Плющене зерно – цінний корм для продуктивних тварин

Концентровані корми мають важливе значення для сучасного тваринництва. Їх застосовують в годівлі сільськогосподарських тварин дуже широко, а для свиней та більшості видів продуктивної птиці вони є основою раціону.

Змінюючи види та частку концентрованих кормів у складі раціону продуктивних тварин, можна керувати вгодованістю поголів’я, швидкістю росту молодняку й темпами набору живої маси тварин на відгодівлі, рівнем молочної продуктивності та якісним складом молока, товщиною шпику та якістю сала у свиней, тягловим зусиллям та витривалістю робочих коней тощо.

Одним із видів концентрованого корму є плющене зерно.

Плющення зерна – це один зі способів його підготовки до згодовування. Вибір цього способу продиктований не так кормовими перевагами плющеного зерна (хоча і вони теж є), як економічною та господарською доцільністю.

Причина в тому, що при збиранні багатьох зернових (особливо це стосується кукурудзи) вологість свіжого зерна часто виявляється вищою, ніж це допустимо для його зберігання (відповідно до існуючих вимог, вологість повинна бути в межах 13,5–15%).

Для усунення зайвої вологи існують спеціальні сушарки, але сушіння зерна вимагає використання великих обсягів енергоресурсів (електроенергія, газ, мазут, дизельне паливо або інше) і тому є фінансово витратним процесом. Крім того, деякі види зерна важко висушити через особливості будови їх зернівки. Наприклад, кукурудза має дуже щільну зовнішню оболонку, через що при сушінні вода в глибоких шарах зернівки утримується тривалий час, навіть коли поверхневі шари перегріваються. До того ж, інтенсивне сушіння руйнує частину вітамінів у зерні.

Крім сушіння, зерно перед згодовуванням вимагає подрібнення або екструдування. Для просушування 1 тонни зерна потрібно в середньому близько 25 л рідкого пального, а для його подрібнення до придатного для згодовування розміру необхідно близько 20 кВт/год електроенергії. Плющення замінює обидва ці підготовчі процеси.

На тлі інших витратних технологічних процесів підготовки зерна плющення виглядає як дешевша альтернатива. Фуражне зерно, зібране з надмірною вологістю (більше 15%) і відправлене на зберігання в плющеному вигляді, коштуватиме господарству приблизно на 10–25% дешевше, ніж після сушіння. Якщо в господарстві застосовують плющення, то збирання фуражних зернових можливе за будь-якої погоди і навіть у більш ранні терміни в порівнянні зі звичайним часом дозрівання (на 10–14 днів раніше). Хоча з раннім збиранням не слід поспішати, оскільки згодовування молодого зерна може спричинити розлад травлення. В ідеалі, зібране з поля сухе зерно повинно полежати на складі 1–1,5 місяці перед згодовуванням. Для профілактики розладів травлення при згодовуванні свіжого зерна рекомендується використовувати ферментні препарати, що містять амілазу. Це, наприклад, «Фекорд-2012-Ф», «Місма Зим А», «Фідбест®ХА» або інші.

Крім описаної економічної доцільності, плющення має ще одну зручну господарську перевагу. Плющити зерно можна прямо від комбайна і одразу пресувати його в спеціальний поліетиленовий рукав. Подальше його зберігання не вимагає складів, наповнені рукави можуть лежати просто неба.

До переваг плющеного зерна можна віднести ще й те, що воно не вимагає ретельного попереднього очищення, присутність насіння бур’янів є цілком прийнятною. Крім того, під час розсипання по годівницях воно не утворює хмари пилу, як подрібнене.

Плющення – це процес, під час якого відбувається механічне роздавлювання кожної зернини між спеціальними вальцями до стану тонкої пластинки. Вальці можуть бути гладенькими або рельєфними, ширину проміжку між ними виставляють в залежності від потрібної товщини пластинок на виході.

Товщина зернових пластинок має бути в межах 0,6–2,0 мм. Для різних видів тварин, яким згодовуватимуть плющене зерно, рекомендовано відповідну товщину пластівців. Для годівлі великої рогатої худоби та коней оптимальний показник 1,0–1,8 мм, для свиней – 0,6–1,1 мм, для птиці – 1,5–2,0 мм.

Якщо плющення здійснюватиметься неякісно, частина зерна перетравлюватиметься і засвоюватиметься, а частина проходитиме крізь травну систему транзитом і виходитиме з організму з фекаліями (у всіх, крім птиці). У разі неякісно виконаного плющення частинки зерна будуть присутні у гної.

Допустима вологість для якісного плющення становить від 19% до 40%, оптимальна – 25–30%. Якщо плющити зерно з більшою, ніж 40%, вологістю, вийде «каша». Сухе зерно погано піддається плющенню, вальці його лише розламують, утворюючи масу, схожу на неякісно подрібнене зерно. Його зволоження шляхом попереднього замочування у воді частково вирішує проблему, але плющення сухого зерна технологічно та економічно недоцільне. Сухе зерно краще подрібнювати.

Для здійснення плющення промисловість випускає спеціальне обладнання різної продуктивності. В умовах присадибного господарства деякі умільці самі конструюють та монтують невеликі ручні плющилки або плющилки з приводом від електромотора.

Зазвичай для плющення великої кількості зерна використовують вальцьові плющилки різних виробників продуктивністю від 5 до 40 тонн зерна на годину. Найбільш поширені плющилки канадського виробництва «RENN», фінські «Murska», білоруські «ПВЗ-10» та «КОРМ-10», а також інших марок.

Більшість плющилок, які випускає промисловість, має вбудований насос-дозатор для внесення консерванту. Працюють вони від вала відбору потужності трактора або від електромотора. Потужність приводу повинна відповідати продуктивності плющилки. Для роботи агрегата середньої продуктивності потрібен трактор потужністю 80–90 кінських сил.

Для присадибного або невеликого фермерського господарства підійде обладнання меншої продуктивності, наприклад, плющилка українського виробництва «Геркулес-150». Вона має привід від електромотора та розрахована на переробку 150 кг зерна на годину.

Для плющення придатне будь-яке фуражне злакове або бобове зерно: ячмінь, тритикале, кукурудза, овес, пшениця, горох, вика тощо.

Зерно з підвищеною вологістю привозять на відведений для його зберігання майданчик і засипають у завантажувальний бункер плющилки, що працює. Готове плющене зерно, що виходить із плющилки, одразу спеціальним завантажувальним обладнанням щільно укладають в рукав. При цьому все повітря з рукава витісняється. Технологія схожа на завантаження силосу та сінажу в рукави. Псуванню зерна перешкоджає відсутність доступу повітря і внесений у плющену зернову масу спеціальний консервант. Важливе значення має вологість закладенної зернової маси. Вона має бути близько 30%. Якщо вологість недостатня, додають воду. Волога маса упаковується щільніше, краще витісняючи повітря.

Основними трьома умовами успішного зберігання консервованого плющеного зерна є:

– дуже щільне його укладання – ущільнення маси повинно становити близько 0,75–0,85 т/м³;

– максимально короткий період процесу закладання корму в рукав;

– повна герметизація зернової маси без доступу повітря.

Порушення цих умов призводить до псування зерна або значної втрати його якості через розвиток небажаної мікрофлори.

Для захисту плющеного зерна від псування застосовують консерванти. Хімічні консерванти зупиняють біохімічні процеси в плющеному зерні та пригнічують всю мікрофлору. Це запобігає розщеплюванню поживних речовин у процесі зберігання й не дозволяє корму псуватися.

В якості консерванта найчастіше застосовують препарати на основі мурашиної кислоти. Мурашина кислота є однією з важливих проміжних сполук, що постійно беруть участь в біохімічних процесах в організмі тварин. Внесена в рекомендованих дозах, вона не несе жодної загрози їхньому здоров’ю.

Опинившись в організмі, всі компоненти консервантів повністю розпадаються під час травлення і не потрапляють у цільову продукцію, одержану від поголів’я. Тому використання сертифікованих консервантів є безпечним для здоров’я тварин і людей – споживачів тваринницької продукції. Препарати, які використовують для консервації плющеного зерна, майже не випаровуються і не загрожують дихальній системі поголів’я та обслуговуючого персоналу ферми. Ефективність консервантів залежить від дози й рівномірності їх внесення у зернову масу, що забезпечується якістю роботи плющилки.

Найчастіше застосовують готові консервуючі препарати «AIV-3 Plus», «Promyr», «AIV-2000» та деякі інші. Але нерідко для консервації плющеного зерна використують патоку, піросульфіт натрію та чисті органічні кислоти.

До складу «AIV-3 Plus» входить 62% мурашиної кислоти, 24% форміату амонію, 14% води. Кислота пригнічує мікрофлору, а форміат амонію включений до складу консерванту, щоб знизити агресивність та корозійну здатність кислоти. Виробником препарату є фінська компанія «Kemira».

У складі «Promyr»: 60–67% мурашиної кислоти, 18–23% пропіонової кислоти та 4–8% форміату амонію. Суміш органічних кислот пригнічує розвиток мікрофлори, що спричинює псування зерна, ефективніше, ніж кожна з них окремо. Цей консервант виробляє шведська фірма «Perstorp».

У препараті «AIV-2000» міститься 55% мурашиної кислоти, 24% форміату амонію, 5% пропіонової кислоти, близько 1% ефірів бензойної кислоти, 1% бензойної кислоти, 14% води. Перевага цього засобу полягає в тому, що він, завдяки своєму складу, запобігає псуванню зерна навіть у разі повільного використання відкритого рукава. Імовірність розвитку плісняви чи появи іншої небажаної мікрофлори практично нульова через вплив бензойної та пропіонової кислот. Виробляє цей засіб фінська фірма «Kemira».

Знаючи пропорції внесення та маючи чисті органічні кислоти (оцтову, мурашину, пропіонову, бензойну), можна успішно застосовувати їх суміші та обійтися без готових фабричних препаратів.

Використовуючи пиросульфит натрію, плющене зерно можна зберігати не лише у рукавах, а й у траншеях чи буртах. Ця сполука повністю руйнується у процесі зберігання та у рекомендованих дозах не впливає на якість корму. Доза внесення становить 3–5 кг на 1 тонну зерна. Чим дрібніше зерно, тим більшою має бути доза препарату. Також вона прямо пропорційно залежить від передбачуваного терміну зберігання.

Добрі результати дає використання бурякової меляси в разі її внесення з розрахунку 3–5 кг на 1 кубічний метр об’єму зерна.

У деяких випадках в якості консерванту використовують молочну сироватку, змішавши її з плющеним зерном у пропорції 10–30 літрів на 1 кубічний метр об’єму зерна.

Крім хімічних засобів, існують і біоконсерванти. Їх випускають у рідкій та сухій формах. Біоконсерванти менш популярні при заготівлі зерна та дещо менш надійні.

Прикладом біоконсерванту може бути бактеріальний препарат «BioCrimp». До його складу входить комбінація бактерій, які після внесення в зерно виробляють пропіонову кислоту та пропанол. Ці сполуки захищають зерно від розвитку дріжджових та пліснявих грибків, а також іншої небажаної мікрофлори.

У процесі зберігання, незалежно від його способу, біологічна цінність будь-якого корму поступово знижується. Застосування консервантів дозволяє значно зменшити втрати енергії та поживних речовин у плющеному зерні. Втрата поживності в середньому становить до 5% кормових одиниць, втрата перетравного протеїну – близько 4–5% за 10–12 місяців зберігання.

Плющене зерно зберігає всі поживні компоненти вихідного зерна, водночас збільшується його доступність для перетравлення і засвоєння. Процес плющення механічно руйнує оболонку зерна та спричиняє утворення безлічі мікротріщин, що також збільшує доступність поживних речовин.

Плющене зерно має більшу поверхню, що збільшує площу контакту речовин зернівки з травними соками в травній системі тварини і полегшує його перетравлення, а отже збільшує кількість засвоєних поживних речовин.

Ефективне використання більш повно розщеплених поживних речовин може знизити загальні витрати на годівлю та збільшити продуктивність поголів’я.

Тварини зазвичай охоче їдять плющене зерно завдяки його м’якій текстурі та насиченому, приємному для них, смаку.

Згодовувати плющене зерно рекомендується у кількості близько 50% від загальної кількості концентрованих кормів у складі раціону. Вводити до раціону плющене зерно потрібно поступово, починаючи з невеликої кількості і доходячи до потрібної дози за 10–12 днів.

Також важливо поступово, а не різко, виключати плющене зерно із раціону. Починати зменшувати кількість його добового згодовування потрібно приблизно за 10–12 днів до закінчення його запасів у господарстві. Одночасно слід заміняти його іншими концентратами.

Згодовування плющеного зерна є досить ефективним. Воно позитивно впливає як на загальний стан здоров’я тварин, так і на їх цільову продуктивність. Білоруські тваринники під керівництвом вчених провели експериментальні дослідження і порівняли молочну продуктивність корів, згодовуючи їм концентрати, підготовані різними способами. Результати дослідження наведені в таблиці.

Як бачимо з результатів дослідження, використання плющеного зерна позитивно впливає на розмір надою і на якісний склад молока. Плющене зерно – це біологічно цінний і відносно недорогий вид концентрованого корму, здатний поліпшити економічні показники господарства.

Успішного вам тваринництва!

Чугуєвець Віталій.