Практично кожен господар, що має власне обійстя, рано чи пізно стикається з потребою покупки молочної корови. Придбання годувальниці – справа серйозна, і часто головна проблема полягає у правильності вибору. Сьогоднішня стаття розповість про те, як вибрати хорошу, продуктивну корову чи телицю, здатну найближчим часом давати багато смачного та корисного молока.
Детально зупинятись на виборі породи не варто, оскільки більшість людей зазвичай купляють не те, що хотілось би в ідеалі, а те, що відповідає їхнім можливостям та умовам. Здебільшого об’єктом покупки є або помісна худоба, або безпорідна. Не кожен хазяїн спроможний віддати 1000–2000 доларів за хорошу, породисту корову.
Якщо ж така можливість існує, доречно зупинити свій вибір на породах молочного напрямку продуктивності, серед яких одними з кращих вважаються голландська, голштинська, айрширська, джерсейська, чорно-ряба, монбельярдська (це універсальна порода: надій – близько 8000 л; вміст білка в молоці – 3,45%, а його жирність – до 4%, що робить цей продукт дуже бажаною сировиною у виробництві сиру; вихід м’яса становить 68%!) та інші.
Почнемо з питання, що виникає найчастіше: яку тварину краще купувати – вже готову дійну корову чи телицю? Якщо молоко вам потрібне вже зараз, то зрозуміло, що слід купувати корову. Але якщо потреба в цьому продукті не нагальна, то краще не поспішати і зупинити свій вибір на телиці, що перебуває на останніх місяцях тільності.
У цьому разі ви отримуєте молоду, здорову тварину, без «сюрпризу» у вигляді якоїсь прихованої проблеми чи хронічної хвороби, здатну забезпечувати вас цінним продуктом впродовж довгих років. Придбати дорослу тварину з високими показниками якості та продуктивності доволі складно з тієї простої причини, що хороших корів власники продають лише у виняткових випадках. І на таку рідкість, як випадкова покупка з нагоди, розраховувати доводиться не часто.
До «сюрпризів», що часто стають причиною продажу господарями нібито нормальної корови, належать: непереносимість нею деяких звичайних кормів; хронічний мастит у стані ремісії; стійка схильність до післяпологових ускладнень (пологи завжди супроводжуються парезом, постійними затримками посліду, телята з’являються мертвонародженими тощо); постійно тяжкі пологи; складнощі з визначенням охоти чи з заплідненням; дуже агресивна поведінка після отелення; вибіркова агресія на когось із членів сім’ї (не любить дітей чи жінок); не дається доїти; проблеми з кінцівками, які стають очевидними лише в разі навантажень; проблеми, пов’язані з якістю молока (гіркота в період тільності, низький відсоток жиру або білка; неприємний запах чи присмак у свіжого молока або продуктів з нього тощо), а також багато іншого, що іноді навіть уявити важко. Тому під час вибору та купування дорослої корови потрібно бути дуже уважним і не втрачати пильності.
Насамперед попросіть господаря розповісти про свою корову, поцікавтеся причиною її продажу, попросіть показати документи на тварину. У ветеринарному паспорті мають бути зазначені вік, порода, прізвисько корови.
Особливу увагу зверніть на позначки щодо проведених досліджень на лейкоз, бруцельоз, туберкульоз та на дати цих досліджень (перевірки здійснюються двічі на рік). Результат з усіх хвороб має бути негативним. Якщо корова вам дуже сподобалась, а потрібні документи відсутні, або в них немає необхідних позначок, то рекомендую обов’язково провести вищезазначені дослідження до придбання тварини.
Якщо корова на момент покупки доїться (часто господар, щоб приховати деякі вади, намагається продати тварину під час сухостою), необхідно керуватися цілком очевидними ознаками. Свою увагу слід звернути на: кількість та якість молока з урахуванням віку корови (до 5-ї лактації продуктивність зростає, з 5-ї до 8-ї тримається на одному рівні, з 8-ї поступово знижується), годування, вагу тварини та який місяць після отелення тварина доїться.
Для останнього показника важлива така закономірність: до 3-го місяця після отелення молочна продуктивність корови зростає, за недостатнього годування тварина, щоб зберегти продуктивність, активно витрачає резерви організму; з 3-го до 5-го місяця надій зазвичай тримається на одному рівні за умови повноцінного годування; з 5-го місяця – йде на спад, але за хорошого годування цей спад дуже незначний. Проте є корови, які генетично схильні суттєво зменшувати кількість молока з 5-го місяця лактації. Таку корову купувати небажано.
Перевірити молоко на мастит рекомендую за допомогою мастидинової або димастинової проби (тесту). Для дослідження придатне лише свіже молоко. Проби слід брати окремо з кожної чверті вимені. Для проведення діагностики використовують спеціальні молочно-контрольні лопатки Шальма з чотирма лунками. З різних чвертей вимені здоюємо окремо в кожну лунку по 1 мл молока. Далі до цього молока додаємо по 1 мл 5%-ного водного розчину «Димастину», перемішуємо чотирма різними скляними паличками і спостерігаємо за реакцією.
Якщо в лунці утворилась однорідна рідина жовтого або жовтаво-помаранчевого кольору, то це свідчить про відсутність маститу в корови. Якщо ж колір субстанції в лунці червоний або червонувато-помаранчевий, до червоного, до того ж рідина перетворилась на тягучий згусток, то корова хвора на мастит. Чим червоне забарвлення інтенсивніше, а згусток густіший, тим сильніший запальний процес в організмі тварини. Реакція, що підтверджує мастит, може проявитись як у всіх чвертях (лунках), так і в декількох з них, або тільки в одній. Купувати таку корову в будь-якому випадку ризиковано.
Проаналізувати жирність молока та відсотковий вміст білка можна лише за допомогою спеціального лабораторного обладнання. Таке дослідження проводять (за вашим замовленням) на молокоприймальних пунктах. Технічно воно нескладне і не потребує дорогих реактивів та багато часу.
Обов’язково спробуйте самі здоїти корову й оцініть її поведінку під час процесу. Проаналізуйте стан вимені до та після доїння, зверніть увагу, чи є папіломи на дійках і вимені. Процідіть молоко (самі!), зверніть увагу, чи не залишилося згустків крові або інших включень на тканині. Скуштуйте спочатку щойно здоєне молоко, а потім цей же продукт через кілька годин і через кілька діб після доїння, оцінюючи щоразу його смак, запах та післясмак.
Окрім молока, особливо в разі його відсутності, потрібно перевірити загальний стан здоров’я тварини. Для цього краще запросити з собою ветеринара, але якщо такої можливості немає, проведіть огляд самостійно. Почніть з оцінки зовнішнього вигляду корови. Тварина має виглядати здоровою, не шкутильгати під час ходьби, не зупинятися, рухатися легко (за винятком тварин у глибокій тільності), поводитися спокійно, не зважаючи на обережні дотики та погладжування.
Шерсть у здорової корови рівна, блискуча, без розчесів і пролисин. Копита сухі та міцні, без розм’якшень і тріщин. Роги тонкі, чисті, за кількістю кілець на них можна визначити вік тварини – скільки кілець, стільки разів корова була тільною. Якщо додати до цієї цифри 2 роки (вік до першої тільності), то можна досить точно встановити вік корови.
Зверніть увагу на дихання тварини. Воно не повинно супроводжуватись хрипами чи мати неприємний запах. Якщо від корови відгонить кислим запахом, то це може бути ознакою тяжкого порушення обміну речовин – ацидозу.
У спокійному стані здорова корова здійснює за одну хвилину 10–12 дихальних циклів, після навантаження (нетривалої пробіжки) – до 30. Відповідно пульс коливається в межах 50–80 ударів за хвилину. Після припинення навантаження спокійне дихання й пульс мають відновитись впродовж 3–4 хвилин. За необхідності можна виміряти температуру тіла тварини: норма знаходиться в межах +37,5…39°С.
Продуктивна корова має бочкоподібну форму середньої третини тулуба, об’ємний живіт, слабо розвинену мускулатуру, тонкий, міцний кістяк. Внаслідок достатнього розвитку травного тракту міжреберні проміжки в хорошої молочної корови широкі. Голова легка, видовжена, шкіра тонка, легко береться в складки, підшкірного жиру мало, хвіст довгий (бажано нижче за скакальний суглоб). Тіло продуктивної корови розширюється від передньої до задньої частини.
Особливу увагу приділіть огляду вимені та молочного колодязя (западини, де молочні вени входять всередину черева). У хорошої корови вим’я велике, ванноподібної або чашоподібної форми, з ніжною шкірою, вкритою тонкою шерстю. Після завершення доїння воно зменшується в обсязі та стає дуже м’яким. Туге вим’я притаманне низькопродуктивним коровам.
Усі чверті вимені мають бути розвинені рівномірно, форма дійок – конічна або циліндрична, а їх довжина повинна складати від 6 до 8 см. Стінки в дійок тоненькі, еластичні. Несиметричне вим’я з короткими або надто довгими дійками є дуже небажаним. Молочний колодязь – це отвір у черевній стінці на рівні пупка, куди входять молочні вени. У високопродуктивної корови його діаметр досягає 3-х сантиметрів (можна ввести 2 пальці).
Якщо вибираєте телицю, то обов’язково запросіть фахівця для ректального дослідження, який зможе підтвердити (чи спростувати) її тільність. Уточніть вік тварини. Його також можна визначити за довжиною рогів: вони з’являються в телят на другому місяці життя й відростають щомісяця на 1 см. Оцініть відповідність ваги телиці до її віку (в середньому цей показник знаходиться в межах 450–500 кг).
Зверніть увагу на характер тварини та будову тіла (як це було описано для корів). Розпитайте господаря щодо продуктивності її матері і від якого бика походить ця телиця. Бажано, щоб корова-мати була запліднена штучно сіменем породистого бика, який має племінну цінність. За відсутності даних діагностики тварини на лейкоз, бруцельоз і туберкульоз, рекомендую не поспішати з покупкою та попередньо провести такі дослідження.
Відповіді на всі питання, не висвітлені у цій статті, можна отримати на нашому форумі.
Високих вам надоїв та вдалого тваринництва!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
