Вирощування качок у власному господарстві

Майже всі породи свійських качок (лат. Anas platyrhynchos domesticus), за винятком мускусних, походять від звичайного дикого крижня (лат. Anas platyrhynchos). Історія їх одомашнення є достатньо давньою і налічує понад 5000 років. 

У наш час вирощуванням качок займаються як на великих птахівничих підприємствах, так і у власних господарствах, де отримують від цих птахів дієтичне, соковите, поживне та смачне м’ясо.

Пекінська порода качок

Однією з найпоширеніших та найбільш популярних у світі є пекінська порода. Ці качки абсолютно невибагливі до складу раціону, не потребують особливого догляду, мають високу життєздатність та високий імунітет до захворювань. До того ж м’ясо пекінської качки добре відоме своїм чудовим смаком.

Створили цю породу в Китаї приблизно триста років тому. Десь у середині ХІХ століття пекінських качок завезли до Німеччини та Америки, де завдяки подальшій селекційній роботі місцевих птахівників сформувались дві форми: німецька пекінська качка та  американська.

У наш час селекціонери і птахівники використовують пекінських качок для виведення нових порід, покращення якісних характеристик місцевого безпородного качиного поголів’я і для отримання високопродуктивних гібридів, наприклад, мулардів.

Характеристика породи

За умови забезпечення птахів якісним кормом та кваліфікованим доглядом, вже на шістдесяту добу жива маса качок досягає щонайменше 2,5 кг.

Зазвичай птахів у цьому віці вже забивають, інакше в них починається період линяння, внаслідок якого у шкірі утворюються так звані колодочки – зачатки нових пір’їн. Такі стрижнеподібні утворення не лише потребують додаткового часу й зусиль для їх видалення під час обробки тушки (інколи вдаються до використання пінцету), вони ще й псують товарний вигляд готової продукції.

Процес линяння в качок триває близько двох місяців. Впродовж усього цього періоду птахи практично не набирають вагу, а кормів споживають чимало, що значно знижує рентабельність їх вирощування.

У разі розведення качок пекінської породи слід зважати на таку їх особливість, як низький материнський інстинкт і погане насиджування яєць.

Утримання та догляд

Свійські качки пекінської породи дуже невибагливі, вони добре адаптовані до значних морозів і складних кліматичних умов.

Щоб вирощувати качок у присадибному господарстві, потрібно забезпечити поголів’ю облаштований пташник і місце для вигулу.

Бажано, щоб у зимовий період температура повітря всередині приміщення, де перебувають птахи, не була нижчою за +5°С, інакше качки не нестимуться.

У пташнику має бути сухо та чисто, без протягів. Водночас необхідно, щоб у приміщенні була достатня вентиляція, оскільки внаслідок життєдіяльності качок всередині виникає підвищений рівень вологості та загазованості. З цієї ж причини слід регулярно міняти підстилку з соломи чи тирси в міру її забруднення.

Пташник має бути обладнаний гніздами (з розрахунку по одному гнізду на три особини, якщо не передбачено природної інкубації, або по одному гнізду на кожну самицю, якщо качки самі насиджуватимуть свої яйця).

Гнізда треба робити достатньо просторими, зі значною кількістю м’якої підстилки. Встановлювати їх необхідно в затишних місцях, оскільки качка – птах доволі полохливий. Якщо люди, тварини чи інші птахи постійно її турбуватимуть на гнізді, самка може покинути це місце і піти нестися в іншому. Стандартний розмір гнізда має становити 40 × 50 (см), з висотою в 50 см.

Також пташник необхідно обладнати годівницями та напувалками. Вода для качок є життєво важливою складовою, тому необхідно стежити, щоб у птахів її було вдосталь, і щоб вона була завжди чистою і свіжою (з розрахунку не менше 0,5 л води для однієї дорослої особини на добу). До того ж слід враховувати, що більшу частину запропонованої води качки не вип’ють, а розбризкають або використають для купання.

Навіть взимку необхідно щодня вигулювати птахів. Сам вигульний майданчик чи територію бажано обгородити (металевою сіткою або огорожею) і захистити від панівних вітрів. Після снігопаду місце для прогулянки необхідно розчистити від снігу і встелити соломою. Не рекомендується випускати птахів лише у разі зниження температури повітря нижче –10°С та сильного, пронизливого вітру.

За необхідності отримати інкубаційні яйця раніше, ніж це відбувається в природних умовах, батьківське стадо слід утримувати в закритому приміщенні з регульованим мікрокліматом. Щоб збільшити тривалість світлового дня в зимовий час до 14–15 годин, необхідно обладнати пташник додатковим освітленням і вмикати його вранці й увечері. Опалення має забезпечувати температуру повітря всередині приміщення близько +15°С.

Качка – водоплавний птах, тому влітку, якщо природньої водойми поблизу місця вигулу немає, не зайвим буде влаштувати стаду можливість купання. Для цього можна вкопати в землю і наповнити водою одну чи декілька великих ємностей (баки, корита або ванну).

Раціон годування птахів

Свійська качка – це, напевне, єдиний птах, якому властиві і ненажерливість, і всеїдність водночас, тож із кормом та апетитом у них немає жодних проблем. На водоймах качки із задоволенням поїдають водну рослинність, зоопланктон і мальків риб. Під час вигулу вони вживають всіляку зелень (навіть амброзію). Але оскільки качок розводять для отримання м’яса, то їхня продуктивність залежить безпосередньо від якості та кількості корму.

У раціоні качок окрім зелені мають бути зернові (пшениця, ячмінь, овес), бобові, кукурудза, різноманітна макуха, висівки, овочі (відварені) та коренеплоди (свіжі та варені).

Також слід додавати до корму крейду, черепашки, кісткове і рибне борошно, а на місці вигулу посіяти люцерну, конюшину чи інші багаторічні трави.

Вирощування молодняка

У разі придбання качиного молодняка для вирощування, необхідно ретельно оглядати каченят і обирати з них лише найміцніших і найрозвиненіших. Слабких та хворих особин слід одразу відбраковувати.

Першого тижня каченят утримують у закритому, теплому приміщенні, на паперовій підстилці, або підстилці з тонкого шару дуже дрібної тирси. Глибока підстилка, що складається з великих фракцій, ускладнює пересування пташенят. Від 7–10-го дня температуру поступово знижують, а в якості підстилки вже застосовують солому.

Впродовж перших трьох тижнів качиний молодняк утримують за температури повітря не нижче +22°С. Освітлюватись місце їхнього перебування повинно до 16 годин на добу.

Щоб каченятам не було тісно, на 1 м² площі мають розташовуватись не більше 12 особин.

Режим годування качиного молодняка:

·      у віці до двох тижнів – до 8 разів на день;

·      у віці до місяця – до 6 разів впродовж дня;

·      у віці до двох місяців – 4 рази на день.

Першого часу годувати підростаючих каченят можна вологими мішанками, до яких слід додати дрібно нарізані варені яйця, подрібнену зелень і мінерали. За необхідності в суміш додають вітаміни.

Можливе також кліткове вирощування молодих птахів. Мінуси цього методу полягають у тому, що цей спосіб є витратнішим (необхідно зробити клітки). Окрім того, каченятам потрібен додатковий обігрів, для чого доведеться встановлювати обігрівальні лампи. Та й щоденне прибирання займатиме значно більше часу й сил.

У разі застосування кліткового способу вирощування, птахів після досягнення ними двотижневого віку необхідно щодня випускати на прогулянку.