Запарювання концентрованих кормів

Запарювання концентрованих кормів окропом, напевно, є найдоступнішою технологією обробки кормів для маленького фермерського або присадибного господарства. Для запарювання не потрібно складного обладнання (як, наприклад, для мікронізації або екструдування), великих витрат енергії або високої кваліфікації працівників, які здійснюють таку операцію.

Простота та доступність методу стала запорукою його великого поширення та популярності. Запарювання популярне у господарствах з мінімальною механізацією технологічних процесів та невеликим поголів’ям.

Цей метод зручний у першу чергу саме для дрібних господарств. На великих тваринницьких комплексах його,  навпаки, майже не застосовують, оскільки він часто не вписується в технологію роздачі кормів. Крім того, метод вимагає наявності спеціально обладнаного приміщення – кормоцеху, де й роблять запарювання з подальшим остиганням кормової маси.

Запарювання здійснюють наступним чином. Подрібнене фуражне зерно (дерть) або макуху заливають окропом в хімічно нейтральному і термостійкому посуді, після чого ретельно перемішують до одержання однорідної маси. У такому стані суміш залишають у закритому посуді в теплому приміщенні до повного остигання. Зазвичай процес триває кілька годин. Гарячий запарений корм згодовувати не можна!

Співвідношення гарячої води до концентрованого корму залежить від виду зерна і того, яка консистенція готового корму має бути отримана.

Наприклад, щоб запарений корм з ячмінної дерті був за консистенцією як дуже густа каша, на 1 об’ємну частину дерті потрібно додати 1,5–2 об’ємні частини води. Такий корм добре поїдає птиця. Для свиней бажана більш рідка консистенція. Тому води знадобиться більше.

Запарюючи корм, слід враховувати особливості зерна. Так, наприклад, макуха вбирає воду дуже добре і багато, а кукурудза менше і гірше.

Після остигання в готовий корм можна додати (і знову дуже ретельно перемішати!) трав’яне, рибне або м’ясо-кісткове борошно, полову, трикальцій фосфат, премікс, вітамінні препарати або інші добавки.

Слід пам’ятати, що запарений корм погано зберігається. Він легко прокисає і пліснявіє, особливо влітку. Щоб уникнути захворювань травної системи в тварин, запарену масу слід згодувати в день приготування.

Запарений корм зазвичай роздають вручну. У цьому його незручність для великих тваринницьких комплексів із промисловими технологіями здійснення робочих процесів.

Згодовувати його можна у чистому вигляді або змішуючи з подрібненими соковитими чи іншими кормами.

У присадибних господарствах запарювання часто поєднують із відварюванням картоплі. Таким чином отримують високопоживний однорідний корм, до складу якого входять товчені бульби й розпарені зернові крупи. Він легко перетравлюється і засвоюється в організмі продуктивних тварин. Такий корм зазвичай використовують для швидкої відгодівлі свиней та свійської птиці.

Запарювання спрямоване на покращення смакових властивостей корму, підвищення його перетравлюваності та засвоюваності, що важливо для різних видів сільськогосподарських тварин. Розглянемо, як запарювання впливає на поживні речовини кормів, та які переваги чи недоліки ця практика має з економічної точки зору.

Вплив запарювання на поживні речовини кормів.

Запарювання змінює фізико-хімічні властивості корму. Теплова обробка зерна сприяє зміні структури клітковини, вуглеводів та білків, що робить поживні речовини більш доступними для ферментації та перетравлення.

1. Вуглеводи. Під дією високої температури окропу відбувається часткове розщеплення крохмалю та інших складних вуглеводів до більш простих цукрів, що робить їх доступнішими для перетравлення, прискорює його. Це особливо корисно для молодих тварин з обмеженою здатністю перетравлювати крохмаль, у яких ферментативна система ще не адаптована до обробки великих обсягів вуглеводів.
2. Білки. Теплова обробка може призвести до часткової денатурації білків, що полегшує їхнє перетравлення у шлунково-кишковому тракті. Однак надмірно тривалий вплив високої температури може викликати втрату біологічної активності деяких амінокислот, таких як лізин, що знижує загальну поживну цінність білка.
3. Жири. Запарювання незначною мірою впливає на жири, тому що ліпіди стійкі до дії тепла при короткочасній термічній обробці.
4. Вітаміни та мінерали. Вітаміни та деякі мікроелементи можуть частково або повністю руйнуватися за тривалого впливу окропу. Важливо враховувати цей аспект при годівлі тварин, які потребують високого рівня вітамінів, таких як молодняк, вагітні самиці та ослаблені особини. Вносити вітамінні добавки та мікроелементи в запарений корм слід лише після його повного остигання.

Окрім згаданих ефектів, під час запарювання гине більшість мікроорганізмів, присутніх на зерні. Це знижує ризик виникнення розладів шлунково-кишкового тракту у тварин.

Варити злакове зерно не має великого сенсу, оскільки під час відварювання руйнується більшість біологічно активних речовин зерна. Винятком є зерно бобових культур. Його, навпаки, необхідно піддавати термічній обробці для руйнування антипоживних речовин, які воно має в своєму складі.

Вплив запарювання на перетравлюваність та засвоюваність компонентів корму в різних видів тварин.

1. Велика рогата худоба (ВРХ). У великої рогатої худоби основний процес травлення відбувається у рубці, де мікроорганізми активно розщеплюють клітковину. Запарювання концентратів, таких як зерно та макуха, прискорює їх розщеплення в рубці, що збільшує продуктивність тварин та сприяє кращому засвоєнню поживних речовин. Дослідження свідчать, що перетравлюваність крохмалю в раціоні ВРХ може збільшуватися на 7–12%.
2. Свині. У свиней споживання запарених кормів, таких як зернові суміші, сприяє поліпшенню перетравлення вуглеводів і білків і більш повному їх засвоєнню в тонкому кишечнику (де і відбувається основне засвоєння поживних речовин). Це особливо важливо для молодих тварин, оскільки їхня ферментативна система ще не повністю розвинена. Дослідження доводять, що зростання продуктивності свиней при використанні запарених кормів може становити від 8 до 15%.
3. Птиця. У птиці, через її фізіологічні особливості, процес розщеплення навіть сирого цільного зерна відбувається дуже ефективно. Але оскільки швидкість перетравлення корму значною мірою залежить від його структури, то запарений корм перетравлюється легше і швидше, з меншими зусиллями з боку організму. За рахунок цього запарювання може полегшити засвоюваність білків та вуглеводів, внаслідок чого цільова продуктивність підвищується на 5–10%.

Економічна доцільність запарювання кормів.

Запарювання кормів має чимало переваг, проте необхідно врахувати й економічний бік технології.

1. Витрати на енергію та обладнання. Процес запарювання вимагає використання спеціального посуду або іншого обладнання для нагрівання води та кормів, а також витрат на паливо чи електроенергію.
2. Збільшення продуктивності тварин. За рахунок поліпшення перетравлюваності та засвоюваності поживних речовин продуктивність тварин може збільшитись на 5–15% залежно від виду тварин та типу корму. Це може призвести до збільшення виходу молока, м’яса чи яєць, що компенсує витрати на запарювання.
3. Зниження витрат на корм. За рахунок більш повного розщеплення компонентів корму та поліпшення засвоюваності поживних речовин можна отримати більшу продуктивну віддачу від згодованого корму на 5–10%. Що особливо важливо в умовах зростання цін на зерно та інші концентровані корми.

Запарювання концентрованих кормів окропом – простий метод підвищення перетравлюваності та засвоюваності кормів у сільськогосподарських тварин. Цей процес може збільшити продуктивність на 5–15% залежно від виду тварин та типу корму. Проте, економічну доцільність запарювання потрібно прораховувати у кожному окремому випадку. Вона залежить від цін на енергію та наявність технічної можливості здійснювати цю операцію. Чисто технологічно, для невеликих господарств запарювання зручніше, ніж для великих ферм.

Успішного вам тваринництва!

Віталій Чугуєвець.