Кожен власник господарства, який утримує та вирощує свиней, рано чи пізно обов’язково стикається з різними проблемами, що ускладнюють його роботу та додають непередбачуваного клопоту. Одним з таких неприємних чинників є виникнення у підопічних тварин небезпечних хвороб.
До них належать інфекційні захворювання, оскільки вони впродовж короткого періоду часу можуть охопити значну кількість поголів’я і завдати відчутних матеріальних збитків. За хороших умов утримання і повноцінного годування такі захворювання трапляються рідко, проте кожен господар має бути готовим до подібної ситуації, щоб вчасно вжити необхідних заходів.
Бешиха свиней – доволі поширене захворювання, проте завдяки сучасним лікарським засобам воно швидко виліковується. Збудником його є надзвичайно стійка у довкіллі бактерія Erysipelothrix rhusiopathiae.
Цей мікроорганізм зберігає свою життєздатність у ґрунті та трупах свиней до 5 місяців. Під прямим сонячним промінням він здатен виживати впродовж двох тижнів. Його не вбиває копчення м’яса чи засолювання – у м’ясопродуктах, оброблених такими способами, збудник лишається живим до 4-х місяців!
Але багато дезінфектантів вбивають його досить швидко. Так, для знищення збудників бешихи у тваринницьких приміщеннях можна з успіхом застосовувати 1–3%-вий розчин креоліну, хлорне вапно, засоби «Кристал», «Арквадез» та багато інших.
Здорове порося може інфікуватись бешихою у різний спосіб: через травну систему, коли вживає заражений корм, воду; внаслідок контакту з хворими тваринами та продуктами їхньої життєдіяльності, а також під час контакту з тваринами-бацилоносіями; через кровосисних комах чи нашкірних паразитів. Але найчастіше зараження відбувається, коли тварини споживають зелені корми, або коли вони риють землю на вигулі, пасовищі тощо.
Захворіти на бешиху можуть свині будь-якого віку, але найчастіше заражається нещеплений молодняк віком до року. У зимовий період випадки зараження трапляються дуже рідко.
Після потрапляння бактерій в організм свині одним з вищезазначених способів, вони починають ділитися в місці проникнення і цим спричинюють неспецифічну запальну реакцію. Якщо внаслідок щеплення або раніше перенесеного захворювання тварина має імунітет до цього збудника, то антитіла, які знаходяться в крові, швидко знищують бактерій, і зараження залишається непоміченим власниками свині.
За відсутності специфічного імунітету збудник активно размножується та розповсюджується в організмі тварини. Його життєдіяльність пов’язана зі споживанням значної кількості поживних речовин і виділенням токсинів. Са́ме накопичення токсинів в організмі тварини викликає зовнішній прояв хвороби.
З моменту зараження до прояву перших помітних симптомів проходить від трьох до п’яти днів. Тривалість інкубаційного періоду, як і характер перебігу хвороби, залежать від загальної резистентності організму свині та ступеня патогенності збудника (його сили і дози бактерій, що потрапили в організм).
На резистентність тварини впливають багато чинників: її вгодованість, вік, фізіологічний стан, наявність чи відсутність інших захворювань у цей період, умови утримання, наявність або відсутність стрес-факторів, стан нервової та інших систем, повноцінність годування тощо.
Перша ознака бешихи, помітна для господарів – це відмова тварини від корму. Порося млявіє, не спілкується з іншими тваринами у стаді та людьми, що його обслуговують. Хода стає хиткою, а незабаром (зазвичай на другий день) через прогресуюче пригнічення воно зовсім не може встати. Тварина лежить, важко дихає, ніяк не реагує на жодні подразники (реакція відсутня навіть на уколи голкою). У деяких випадках спостерігаються блювота або пронос.
Температура у свині підвищується до +41…42°С, на шкірі з’являються червоні плямисті припухлості невизначеної форми. Проте такі характерні плями виникають не завжди. Якщо терміново не надати допомогу, то тварина може загинути на третій-четвертий день. У особин, що вижили самостійно, без ветеринарної допомоги, хвороба набуває хронічної форми, яка проявляється розладами в діяльності серця, запаленнями суглобів, безпліддям.
Завдяки чіткій клінічній картині встановити діагноз нескладно, але симптоми бешихи дуже схожі з ознаками чуми. Щоб диференціювати ці два захворювання, слід брати до уваги інформацію щодо проведених щеплень, зробити лабораторні дослідження крові та, в разі загибелі тварини, подивитись на патологічні зміни внутрішніх органів.
У померлих від бешихи особин спостерігається запалення слизової оболонки шлунка і тонкого відділу кишківника, сильно збільшена та наповнена кров’ю селезінка, печінка й нирки також із крововиливами (тоді як у разі захворювання на чуму нирки знекровлені!). Легені набряклі, їхні судини наповнені темною кров’ю. Лімфовузли збільшені. У порожнинах тіла, грудній і черевній, помітне накопичення рідини.
У разі виникнення симптомів в однієї з тварин, її потрібно терміново ізолювати від решти поголів’я. Точніше, хвору особину залишити в тому ж станку, а здорових свиней переселити у чистий та продезінфікований. Після цього необхідно якомога швидше розпочати специфічне лікування.
Для усунення захворювання існує строватка проти бешихи, яку треба вводити внутрішньом’язово або підшкірно в дозі 1 мл на 1 кг ваги поросяти. Я у своїй практиці жодного разу нею не користувався, оскільки є набагато простіший і дешевший спосіб.
Бешиха свиней дуже добре піддається лікуванню антибіотиками пеніцилінової групи. Якщо за лікувальний засіб обрано пеніцилін, то кожні 8 годин до повного одужання тварини і ще 1–2 дні після цього хворій особині роблять ін’єкції дозою 8000 ОД на кілограм живої ваги.
Але можна скористатись і препаратом «Біцилін» (це теж пеніцилінова група), ефект дії якого триває значно довше. У цьому разі можна обмежитись одноразовим застосуванням засобу. Перша доза називається ударною. Це значить, що її потрібно подвоїти. Зазвичай покращення настає вже наступного дня з початку лікування.
Одночасно з лікуванням хворої тварини слід уважно спостерігати за рештою поголів’я свиней у вашому господарстві. Після одужання або смерті хворої особини (останнє трапляється дуже рідко, за 20 років власної практики спостерігав лише кілька разів) усю підстилку і залишки корму в її станку треба знезаразити й утилізувати. Приміщення дезінфікувати і на якийсь час лишити його без використання.
У разі виникнення бешихи в господарстві запроваджується карантин із забороною ввезення-вивезення свиней і свинини з епіцентру захворювання. Знімається карантин не раніше, ніж через 14 днів після ліквідації хвороби та завершення дезінфекції.
Для профілактики виникнення хвороби поросятам двомісячного віку роблять щеплення живою вакциною проти бешихи свиней з наступною ревакцинацією.
Слід обов’язково попередити, що бешиха свиней є небезпечною і для людини. Тому краще подбати про своєчасну вакцинацію тварин і не ризикувати власним здоров’ям. А якщо спалах хвороби все ж відбувся, то будьте дуже акуратними, дотримуйтесь простих правил гігієни: мийте руки після роботи з тваринами, під час обслуговування свиней не паліть, не пийте, не вживайте їжу, користуйтесь спецодягом та окремим взуттям, не допускайте присутності інших тварин на фермі, регулярно знищуйте мишей і пацюків, тримайте ферму доглянутою й чистою, періодично здійснюйте профілактичні дезінфекції.
Усі питання за цією темою можна поставити нижче, в коментарях під статтею. Будемо вирішувати їх разом!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
