Через постійне зростання попиту внутрішнього ринку на нежирну свинину, тваринницька галузь стала приділяти більше уваги розведенню та вирощуванню свиней м’ясного напряму продуктивності. Одними з найпоширеніших тварин беконного типу, здатних за короткий термін забезпечити якісне та нежирне м’ясо, є свині макстер.
Що таке “макстер”?
Макстер-16 або Н-16 (офіційна назва лінії) – це одна зі спеціалізованих внутрішньопородних ліній м’ясної породи п’єтрен. Створили її у Франції ще в 1971 році з метою подальшого використання як батьківської в чистопородному розведенні та в помісях з іншими породами.
Використання кнурів лінії макстер-16 на поголів’ї свиноматок інших порід або на безпородних свиноматках товарних ферм є навіть кращим, ніж у чистопорідному розведенні. Справа в тому, що лінія макстер має високі продуктивні показники, відмінні від показників самої породи п’єтрен, які добре передаються у спадок їхньому потомству. Проте свиноматкам макстера властиві низькі репродуктивні властивості. Вони відрізняються невисоким рівнем плодючості, молочності, недостатнім ступенем розвитку батьківського інстинкту тощо. Тому розводити макстерів у чистоті на м’ясо недоцільно.
Є сенс вирощувати цю лінію на товарних фермах, тобто задля розведення з метою отримання племінного молодняку, лише як батьківську. В такому випадку використання кнурів макстер дозволяє отримувати помісних поросят з високою енергією зростання, значними добовими приростами, швидким досягненням забійних кондицій, великим забійним виходом та якістю м’яса, успадкованими від макстерів. Разом з тим свиноматки інших порід, що мають високі репродуктивні якості, забезпечують чималий вихід поросят, їх високу виживаність, життєздатність, пристосованість до місцевих погодно-кліматичних умов, умов утримання та кормової бази.
Врешті помісний молодняк вявляється для товарних ферм надзвичайно рентабельним. Багато фермерських господарств так і вчиняютт – купляють кнурів макстер і парують їх із власними свиноматками. Потім вирощують отриманих від них поросят з господарсько цінними властивостями та продають. Кнурів, що відпрацювали три-чотири роки, замінюють на молодих.
Характеристики макстер
Представники лінії макстер є, власне, частиною породи п’єтрен, тому зовні не відрізняються від цих свиней. Вони мають чималі розміри, дорослі самці важать 230–260 кг, самки – від 180 до 240 кг. Тіло в тварин підкреслено довге, циліндричне, дуже м’язисте. У молодому віці, коли підшкірна жирова клітковина розвинена ще дуже слабо, у макстерів добре проглядаються м’язи. Передня частина тулубу в них відносно вузька, а задня поступово розширюється. Кістяк легкий, тонкий, міцний.
Голова невелика, легка, профіль увігнутий. Лоб вузький. Морда вузька та довга. Вуха короткі, спрямовані вперед, стоячі, рухливі. Очі маленькі, мигдалеподібні, з темними зіницями. Шия довга й мускулиста. Загривок низький, на лінії спини не виділяється.
Спина довга, м’язиста, рівна, без провисання чи згорбленості. Поперек довгий і широкий, крижі широкі. Груди помірно широкі та помірно глибокі. Живіт невеликий, підтягнутий. Молочні залози у свиноматок невеликі, часто розвинені нерівномірно. Хвіст м’язистий, закручений.
Кінцівки довгі, широко поставлені, задні дещо довші, ніж передні, внаслідок чого таз знаходиться трохи вище за рівень грудей. Кінцівки дуже мускулисті, стегна широкі та дуже наповнені. Поділ між м’язами правої і лівої частини окістів добре помітний. Копитця маленькі, копитний ріг сірого кольору, щільний.
Щетина рідка, жорстка. Типова масть – строката: на світлому тлі безладно розташовуються темно-сірі плями. Межі плям чіткі, але краї світліші за основний тон плями.
Репродуктивні характеристики
Статева зрілість у молодняка настає в 5,5–6-місячному віці, проте вперше парувати можна не раніше 10-місячного віку.
Свиноматки характеризуються невисокою плодючістю та низькою молочністю. За один опорос народжується в середньому 8 поросят. Та навіть таку невелику кількість приплоду повноцінно забезпечити молоком матки не можуть. Особливо це стосується молодих свиноматок. Тому в підсосний період поросята потребують підгодовування коров’ячим молоком.
Для підвищення молочності свиноматкам рекомендується згодовувати молокогінні корми (соєвий шрот, макуху, м’ясо-кісткове борошно, соковиті корми) і напувати їх коров’ячим молоком. Годування має бути рясним, авансуючим, багатим на білок та енергію.
Батьківські якості свиноматок лінії макстер розвинені на середньому рівні. Часто в них спостерігається необережна поведінка, через яку матка може придавити поросятко, наступити на нього, тому виживаність навіть здорового виводка не перевищує 87%.
Продуктивність
За умови рясного годування поросята в місячному віці важать близько 10 кг. Відлучати їх від матерів рекомендується не раніше ніж після 45 днів.
Прирости поросят після відлучення залежать від якості кормів. У разі правильного годування молодняк здатний швидко набирати масу, і до 200-денного віку вага одного поросяти досягає не менше 100 кг. У цей час і рекомендується забивати поголів’я, не призначене для подальшого розведення.
Забій свиней у молодому віці дозволяє отримати нежирну свинину дуже гарної якості. Відсоток жирових відкладень у такій туші – не більше 28%. Товщина шпика – близько 2 см. Забійний вихід залежить від віку та вгодованості тварин. Так, у разі забою молодняка вагою 100 кг – близько 70–73%; вагою 150 кг – від 74 до 78%; вагою 180 кг і більше – 80%.
М’ясо макстерів має високі смакові якості і придатне для приготування будь-яких м’ясних страв.
Чистопородні тварини будь-якого віку вимогливі до якості годівлі. Найкращим кормом для них будуть спеціалізовані комбікорми, приготовані з урахуванням віку та цільового призначення поголів’я. На звичайних кормах (зернових, відходах кухні, саду та городу) свині макстер не зможуть виявити свої продуктивні задатки повною мірою.
Макстери вимогливі й до умов утримання. Для них є небажаними як низькі (нижче +10°С), так і високі (вище +30°С) температури повітря. На випадок вигульного способу утримання тваринам необхідно облаштувати затінок, встановивши навіси, для захисту їх від прямого сонячного проміння.
Лінія макстер добре почувається в умовах промислової свиноферми, у приміщенні з контрольованим мікрокліматом, при забезпеченні тварин збалансованим, науково обґрунтованим годуванням. Розводити цих свиней у чистоті в присадибному господарстві нераціонально. Для невеликого приватного свинарника доцільним є утримання помісі макстерів з іншими породами.
Щодо доступності придбання, то поросят макстер, їх помісі з іншими породами та сім’ядози від кращих кнурів цієї лінії купити в Україні цілком реально. Ціни на сьогодні такі: одна сім’ядоза – 250 грн, поросята – від 1500 до 2500 грн за голову, залежно від живої ваги та якості молодняка.
Поділитись в соцмережах:
