З наближенням весняного тепла тема вирощування молодняка свійської птиці набуває все більшої актуальності. Стаття про те, як виростити здорових курчат, вже була опублікована на нашому сайті раніше. Сьогодні ж розглянемо частково питання, як виростити молодняк водоплавної птиці.
Самостійне виведення пташенят з яєць у власному господарстві – це доволі велика тема. Сьогодні зупинимося на питаннях щодо правил, якими потрібно керуватись під час придбання гусенят, а також на особливостях вирощування молодняка на м’ясо.
Насамперед потрібно було б визначитися з породою майбутнього поголів’я, але насправді вибір порід гусей на наших ринках та й в інкубаторах дуже обмежений, тому, ймовірно, ви не зможете придбати молодняк бажаної породи.
У вільному продажу, наприклад, практично не зустрічаються гуси інших порід, окрім легартів, італійських, великих сірих і китайських білих чи сірих (кубанських, горьківських). Але навіть той вибір, який є на ринку, не можна назвати племінним молодняком. Найчастіше це господарські помісі представників різних порід гусей у невідомому поколінні.
Якісний породистий молодняк гусей знайти надзвичайно важко. Про тулузьких, холмогорських, ліндовських, тульських бійцівських, ландських (з печінкою, вага якої сягає 800 г!; фуагра – це саме з них) і запитати нема в кого. Так, їх можна знайти у птахівників-аматорів, але молодняк або доросла пара коштуватимуть дуже дорого.
Придбати таку птицю не з метою подальшого розведення, а просто на м’ясо – надто дороге задоволення. Оскільки ж більшість наших читачів вирощують гусенят саме на м’ясо, то немає сенсу докладно зупинятись на виборі породи та розповідати про конкурентні переваги кожної з них.
З цього приводу можна лише дати невеличку пораду: якщо вам потрібна гусятина, то вибирайте молодняк з важких порід (наприклад, велика сіра: вага дорослих особин сягає 6–9 кг, несучість становить 30–40 яєць за сезон, у 2,5 місяці гусенята важать до 5 кг!); якщо ж потрібно багато гусячих яєць для інкубації чи на продаж, то обирайте птицю з легких порід (наприклад, китайські: вага дорослого птаха не перевищує 4–5 кг, але одна гуска забезпечує до 100 яєць за сезон).
Отже, поговоримо, на які параметри слід звертати увагу під час вибору гусенят. Насамперед оцінюємо місце реалізації, де продається молодняк, і самих реалізаторів, які його продають. Найкраще купувати птицю на спеціалізованій фермі, де утримується батьківське стадо та інкубуються отримані від цих гусей яйця. Тут, на місці, ви можете побачити і умови утримання птиці, і саму птицю (вже дорослих птахів).
Спостереження реальної ситуації допоможе вам зрозуміти, чого очікувати від куплених пташенят, і яке поголів’я з них виросте. До того ж з’являється можливість отримати консультацію у ветеринара цього господарства про необхідні ветеринарні обробки, особливості утримання та вирощування гусенят.
Необхідно дізнатись, які вакцинації проводились у батьківському стаді. Особливо поцікавтеся щодо щеплень від вірусного гастроентериту, гепатиту та паратифу (це дуже важливо!). У разі придбання молодняка на ринку також обов’язково поставте ці питання!
Якщо ж ви все-таки вирішили здійснити покупку на ринку, то краще не брати гусенят у перекупників. Вони не зможуть гарантувати вам продаж якісних пташенят, а також надати необхідну інформацію стосовно профілактичних пропоювань цих гусенят.
Бажано купувати у господарів, що продають пташенят з особистого господарства і розуміються на цій темі. Рівень їхньої компетенції ви зможете оцінити вже за декілька хвилин розмови. Максимальна ціна на гусенят зазвичай спостерігається у травні, тому краще придбавати їх або якомога раніше, або ж у липні.
Під час придбання добових гусенят зверніть увагу на їхню поведінку. Теплої днини гусенята поводяться дуже допитливо, намагаються щипати підвішений пучок трави або край коробки. Вони рухливі, «перемовляються» між собою і пожвавлюються, витягають шиї, якщо злегка постукати по ящику пальцями.
Уважно огляньте стан їхніх животиків: у нормі вони мають бути сухими та м’якими, пупок – закритим, без затвердінь. Біля анального отвору не повинно бути жодних забруднень. Пух у здорових гусенят чистий, густий, блискучий, трохи жорсткий. Шкіра на дзьобі та лапках має бути без пошкоджень. Лапки та дзьоб – теплі, без деформацій.
В однодобових гусенят на дзьобі обов’язково має бути яєчний зуб. Якщо його немає, то гусеня старше, ніж вам каже продавець. Зверніть увагу і на послід. Він не повинен містити фрагментів крові, піни, слизу, неперетравлених часточок корму.
Вибирати слід найбільших і найактивніших пташенят, які, найімовірніше, з’явилися на світ першими, з більших і якісніших яєць, що визначає найбільшу енергію їхнього росту та життєздатність.
Транспортувати придбаних гусенят найкраще в салоні автомобіля, з постійним контролем їхнього стану. Не можна допускати ні перегріву, ні переохолодження молодняка. Якщо подорож є тривалою (понад 3 години), то потрібно періодично зупинятись, щоб уникнути транспортної хвороби у пташенят.
Місце для утримання поголів’я обирають і облаштовують ще до придбання гусенят. Це має бути сухе, чисте приміщення з температурою не нижче +22°С і рівнем вологості близько 67–75%. Впродовж перших 20 днів існування терморегуляція в гусенят ще недосконала, тому вони потребують додаткового обігріву. З цією метою в одному з кутків приміщення встановлюють ламповий обігрівач або інфрачервону лампу. Температура під обігрівачем має становити близько +30°С.
Придбаним однодобовим гусенятам впродовж перших трьох днів потрібно давати воду з розчиненим у ній одним з препаратів: «Норофлокс 10%», «Енрофлокс 10%», «Енрофлоксацин 10%» чи «Байтрил». Доза становить 0,5 мл на 1 л питної води. Це стане надійною профілактикою таких бактеріальних захворювань як сальмонельоз, колібактеріоз, мікоплазмоз та інших кишкових інфекцій.
На третій день гусенятам бажано зробити ін’єкцію сироватки від паратифу. Доза: 1 мл на гусеня.
З четвертого по десятий день у питну воду гусенятам рекомендую додати препарат «Нутріл Se» у дозі 2 г на 1 л. Це вітамінно-амінокислотний препарат, який зменшує дію стресу на організм, стимулює імунну систему, нормалізує обмін речовин і поповнює запас вітамінів, а в підсумку – зменшує падіж поголів’я та збільшує конверсію корму.
З десятого по тринадцятий день потрібно додати гусятам у питну воду препарат «Трисульфон» у дозі 1 г на 1 літр. Цей препарат має широкий спектр дії та ефективно знищує збудників як бактеріальних захворювань, так і кокцидіозу.
З двадцятого по двадцять четвертий день даємо пташенятам препарат «Біосупервіт» у дозі 1 мл на 3 л питної води.
На 28-й день след щепити пташенят вакциною від вірусного ентериту. Ця хвороба може проявлятись приблизно у чотиримісячному віці, вона не лікується і має високу летальність серед молодняку.
На 45-й день проводимо дегельмінтизацію препаратами «Промектин» або «Левамізол». Якщо ви обрали «Промектин», то його потрібно додавати в питну воду 2 дні поспіль дозою 1 мл на 1 л. Якщо ж оброблятимете «Левамізолом», то період обробки має становити 3 дні, а доза – 4 мл на 1 л.
На 50-й день ще раз пропоюємо всіх гусенят «Трисульфоном». Тривалість пропоювання – 5 днів, доза: 1 г на 1 л. У разі проведення всіх пропоювань пташенята не повинні мати ніякої іншої води для пиття, окрім води з препаратом.
Ще кілька слів про утримання та годування гусенят. З двадцятого дня обігрівач для пташенят прибирають з приміщення, а температуру поступово знижують (на 0,5°С щодоби) до +20°С, а з 45 дня – до +18°С. Гусенят двомісячного віку вже можна утримувати в температурному середовищі +16°С.
Сонячної, теплої днини гусенят з п’ятиденного віку можна випускати на прогулянку. Перші прогулянок мають тривати трохи більше 30 хвилин, потім цей час поступово збільшують. І з досягненням двадцятиденного віку гусенята вже мають перебувати на свіжому повітрі весь день. Добре сприяє зростанню й розвитку молодняка випасання на природних пасовищах. Якщо такої можливості немає, необхідно забезпечити поголів’ю постійну наявність у годівничках свіжої трави.
Окрім випасання гусенят впродовж першого місяця потрібно годувати 7–8 разів на день. Надалі, з 30-го до 60-го дня, цю кількість скорочують до 5–6 разів. А з двомісячного віку гусенята отримують корм не більше як тричі на добу.
У перші 10 днів я годую гусенят винятково сумішшю ячмінної та кукурудзяної крупи, листям кульбаби, або травою молодого ячменю (до фази виходу в трубку). Потім можна давати спеціальний комбікорм, або готувати його самому з кормів, які є у вашому господарстві.
Цілком хороший результат дає годування таким складом: 50% раціону – це суміш круп кукурудзи, ячменю і пшениці у співвідношенні 1:1:0,5 , 5% – висівки пшеничні, 5% – рибне борошно, 15% – морква, 25% – зелень. Таким кормом можна годувати гусенят досхочу, немає сенсу якось обмежувати їх у їжі. За такого рясного годування в гусенят не виникає конкуренції за корм, і в стаді не спостерігаються пташенята, які б відставали в рості й розвитку. Одне двомісячне гусеня з’їдає за добу орієнтовно 100–150 г зернової суміші, 20 г рибного борошна, 500 г зелені.
Як тільки гусенятам виповниться два місяці, їх вже можна випускати на водойму. Випасання на луках і утримання поблизу водойм сприяють зміцненню здоров’я пташенят, значно здешевлюють вирощування поголів’я і водночас підвищують якість гусячого м’яса та чистоту пера.
Якщо у вас виникли питання під час ознайомлення з цим матеріалом, ви можете отримати на них відповіді на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
