Корова, як відомо, доїться не безперервно. Її організму час від часу потрібен перепочинок для відновлення й підготовки до наступної лактації. Якщо запліднення тварини пройшло вдало, корова перебуває у стані тільності (вагітності), в іншому випадку вона вважається яловою.
Яловість – це важлива господарська категорія, яка свідчить про недоотримання телят у календарному році. Наприклад, якщо за рік з 10 корів лише 7 привели потомство, то яловість поголів’я склала 30%. Причинами яловості бувають різні фактори. Найрозповсюдженіші серед них: хвороби репродуктивної системи, викидні та ін.
У тваринництві яловою вважається корова, що на запліднилась в усталені строки й не стала тільною, хоча для цього створювались усі умови. Такі «проблемні» корови зазвичай либонь зовсім не приходять в охоту, либонь приходять, але не вагітніють після осіменіння. Шукати причини такої ситуації повинен ветеринар, індивідуально в кожному випадку, проте це вже зовсім інша тема.
Запуск – це технологічний прийом, котрий перебудовує фізіологічні процеси в організмі лактуючої (дійної) корови, примушує її припинити синтез молока. Зазвичай запуск починають наприкінці тільності, з таким розрахунком, щоб до завершення сьомого – початку восьмого місяця корова вже не давала молока. Запускати слід лише тільну корову! Ялову запускати немає жодного сенсу, навпаки – у неї потрібно стимулювати молочну продуктивність за допомогою кормів. Разом із цим необхідно чимшвидше зрозуміти причину відсутності заплідненості корови, інакше вона з годувальниці перетвориться на дармоїдку!
Запуск і наступний за ним сухостійний період – це не лише технологічний етап у виробництві молока, а й закономірна, обов’язкова частина природного циклу життя тварини. Згідно з науково обґрунтованими, підтвердженими багатовіковою тваринницької практикою вимогами, корова до отелення повинна відпочивати не менше 45–60 днів. Скільки саме: 45 чи 60 – залежить від багатьох факторів, але насамперед від продуктивності певної тварини і пріоритетів самого господаря.
Трапляється, що в гонитві за прибутком дехто з власників домашньої худоби доїть своїх корів мало не до самого отелення. Подібна практика врешті обертається зменшенням кількості молока в новій лактації, народженням слабкого молодняку й виснаженням організму самої корови. Ослаблена тварина більш схильна до різних захворювань, отже, цілком прогнозовано з’являться витрати (можливо, чималі!) на її лікування. До того ж скоротиться й загальний період використання корови.
Тепер розглянемо детальніше об’єктивні причини, які впливають на вдале проведення запуску. Чим вища продуктивність корови, тим складніше її запускати, і тим більше часу потребуватиме сам процес. Це потрібно враховувати під час планування дати початку процесу запуску. Коли йдеться про 45–60 днів, то мається на увазі, що корова до цього часу повністю запущена, і в її молочних залозах молоко вже не виробляється.
За складністю запускання всіх коров можна умовно поділити на чотири групи.
Перша група – це корови з низькою продуктивністю або ті, що внаслідок властивих їм спадкових і фізіологічних особливостей поступово самостійно знижують добовий надій, починаючи з п’ятого – шостого місяца тільності, а до восьмого повністю припиняють продукувати молоко. Кількість таких тварин невелика. Та й ця їхня особливість не є бажаною для продуктивної ферми. Малопродуктивні корови більш бажані у присадибних господарствах, оскільки не вимагають високого професійного рівня догляду від своїх господарів.
Друга група – це такі корови, які мають високий або середній рівень продуктивності. Вони дуже чутливо реагують на кормовий вплив, і об’єм їх добового удою легко регулюється за допомогою раціону. Ці тварини відносно легко запускаються у призначений термін і їм надають перевагу як для утримання на молочній фермі, так і в домашньому господарстві. У молочному стаді вони складають більшість. Їх середній удій знаходиться в межах 20 літрів на добу. Запустити таку корову без будь-якої шкоди для її молочної залози можна приблизно за два – три тижні.
Третя група – це переважно корови спеціалізованих молочних порід з дуже високою продуктивністю і рівномірним рівнем лактації. Вони дають багато молока, а при зниженні поживності раціону продовжують його виробляти за рахунок резервів свого організму. Запускаються важко й довго. На запуск йде не менше місяця, а іноді й більше. Корови з такими особливостями потребують від тваринників особливої уваги та великого досвіду.
Четверта група корів трапляється здерідка. Це тварини середньої, хоча частіше високої продуктивності, яких не вдається повністю запустити аж до наступного отелення. Внаслідок відповідних дій господарів і ветеринарного персоналу вдається зменшити добовий удій таких тварин до трьох – чотирьох літрів. Іноді вдається доїти їх через день, але молоко продовжує надходити, тому з’являється загроза виникнення маститу.
Як же здійснити запуск корови без ризику виникнення маститу і стресу для тварини та її господарів? Перш за все необхідно точно класифікувати, до якої з перерахованих вище груп належить ваша корова. Від цього буде залежати час початку процесу запуску. Після остаточного визначення дати рекомендую провести діагностику на прихований мастит. Окремо для кожної чверті вимені. Докладні інструкції з тестування корови на мастит викладені тут.
У разі виявлення маститу, його спочатку необхідно вилікувати, а тільки потім розпочинати запуск тварини. Також рекомендується для підстраховки провести вашій корові ректальне дослідження на тільність, якщо раніше воно не проводилось. Подібний захід допоможе уникнути можливої ситуації, коли корова, що успішно пройшла запуск, у визначений для отелення термін виявилася не тільною.
Найбільш проста й точна діагностика вагітності – саме ректальна. Решта непрямих ознак (за якістю молока, зовнішньому вигляду, апетиту та іншими) не дають ніякої гарантії тільності. Хороші результати дає діагностика з використанням УЗД, але подібна послуга в нашій країні надається далеко не скрізь.
Якщо отримані свідчені тільності корови є переконливими, то запуск починають з поступового зменшення кількості концентратів і соковитих кормів у раціоні тварини. До завершення першого тижня їх виключають повністю. Замість соковитих кормів і концентратів збільшують частку грубого корму, до того ж не за рахунок високоякісного й легко засвоюваного сіна, а за рахунок грубого сіна і ячмінної або вівсяної соломи хорошої якості.
У літній період корову просто випасають на старому травостої, обмежуючи її в будь-яких інших кормах. Внаслідок такого годування добовий удій зазвичай істотно знижується, і корову можна переводити на дворазове доїння: вранішнє й вечірнє. А корову першої групи навіть на одноразове – вранішнє.
Протягом другого тижня припиняють годувати тварину бобовим сіном, натомість дають злакове чи солому. Якщо подальше зменшення добового удою не спостерігається, слід скоротити напування на 30–40% від звичайної норми. До завершення другого тижня кількість молока в більшості корів зменшується настільки, що тварин можна доїти лише один раз на добу. Корову першої групи в цей період можна здоїти декілька разів через один – два дні й повністю запустити. Але разом з тим потрібно обов’язково враховувати ступінь наповнення її вимені.
Дотримання низькокалорійного раціону сприяє ще стрімкішому зменшенню синтезу молока в молочній залозі корови, і до кінця третього тижня можна переходити на доїння вже через день. Не варто боятися короткочасного «недоїдання» корови. Такий раціон необхідний для перебудови фізіології організму тварини, і він не принесе йому шкоди. Набагато гірші наслідки для корови під час запуску виникнуть при повноцінному годуванні й переповненому вимені.
Упродовж четвертого тижня доїмо корову через день або через два дні на третій. Якщо розмір її вимені зменшився, а також зник рефлекс його наповнення в звичний для доїння час, то доїння корови можна повністю припинити. Бажано дотримуватись малопоживного раціону й обмеженого водопою ще кілька діб, до тижня, після чого поступово переходити на звичайний раціон для сухостійних корів. Завершення процесу запуску можна вважати успішним, якщо наповнення вимені при переході на нормальне годування відсутнє.
Усі вказані часові строки в цій покрокової інструкції дуже приблизні, оскільки для кожної корови вони індивідуальні. Під час проведення роботи слід обов’язково стежити за станом молочної залози тварини й орієнтуватися саме на цей фактор, а не на строки.
Для корів третьої та четвертої груп зазначена методика розтягнеться у часі. Крім неї, під кінець усього процесу можна застосувати спеціальні внутрішньовим’яні препарати (вводяться по одній шприц-тубі у кожну дійку через її отвір), які попереджують розвиток маститу. Хороші результати дають «Байоклокс DC», «Орбенін EDC» та «Нафпензал DC».
Ці препарати містять антибіотики, тому їх не можна вводити пізніше, ніж за 42 дні до отелення. Їх використовують для швидкого примусового запуску корів на тваринницьких комплексах з інтенсивною технологією виробництва молока.
Вдалого вам запуску!
Усі запитання, які виникли під час ознайомлення з цією темою, можна поставити й отримати до них відповіді на нашому форумі.
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
