Порівняно з тривалістю вирощування гусенят або індичат, каченята досягають тієї ж вгодованості за значно менший період часу. До того ж вони не потребують обов’язкового випасання, як гуси, і займають набагато менше місця. Каченята на вирощуванні менш вимогливі до температури й вологості, ніж цесарки, індичата та курчата. Саме тому для багатьох господарів усі ці переваги при виборі виду птиці з метою вирощування на м’ясо є вагомим аргументом на користь качок.
Вибір породи
Значний вплив на результат вирощування качок має вибір породи. Породні якості визначають величину тушки, вік каченят, в якому від них вже можна отримувати продукцію, якість м’яса, його жирність тощо. На наших ринках переважно зустрічаються кілька найбільш розповсюджених порід, які добре зарекомендували себе в господарствах. Це пекінська, мускусна, башкирська, чорна білогруда, блакитний фаворит, мулард, чубата, московська біла.
Кожній з цих порід властиві свої переваги та відмітні особливості, але майже всі їх представники є скоростиглими качками. Вага птиці у 2,5–3 місяці досягає 3–3,5 кг, а дорослі качки важать до 4 кг; несуть по 110–140 яєць за рік. Яйця великі, вагою близько 80 г/шт.
Качки невибагливі до кормів і легко жиріють при годуванні досхочу. Виняток складають муларди, мускусні качки та порода блакитний фаворит. Ця птиця здатна давати нежирне, ніжне м’ясо. Мулард насправді є не породою, а господарським гібридом мускусної та домашньої качок. Птахи ці безплідні, але успадкували від домашньої качки скороспілість, а від мускусної – якість м’яса, завдяки чому серед птахівників цінуються досить високо.
Придбання пташенят
При покупці каченят на ринку поцікавтеся їх породою та чим вона відрізняється від інших, які в неї особливості, переваги й недоліки. Якщо продавець не перекупник, то він із задоволенням буде розповідати про своїх птахів. У перекупників краще пташенят не купувати. Запитайте, які щеплення були зроблені батьківському поголів’ю до початку яйцекладки, якого віку каченята, чим їх годували, які планові пропивання їм були проведені.
Здорове каченя дуже рухливе; тримається в групі своїх ровесників, а лишившись на самоті тривожно пищить. Голос у пташеняти дзвінкий, без хрипоти; якщо його погодувати, він жадібно накидається на запропонований корм; очі у здорового каченяти чисті, дзьоб сухий, рівного рожевого або чорного кольору, лапки чисті, без налипань, викривлень і пошкоджень, теплі. Пух має бути блискучим, сухим і чистим. Якщо перевернути здорове каченя на спинку, то незручне становище змушує його активно чинити опір.
Живіт у пташенят повинен бути м’яким, пупок закритим, без затвердінь і не проглядатися. Хвіст та анальний отвір у здорового каченяти – сухі й чисті. Пташенят з вадами (викривлення дзьоба, шиї, зі злиплим пухом, деформованими суглобами, вивернутими крильми тощо), дрібних, непропорційних краще не купляти, попри будь-які умовляння чи переконання продавця. Такі пташенята або не виживуть, або відчутно відставатимуть у рості. З ними доведеться постійно «носитися».
Якщо ви плануєте частину вирощених пташенят залишити для подальшого розведення, то купуйте їх не у одного, а відразу в декількох продавців, так надалі вдасться уникнути дуже небажаних близькоспоріднених парувань серед качиного поголів’я, які істотно знижують життєздатність та енергію росту майбутнього молодняка.
Транспортувати каченят можна будь-яким транспортним засобом або нести домому пішки. Важливо лише стежити за тим, щоб їм не було ні надто холодно, ні надто жарко, і щоб вони не затоптали один одного. Якщо в коробці тісно, то на підйомах-спусках, коли вона нахиляється, кілька каченят можуть потрапити під інших і, не зумівши вибратися, загинути під їх вагою. Якщо пташенятам жарко, то вони починають голосно, уривчасто пищати і сидять з відкритими дзьобами. Якщо холодно, то вони щільно збиваються в купку і пищать тихо й протяжно.
Підготовка приміщення
За 10 днів до придбання молодняка домашньої птиці (зокрема й каченят) приміщення, де його будуть утримувати, потрібно відремонтувати, продезинфікувати, побілити вапном, знищити у ньому можливих пухопероїдів, кліщів, комах (мух, мурахів, ос тощо), щурів та мишей. Також дуже небажаною є присутність у цьому приміщенні інших домашніх тварин, кішок, собак, а також птиці. Будь-які тварини є джерелом різноманітної мікрофлори, здатної викликати захворювання у ваших маленьких вихованців, імунітет яких ще недостатньо сильний для протистояння хвороботворним мікроорганізмам.
Дезінфекцію здійснюють шляхом побілки приміщення хлорним або негашеним вапном. Застосовуються також спеціальні дезінфектанти: «Кристал», «Бровадез», «Екосепт», каустична сода, «Арквадез», «Респур» та ін. Найпопулярнішим та найбільш зручним у використанні з повним правом можна назвати «Арквадез». Він недорогий, його не потрібно змивати після обробки, а також він малотоксичний для теплокровних тварин.
У 10 л холодної води досить розчинити 25 мл препарату і ретельно обробити підлогу, стіни, стелю, всі щілини, пази, отвори й усі внутрішні конструкції з розрахунку 0,3 л робочого розчину на 1 квадратний метр площі. Для обробки цілком придатний звичайний садовий обприскувач. Таку дезінфекцію рекомендовано проводити кожні 10 днів – це позбавить господарів від багатьох проблем, пов’язаних з проявами інфекцій та інвазій у ваших вихованців.
Труїти гризунів-шкідників можна будь-якими засобами, які пропонує ринок: «Смерть щурам», «Ланірат», «Цунамі», «Винищувач», «Лускунчик», «Труйка». Краще використувати препарати, що не мають приємного запаху, тоді вони не будуть приваблювати до приміщення нових шкідників ззовні, і потрібно буде знищити тільки вже наявних.
Якщо в приміщенні є нори, то після загибелі гризунів їх обов’язково потрібно заповнити битим склом чи скловатою, а виходи закрити цементно-пісочним розчином (пропорція: 1 частина цементу на 2 частини піску + вода, скільки буде потрібно для досягнення потрібної консистенції суміші). Такі заходи попередять заселення спорожнілих нор новими гризунами.
До того ж у відкриті нори можуть потрапити пташенята, які потім не зможуть самостійно вибратися, бо їм не вдасться розвернутись у вузькому просторі нори. Злякавшись, вони будуть залазити все глибше. Порятунок каченят у таких випадках стає дуже проблематичним. Найчастіше вони гинуть у норах від переохолодження або виснаження.
Найнадійніший засіб від мух – «Агіта». Від ос та мурахів – «Смерть шкідникам», «Дельта зона», «Отос», «Абсолют», «Раптор», «Get total», «Комбат» та інші.
Мікроклімат
Приміщення, де будуть утримуватись каченята до 10-денного ввіку, має бути світлим, теплим (+22°С) та сухим (вологість у межах 65–75%). До 30-денного віку пташенятам потрібен обігрівач. У перші 10 днів температура під ним повинна становити +32°С, а згодом її поступово знижують до +26°С (у 14 днів) та до +22°С (за період з 20-го до 30-го дня).
Каченят віком до 14 днів потрібно розміщати у приміщенні з розрахунку 20–25 голів на одному квадратному метрі. На вигулі цю площу збільшують у 2,5 рази. При більш щільному розташуванні каченята починають щипати один одного, швидкість їх росту помітно знижується, серед молодняка з’являються відстаючі; підстилка й самі каченята вибруднюються, набираються вологи; підвищується падіж молодняку. На кожне каченя цього віку має припадати не менше 3 см годівниці й напувалки, щоб усі вони могли одночасно легко розміщатися біля води й корму. Наприклад, якщо у вас 10 каченят, то периметр годівниці (як і напувалки) повинен складати не менше 30 см.
Щільність розташування каченят на 14-й день їхнього життя вже має становити не більше 14 голів на 1 квадратний метр, а температура повітря в приміщенні чи на вигулі – не нижче +20°С.
З 30-го дня каченята вже не так бояться холоду, і їм для нормального зростання й розвитку достатньою є температура навколишнього середовища близько +16°С. Площу приміщення для ночівлі та територію вигулу, де каченята перебувають у світлий час доби, необхідно постійно збільшувати. У місячному віці на один квадратний метр має припадати не більше 8 каченят. З двомісячного віку щільність їх розміщення не повинна перевищувати 3,5 голів на один квадратний метр площі. Якщо качки вирощуються не на м’ясо, а з метою подальшого розведення, то зазначені вище вікові норми посадки слід у півтора рази збільшити.
Каченята ростуть дуже швидко (у 2,5–3 місяці їх цілком можна забивати!), тому потребують великої кількості поживних речовин. У здорових пташенят чудовий апетит. До 10-денного віку їх потрібно годувати не менше 8 раз на добу. На наступному етапі, поки каченятам не виповниться два місяці – 6 раз, а більш старший молодняк – 5 раз на добу. Небажано залишати надмірний корм у годівницях після годування. Якщо каченята не з’їли пропоновану кількість корму за 30–45 хвилин, то ці залишки, скоріш за все, будуть розкидані та притоптані, що призведе до перевитрат харчів.
Якщо період вирощування припадає на теплу пору року, то вже з 3-го – 4-го дня каченят слід привчати до перебування вдень на свіжому повітрі. Якщо на вулиці холодно, то випускати каченят можна не раніше 30-денного віку, при температурі навколишнього середовища не нижче +14°С.
Дуже добре впливає на організм каченят перебування на водоймі. За можливості випускати каченят на воду можна вже з місячного віку. Раніше цього робити не варто, оскільки в молодшому віці каченята легко намокають і переохолоджуються. У вирощених на водоймі качок м’яса більше, і воно не таке жирне, як у качок, що виросли без можливості плавати та пірнати. Вирощування на воді істотно підвищує якість пуху й пір’я. Оперення у таких качок дуже чисте, блискуче, міниться різнобарв’ям.
Годівля
Годувати каченят можна звичайними кормами: сумішшю зернових круп, сиром, макухою та ін., або спеціальними комбікормами. Використовувати для годування готові комбікорми дорого, але дуже зручно, бо економиться час на самостійне приготування корму. Та й ростуть каченята на якісному комбікормі, де в оптимальних пропорціях містяться всі необхідні їм речовини, швидше, ніж на домашніх кормах.
Оптимальним у цьому питанні вважається середній варіант: спочатку (до місячного віку), поки каченята маленькі і їдять мало (25–80 г на добу), можна годувати їх спеціальним якісним передстартовим і стартовим комбікормом, а з місячного віку плавно переводити пташенят на корми домашнього приготування. Так і клопоту буде менше, і виживаність каченят вища, і ви точно зможете отримати екологічно чисту качатину.
Добовий раціон каченяти з 31-го до 40-го дня приблизно виглядає так: суміш зернових круп (90 г), висівки пшеничні (20 г), рибне або м’ясокісткове борошно (30 г), зелень, кабачки, коренеплоди, гарбуз (80 г), макуха (15 г), крейда (4,5 г), сіль (0,8 г), сир кисломолочний (10 г), кисляк (20 мл). Вода має бути у пташенят постійно та необмежено.
З 41-го по 50-й день включно каченяті потрібно давати: суміш зернових круп (100 г), висівки пшеничні (30 г), рибне або м’ясокісткове борошно (35 г), зелень, кабачки, коренеплоди, гарбуз (100 г), макуху (30 г), крейду (6 г), сіль (1 г), зварену картоплю (30 г).
З 51-го по 60-й день раціон має складатися з: суміші зернових круп (150 г), висівок пшеничних (40 г), рибного або м’ясокісткового борошна (40 г), зелені, кабачків, коренеплодів, гарбуза (120 г), макухи (45 г), крейди (8 г), солі (1,3 г), звареної картоплі (50 г).
З 61-го до 90-го дня добовий корм повинен містити: суміш зернових круп (200 г), висівки пшеничні (40 г), рибне або м’ясокісткове борошно (60 г), зелень, кабачки, коренеплоди, гарбуз (250 г), макуху (50 г), крейду (8,5 г), сіль (1,5 г), зварену картоплю (80 г).
Утримувати качок довше 3-місячного віку недоцільно, оскільки корму вони споживають багато, а приросту вже майже не дають. Качки віком старше 65-ти днів при достатньому годуванні активно нарощують жирову масу. Після 90 днів – схильні до значного ожиріння, що суттєво знижує цінність тушок.
Тепер варто розглянути основні ветеринарні заходи, які необхідно провести з каченятами відповідно до їхнього віку.
Каченята вилуплюються з яєць стерильними. У разі непроведення щеплень батьківському поголів’ю (а зазвичай саме так і буває), молодняк буде схильним до будь-яких пташиних інфекцій. А оскільки імунітет пташенят ще остаточно не сформований, то хворі особини часто гинуть. Щоб захистити пташенят від хвороб інфекційного походження, потрібно провести ряд ветеринарних обробок з чітким дотриманням їх своєчасності (до дня!) та черговості.
У перші п’ять днів каченятам випоюють розчин препарату «Трисульфон» з розрахунку 1 г на 1 л води. Цей препарат добре захистить їх від бактеріальних інфекцій і кокцидій. Оскільки у багатьох господарів каченята майже з перших днів утримуються на вигулі, на свіжому повітрі та мають безпосередній контакт з ґрунтом і травою, то для зовсім ще маленьких пташенят «Трисульфон» буде надійнішим захистом, ніж «Байтрил» або інші препарати, які містять енрофлоксацин.
У місцевості, неблагополучній за показниками вірусного гепатиту качок, щеплення від цього захворювання необхідно зробити каченятам вже на другий день їхнього життя. Робиться вона сухою вірус-вакциною штаму «ВГНКИ» внутрішньом’язово, у стегно, дозою 0,5 мл. Імунітет у пташенят формується через 72 години після вакцинації.
З 6-го по 10-й день пропуваємо каченят препаратом «Біосупервіт», доза: 1 мл на 3 літри питної води. Використання цього препарату компенсує невеликі похибки в годуванні каченят і забезпечить їх необхідними вітамінами (А, D3, Е, групи В), мікроелементами (магній, мідь, цинк) та групою незамінних і замінних амінокислот, що безперечно допоможе покращити стан їхнього здоров’я, збільшити швидкість росту та розвитку молодняка.
Вже з 7-го по 15-й день, один раз на добу до кормових мішанок слід додавати препарат «Біовіт 80», з розрахунку 6 г (це приблизно чайна ложка) на сто каченят. Перед згодовуванням препарат потрібно ретельно розмішати. Якщо ви не впевнені в якості перемішування, то використайте проміжні змішування. Для цього відміряна кількість препарату добре змішується з такою ж кількістю корму, потім ця суміш додається до рівної йому за обсягом кількості чистого корму і знову добре перемішується. Процедура за таким принципом повторюється до тих пір, поки весь необхідний корм не перемішається з препаратом «Біовіт 80».
У 15-денному віці підрослим каченятам знову пора провести профілактичну обробку від кокцидіозу. Для цього рекомендується застосувати один з цих препаратів: «Байкокс», «Толкокс» та інші подібні засоби, які містять толтразурил.
З 30-го по 37-й день підтримуємо каченят препаратом «Нутрил Se», для чого розчиняємо його у питній воді в пропорції 2 г на 1 л.
На 40-у й 41-у добу пропоюєм каченят препаратом «Промектин» з розрахунку 1 мл на 1 л води. Завдяки дії цього засобу знищаться всі гельмінти в їхніх організмах і всі зовнішні паразити (кліщі, пухопероїди, воші тощо), які, можливо, вже паразитують на тілі пташенят.
З 50-го дня, впродовж 3 днів, бажано (хоча й не обов’язково) знову пропоїти каченят водою з «Трисульфоном» (доза: 1мл на 1 л води). Слід пам’ятати, що пропоювання потрібно закінчити не пізніше, ніж за 10 днів до забою.
Птицю, призначену для подальшого розведення, ревакцинуємо від гепатиту на 60-й – 70-й день і потім ще раз на 150-й день.
Це основні ветеринарні обробки для успішного вирощування качиного молодняка. При вирощуванні молодняку водоплавної птиці можуть виникати багато непередбачених проблем, спровокованих різними несприятливими факторами, помилками господарів, порушеннями умов годування та утримання. Про ці проблеми та шляхи їх вирішення буде наступна стаття.
Успішного вам птахівництва!
Якщо під час ознайомлення зі статтею у вас виникли запитання з цієї теми, їх можна обговорити на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
