Для пасічника холодна пора року – це час обмірковування, планування та підготовки до наступного сезону. З’являється можливість підсумувати результати минулого сезону, об’єктивно оцінити свої дії, звернути увагу на допущені помилки та зробити відповідні висновки з огляду на цей досвід, а також спланувати роботу на наступний рік.
Не менш важливо вирішити питання про те, які матеріали, інструменти та пристрої знадобляться на пасіці, а також завчасно подбати про їх придбання та освоєння навичок роботи з новим обладнанням.
Одним з видів пасічного обладнання є система обігріву вуликів, яка сприяє ранньому розвитку сімей. Обігрів вуликів напровесні спонукає бджіл значно швидше розвиватись і раніше набиратися сили, ніж в умовах без обігріву.
Швидке весняне нарощування сили бджолиних сімей є особливо важливим для тих господарів, які займаються інтенсивним бджільництвом, планують торгувати бджолопакетами в ранні строки, виводити ранніх маток, готують пасіку до ранніх взятків тощо. Помірний підігрів повітря всередині вулика також допоможе виживанню невеликих бджолосімей у зимовий час.
Сучасна промисловість пропонує пасічникам системи обігріву, розраховані здебільшого на 10 бджолиних сімей. Проте можна придбати обігрівальні елементи й поокремо, саме на ту кількість вуликів, яка потрібна бджоляреві.
Комплект обладнання складається з: блоку живлення, який перетворює змінний струм напругою 220 вольт (від звичайної розетки) у 12 вольт; цифрового терморегулятора; десяти (чи іншої кількості) нагрівальних елементів у вигладі пластин або тонкої (0,3 мм) плівки розміром 10×10 см, 10×14 см, 28×20 см, 50×25 см, 50×50 см; дротів, що з’єднують пластини з терморегулятором та блоком живлення.
Кожен обігрівач має свою певну потужність, яка залежить від конструктивних особливостей продукції різних виробників. Зазвичай цей параметр знаходиться у межах від 10 до 25 Вт.
Принцип дії системи обігріву (незалежно від кількості підключених до неї вуликів) такий: терморегулятор включається в розетку, а його датчик розміщують в одному з підключених вуликів (контрольному) на рівні нижнього бруска рамки в середині розплідної частини. Терморегулятор підтримуватиме потрібну температуру, заздалегідь встановлену на ньому пасічником.
Терморегулятор оснащений розеткою для підключення блоку живлення. До блоку живлення (через довгі дроти) підключаються всі встановлені у вуликах нагрівальні елементи. Нагрівачі розташовують або під гніздом, або пообіч нього, з обох боків. Для нижнього варіанту обігріву нагрівальний елемент виготовляють у формі чотирикутника, для бічного – у вигляді стандартної рамки.
Обидва варіанти обігріву добре виконують своє призначення. Використання обігрівача з нижнім розташуванням нагрівального елемента (під гніздом) в багатокорпусній системі дає кращий результат, ніж у лежаку.
Для м’якшого та рівномірнішого обігріву гнізда з нижнім розташуванням обігрівача, його рекомендується розташовувати не під самими рамками, а на дні порожнього корпусу, і лише тоді ставити на нього корпус із бджолами та медом.
Нагрівальні елементи від різних виробників можуть суттєво різнитися між собою. Їх випускають не лише різними за розмірами, але й з різних матеріалів: склотекстоліту, металокерамічних пластин або еластичної плівки з металевою спіраллю всередині. Принципового значення це не має. Усі ці матеріали цілком безпечні, не виділяють жодних небезпечних сполук і можуть використовуватись для обігріву вулика зсередини.
Забезпечення енергією можна здійснювати від розетки, акумулятора чи сонячної панелі, підключеної через автомобільний акумулятор. У цьому разі блок живлення для перетворення струму не знадобиться.
Якщо потрібно обігріти лише декілька вуликів, розташованих далеко від центральної електромережі, то з цим завданням допоможе впоратись невелика сонячна панель, підключена через акумулятор на 12 вольт. Її потужність залежить від кількості вуликів, що обігріваються, і погодних умов.
Бджоли дуже чутливі до змін температури. Зазвичай температура тіла бджоли на 0,5–1°С перевищує температуру довкілля. Оптимальною для життєдіяльності бджолиного організму є температура зовнішнього середовища +22…25°С.
За температури повітря від +20°С до +25°С спостерігається найбільш інтенсивна діяльність робочих особин. Під час роботи сама бджола нагрівається до +35…38°С. За температури +13°С бджоли літають мало, їх рухи заповільнюються, в режимі +9°С формують клуб, а за умови зниження температури до +4°С бджола стає нерухомою і завмирає.
Для обігріву гнізда бджоли використовують цукри, що містяться у меді. Внаслідок розщеплення 1 г цукру утворюються приблизно 4,2 ккал енергії, які бджола перетворює на тепло.
За допомогою налаштування потрібної температури на терморегуляторі бджоляр імітує температурний режим, який створює сильна сім’я в різні періоди року.
Оптимальний показник температури для бджолиної сім’ї залежить від сезону й особливостей фізіологічного періоду в житті бджіл. У весняний час температура на рівні нижнього бруска рамки гніздової частини має бути близько +28°С. В таких умовах бджоли навіть з нечисленної сім’ї здатні без особливих зусиль підтримувати температуру +34…35°С в центральній частині гнізда, де знаходиться розплід і працює матка. І тоді матка активно сіятиме, а сім’я – успішно розвиватиметься.
Пізно восени (у жовтні) оптимальна температура у вулику на рівні нижнього бруска рамок має становити +9…14°С. За такої температури бджоли або не формують клуб (+14°С в нижній частині рамок), або утворюється дуже розрихлений і рухомий клуб.
У листопаді температура має становити близько +8°С, а взимку – від +6°С до +8°С. За такої температури в нижній частині вулика бджоли сидять клубом середньої щільності та підтримують температуру всередині нього від +14°С до +20°С.
Перед тим, як матка почне сіяти (наприкінці зими), температура всередині клуба підвищується до +25°С, а з появою першого засіву підтримується бджолами на рівні +34…35°С.
Слабким сім’ям нелегко втримати оптимальні температурні показники, і зимівля проходить складно: збільшується споживання бджолами корму (з розрахунку на 1 зимуючу бджолу), матка розпочинає пізніше сіяти, а весняний розвиток сім’ї відбувається зі значним запізненням.
У разі використання обігрівача погодні зміни та коливання зовнішньої температури повітря практично не матимуть впливу на температурний режим усередині вулика і не стануть стримуючим фактором у розвитку бджолиної сім’ї.
Якщо зовні теплішає, терморегулятор зменшить інтенсивність обігріву, а в разі похолодання – активізує роботу обігрівача, і температура всередині вулика лишиться стабільно оптимальною.
Використання обігрівача значною мірою збільшує можливості бджоляра та його пасіки.
Вдалого вам бджільництва!
Усі питання з цієї теми, що зацікавили вас, можна вирішити та обговорити в коментарях під статтею чи на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
