Певно, що з усіх бджолиних порід селекціонери найчастіше використовували в своїй роботі саме карніку. І внаслідок їх ґрунтовної, кропіткої праці з’явилося чимало нових внутрішньопородних ліній. Походить карніка з передгір’їв Альп (їхньої північно-східної частини), а саме з територій сучасних Словенії та Австрії.
Європейським пасічникам ці бджоли припали до душі завдяки своїм продуктивним якостям. Вони швидко набули популярності, активно поширилися бджільницькими господарствами і поступово майже повністю витіснили на товарних пасіках значної частини Європи аборигенну європейську темну лісову бджолу.
Інтенсивна племінна робота з карнікою триває вже понад сто років. І вона дає свої наслідки, про що свідчить чисельність нових ліній. Серед них однією з найвідоміших та найбільш поширених є лінія тройзек (Carnica Troiseck).
Ця лінія досить стара. Вона була створена німецькими бджолярами-селекціонерами і продовжувала постійно вдосконалюватися впродовж майже століття свого існування. У процесі розвитку та вдосконалення лінія тройзек набула неоднорідності та об’єднала в собі кілька варіацій, так званих штамів. Штами зберігають основні ознаки породи карніка та лінії тройзек, проте різняться деякими особливостями, важливими під час використання цих бджіл у різних умовах медозбору.
Усі чистопородні бджоли лінії тройзек, незалежно від штаму, мають сіро-коричневе забарвлення і вузькі чорні поперечні смужки на черевці. Дещо відмінним може бути забарвлення в робочих особин, отриманих від маток F-1, що облетілися на трутневому фоні невідомого походження.
Трутні тройзек чималі за розміром, густо опушені, коричневого кольору, з ледь помітними смужками темнішого відтінку на тергітах черевця. Матки темно-коричневі, майже чорні, з різними відтінками і глянцевим блиском тергітів черевця. Черевце у матки широке й довге.
Представники лінії тройзек – це середні за розміром бджоли, в 1 кг налічується близько 10 тисяч робочих особин. Маса плідної матки зазвичай сягає 235–240 мг, а довжина тіла становить від 20 до 21 мм. Середня добова продуктивність маток F-1 складає близько 2,2–2,8 тисяч яєць.
Лінія тройзек 1075 орієнтована на взятки значної інтенсивності з медоносів середніх та пізніх строків цвітіння. За умови наявності багатого взятку медова продуктивність у цієї лінії є надзвичайно високою, а в разі слабкого взятку вона поступається в цьому показнику іншим лініям карніки.
Весняний розвиток у тройзек 1075 поступовий. Розплід з’являється в сім’ях наприкінці лютого, проте стрімкого набору сили не відбувається. Сім’ї входять у повну силу наприкінці червня, якраз перед головним медозбором.
Влітку матки сіють дуже активно, причому незалежно від наявності взятку в природі. Поки у вулику є хоч якась кількість корму, матки сіятимуть на повну силу. У червні в сильній сім’і може знаходитись до 12 рамок печатного розплоду! Як наслідок, сім’я нарощує значну силу і може займати 3–4 або й більше стандартних корпусів.
Для складування нектару в разі сильного взятку (з липи, соняшника) сильній сім’ї знадобиться не менше двох корпусів суші. Мед бджоли складають у верхніх корпусах і без нагальної потреби не заливають нектаром розплідну частину вулика та не обмежують маток.
Якщо ж вільного місця під нектар недостатньо, розташовують його у всіх вільних комірках, включно з розплідними рамками. Печатка меду в тройзек 1075 змішана. Бджоли дуже активні, політ зберігається навіть у разі відсутності інтенсивного взятку, а також у похмуру погоду.
Матки продовжують відкладати яйця приблизно до кінця вересня-початку жовтня, але вже після завершення головного медозбору (з середини серпня) поступово знижують свою продуктивність. З цього часу чисельність бджіл у сім’ях поступово зменшується в міру того, як відходять старі бджоли, що відпрацювали на головному медозборі, а їм на зміну приходять молоді, які й підуть у зиму.
Розплід у гнізді є до середини-кінця жовтня. На зимування тройзек ідуть середніми або невеликими сім’ями, що займають 6–7 рамок Дадана. Якість зимівлі в цих бджіл середня. За зимовий період сім’ї дещо слабшають, проте навесні швидко відновлюються.
За умови своєчасної заміни маток варіація тройзек 1075 не схильна до роїння. Ройливість зростає лише в сім’ях, де вік маток становить два й більше років. Але і в цьому разі бджоли швидко виходять з ройового стану завдяки застосуванню звичайних протиройових заходів: установлення корпусу із сушшю, розширення гнізда вощиною, кочівлі до медоносів, відбору кількох рамок із розплодом для формування відводок тощо.
Як і решта ліній карніки, тройзек 1075 схильна до тихої заміни матки. Особливо яскраво ця властивість проявляється в разі утримання сім’ї в багатокорпусному вулику зі встановленими над гніздовим корпусом ганеманівськими ґратками.
Під час огляду в ясну погоду робочі бджоли спокійно сидять на рамках і не виявляють агресії. У похмуру чи дощову погоду, а також за відсутності взятку спостерігається незначна агресія. Працювати з цією лінією можна без використання димаря та рукавичок, але в лицьовій сітці та захисному спецодязі.
Лінія 1075 надзвичайно охайна. З восковою міллю бореться слабо. До бджолиних крадіжок не схильна, а свої вулики захищає від ос та бджіл-злодійок досить активно. Вулики прополісує на середньому рівні.
Цінні господарські ознаки, притаманні цій лінії, повністю передаються і зберігаються тільки в разі чистопородного розведення (в умовах обльоту на ізольованому точку або внаслідок штучного запліднення).
Значною мірою цінні характеристики зберігаються у бджіл, отриманих від маток F-1 вільного парування. У бджіл, отриманих від маток F-2 вільного парування, характерні цій лінії властивості втрачаються.
Найкраще використовувати тройзек 1075 на кочових пасіках, в умовах постійного медозбору високої інтенсивності.
Лінія тройзек 07 створена в Німеччині декілька десятиріч тому на базі лінії тройзек лабуш. Зовні та за своїми робочими характеристиками вона багато в чому схожа на тройзек 1075, проте відрізняється від неї кількома суттєвими особливостями.
Тройзек 07 не нарощує сімей значної чисельності. Максимальний розмір вулика для неї – два стандартних корпуса Дадана. Весняний розвиток ранній, але поступовий, з найвищою численністю робочих бджіл у червні.
Тройзек 07 не схильні до роїння, хоча припинення взятку в природі, як і його тривала відсутність пізньої весни можуть спричинити роєвий стан приблизно у 35% сімей на пасіці.
Нектар ці бджоли складають у верхньому корпусі, а в разі сильного взятку розміщують його у всіх вільних комірках, зокрема й у розплідній частині вулика. На сильному взятку бджоли обмежують матку, внаслідок чого сім’ї помітно «просідають».
Ці бджоли добре працюють на взятках середньої сили з медоносів середніх і пізніх строків цвітіння. Печатка меду в них суха або змішана. Гніздо прополісують сильно. Воскова продуктивність зазвичай середня. Сім’я за сезон відбудовує від 14 до 18 рамок вощини.
Матки в різний час сіють з різною продуктивністю. Навесні їхня продуктивність зростає, у травні виходить на максимальний рівень і утримується в таких межах до серпня, після чого поступово знижується.
Червлення за сприятливих умов і теплої погоди триває до початку жовтня. На зимівлю тройзек 07 йдуть невеликими сім’ями, бджоли обсиджують від 5 до 6 рамок. З витратою корму взимку дуже економні. Якість зимування та збереження сімей середні.
Лінія порівняно миролюбна. Гарної днини, за наявності взятку, бджоли під час огляду продовжують займатися своїми справами, залишаючись на рамках. Працювати з ними можна без диму і рукавичок, але в лицьовій сітці. У безвзятковий період, дощової погоди чи у вечірні години рівень агресії незначний, але робота в такий час вимагає від бджоляра більшої обережності.
Тройзек 07 найкраще підходять для аматорських стаціонарних пасік.
Тройзек 1012 виведена в Німеччині кілька десятиліть тому. Зараз її найкращий генетичний матеріал знаходиться в Німеччині та Чехії. Саме в цих країнах бджолярі можуть придбати найякісніших племінних маток.
Бджоли цієї лінії орієнтовані на ранні товарні взятки середньої сили (з акації, фруктових садів, ріпаку тощо).
Весняний розвиток у сімей ранній, вони швидко нарощують свою чисельність. Повну силу тройзек 1012 набирає до середини-кінця травня. За наявності взятку та правильного догляду ця лінія майже ніколи не роїться, але в разі відсутності взятку значна частина сімей входить у стан роїння.
Тройзек 1012 формує сім’ї середнього розміру. Для сильної сім’ї вистачить двох корпусів Дадана на весь літній сезон. Мед бджоли складають у верхньому корпусі та частково на крайніх рамках нижнього. Печатка меду здебільшого змішана. Медова продуктивність середня або вища за середню.
Лінія тройзек 1012 збирає багато прополісу, а також має надзвичайно високу воскову продуктивність. За сезон бджоли здатні повністю оновити у вулику всі рамки. До бджолиних крадіжок вони не схильні, свої запаси охороняють добре. Лінія навдивовиж охайна. Ймовірно, завдяки цьому її стійкість до різних інфекційних захворювань є вищою порівняно з рештою ліній карніки.
Бджоли досить миролюбні. В умовах дотримання звичайних правил обережності вони не виявляють агресії під час оглядів. Використання димаря та рукавичок під час роботи з ними не потрібне.
Свої цінні якості представники лінії передають не лише в умовах чистопородного розведення, а й у разі схрещування з іншими лініями карніки. Якщо використовувати цю лінію як батьківську, то в помісей першого покоління часто вдається досягти ефекту гетерозису. У помісей, отриманих внаслідок схрещування цієї лінії з іншими породами, цінні господарські ознаки успадковуються незначною мірою.
Тройзек 1012 рекомендується для племінної роботи з іншими лініями карніки, а також може використовуватись як на аматорських, так і на професійних пасіках.
Тройзек целє (Carnica Troiseck Celle) – ще одна лінія карніки німецької селекції. Нині племінна робота з нею триває. Лінія постійно вдосконалюється за господарсько значущими показниками.
Одна з важливих характеристик тройзек целє – це її миролюбність. Під час огляду вулика за будь-якої погоди та незалежно від наявності взятку бджоли спокійно сидять на рамках і не намагаються вжалити бджоляра. З ними можна працювати без димаря, рукавичок і спеціального захисного одягу.
Ця ознака успадковується навіть у разі схрещування тройзек целє з іншими лініями карніки. Решта характеристик у помісей не є такими сталими. Миролюбність зберігається також у бджіл, отриманих від маток F-1 вільного парування. Інші властивості, притаманні лінії, теж зберігаються у F-1 значною мірою.
Початок весняного розвитку у тройзек целє є раннім. Бджоломатки починають сіяти наприкінці лютого, проте швидкого нарощування чисельності робочих бджіл не відбувається.
Продуктивність маток зростає поступово, зі збільшенням чисельності сім’ї. Матки зберігають свою продуктивність тривалий час. Непоодинокі випадки, коли вони нормально сіють аж до трирічного віку.
Повну силу сім’ї набирають у червні. Влітку середня сім’я зазвичай займає два 12-рамкові корпуси Дадан. Яйцекладка триває до жовтня. Зимувати тройзек целє йдуть невеликими сім’ями, на шести-семи рамках. Зимують дуже економно. Якість зимівлі та збереженість сімей середня.
Тройзек целє не схильні до роїння, але відсутність взятку в першій декаді червня може стати поштовхом до закладання ройових маточників, особливо якщо вік матки у вулику перевищує два роки. Також ця лінія схильна до тихої зміни старої, малопродуктивної чи такої, що втратила з якоїсь причини продуктивність матки.
Бджоли тройзек целє добре працюють на слабких та середніх за силою взятках з медоносів середнього строку цвітіння (соняшника, гречки, еспарцету тощо). Медова продуктивність у них – на середньому рівні. Бджоли легко переходять з одного виду медоноса на інший. Мед складають переважно у верхніх корпусах, але в разі дефіциту місця використовують будь-які порожні комірки. Печатка сотів суха або змішана.
До крадіжок не схильні, водночас свої вулики бджоли охороняють добре. У вуликах підтримують чистоту, але з восковою міллю борються слабо.
Воскова продуктивність – середня, за сезон відбудовують до 13–16 рамок Дадана. Прополісу збирають чимало, особливо в регіонах з суворими зимами.
Лінія тройзек вінтерсбах (Carnica Troiseck Wintersbach) утворилася внаслідок племінної роботи з бджолами тройзек, здійсненої доктором Вурм з інституту бджолярства міста Лунц-ам-Зее (Lunz am See), що знаходиться у федеральній землі Нижня Австрія.
Ця лінія була виведена для промислових кочових пасік, що використовують усі доступні взятки, з найбільш ранніх до найпізніших.
Бджолам властива надзвичайна миролюбність. Під час огляду вони не проявляють агресії і залишаються на рамках. Працювати з ними можна без димаря, спеціального захисного одягу та рукавичок, майже за будь-якої погоди і майже в будь-який час світлового дня.
За умови своєчасного розширення вулика додатковими корпусами з сушею або вощиною роїння не спостерігається навіть за відсутності взятку.
Весняний розвиток у тройзек вінтерсбах ранній, часто дуже інтенсивний. Повного розвитку сім’я досягає до кінця травня. Нарощування чисельності може тривати досить довго без входження сім’ї у ройовий стан. Представники лінії формують дуже великі сім’ї. У червні сильна сім’я може займати п’ять корпусів Дадана.
Тройзек вінтерсбах має неабияку воскову продуктивність. За сезон бджоли цієї лінії відбудовують від 20 до 24 рамок вощини. Прополісу збирають помірно. Медова продуктивність у них надзвичайно висока. Бджоли ефективно використовують як взятки невеликої сили, так і дуже рясні. Тройзек вінтерсбах добре працює і на ранніх медоносах (фруктові сади, ріпак, акація тощо), і на медоносах пізніших строків цвітіння (соняшник, коріандр, гречка, зніт (іван-чай) тощо).
Восени матки вінтерсбах продовжують відкладати яйця досить довго. Свіжий засів спостерігається у вуликах до кінця жовтня-початку листопада. Сигналом до припинення червлення є зниження денної температури повітря нижче +4°С впродовж кількох днів поспіль.
У зиму вінтерсбах завжди йдуть чисельними сім’ями. Середня сім’я займає від 10 до 11 рамок Дадана. Зимування зазвичай відбувається вдало. Взимку вулики з бджолами рекомендується залишати на точку, оскільки в умовах зимівника матки можуть розпочати сіяти в зимові місяці, що значно погіршить якість зимування.
Споживання корму в лінії середнє, але з урахуванням чисельності сім’ї, що зимує, можна вважати, що ці бджоли витрачають корми економно. На зимовий період середній сім’ї потрібно близько 25 кг меду.
Основні господарсько цінні ознаки тройзек вінтерсбах добре успадковуються не лише в умовах чистопородного розведення, а й у сім’ях із матками F-1 вільного спарювання. Схрещування з іншими штамами в рамках лінії тройзек також дає хороші результати. Ця лінія є надзвичайно перспективною для використання в племінній роботі.
Тройзек лабуш виведена в Німеччині. Ці бджоли призначені для роботи на взятках середньої сили з медоносів середніх та пізніх строків цвітіння.
Розвиток сімей починається рано, що дозволяє в ранні строки повністю замінити зношених і тих, що пройшли зиму бджіл на молодих. Нарощування сили сімей і продуктивності матки відбувається поступово. Повного розвитку тройзек лабуш досягає в середині червня.
Тройзек лабуш нарощує невеликі сім’ї. Літнього часу середня сім’я займає два корпуси Дадана. За наявності взятку та при достатньому обсязі вулика роїння в цієї лінії не спостерігається. У роєвий стан бджоли входять за умови відсутності взятку або якщо він мізерний.
Медова продуктивність у тройзек лабуш середня. Бджоли ефективно використовують слабкі та середні взятки, причому можуть одночасно приносити нектар з кількох медоносів (лучне різнотрав’я, лісові медоноси тощо). Мед складають у рамках верхнього корпусу та на крайніх рамках гніздового. Печатка стільників – змішана.
До бджолиних крадіжок і нападу на слабкі сім’ї вони не схильні. Власні вулики охороняють надійно. Бджоли тройзек лабуш мають середню воскову та прополісну продуктивність. За сезон сім’я може відбудувати від 10 до 12 рамок вощини.
Матки продовжують сіяти впродовж досить тривалого часу, останній розплід виводиться наприкінці жовтня. На зимування йдуть середніми чи невеликими сім’ями. Зимують зазвичай успішно. Навесні сім’ї трохи слабшають, проте зберігають здатність до самостійного відновлення.
Запаси кормів використовують дуже економно. У регіонах з суворою, тривалою зимою рекомендується використовувати неопалюване приміщення, щоб підвищити якість зимівлі та зменшити споживання кормів. У помірному кліматі ця лінія може зимувати на волі.
Лінія тройзек лабуш неагресивна, під час огляду вулика робочі бджоли лишаються на рамках і продовжують займатись своїми справами.
У племінній роботі цю лінію слід використовувати як материнську. При схрещуванні з іншими лініями карніки тройзек може демонструвати ефект гетерозису за деякими господарсько цінними якостями. Схрещування ж з іншими породами позитивного результату не дає.
Лінія тройзек лабуш потребує дбайливого догляду, вона стане вдалим варіантом для утримання як на кочових пасіках, так і на стаціонарних.
Вдалого вам бджільництва!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
