«Компроміс та обізнаність – ключі до подолання занепокоєння споживачів». Марк Клеменс
Компроміс, прозорість та комунікація – все це може допомогти задовольнити потреби споживачів м’яса птиці та яєць, особливо, коли йдеться про добробут птахів.
За словами Крістіни Ніколь, професорки з захисту тварин Королівського ветеринарного коледжу Великобританії, і виробники, і споживачі повинні йти на компроміс, щоб знайти баланс між бажаннями й потребами споживачів, а також виробників і курей-несучок.
Консенсус споживачів
Виступаючи на вебінарі One Health Poultry Hub, який був присвячений темі задоволення потреб клієнтів, Крістін зазначила, що споживачі переважно погоджуються з тим, що на їхню думку відповідає інтересам різних верств населення.
Люди найбільше стурбовані тим, що з тваринами в промисловому фермерстві поводяться як з речами, а не як з розумними істотами. Вони занепокоєні тим, що тварини не можуть жити природним життям.
Звичайні батарейні клітки були заборонені в Європі з 2012 року, і більшість виробників перейшли на клітки покращеного типу. Однак споживачі ніколи по-справжньому не сприймали такі клітки, тому подальші трансформації у пташниках тривають. Уже у 2012 році 60% птиці в Європі утримували в клітках покращеної конструкції. Зараз цей показник впав до 50% і буде продовжувати падати.
Cage Free Альянс Українського Бізнесу разом з НАН України провели економічне дослідження щодо переходу з батарейних кліток на «євроклітку» і на безкліткову систему утримання птиці. Можна отримати, написавши на пошту: contact@cagefreealliance.com.ua
Як щодо споживачів?
Споживачі зазвичай більше турбуються щодо внутрішніх особливостей сільськогосподарського виробництва, ніж з приводу ризиків. Наприклад, звичайні клітки забезпечують курям лише невеликий простір для життя. Якість господарства має менше значення для споживачів; їх турбує властива клітковим системам утримання обмеженість простору. Споживачі визнають, що з зовнішніми системами утримання, за деякими даними, може бути вищий ризик захворювання, але у птахів принаймні є шанс на краще життя.
Споживачі роками шукають кейдж фрі яйця. Вони готові платити за них на 50% більше, проте втомлюються розшукувати їх у точках продажу. Компанії, що інформують своїх клієнтів про використання безкліткових систем для отримання готової продукції (яєць), мають кращі результати на споживацькому ринку.
Найгірше для споживачів – усвідомлення і нагадування про те, що вони платять за свої принципи.
– Вони можуть бути готові заплатити, але не хочуть занадто часто думати про це, – наголошує Ніколь.
Вона зазначила, що опитування Eurobarometer в Європі засвідчило: майже всі респонденти вважають, що свійські тварини мають бути краще захищені. У 2006 році 35% вважали, що комфортність свійських тварин має «найбільше значення». До 2016 року цей показник сягнув 57%.
Згідно з обома дослідженнями, кури перебувають у найгіршому становищі з усіх видів свійських тварин і найбільше потребують захисту.
Проживання в сільській або міській місцевості чи політичні погляди не впливають на думку людей стосовно цього питання. Проте виявилося, що жінки трохи більше стурбовані комфортністю тварин, ніж чоловіки.
У США від 2012 року більше чверті виробництва яєць наразі безкліткове.
Нещодавнє опитування 700 китайських споживачів показало, що майже половина з них зараз думає про добробут тварин, принаймні в той час, коли ухвалює рішення про покупку. А у Латинській Америці кількість торгових точок, які приймають кейдж фрі зобов’язання, швидко зростає.
Щасливі споживачі
Підвищення комфортності не обов’язково призводить до зниження прибутковості виробництва. На деяких рівнях виробництва підвищення комфортності фактично знижує витрати. Наприклад, якщо йдеться про невелике поголів’я вільного вигулу, яке може бути не дуже здоровим і яке може виявитися зараженим паразитами, просте розв’язання проблем зі здоров’ям знизить витрати. Однак надмірне підвищення комфорту може поставити під загрозу стійкість або ефективність використання ресурсів.
Повинен бути компроміс. У країнах з високим рівнем доходу, розвиток, який є розв’язанням проблем споживачів, – це багаторівневі кейдж фрі системи. Це не ідеальний варіант, але ці системи подобаються споживачам більше, бо вони не викликають такої відрази, як клітки.
З точки зору виробництва, такі технології майже відповідають клітковим системам, але птахи можуть вільно рухатися і природно поводитися.
Як стверджує Ніколь, це системи з високоефективним устаткуванням, як і кліткові, але з можливістю вільного пересування птахів без їхнього перебування на землі. У цьому й полягає компроміс.
Це може зробити споживачів щасливими, продовжила Ніколь, додавши, що споживачі, якщо вони купують щось з високим рівнем комфортності, приписують цьому продукту інші позитивні аспекти. Вони схильні, наприклад, оцінювати якість продукції як вищу, що може бути вигідно для виробників.
У тих країнах, які перейшли на безкліткове виробництво, загальний обсяг продажів яєць зростає, тому, мабуть, якоюсь мірою спостерігається спад попиту на яйця відповідно до методів виробництва.
Виробництво на вільному вигулі, на відміну від простого безкліткового, може бути стабільним в деяких моментах, але в глобальному масштабі це не так. Системи вільного вигулу потребують більше земельних ресурсів.
Прозорість
Багато роботи ще попереду: вчені та молоді спеціалісти, адепти цифрових технологій відіграють важливу роль в обізнаності споживачів.
Питання комфортності не повинні замовчуватися. Необхідний діалог, щоб зрозуміти, чого саме хочуть споживачі, та щоб пояснити їм реалії виробництва і варіанти компромісів.
Деякі виробники можуть приховувати нюанси виробництва, проте на них лежить відповідальність за надання споживачам більш правдивої й збалансованої інформації.
А споживачам було б корисно подумати про те, чого потребують птахи. Їм треба допомогти зрозуміти, що курчата – це не маленькі істоти з пір’ям, а птахи. У них є потреби в комфорті, але вони не такі ж, як у нас.
Переклад та адаптація: Ася Поліщук, представниця Cage-free Альянс Українського Бізнесу
Джерело: Wattpoultry International, лютий 2021
Поділитись в соцмережах:
