Як створити сімейне фермерське господарство в Україні

Власне прибуткове фермерське господарство – мрія багатьох сільських сімей. Створення сімейного фермерського господарства в Україні – не просто можливість самостійно проводити сільськогосподарську діяльність на професійному рівні. Це ще й реальний шанс для розвитку власного захоплюючого бізнесу, який можна перетворити на сімейну традицію. Сімейна ферма може стати справою кількох поколінь, їхньою надійною системою життєзабезпечення, довгостроковим проєктом, що прямує у майбутнє. Створюючи прибуткову сімейну ферму, можна закласти фундамент безбідного життя багатьом майбутнім поколінням своїх нащадків.

Створення такого господарства справа не проста, вона вимагає грамотного підходу, раціонального розрахунку та специфічних особистих якостей. Щоб законно організувати фермерське господарство, необхідно враховувати безліч юридичних і практичних аспектів.

Юридичні аспекти

Створення сімейного фермерського господарства в Україні регламентує ряд законодавчих актів, що визначають порядок реєстрації, регулюють права та обов’язки фермерів та роботу фермерського господарства.

Основні закони та нормативно-правові акти, що стосуються фермерських господарств:

1. Закон України «Про фермерське господарство» (№ 973-IV від 19 червня 2003 року) – базовий закон, який регулює діяльність фермерських господарств в Україні. Він визначає правовий статус фермерських господарств, умови їх створення, функціонування та ліквідації.
2. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» (№ 755-IV від 15 травня 2003 року) – регулює порядок реєстрації фермерського господарства як юридичної особи.
3. Земельний кодекс України (№ 2768-III від 25 жовтня 2001 року) визначає порядок надання земельних ділянок для створення фермерських господарств та їх використання.

Процедура створення фермерського господарства складається з кількох послідовних етапів:

1. Отримання земельної ділянки. Для створення фермерського господарства потрібно мати у власності чи оренді земельну ділянку. Відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на отримання до 2 га землі для ведення сільського господарства. Для цього необхідно:
   • Подати заяву до місцевої адміністрації (або в ОТГ) на отримання земельної ділянки.
   • До заяви додати схему розміщення земельної ділянки, підтвердження права на землю (наприклад, договір оренди чи купівлю землі).

2. Реєстрація фермерського господарства. Фермерське господарство може бути зареєстроване як:

• Фізична особа-підприємець (ФОП). В цьому випадку фермер діє як індивідуальний підприємець. Для реєстрації ФОП необхідно подати заяву до місцевого центру надання адміністративних послуг (ЦПАУ) або через портал державних послуг.
• Юридична особа (наприклад, фірма чи господарське товариство). Для цього потрібно зареєструвати фермерське господарство як юридичну особу, подавши відповідну заяву та статут до ЦНАП (центр надання адміністративних послуг) або онлайн через Єдиний державний реєстр.

2. Підготовка документів. Для реєстрації фермерського господарства як юридичної особи потрібні такі документи:
   • Заява з проханням про державну реєстрацію.
   • Статут господарства.
   • Рішення засновників про створення фермерського господарства (якщо є не один, а кілька засновників).
   • Паспортні дані та ідентифікаційні коди засновників.
   • Підтвердження права на землю (договір оренди чи державний акт на право власності).

Зупинимося докладніше на тому, що таке статут фермерського господарства. Це дуже важливий внутрішній документ, який регулює діяльність фермерського господарства як юридичної особи. Він визначає структуру, права та обов’язки засновників, порядок управління господарством, фінансові та виробничі питання, а також умови його ліквідації. Статут є обов’язковим документом під час реєстрації фермерського господарства в Україні.

Основні розділи статуту фермерського господарства:

• Загальні положення. Інформація про назву господарства, його організаційно-правову форму (наприклад, ФГ як юридична особа) та юридичну адресу.
• Цілі та завдання діяльності. Основні види сільськогосподарської діяльності, якою займатиметься фермерське господарство (рослинництво, тваринництво, переробка продукції тощо).
• Засновники. Інформація про засновників (членів сім’ї або інших фізичних осіб), їх права та обов’язки.
• Органи управління господарством. Опис структури управління, повноваженя та обов’язки голови господарства (найчастіше глави сім’ї), а також інших керуючих органів, якщо вони передбачені.
• Фінансова діяльність. Опис порядку формування та використання коштів господарства, питання ведення бухгалтерського обліку, оподаткування та розподілу прибутку.
• Майно та відповідальність. Правила володіння майном фермерського господарства (земля, техніка, будівлі тощо), а також умови відповідальності за зобов’язання перед кредиторами та третіми особами.
• Ліквідація господарства. Порядок ліквідації фермерського господарства, розподілу майна та врегулювання можливих заборгованостей.

4. Податкова реєстрація. Після реєстрації господарства необхідно стати на облік у податковій службі. Важливо визначити систему оподаткування. Фермерські господарства можуть вибрати між загальною системою чи спрощеною системою оподаткування (єдиний податок четвертої групи).

Вартість оформлення документів

Реєстрація фермерського господарства як юридичної особи безкоштовна, однак можуть виникнути супутні витрати, наприклад:

• Нотаріальні послуги (оформлення статуту та інших документів) – близько 1000–2000 грн.
• Землевпорядні роботи (наприклад, кадастрова зйомка землі) – від 3000 до 5000 грн.
• Оплата за отримання витягів з державного реєстру – від 200 грн.

Створення сімейного фермерського господарства призводить до появи специфічних прав і обов’язків.

1. Права фермерів визначено Законом «Про фермерське господарство»:

• Право на оренду земельних ділянок та право власності на земельні ділянки.
• Право на пільгове оподаткування та державну підтримку.
• Право отримання державної допомоги при природних катастрофах та за інших форс-мажорних обставин.

2. Обов’язки фермерів включають:

• Сплату податків відповідно до обраної системи оподаткування.
• Раціональне використання земельних ресурсів (відповідно до Земельного кодексу України).
• Дотримання норм екологічної безпеки та ветеринарних правил.

Практичні аспекти

Тепер, коли розглянуто основні юридичні аспекти створення фермерського господарства, важливо зрозуміти, які практичні кроки потрібно здійснити, і що допоможе зробити створений бізнес успішним.

Що потрібно враховувати?

1. Тип господарства. Перш ніж розпочати створення фермерського господарства, потрібно визначити основний вид його майбутньої сільськогосподарської діяльності: рослинництво, тваринництво чи змішане господарювання. Кожен напрямок вимагає специфічних знань та навичок.
2. Бізнес-план. Грамотний бізнес-план – основа майбутнього успіху. В ньому важливо врахувати:

• Витрати на купівлю чи оренду землі.
• Витрати на техніку, насіння, добрива, корми для тварин.
• Операційні витрати (зарплата працівників, комунальні платежі, ремонт техніки, обладнання та переобладнання приміщень тощо).
• Очікуваний прибуток, виходячи з поточних та прогнозованих цін на продукцію.

Оріентовний бізнес-план може включати:

• Кошторис початкових вкладень: витрати на землю, техніку, будівництво та закупівлю худоби або першого посівного матеріалу.
• Оцінку рентабельності: на скільки очікуваний дохід буде вищим, ніж виробничі витрати, скільки часу знадобиться для окупності вкладених коштів.
• Маркетингову стратегію: яким буде збут продукції (оптовий продаж закупівельним організаціям, торгівля вроздріб на місцевих ринках, постачання в супермаркети, експорт).

Які навички потрібні для створення успішного фермерського господарства?

1. Головною і обов’язковою рисою є не просто велике бажання стати фермером, а внутрішня потреба у цьому, готовність зробити фермерську діяльність своїм стилем життя і все у своєму житті підпорядкувати такому стилю. Фермерством потрібно жити, і його треба любити. Якщо це не так, і ви можете не займатися фермерством, то й не займайтеся. Якщо ви хочете фермерувати лише заради фінансового прибутку, то викиньте цю ідею з голови і знайдіть інший вид діяльності.
2. Аграрні знання. Створюючи фермерське господарство, дуже бажано досконало розумітися на тій галузі, яка буде основним видом вашої діяльності. Наприклад, якщо ви плануєте розводити м’ясну худобу, то добре б мати освіту та досвід роботи зоотехніком чи ветеринаром. Крім того, допоможуть базові знання про землеробство, механізацію, агротехніку і інше. Потрібну інформацію можна отримати як самостійно, так і через освітні програми та курси.
3. Фінансова грамотність. Вміння вести бухгалтерію, розраховувати собівартість продукції, аналізувати прибуток та збитки. Для цього можна найняти бухгалтера або скористатися спеціалізованими онлайн-платформами.
4. Менеджмент та організація праці. Успішне фермерське господарство вимагає вміння планувати робочі процеси, розподіляти обов’язки та контролювати їх виконання.

Підтримка фермерських господарств

Україна активно підтримує фермерські господарства, пропонуючи пільги та програми субсидування. Фермери можуть отримати дотації на закупівлю техніки, добрив, посівного чи посадкового матеріалу, а також пільгові кредити на розвиток бізнесу через програми підтримки від Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Звертаємо вашу увагу на те, що види та розміри такої підтримки іноді змінюються. Залежать вони від того, скільки коштів на них буде виділено при затвердженні Державного бюджету на черговий рік. Також має значення, які галузі найбільше потребують розвитку у той чи інший період у масштабах країни, наприклад, садівництво, молочне скотарство тощо. Деякі програми продовжують працювати навіть під час війни.

Перевірити, чи діють конкретні види підтримки на даний момент, можна на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України, в електронному Державному аграрному реєстрі (ДАР) або звернувшись до місцевого департаменту аграрної політики при обласній державній (військовій) адміністрації (ОДА чи ОВА).

Державна підтримка фермерських господарств, її основні механізми:

1. Дотації. Держава підтримує фермерів, компенсуючи близько 25–40% вартості придбаної сільськогосподарської техніки та устаткування. Ця програма працює за механізмом часткового відшкодування вартості техніки українського виробництва.

• Законодавча база: Постанова Кабінету Міністрів України №130 від 1 березня 2017 року «Про часткову компенсацію вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».
• Як отримати компенсацію:

• Укласти договір із постачальником на купівлю техніки. Сплатити повну вартість техніки через уповноважений банк.
• Подати заяву до банку на отримання компенсації разом із копіями платіжних документів та договору.
• Банк передає документи до Міністерства аграрної політики та продовольства України для обробки. Фермер отримує компенсацію на свій банківський рахунок.

2. Часткова компенсація вартості насіння. Фермери, які купують сертифіковане насіння сільськогосподарських культур, можуть отримати державну підтримку у розмірі до 80% вартості насіння (але не більше ніж 80 тис. грн).

• Законодавча база: Постанова Кабінету Міністрів України №106 від 7 лютого 2018 року «Про розподіл коштів державної підтримки».
• Як отримати компенсацію:

• Укласти договір із постачальником сертифікованого насіння.
• Подати заяву до місцевого управління (департаменту) аграрної політики з платіжними документами, копіями договорів та підтвердженням якості насіння.
• Отримати компенсацію на банківський рахунок.

3. Гранти для сімейних фермерських господарств. Сімейні фермерські господарства можуть претендувати на отримання грантів для розвитку сільського господарства, що включає купівлю техніки, розвиток інфраструктури, будівництво або реконструкцію об’єктів фермерського господарства. Розмір грантів варіюється в залежності від проекту, але часто підтримка становить не більше 500 тис. грн.

• Законодавча база: Закон України «Про державну підтримку сільського господарства України» (№ 1877-IV від 24 червня 2004 року) та Постанова Кабінету Міністрів № 130 від 1 березня 2017 року.
• Як отримати грант:

• Підготувати бізнес-план з докладним обґрунтуванням необхідності гранту та очікуваних від нього результатів.
• Подати заявку до Міністерства аграрної політики та продовольства України або до регіонального управління (департаменту) аграрної політики.
• Пройти конкурсний відбір та отримати фінансування.

4. Пільгове кредитування. Фермери можуть отримати кредити зі зниженою процентною ставкою (до 5% річних) для закупівлі обладнання, посівного матеріалу, добрив, а також на розвиток інфраструктури.

• Законодавча база: Постанова Кабінету Міністрів №300 від 29 квітня 2020 року «Про часткове відшкодування кредитної ставки для сільгоспвиробників».
• Як отримати пільговий кредит:

• Звернутися до банку, який бере участь у програмі (їх повний список доступний на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства).
• Подати заявку на кредит із повним пакетом документів, включаючи бізнес-план.
• Отримати кредит із державною компенсацією процентної ставки.

5. Дотації на утримання худоби. Фермери, які займаються тваринництвом, можуть отримувати дотації на утримання великої рогатої худоби (ВРХ) та інших тварин. Сума дотацій може змінюватись в залежності від кількості голів худоби та їх продуктивності.

• Законодавча база: Постанова Кабінету Міністрів №107 від 7 лютого 2018 року «Про підтримку розвитку тваринництва».
• Як отримати дотацію:

• Зареєструвати поголів’я худоби у Єдиному державному реєстрі тварин.
• Подати документи до місцевого управління (департаменту) аграрної політики, що підтверджують кількість поголів’я та витрати на його утримання.
• Отримати дотацію на розрахунковий рахунок.

Що потрібно для практичної реалізації своїх прав на державну підтримку?

1. Перший крок – вибір програми підтримки, яка відповідає потребам господарства. Визначте, яка конкретно вам потрібна підтримка: закупівля техніки, пільговий кредит чи компенсація за насіння.
2. Збір документів – важливо заздалегідь підготувати всі необхідні документи, включаючи бізнес-план або розрахунки, договори з постачальниками та платіжні документи. Вони мають бути правильно оформлені, щоб уникнути відмови у компенсації.
3. Подання заявки – після підготовки документів подайте заявку до місцевого управління (департаменту) аграрної політики, або через банк, що бере участь у програмі, або через особистий кабінет агровиробника в електронному Державному аграрному реєстрі (ДАР).
4. Очікування рішення – процес розгляду заявок може зайняти від кількох тижнів до кількох місяців, залежно від складності проекту та навантаження на відомство.

Державна підтримка фермерських господарств в Україні є важливим механізмом стимулювання аграрного сектору та створення конкурентоспроможного сільського господарства. За умови правильного підходу та грамотної підготовки документів фермери можуть значно знизити свої витрати, отримати фінансування на розвиток господарства та скористатися державними пільгами.

Крім державних програм, в Україні також діє ряд проєктів, які фінансуються міжнародними організаціями та закордонними компаніями. Багато таких програм створено спеціально для допомоги фермерам у воєнний час. У більшості випадків вони діють не на постійній основі, а допомагають аграріям вирішувати поточні завдання, наприклад, надають фермерським господарствам посівний матеріал, добрива чи рукави для тимчасового зберігання зерна.

Оголошення про початок та закінчення прийому заявок на таку допомогу розміщуються на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства, а також на сайті Державного аграрного реєстру (ДАР). Через ДАР зазвичай подаються й заявки.

Чи потрібен фермеру офіційний статус

Після ознайомлення з основними аспектами створення сімейного фермерського господарства у зацікавленого читача може виникнути важливе логічне питання. Чи обов’язково офіційно реєструвати свою ферму, чи вигидно це? Чи краще просто вести господарську діяльність фактично?

Чи реєструвати сімейне фермерське господарство в Україні?

На це запитання кожен фермер має відповісти собі сам. Але для того, щоб спростити відповідь, розглянемо головні переваги та недоліки реєстрації СФГ, а також можливі наслідки ведення фермерської діяльності без реєстрації.

Переваги реєстрації сімейного фермерського господарства:

1. Доступ до державної підтримки. Офіційно зареєстровані фермерські господарства можуть претендувати на участь у програмах державної підтримки, таких як гранти, субсидії, компенсації на купівлю техніки та насіння, а також пільгові кредити.
2. Трудовий стаж та соціальні гарантії. Офіційно зареєстрований фермер, який сплачує податки та внески до Пенсійного фонду, має право на трудовий стаж та пенсію. Відповідно до Закону України «Про фермерське господарство» №973-IV від 19.06.2003 року, фермери, члени їхніх сімей, які працюють у господарстві, можуть накопичувати трудовий стаж за умови офіційної реєстрації СФГ та сплати Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Це важлива перевага, яка надає соціальні гарантії на майбутнє.
3. Юридичний захист та легальна участь у ринку. Зареєстровані фермерські господарства мають можливість укладати офіційні контракти, брати участь у тендерах, отримувати кредити від банків. Вони захищені законом як юридичні особи або фізичні особи-підприємці (ФОП) і можуть у разі потреби вирішувати правові питання через суд.
4. Право на оренду та купівлю землі. Офіційно зареєстровані фермерські господарства можуть брати участь у державних програмах розподілу земель сільськогосподарського призначення та мають можливість брати землю в оренду на пільгових умовах. Це регулюється Законом України «Про землеустрій» №858-IV від 22.05.2003 року.

Недоліки реєстрації сімейного фермерського господарства:

1. Податкове навантаження. Незважаючи на наявність пільг, зареєстровані фермерські господарства зобов’язані сплачувати податки та збори. Наприклад, фермери, зареєстровані як ФОП на спрощеній системі оподаткування, сплачують єдиний податок (розмір залежить від групи) та Єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Хоча ці витрати порівняно невеликі, для деяких фермерів вони можуть стати перешкодою, особливо на початковому етапі становлення бізнесу.
2. Бюрократичне навантаження. Офіційна реєстрація СФГ вимагає підготовки великої кількості документів, таких як статут, заява про реєстрацію, а також щорічне подання звітності до податкових органів. Це потребує часу та коштів і ускладнює справу, особливо якщо фермер не має досвіду ведення бухгалтерії та вирішення юридичних питань.

Ведення фермерського господарства без реєстрації

Багато фермерів, особливо невеликих, вважають за краще вести господарську діяльність без офіційної реєстрації. Це може бути зручно для дрібних виробників, які працюють виключно для власного споживання або для продажу невеликої частини своєї продукції на місцевих ринках.

Однак таке ведення бізнесу має свої ризики та обмеження:

1. Відсутність доступу до державної підтримки. Незареєстровані господарства не можуть претендувати на гранти, субсидії та пільгові кредити, які надає держава для фермерів. З юридичної точки зору їх просто не існує. А як же можна допомагати тим, кого нема!

2. Податкові ризики та відповідальність. Ведення господарської діяльності без реєстрації може бути розцінено як ухилення від сплати податків. Відповідно до Податкового кодексу України, зайняття підприємницькою діяльністю без реєстрації тягне за собою штрафні санкції та інші адміністративні каральні заходи. Стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за провадження підприємницької діяльності без державної реєстрації від 17 000 до 34 000 грн із можливою конфіскацією продукції та обладнання.
3. Відсутність соціальних гарантій. Фермери, які не зареєстрували господарство та не сплачують ЄСВ, не можуть розраховувати на визнання трудового стажу та соціальні виплати, такі як пенсія та інші державні програми підтримки. Для накопичення офіційного стажу необхідна реєстрація та сплата ЄСВ у розмірі, встановленому законом.

Відповідальність за ведення фермерської діяльності без реєстрації

Як уже згадувалося, стаття 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає штраф за здійснення підприємницької діяльності без реєстрації. Фермера можуть оштрафувати за продаж продукції без сплати податків або за порушення вимог щодо ведення підприємницької діяльності. Більше того, в деяких випадках це може призвести до додаткових розслідувань податковими органами та конфіскації майна.

Для фермерів, які планують активно розвивати своє господарство та виходити на ринки, реєстрація є важливим кроком.

Однак, для дрібних виробників, які працюють на самозабезпечення та не здійснюють комерційної діяльністі у великих масштабах, реєстрація може здатися необов’язковою. Проте, необхідно пам’ятати про ризики та можливі штрафи за господарювання без реєстрації.

Створення сімейного фермерського господарства в Україні потребує як ретельної юридичної підготовки, наявність навичок ведення аграрного бізнесу, так і практичного уміння виконання щоденної роботи. Дотримуючись вимог закону і грамотно плануючи свої дії, фермери можуть створити успішне підприємство, яке принесе стабільний дохід і сприятиме розвитку аграрного сектору країни.

Успішного вам фермерства!

Віталій Чугуєвець.