За всіх часів наявність корови у приватному господарстві свідчила про забезпеченість сім’ї та гарантувала їй повноцінне харчування. Здебільшого корова була найбільш цінною худобою серед присадибної живності. І хоча в наш час власники садиб все рідше тримають у господорствах молочних корів, цінність отримуваної ними молочної продукції ні в кого не викликає сумнівів.
Молоко безсумнівно є надзвичайно корисним продуктом харчування, а ще його використовують як сировину для вироблення різноманітних похідних продуктів, а також готують з його додаванням чимало смачних і поживних страв. Сучасний рівень розвитку технологій і новітнє обладнання забезпечують власникам молочних корів додаткові можливості.
Переробна техніка й технології дають змогу підвищити рентабельність присадибного молочного скотарства шляхом переробки молока на дорожчі продукти з більшою додатковою вартістю.
Таким обладнанням, за допомогою якого свіже незбиране молоко перетворюється на дорожчі продукти, є сепаратор. Завдяки його використанню можна розділити незбиране молоко на вершки та знезжирений залишок – відвійки.
Попит споживачів на вершки є завжди стабільно високим. Окрім того, їх можна переробити на масло. Відвійками нерідко випоюють молодняк, замість використання з цією метою незбираного молока, або ж готують з них кисломолочний сир.
Доцільність переробки молока полягає в тому, що кінцеві продукти можна реалізувати за значно вищою ціною, особливо якщо продавати його не роздрібним покупцям-споживачам, а оптовим закупівельникам.
Обладнання для сепарації має різну продуктивність. Існують як великі промислові сепаратори, так і компактні побутові. Для присадибного господарства чи невеликої ферми цілком вистачить звичайного побутового сепаратора, що розрахований на переробку 50–100 л/год молока.
Такий сепаратор складається з:
– розташованого зверху приймального бака, звідки незбиране молоко самопливом надходить у наступні відділи сепаратора;
– камери з поплавцем, який забезпечує дозування порцій молока, що надходить з бака;
– конічного барабана з лійкою-роздільником і комплектом конічних дисків (тарілок) двох типів, де й відбувається розділення молока на дві фракції;
– гвинта-регулятора густини вершків, за допомогою якого можна керувати консистенцією і жирністю кінцевого продукту;
– валу;
– каналів відведення для виходу готових вершків і відвійок;
– корпусу;
– відбивника;
– втулки та опори.
Побутові сепаратори бувають з ручним механічним приводом або з електричним.
Ручний сепаратор працює внаслідок обертання ручки, яка передає м’язове зусилля людини через підвищувальний редуктор на барабан, де міститься набір деталей для розділення молока на фракції. В електричному редуктор відсутній, оскільки для розділення молока використовується сила дії електродвигуна.
Обладнання перед використанням слід підготувати:
– сепаратор необхідно нагріти до кімнатної температури;
– він має бути чистим і просушеним;
– сепаратор слід установити й надійно закріпити на рівній твердій поверхні.
Сепаратор з ручним приводом необхідно обов’язково міцно та надійно закріпити, щоб уникнути його перекидання в разі нерівномірно прикладеного зусилля.
Перед початком роботи закривають кран подачі молока в барабан і наповнюють молоком приймальний бак. Потім вмикають мотор, або розкручують барабан ручкою.
Щойно барабан набере робочу швидкість обертання, кран подачі молока з бака в приймальну камеру відкривають. У різних моделей сепараторів робоча швидкість обертання барабана може відрізнятися, але в середньому вона становить близько 10500 обертів на хвилину.
Далі кран відкривають, і молоко з бака починає надходити в приймальну камеру. Кран можна відкривати повністю, без небезпеки переливу, оскільки рівень молока в приймальній камері утримується автоматично на оптимальній позначці завдяки поплавцю в ній.
Якщо молоко піднімається вище за норму, поплавець займає крайнє верхнє положення і перекриває його надходження в камеру. Коли ж рівень молока знижується, поплавок опускається разом з ним і знову відкриває притік молока.
З приймальної камери молоко надходить по центральному патрубку крізь отвори тарілкотримача під найнижчу тарілку з вертикальними каналами і заповнює вузькі простори між усіма тарілками барабана під час його обертання.
Фракції молока, що мають різну щільністю і масу, під впливом відцентрової сили рухаються до периферії барабана з неоднаковою швидкістю. Відбувається фракціонування молока.
Щільніші та тяжчі (вода, молочні білки, механічні домішки) рухаються з більшою швидкістю, притискаються до внутрішньої поверхні верхньої тарілки барабана й виходять за її межі.
Легші (жирові кульки та частина молочних білків – вершки) рухаються з меншою швидкістю. Вони осідають на зовнішній поверхні нижньої тарілки і переміщуються до центру барабана.
Отже, поміж кожною парою тарілок утворюються два протилежно спрямованих потоки. Вершки біля тарілкотримача піднімаються вгору і виходять крізь спеціальний отвір барабана.
У просторі між краями тарілок і кришкою барабана механічні домішки відкладаються на стінках кришки барабана, а знежирене молоко піднімається патрубком угору і через отвір надходить у підготовлений посуд.
Успіх сепарації залежить від декількох параметрів. Насамперед від якості і стану молока. Надзвичайно важливими є температура та кислотність молока. Оптимальна температура для переробки молока на вершки становить близько +35…43°С. Саме в цьому температурному діапазоні найпростіше розділити компоненти молока завдяки різниці в їхній густині.
Така особливість ґрунтується на залежності в’язкості молока від його температури. У холодного молока вона надто висока, білки і жири в ньому гуснуть, водночас зростає й густина жиру, і тоді різниця за цим показником у різних компонентів зменшується. Такі мало відмінні властивості значно ускладнюють процес фракціонування.
У надто гарячому молоці (за температури вище +45°С) жирові кульки тануть, стають надто рідкими, зливаються між собою, і поділ такого молока на фракції є зовсім неможливим. Найбільш придатне для сепарації щойно здоєне незбиране молоко. Але якщо з якоїсь причини переробка відбувається не одразу після доїння, то перед сепарацією обов’язково потрібно підігріти холодне молоко приблизно до +39°С.
Аби досягти кращого результату, сепарацію потрібно проводити за кімнатної температури. У холодному сепараторі, який до того ж знаходиться в холодному приміщенні, молоко віддаватиме тепло деталям приладу, і процес відділення вершків порушуватиметься.
Механічні забруднення або збільшення кислотності молока під час зберігання також підвищують його в’язкість, і тоді поділ на фракції ускладнюється. У цьому разі зменшується вихід і погіршується якість вершків, отриманих від перегонки.
Нерідко скисле молоко взагалі недоцільно переробляти сепаратором. Значно розумніше почекати, поки воно повністю прокисне, а тоді зібрати сметану з відстояного кисляку.
Конструкція більшості сучасних моделей сепараторів передбачає можливість регулювання співвідношення вершків і відвійок у межах від 1:4 до 1:12. Ця пропорція визначає кількість і жирність кінцевих продуктів. Встановлюють її шляхом зміни положення гвинта-регулятора густини вершків, всередині якого передбачений канал.
Поворот гвинта за годинниковою стрілкою забезпечує його закручування. Гвинт наближається до осі обертання барабана, і вершки відбираються із зони меншого натиску. Вершків утворюється менше, але показник їхньої жирності є більшим.
Внаслідок повороту гвинта-регулятора проти годинникової стрілки відбувається його викручування, тобто він віддаляється від осі обертання. І тоді вершки відбираються із зони їх більшого натиску. Через це вихід вершків збільшиться, але жирність продукту виявляється нижчою.
Щодо виробників, то неабияку популярність на ринку цього обладнання здобули сепаратори «Мотор Січ», «Ротор», «Kurtsan». Дещо менш відомими є марки «Росток», «Milky» тощо.
Запровадження практики переробки молока сепаратором здатне вивести ваше господарство на зовсім інший рівень.
Високих вам надоїв і вдалої переробки!
Поділитись в соцмережах:
