На фермах по всьому світу відбувається революція — тваринницькі підприємства переходять на виробництво рослинної продукції з метою створювати етичніші продукти, в безпечніших умовах. Такі підприємства сучасніші та екологічніші, продукти вироблені там — здоровіші, а робочі місця — краще оплачувані.
Війна в Україні завдала значних збитків не лише інфраструктурним та стратегічним об’єктам. Фермерські господарства теж постраждали (детальніше про це Відкриті клітки говорили у звіті про стан ферм в умовах війни). Попри це в України зявився шанс отримати більш сучасні, ефективні господарства, що приносять більше користі людям та менше шкоди природі. Далі розглянемо переваги такого переходу та успішні кейси.
Ситуація у світі
Оскільки попит на продукти рослинного походження продовжує швидко зростати, фермери бачать можливість відмовитися від тваринництва — перетворюють старі хліви для свиней у грибні ферми, замість курей вирощують коноплі та сіють овес там, де колись паслися молочні корови.
Все менше американців вживають молоко, і деякі молочні промислові компанії банкрутують. Однак є молочні фермери, що вже перейшли на рослинне сільське господарство. У жовтні найстаріша молочна ферма Каліфорнії Giacomazzi Dairy закрилася після 125 років діяльності, щоб натомість вирощувати мигдаль. Три роки тому Elmhurst Dairy в Нью-Йорку закрила свій молочний завод і перейшла на виготовлення веганського молока на основі горіхів.
«Це всесвітній рух», — сказала засновниця компанії з виробництва веганських продуктів Мійоко Шіннер. Вона вказує на нещодавню доповідь аналітичного центру RethinkX, яка передбачає, що промислове тваринництво зазнає краху до 2035 року. «Там високоякісна молочна продукція все ще існуватиме, але це буде дуже нішевий ринок. Тенденція буде більше до екологічно чистої рослинної їжі», — додає вона.
Проблеми в галузі тваринництва
Зоонозні хвороби
Якщо ми хочемо уникнути майбутніх спалахів пандемій, зміни у підході до ведення господарства є критично важливими. Нині більш ніж половина всіх існуючих патогенів і майже три чверті нових інфекційних захворювань мають зоонозне походження.
ГРВІ, свинячий грип та іспанський грип 1918 року (серед інших спалахів зоонозних захворювань) — усі походять із тваринницьких ферм.
COVID-19 — це найбільш недавня та найвпливовіша зоонозна подія сучасної епохи, але вона точно не буде останньою. Нашому уряду важливо розглянути варіанти запобігання пандеміям.
Ще однією негативною стороною тваринництва є широке використання антибіотиків, що спричиняє виникнення резистентності бактерій до останньої зброї, яка в нас є від ряду важких хвороб.
Здоров’я фізичне та ментальне
Протягом останніх кількох десятиліть споживачі дедалі більше усвідомлюють проблеми навколишнього середовища та благополуччя тварин, пов’язані з промисловим сільським господарством. Але більшість людей не знають про експлуатацію, яку часто терплять самі фермери. Останнім часом у всьому світі зросла стурбованість проблемами здоров’я фермерських працівників. Промислове тваринництво є небезпечним бізнесом, який становить серйозну загрозу здоров’ю та психологічному благополуччю людей.
Тваринництво тримає людей у пастці завідомо експлуататорських контрактів із поганими умовами праці, низьким рівнем доходу, високою вразливістю до ринкових сил та екстремальним стресом. Результати систематичного огляду виявляють чотири найбільш цитовані фактори ризику для психічного здоров’я фермерів — вплив пестицидів, фінансові труднощі, мінливість клімату/посуху та погане фізичне здоров’я/минулі травми. Дослідження проводились переважно в розвинених країнах. Порівняльні дослідження свідчать про те, що працівники тваринництва загалом відчували гірші розлади психологічного здоров’я, ніж люди інших професій.
Експлуатація тварин
Ми не часто задумуємось, звідки беруться м’ясо, яйця чи молочні продукти, а натомість уявляємо собі приємну сільську сцену з тваринами, що гріються на сонечку і пасуться на запашних луках. Проте сьогоднішній індустріальний ландшафт сільського господарства виглядає зовсім інакше — це гігантські сараї без вікон, з рядами кліток, які ледве дозволяють тваринам рухатися.
Ферми тваринництва націлені отримувати великі обсяги прибутку за найменших витрат. Сільськогосподарських тварин дорого утримувати, тому що тваринам потрібні постійні запаси їжі, води та притулок, щоб вони виросли і їх можна було забити або забрати в них молоко чи яйця для споживання людиною. Промислове тваринництво орієнтується на методи утримання тварин живими на певний час, але аж ніяк не враховує важливість того, щоб вони були щасливими, або хоча б не страждали.
Екологічні наслідки
М’ясна промисловість негативно впливає на клімат. Вона відповідає приблизно за 14,5% глобальних антропогенних викидів парникових газів. На противагу йому виробництво рослинних замінників м’яса може бути менш шкідливим для навколишнього середовища та більш здоровим для людей.
Деякі вчені стверджують, що припинення тваринництва — це єдиний ефективний спосіб зменшити негативний вплив на Землю. Останні дослідження показують, що без споживання м’яса та молока загальне використання сільськогосподарських угідь можна зменшити більш ніж на 75% — площа, еквівалентна США, Китаю, Європейському Союзу та Австралії разом — і все одно годувати світ. Серед позитивних ефектів — покращення здоров’я населення, збереження біорізноманіття, сповільнення темпів глобального потепління та опустелювання, припинення вирубки лісів, зменшення забруднення води та використання монокультур.
Переваги відмови від промислового тваринництва
Рослинні ферми більш дружні до клімату
Це дає можливість фермерам захищати клімат і саму землю, на якій вони працюють. За прогнозами, сектор тваринництва відповідатиме за 81% викидів та зростання температури на 1,5 градуса Цельсія до 2050 року, якщо виробництво продовжуватиметься без змін. Щоб залишатися в межах доступних ресурсів навколишнього середовища та планети, дослідники показали, що світове виробництво продуктів тваринного походження має бути скорочено щонайменше вдвічі.
Запобігає шкоді тваринництву (порочне коло)
Тваринництво не тільки посилює зміну клімату, але й підвищення глобальної температури завдає шкоди тваринництву, створюючи серйозну загрозу для засобів до існування фермерів. Зміна клімату погіршує якість кормових культур і кормів, зменшує доступність води та негативно впливає на вирощування тварин і молока. Крім того, зміна клімату збільшує появу хвороб худоби, знижує розмноження тварин і посилює втрату біорізноманіття. В усьому світі очікується скорочення поголів’я худоби на 7-10% у зв’язку з підвищенням глобальних температур, а також економічні втрати від 9,7 до 12,6 мільярда доларів виключно через зміну клімату.
Величезний потенціал створення робочих місць
За даними Міжнародної організації праці, перехід до екологічно та соціально сталої економіки може сприяти створенню нових та кращих робочих місць, підвищенню соціальної справедливості та зменшенню бідності. Цей крок може оживити сільську економіку та пом’якшити негативні наслідки урбанізації. Загалом, робочі місця у виробництві харчових продуктів рослинного походження є безпечнішими, більш справедливими, підтримують гендерний паритет та зміцнюють сільську економіку.
Здоров’я
Хоча продукти тваринництва є хорошим джерелом білка з важливими амінокислотами та мінералами, вони також містять холестерин, який підвищує ризик хронічних захворювань при регулярному споживанні у великих кількостях. Використання антибіотиків для боротьби з хворобами фермерських тварин та анаболічні засоби для посилення росту тварин також негативно впливають на здоров’я суспільства. Рослинні замінники м’яса дають вам найкраще з обох світів — здорове майбутнє для людей та планети.
Приклади ефективних змін у світі
Є багато прикладів ефективного лідерства у справі відходу від тваринництва. Наприклад, Данія нещодавно оголосила про обов’язкове для виконання рішення скоротити вдвічі сільськогосподарські викиди до 2030 року в рамках своїх амбіцій досягти 70-відсоткового скорочення викидів парникових газів до 2030 року. Уряд зобов’язався створити щорічний фонд у розмірі 11,7 мільйона доларів до 2030 року для підтримки переходу на рослинну їжу.
Індія має найбільше поголів’я худоби. Але багато стартапів в Індії очікують, що ринок замінників м’яса в найближчі роки значно розквітне. Поява в Індії брендів рослинного м’яса вказує на наявність ринкової ніші та добре обізнаної групи споживачів. Основними рушійними факторами зростання сектора рослинного м’яса є поширення веганства, технологічні досягнення, поширення проблем зі здоров’ям, пов’язаних із холестерином, і, що найважливіше, зміна сприйняття сталого розвитку споживачами. Рослинне м’ясо набуває популярності в усіх частинах світу, і ринок Індії не залишився позаду.
Тим часом в Україні
Навесні цього року на Миколаївщині мав би запрацювати найбільший в Україні промисловий розплідник тихоокеанської білоногої креветки. Проте, війна змінила плани й підприємець Любомир Гайдамака, вирішив переформатувати бізнес. Бізнесмен вирішив замість креветок вирощувати в теплиці овочі. Понад те, фермер закликає бізнес зуміти перепрофілюватися, аби це було вигідно і для нашої країни під час війни, і для інвесторів, і для жителів сіл, які отримують нові робочі місця. Відкриті клітки вітають рішення переформатувати ферму ще й з точки зору етичності кінцевого продукту.
Наукові та соціально-економічні дані чітко вказують на те, що традиційне сільське господарство більше не є розумним варіантом. Щоб забезпечити ефективний перехід від тваринництва, потрібні амбітні політичні дії на всіх рівнях. Крім того, такі заходи мають бути доповнені політикою, спрямованою на збільшення споживання рослинної їжі, щоб запобігти глобальному потеплінню та забезпечити перехід до більш сталого виробництва та споживання їжі на всій планеті.
Відбудовуючи нашу продовольчу систему, ми маємо унікальну можливість вирішити багато найбільших проблем суспільства — від голоду, епідемій та хронічних захворювань до забруднення та вирубки лісів. І як виявилося, фермерам також потрібен перехід до більш справедливої, сталої системи виробництва продуктів харчування. Більше про перехід від тваринництва до виробництва рослинних продуктів тут: https://thetransfarmationproject.org/.
Авторка статті: Ніна Новосельська, активістка ГО “Відкриті клітки Україна”
Поділитись в соцмережах:
