, уникнувши в подальшому втрати продуктивності тварини.
Якщо з якоїсь причини господарі не подбали про своєчасне лікування хворої тварини, то запалення буде прогресувати. За такого перебігу вим’я твердне, стає болючим і гарячим. У молоці з’являються домішки крові та світлі згустки. Мастит переходить у геморагічну форму.
Занедбана хвороба в геморагічній формі лікується довше, ніж у серозній, та все ж продуктивність тварини після завершення лікування поступово відновлюється.
Якщо ж корова так і не отримала належного лікування, то через певний час все вим’я (або його частина) значно збільшується, стає дуже твердим і болючим, через що тварина починає кульгати. Водночас у корови зазвичай підвищується загальна температура тіла, а замість молока видоюється сукровиця з великою кількістю щільних згустків. Це вже стадія фіброзного маститу.
Така форма маститу ще піддається лікуванню, проте надалі молочна продуктивність тварини істотно знижується. Частково вона може відновитися тільки після наступного отелення. Якщо і в цей час не надати тварині допомоги, то у корови починається гнійний мастит.
У тварини зникає апетит, корова втрачає вагу, має пригнічений вигляд. З пипок здоюють гній з неприємним запахом. Вим’я стає твердим з незначними трохи м’якшими ділянками. Лікувати мастит у такій занедбаній стадії вже недоцільно, оскільки молочна продуктивність уражених часток вимені втрачається назавжди.
Відомий ще один вид маститу, який називається катаральним. Він з’являється майже відразу після отелення. Причиною його виникнення є непрохідність молочних проток, через що молоко не може вийти в молочну цистерну пипки, а накопичується і спричинює запалення. Такі «молочні пробки» добре промацуються руками.
Проблема вирішується шляхом підшкірного введення окситоцину дозою 40 міжнародних одиниць, за 5–10 хвилин до здоювання, і лікуванням тварини за допомогою антибіотиків (але про це трохи пізніше).
Причини виникнення маститу
Існує багато причин виникнення маститу.
Прямі – це травми, переохолодження, протяги, грязь у стійлах, неправильне доїння, передача хвороботворної мікрофлори від однієї тварини до іншої через загальні засоби догляду та обслуговування (полотенця для обтирання вимені, доїльний апарат тощо).
Непрямі причини появи захворювання помітні не одразу, але, тим не менш, вони можуть чинити негативний вплив та сприяти виникненню маститу. До таких причин належать порушення в раціоні живлення тварин (наприклад, використання монокормів, які стимулюють продуктивність великої рогатої худоби) або надмірно висока продуктивність самої корови, через що у тварини знижується загальна резистентність організму, і мастит виникає за найменшого негативного впливу.
Інакше кажучи, якщо високопродуктивна корова ніколи не бачила соковитої зеленої трави, а змушена живитися переважно неприродним для неї кормом (сінаж, концентрати, біодобавки), призначеним суто для збільшення надоїв, то вона витрачає основні сили на виробництво молока, а на підтримку свого здоров’я резервів організму вже не вистачає. Як наслідок, у тварини з’являються різні проблеми, серед яких може бути і мастит.
Лікування захворювання
Як же лікувати мастит, якщо раптом він виник у тварини? Починати будь-яке лікування варто з усунення можливих причин виникнення проблеми. Без цього ефект від терапії буде недовговічним.
Насправді правильно було б взагалі не допускати захворювання, для чого потрібно чітко дотримуватись простих зоогігієнічних норм. Насамперед це санітарія, оптимальний мікроклімат у корівнику та гігієна доїння. Та не завжди є можливості для виконання усіх правил, тому в господарствах, де умови утримання тварин більш чи менш сприятливі, необхідно щоквартально обстежувати корів на приховані мастити.
Якщо умови утримання тварин від початку неблагополучні (і з цим нічого не можна вдіяти), перевіряти корів необхідно один раз кожні два тижні.
Надзвичайно ефективно попереджує виникнення маститу (в сухостійний період) введення у канал пипки одного з препаратів: «Байоклокс», «Амоклокс» та подібних за дією. Засіб слід вводити після останнього доїння у поточній лактації.
Лікування має сенс, якщо воно не надто вартісне, і якщо продуктивність тварини після такого лікувального курсу відновиться.
Слід виключити з раціону хворої корови соковиті та концентровані корми. Кількість води бажано зменшити на третину від звичайної норми.
Лікування запальних процесів здійснюють одночасно у трьох напрямках:
- по-перше, змащують вим’я маззю «Дибутин» або іншою аналогічної дії;
- по-друге, внутрішньоцистернально (безпосередньо у пипку) вводять протимаститні суспензії: «Мастисан», «Мастилекс», «Мастирифін», «Мастилайн» тощо;
- по-третє, внутрішньом’язово вводять антибіотик, наприклад, «Амоксицилін», дозою 1 мл на 10 кг ваги корови, з інтервалом 48 годин.
Лікування за такою схемою дає помітне поліпшення стану хворої тварини вже на третій день, а повне одужання настає через 7–10 днів. У будь-якому випадку краще підстрахуватись і перед завершенням лікування перевірити молоко з використанням «Мастидіна» чи «Димастина».
Якщо зазначене лікування не було успішним, слід провести дослідження на чутливість мікроорганізмів до антибіотиків і відповідно до його результатів призначити інший препарат.
Дуже хороший результат дає новокаїнова блокада, але зробити її правльно може лише фахівець, і в цьому випадку вам знадобиться допомога ветеринара.
Крім маститу існує ще одне захворювання вимені, з яким періодично мають справу власники корів. Це наявність крові в молоці.
Таке явище може виникати з трьох причин:
- отруєння токсичними рослинами (на пасовищі);
- травма;
- розрив дрібних судин всередині вимені у перші дні після отелення.
Лікується ця проблема медичним препаратом «Вікасол 1%» (продається у звичайних аптеках). Вводити препарат потрібно внутрішньом’язово, дозою 20 мл (двічі на добу). Тривалість лікування складає три дні.
Як додатковий засіб, внутрішньовенно вводиться 200 мл 10% розчину кальція хлористого. Окрім того, хороший ефект зазвичай спостерігається після випування хворій тварині трав’яного чаю з суміші кропиви, деревію та грициків. Вже протягом першої доби зменшується кількість крові в молоці, але повне одужання настає на третій-четвертий день.
Ну, ось коротко й усе про мастит. Існує ще кілька хвороб вимені, але вони зустрічаються досить рідко, тому акцентувати на них вашу увагу немає сенсу.
Якщо під час ознайомлення зі статтею у вас виникли запитання по цій темі, ви можете отримати на них відповідь на нашому форумі.
Здорових вам корів та великих надоїв!
Чугуєвець Віталій
Поділитись в соцмережах:
