Під час заняття бджільництвом час від часу виникає необхідність підселення чужої бджолиної матки в сім’ю. Ця потреба може з’явитись у разі створення нових бджолиних сімей, а також у випадку, коли потрібно замінити (планово чи вимушено) матку в основних рабочих сім’ях.
Планові заміни маток у всіх сім’ях рекомендується проводити щотри роки (на третій рік життя матки). Це зумовлено двома причинами.
Причини
По-перше, продуктивність матки є максимальною саме протягом перших двох років її життя, а потім якість засіву знижується (з’являються осередки пропущених комірок, зменшується площа суцільного засіву на рамці, поступово на більшості рамок знижується і його кількість, а число відкладених маткою за добу яєць іде на спад, внаслідок чого сила сім’ї протягом сезону зменшується, а весняний розвиток відбувається повільно, що знижує загальну продуктивність пасіки).
По-друге, молоді матки не схильні до роїння, а це суттєво зменшує обсяг невідкладних робіт у вулику, економить робочий час бджоляра та дає йому можливість доглянути більшу кількість сімей, тобто дозволяє збільшити ефективність праці й отримувати кращі результати від своєї діяльності.
Вочевидь, робота нової, продуктивної матки забезпечує у вулику лише позитивні результати!
Молодих маток можна як виростити самому, так і придбати у матководів, які отримують їх від племінних маток відповідної породи шляхом штучного запліднення чи острівного обльоту. Виводити самому чи купувати – це питання кожен вирішує самостійно у відповідності до специфіки власної ситуації, мети заміни та фінансових можливостей.
Способи піселення
Складність операції полягає в тому, що не можна просто так взяти й забрати стару матку, яка відпрацювала свій строк чи втратила продуктивність, або через її злостивість, либонь з будь-якої іншої причини, що не влаштовує бджоляра, а у вулик випустити нову. Такий варіант (безпроблемно пустити матку в безматочну сім’ю) можливий тільки рано навесні. У цей час бджоли, що не мають своєї матки, а також можливості вивести її самостійно, погоджуються прийняти чужу. За інших обставин сім’я зустріне нову матку вороже та, скоріш за все, одразу ж уб’є.
Щоб уникнути цього, бджолярі за багато десятиліть роботи придумали доволі багато різних способів безпечного підселення нової матки у бджолину сім’ю. До того ж кожен конкретний бджоляр додає до того чи іншого класичного способу власні правила, змінює в роботі відомі тільки йому деталі відповідно до своїх спостережень та уподобань.
Найбільш лояльно ставляться до чужої матки відводки, а от основні сім’ї та сім’ї, в які підселюють маток іншої породи, приймають їх не відразу. Розглянемо кілька найбільш надійних способів заміни чи підселення маток в робочу або новостворену сім’ю.
Один з найпростіших, дешевих (він не потребує якогось спеціального обладнання) та безпечних способів підселення матки в основну сім’ю чи відводок ґрунтується на використанні пересильної кліточки, тобто тієї самої тари, в якій матководи надсилають придбаних вами комах поштою.
Існує декілька варіантів пересильних кліточок, проте найзручнішою для підселення визнана так звана європейська кліточка або кліточка «Жало». Вона складається з відділення, де містяться матка й робочі бджоли, що її супроводжують, а також двох відділень з канді або кристалічним медом. Цей корм необхідний для живлення бджіл і матки під час їх пересилання. До того ж він створює бар’єр між маткою та сім’єю, яка повинна її прийняти.
Одне з кормових відділень повинно бути меншим за інше й мати вихід, через який можуть проходити лише робочі бджоли. Для матки передбачений вихід в іншому, більшому відділенні.
До того як запропонувати бджолам придбану породисту матку, потрібно забрати із сім’ї стару і зачекати 2–4 години, щоб сім’я встигла помітити її зникнення. Коли осиротіла родина почне непокоїтись, робочі бджоли бігатимуть по рамках і струшуватимуть крильцями, їм пора дати нову матку.
Пересильну кліточку з усім вмістом кладуть на верхні бруски рамок або ставлять між рамками в центральній, розплідній частині гнізда. Вулик закривають і залишають його так на одну добу. За цей час по вулику пошириться запах нової бджолиної матки і приверне увагу робочих бджіл до кліточки, в якій вона знаходиться.
Через добу вихід з меншого, вузького кормового відділення треба відкрити (виламати пластмасову перегородку ножем чи ножицями) і поставити кліточку знову на місце, а вулик закрити ще на 4–5 діб. За цей час робочі бджоли винесуть корм, що відділяє їх від матки і увійдуть до кліточки.
Навіть якщо бджоли налаштовані агресивно, через надто обмежений простір кліточки вони не зможуть вбити матку чи якось її пошкодити. Кліточка навмисно так сконструйована. Водночас робочі бджоли будуть спілкуватися з маткою, торкатися її та розносити на собі її запах по вулику вже в контактному вигляді, тим самим мимоволі привчаючи до нього всіх членів сім’ї.
На 4-й, 5-й день після видалення старої матки з родини приймаючу сім’ю потрібно оглянути на наявність маточників. Якщо їх немає, ймовірність прийняття сім’єю нової матки дуже велика, і проблем, скоріш за все, не виникне. Але таке трапляється нечасто.
Зазвичай маточники вже є. У такому разі їх потрібно зрізати, щоб бджоли зрозуміли: шансів виростити свою матку у них немає, тому потрібно приймати ту, що в кліточці. Через добу нову матку можна випускати з кліточки, після чого бажано спостерегти за нею. Якщо бджоли не реагують на неї або розступаються, намагаються годувати, то сім’я прийняла нову матку, і можна не турбуватися. Через 3–4 дні рамки необхідно перевірити на засів – і все, робота майже завершена.
У разі успішного підселення, потрібно буде раз на тиждень оглядати сім’ю на наявність маточників ще упродовж трьох тижнів. Справа в тому, що бджоли, які вимушено прийняли чужу матку, можуть спробувати замінити її «своєю», заклавши маточники на відкладених нею яйцях.
Через три тижні почне виходити розплід нової матки, який уже не сприйматиме її як генетично чужу, а старі бджоли замінюватимуться молодими. Отже, ризик відторгнення буде пропорційно знижуватися. Таке відбувається частіше при зміні матки на матку іншої породи або при роботі з агресивними породами бджіл.
Якщо ж матку, щойно вона вийде з кліточки, оточують бджоли, чіпляються за неї, утворюють щільний клубок, то це свідчить про невдале завершення підселення. Якщо має місце агресія, матку потрібно негайно рятувати, забирати із сім’ї. Потім увесь цикл доведеться повторити спочатку. У нову кліточку накладають мед, а роль супроводжуючих бджіл виконує вже розплід, який щойно вийшов із комірок.
Повторити підселення можна цим же способом, або ж іншим. Випадки неприйняття матки трапляються досить рідко, ефективність методу наближається до 95–98%.
Другий спосіб підселення матки полягає у використанні однорамкового ізолятора. Перед проведенням роботи потрібно забрати з сім’ї її рідну матку й дати час бджолам усвідомити її відсутність протягом 2–4 годин (як і в першому випадку).
Після цього в однорамковий ізолятор (з вічками сітки розміром 1–3 мм, крізь які не зможуть поникнути ні матка, ні бджоли) потрібно вставити рамку, де є розплід на виході, запас меду й вода або свіжий набризк. На рамці не повинно бути ніяких бджіл (жодної!).
У підготовлений ізолятор випускаємо матку з супроводжуючими її бджолами й закриваємо кришкою. Усі щілини між плічками рамки і кришкою потрібно добре заклеїти товстим шаром воску, щоб бджоли приймаючої сім’ї випадково не дісталися до матки раніше, ніж це буде потрібно.
Ізолятор у такому вигляді ставимо в центральній частині гнізда, між розплідними рамками. Відстань від сітки ізолятора до найближчої рамки залишаємо приблизно як прохід однієї бджоли. Вулик закриваємо й не чіпаємо сім’ю упродовж 4–5 днів.
Після цього вулик відкриваємо та перевіряємо наявність маточників на засіві старої матки. В ізоляторі до цього часу вже вивівся розплід і сформував свиту нової матки, яка її годує, чистить, охороняє й обслуговує. А матка зазвичай вже починає сіяти.
Якщо маточники є, то їх обов’язково потрібно зрізати й зачекати ще добу. Після цього кришку ізолятора відкриваємо – даємо бджолам можливість заходити-виходити в ізолятор, переміщатися по ньому, щоб обслуговувати відкладений засів та спілкуватися з маткою.
Ще через добу рамку з ізолятора ставимо в сім’ю, а ізолятор забираємо. Ефективність способу дуже висока, хоча, звичайно, теж не 100%. Ізолятор має бути однорамковим, бо при застосуванні дворамкового прийом відбувається гірше. Ймовірно, через те, що в ньому менший контакт матки з бджолами приймаючої сім’ї, коли ізолятор закритий.
Цей спосіб дещо складніший за перший, але він має дуже істотну перевагу. Під час перебування в ізоляторі матка швидше відновлюється після транспортування й починає сіяти, ніж у разі підселення за допомогою пересильної кліточки. Отже, її продуктивність не знижується через вимушену перерву у відкладенні яєць. Бджолина сім’я також не потерпає через значну перерву в процесі відкладання яєць і вирощування розплоду, тобто вона не втрачає силу й темпи нарощування чисельності.
Наступний спосіб об’єднує в собі два попередніх.
Для підселення матки цим методом потрібний спеціальний сітчастий ковпачок та близько тижня часу. Надійність способу – приблизно 90–95%.
Спершу потрібно забрати із сім’ї матку та залишити без неї вулик на 2–4 години, щоб бджоли встигли помітити її відсутність. Потім слід вибрати рамку, де була б ділянка з розташованими поруч розплодом на виході й медом. Бджіл приймаючої сім’ї акуратно змітають з рамки і випускають на обрану ділянку нову матку з супроводжуючими бджолами. Їх одразу ж швидко накривають ковпачком.
Ковпачок потрібно якомога глибше втиснути у вощину рамки таким чином, щоб висоти його вистачало лише для вільного переміщення матки і бджіл, але не більше. Це необхідно для убезпечення матки: якщо бджоли приймаючої сім’ї зможуть випадково проникнути під ковпачок, то їм не вистачить простору, щоб вжалити матку або оточити її клубком і вбити.
Підготовлену таким чином рамку розташовують у центрі розплідної частини гнізда й залишають на 4 дні.
Через 4 дні потрібно перевірити сім’ю, чи не з’явились маточники на засіві старої матки. Якщо вони є (а це дуже вірогідно), то потрібно їх зрізати й закрити сім’ю ще на 1–2 дні. Через 1–2 дні слід зняти ковпачок та спостерегти поведінку матки і бджіл.
Якщо робочі бджоли приймаючої сім’ї не намагаються атакувати нову матку, то вулик закривають і через тиждень оцінюють якість роботи нової матки.
Якщо ж бджоли поводяться вороже, то матку слід знову накрити ковпачком і повторити процес. За другим разом матку зазвичай приймають. До цього часу в сім’ї вже не залишиться відкритого розплоду, і бджоли будуть змушені змиритися з новою маткою.
Недолік цього способу полягає в тому, що бджоли можуть прогризти віск раніше запланованого терміну та дістатися до матки або випустити її з-під ковпачка. Іноді це має позитивні наслідки: матку приймають, і коли бджоляр збирається її випускати, виявляється, що вона вже вийшла й сіє. Проте частіше надто ранній вихід матки з-під захисного ковпачка закінчується її смертю.
Існує ще багато способів підселення бажаної матки в сім’ю, але вони або значно складніші, або більш ризиковані.
Вдалої вам заміни бджолиної матки та прибуткового бджільництва!
Обговорити цю тему та дістати відповіді на запитання щодо підселення бджолиної матки можна на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
