У Німеччині після 2022 року вибракування пташенят чоловічої статі буде заборонене. З 2024 року процеси гендерної ідентифікації зможуть застосовуватися лише не пізніше, ніж на шостий день інкубаційного періоду.
Приблизно 50% яєць, які споживають у Німеччині, отримують від курей-несучок, що вилупилися в Нідерландах. Німецька законодавча заборона на вибраковування курчат не поширюється на Нідерланди. Тому яйця, що надходять від нідерландських курей-несучок, як і самі кури, вирощені в цій країні методом «з відсіюванням пташенят», котрі там вилупилися, все ще продаються і можуть утримуватись у Німеччині.
Німецькі супермаркети поставили собі за мету подібний «вільний вигул», над забезпеченням якого працюють супермаркети США.
До кінця 2022 року супермаркети планують купувати яйця виключно через виробничо-збутові ланцюги, вільні від вибракування курчат, як вироблених у Німеччині, так і імпортованих.
13-річна кампанія з боротьби проти кліток у Швеції закінчилася, коли ICA, мережа супермаркетів з понад 1200 магазинами у Швеції, оголосила, що припинить продаж кліткових яєць у квітні 2021 року. Хоча ICA є найбільшою мережею продуктових супермаркетів у країні, вона фактично останньою публічно сказала «ні» яйцям кліткового утримання, оскільки всі інші шведські мережі супермаркетів вже перейшли на безкліткові яйця.
Організація з захисту прав тварин Дюренс Ретт (швед. Djurens Rätt – «права тварин») десятиліттями працювала над тим, аби зробити клітки історією. Ще 13 років тому організація розпочала діалог з найбільшою мережею супермаркетів Швеції ICA щодо припинення продажу яєць з кліток. На той час понад 2 мільйони курей у шведській яєчній промисловості жили в клітках. Відтоді багато чого змінилося, і коли нещодавно, у квітні 2021 року, ICA вирішила відмовитися від яєць з кліток, усі інші шведські мережі супермаркетів вже це зробили. Тепер Дюренс Ретт прагне, аби уряд ввів заборону на утримання курей у клітках, і нарешті виконав статті шведського закону про захист тварин щодо права тварин на природну поведінку.
Протягом декількох років Дюренс Ретт, як провідна зоозахисна організація у Швеції, невпинно працювала над покращенням умов для курей, оскільки вони є найчисленнішою групою тварин та мають найгірші умови для життя. Однією з багатьох перемог було припинення використання та/або продажу яєць від курей, що утримуються у клітках провідними компаніями країни. Коли Дюренс Ретт розпочала діалог зі шведськими компаніями (у 2008 році), майже половина всіх курей в яєчній промисловості утримувалась у клітках. Тоді це було понад 2 млн 250 тис. особин. Сьогодні ця цифра зменшилася приблизно до 500 тисяч.
Діалог з ICA був досить тривалим, але через 13 років і ця компанія нарешті вирішила відмовитись від кліток. Зоозахисники не зупиняються на досягнутому і хочуть домогтись законодавчої заборони кліток.
Зараз у Швеції частка курей, яких утримують клітковим методом, зменшилась до 6%, що становить приблизно 500 тис. птахів. Понад десяток країн ЄС та штатів США вже заборонили утримувати курей у клітках. У Швеції споживачі та компанії показали, що не сприймають це як щось, що може бути в сучасному суспільстві. Тому наступним логічним кроком є ухвалення заборони на законодавчому рівні.
– Швеція має можливість показати шлях іншим країнам, де утримання курей у клітках все ще є стандартом. Ми дякуємо мережам продуктових магазинів Швеції за їхню політику, що змінила життя мільйонів курей, та одночасно закликаємо уряд забезпечити більш природне проживання, без кліток, всім курям, – заявляє Бені Андерсон, генеральний директор Djurens Rätt.
Нагадаємо, що водночас в Україні 99,5% курей утримуються в клітках батарейного типу, які вже давно заборонені в Європі. Таким методом на українських птахофермах щороку виробляють понад 15 мільярдів яєць. Кліткове утримання в нашій країні залишається найпоширенішою технологією, хоча Україна ще до 2018 року мала адаптувати національне законодавство відповідно до двох директив ЄС щодо добробуту тварин у промисловій сфері (1999/74/ЄС, 2002/4/ЄС).
Авторка: Ліза Северіна, керівниця департаменту зі сталого розвитку Cage-free Альянс Українського Бізнесу
Поділитись в соцмережах:
