Виды и классификация фунгицидов

4576 👁Создано: 28.04.2020,  Изменено: 28.04.2020  

Виды и классификация фунгицидов

Грибковые заболевания всегда были серьезной угрозой урожаю. Именно для борьбы с ними и применяют фунгициды. Дословный перевод этого латинского слова означает «уничтожение грибов». В настоящее время существует целый ряд препаратов, которые помогают аграриям защитить растения от патогенных грибов.


 
Любая классификация фунгицидов довольно условна. Ведь одно и то же средство по-разному действует на разные виды возбудителей. Также свойства препарата могут меняться в зависимости от дозы, способа внесения и продолжительности воздействия вещества.



Классификация фунгицидов по их мобильности



В зависимости от того, как препарат способен распространяться в обработанном растении, фунгициды делятся на контактные, локально-системные и системные. 



Контактные фунгициды (рис.1) остаются на поверхности и не проникают внутрь тканей растения. Они воздействуют на патоген при непосредственном контакте с ним и оказываются бесполезными, если грибок проник вовнутрь растения. Продолжительность воздействия таких препаратов находится в сильной зависимости от метеорологических условий: фунгицид может быть смыт осадками.



Локально-системные фунгициды (рис.2) распространяются в границах обработанного участка растения, например, листа. Они проникают в ткани и способны перемещаться в межклеточном пространстве. Тем не менее, они не попадают с одной части растения на другую. Иногда такие фунгициды обладают также контактными свойствами, и тогда их называют системно-контактными.



Системные фунгициды поглощаются тканями растения и перемещаются между разными его частями, оказывая лечебное воздействие. Впрочем, и в таком распространении есть свои ограничения. Большинство фунгицидов перемещаются акропетально, то есть вверх (рис.3). И лишь небольшая часть препаратов являются базипетальными: то есть такими, которые свободно передвигаются не только вверх, но и вниз по тканям растения (рис.4).




Классификация фунгицидов по мобильности


Контактные фунгициды обладают только защитным действием, в то время как системные выполняют еще и лечебную функцию. К тому же, они менее подвержены воздействию осадков, так как быстро поглощаются тканями растений.



Классификация фунгицидов по их воздействию



Превентивное (защитное) воздействие: препарат наносится на растение в качестве защитного средства еще до того, как на него попал грибок. Фунгицид создает химическую преграду на пути возможных патогенов, не давая им закрепиться в тканях растения. Такие препараты уберегают урожай от возможных потерь, при этом для борьбы с грибком само растение не затрачивает никаких ресурсов.



Как следует из названия, превентивные фунгициды необходимо наносить на поверхность растения до того, как на нее попадут споры грибка. Большинство препаратов такого типа – это контактные фунгициды, которые эффективно защищают только тот участок растения, на который попали. Если инфекция уже распространилась, превентивные фунгициды не смогут помочь растению. Но и в таком случае их использование имеет смысл для того, чтобы грибок не распространялся дальше – на здоровые растения, которые находятся на этом же поле.



Для надежной защиты необходимо обеспечить полное покрытие растения рабочим раствором фунгицида. Для этого используются вспомогательные активные вещества – сурфактанты. Сурфактанты бывают нескольких типов: разбавители помогают распределить капли вещества на большей площади растения, прилипатели обеспечивают стойкий контакт капель с тканями растения даже в случае осадков, а смачиватели способствуют лучшему закреплению фунгицида на поверхности. Многие современные фунгициды уже содержат упомянутые добавки. Тем не менее, их дополнительное использование может значительно увеличить эффективность обработки.



Положительный эффект от применения контактных фунгицидов напрямую зависит от способности раствора удерживаться на поверхности растения. Обработка такими препаратами является своего рода подстраховкой: невозможно заранее предугадать, будет ли растение подвержено тому или иному заболеванию. Правда, осадки, ветер и ультрафиолетовое излучение могут в значительной мере повлиять на продолжительность их воздействия.


 
Лечебное воздействие фунгицидов заключается в способности препарата перемещаться к месту, пораженному грибком, и препятствовать дальнейшему развитию патогенных организмов. Многие фунгициды сочетают лечебное и защитное воздействие. Такие препараты имеют очевидное преимущество: они могут применяться после появления первых симптомов заболевания и дают растению шанс полностью вылечиться.



Лечащие фунгициды бывают как локально-контактные, так и системные. В любом случае, они проникают в ткани растения и могут перемещаться между его клетками. По этой причине качество обработки не столь важно. Поскольку препарат быстро впитывается растением, уменьшается его влияние на окружающую среду.



Фунгициды лечебного воздействия показывают высокую эффективность, но вместе с тем появляется опасность развития резистентности к ним у грибков. 



Классификация фунгицидов по методам воздействия на патоген



Также фунгициды различают в зависимости от способа воздействия на организм патогена. Их главная цель – нарушить ключевые биохимические процессы, что приведет к гибели микроорганизма. В связи с этим выделяют фунгициды, которые нарушают всего один биохимический процесс (рис.1) и сразу несколько (рис.2).




Воздействие фунгицидов на патогены


Фунгициды первой категории менее токсичны по отношению к растениям и, как правило, имеют системные свойства. А препараты второй категории, наоборот, более токсичны не только по отношению к грибам, но и к самим растениям.



На сегодня общепринятым в научных кругах является деление фунгицидов на категории согласно тому, как они воздействуют на организм патогена, и насколько велик риск развития резистентности. Это деление было разработано международной организацией FRAC (Fungicide Resistance Action Committee), которая занимается противодействием возникновению резистентности к фунгицидам.


 
Согласно этой классификации, все фунгициды обозначаются латинскими буквами в алфавитном порядке. Каждая буква обозначает тип биохимического воздействия на определенную часть организма патогена. Препараты, которые появились недавно, временно отправляются в категорию U: до тех пор, пока их принцип воздействия и риски возникновения резистентности не будут изучены. Буквой M обозначаются препараты, которые поражают сразу несколько жизненно важных участков организма грибка.



Как видно из следующей таблицы, большинство фунгицидов являются сочетанием нескольких действующих веществ. Это не только расширяет спектр их противодействия большему количеству заболеваний, но и снижает риск развития резистентности. В таблице представлены только те фунгициды, которые зарегистрированы и применяются на территории Украины:



Таблиця 1. Група А (FRAC) – інгібітори нуклеїнових кислот
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Ацилаланіни беналаксил-М Фантік М – Підгрупа А1 / FRAC код 4 (клас феніламіди)
– Інгібітори РНК-полімерази I
– Високий ризик виникнення резистентності
металаксил Редіго
металаксил-М Апрон XL Редоміл Голд, Мак-
сим, Максим Стар,
Сертікор, Круїзер
OSR, Юніформ
Максим Кватро
Ізоксалоли гімексазол Тачигарен – Підгрупа А3 / FRAC код 32
– Інгібітори синтезу ДНК/РНК
– Випадки резистентності невідомі


Таблиця 2. Група B (FRAC) – інгібітори поділу клітин
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Бензимідазоли тіабендазол Вінцит,
Вінцит Форте
Максим Кватро – Підгрупа B1 / FRAC код 1
– Пригнічення зосередження β-тубуліну в мітозі
– Відома резистетність у багатьох видів грибів
– Позитивна перехресна резистетність між препаратами групи
– Високий ризик виникнення резистентності
беноміл Фундазол
карбендазим Дезорал,
Колфуго
Супер
Імпакт К,
Колфуго Дуплет
Тіофанати тіофанат метил Топсін М Рекс Дуо
Фенілсечовини пенсикурон Престиж – Підгрупа B4 / FRAC код 20
– Інгібітори поділу клітин
– Випадки резистентності невідомі
Перідінілметил-
бензаміди
флуопіколід Інфініто,
Пасадобль,
Модесто Плюс
– Підгрупа B5 / FRAC код 43
– Делокализація спектриноподібних білків
– Випадки резистентності невідомі


Таблиця 3. Група C (FRAC) – інгібітори клітинного дихання
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Карбоксаміди


Оксатіін-
карбоксаміди
карбоксин Вітавакс 200ФФ,
Колфуго Дуплет
– Підгрупа C2 / FRAC код 7
– Інгібітори сукцинат-дегідрогенази
– Ризик виникнення резистентності від середнього до високого
Піразол-4-
карбоксаміди
біксафен Авіатор Xpro
седаксан Вайбранс Інтеграл
флуксапіроксад Серкадіс,
Систіва
Адексар Плюс,
Серіакс
Пирідин-
карбоксаміди
боскалід Кантус Колліс,
Піктор
Піридиніл-етил-
бензаміди
флуопірам Луна Експіріенс,
Луна Сенсейшен,
Пропульс

Стробілуріни


Метокси-
акрилати
азоксістробін Квадріс Амістар Екстра
Аканто Плюс
– Підгрупа C3 / FRAC код 11
– Інгібітори зовнішніх хінонів
– Перехресна резистентність для всіх препаратів підгрупи
– Високий ризик виникнення резистентності
пікоксистробін Аканто Аканто Плюс
Метокси-
карбамати
піраклостробін Ретенго,
Стаміна
Абакус, Альтерно,
Кабріо Дуо,
Іншур Перформ,
Іншур Профі,
Сігнум, Белліс,
Стандак Топ
Адексар Плюс,
Серіакс
Оксиміно-
ацетати
крезоксим-метил Стробі Колліс
трифлоксістробін Флінт Натіво,
Флінт Стар,
Медісон,
Коронет,
Луна Сенсейшен,
Сфера Макс
Оксиміно-
ацетаміди
дімоксістробін Піктор
Оксазолідіне-
діони
фамоксадон Тайтл,
Танос


Таблиця 4. Група D (FRAC) – інгібітори утворення амінокислот та синтезу протеїну
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Аніліно-пирімі-
дини
ципродініл Хорус Світч – Підгрупа D1 / FRAC код 9
– Інгібітори біосинтезу метіоніну
– Випадки резистентності відомі для Botrytis та Venturia, інколи Oculimacula
– Середній ризик виникнення резистентності.
піріметаніл Скала Флінт Стар,
Малахіт


Таблиця 5. Група E (FRAC) – інгібітори передачі клітинних сигналів
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Азанафталени


Арилоксик-
віноліни
квіноксифен Принцип – Підгрупа E1 / FRAC код 13
– Інгібітори передачі сигналів (механізмн невідомий)
– Середній ризик виникнення резистентності
Квіназоліни проквіназид Талендо,
Таліус
Талендо Екстра Вареон
Фенилпиролі флудіоксоніл Максим Максим Стар,
Максим XL, Світч,
Селест Макс,
Селест Топ
Максим Форте – Підгрупа E2 / FRAC код 12
– Інгібітори хістидин-кінази в осмотичній
передачі сигналів (os-2, HOG1)
– Низький та середній ризик виникнення резистентності
Дікарбоксиміди іпродіон Ровраль
Аквафло
– Підгрупа E3 / FRAC код 2
– Резистетність відома для Botrytis
– Інгібітори хістидин-кінази в осмотичній передачі сигналів (os-1, Daf1)
– Середній та високий ризик виникнення
резистентності


Таблиця 6. Група F (FRAC) – інгібітори синтезу ліпідів (або їх переміщення), цілісності мембрани (абоїї функції)
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Карбамати пропамокарб Превікур Татту,
Інфініто
– Підгрупа F4 / FRAC код 28
– Інгібітори проникності клітинних мембран, жирні кислоти
– Низький та середній ризик виникнення резистентності



Таблиця 7. Група G (FRAC) – інгібітори синтезу стеролу в мембрані
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Пиримідини фенарімол-М Рубіган – Підгрупа G1 / FRAC код 3
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас I (інгібітори деметилази)
– Препарати підгрупи сильно відрізняються за спектром дії
– Випадки резистентності відомі для деяких видів патогенів
– Вважається, що інгібітори деметилази характеризуються перехресною резистентністю по відношенню до одних і тих же патогенів
– Не мають перехресної резистетності з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Середній ризик виникнення резистетності
Імідазоли імазаліл Фунгазіл Ранкона і Мікс Вінцит Форте
прохлораз Міраж Бампер Супер, Кін-
то Дуо, Оріус Уні-,
версал
Триазоли триадимефон Байлетон
триадименол Шавіт Фалькон
пропіконазол Тілт Алто Супер,
Бампер Супер,
Ріас, Тілт Турбо
Амістар Тріо
ципроконазол Абруста, Аканто
Плюс, Альто Супер,
Амістар Екстра, Ди-
віденд Стар, Максим
Стар, Сфера Макс
Амістар Тріо
тебуконазол Раксіл Уль-
тра, Фолікул
Натіво, Ламардор,
Раксіл Екстра,
Імпакт Т
Фалькон
дифеноконазол Скор Дивіденд Стар,
Ревус Топ, Селест
Топ, Сетар
тетраконазол Емінент Талендо Екстра,
Ямато
епоксиконазол Рекс Т Абакус, Осіріс Стар,
Рекс Дуо, Рекс
Плюс, Рекс Топ,
Рекс Ультра
Адексар Плюс,
Капало,
Серіакс
флутриафол Імпакт,
Вінцит Мі-
німа
Вінцит, Вінцит Форте,
Імпакт Т
тритиконазол Корріоліс Кінто Дуо
іпконазол Ранкона Ранкона і Мікс
пенконазол Топаз Тіофен Екстра
міклобутаніл Камелот Принцип
протіоконазол Февер Авіатор Xpro,
Ламардор, Медісон,
Пропульс, Тілмор
Солігор, Ламардор
Про
метконазол Карамба Альтерно,
Карамба Турбо,
Осіріс Стар

Аміни


Спірокетал-
аміни
спироксамін Солігор, Фалькон – Підгрупа G2 / FRAC код 5
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас II (інгібітори дельта-14 редуктази та дельта-7) → дельта-8 ізомерази в біосинтезі стеролу)
– Знижена чутливість до бошнистої роси
– Середній та низький ризик виникнення резистетності
– Мають перехресну резистетність між собою, але не мають з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Не мають перехресної резистетності з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Середній ризик виникнення резистетності
Морфоліни фенпропіморф Рекс Плюс,
Рекс Ультра
Капало
Гідроксианіліди фенгексамід Тельдор – Підгрупа G3 / FRAC код 17
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас III (діють на 3-кеторедуктазу та C4-демителяцію)
– Знижена чутливість до бошнистої роси
– Середній та низький ризик виникнення резистетності


Таблиця 8. Група H (FRAC) – інгібітори біосинтезу клітинних стінок
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Аміди карбонової кислоти


Аміди коричної
кислоти
диметоморф Акробат Акробат МЦ,
Акробат Топ,
Кабріо Дуо,
Орвего
– Підгрупа H5 / FRAC код 40
– Інгібітори целюлозо-синтази
– Резистетність відома для Plasmopara
viticola, але не відома для Phytophthora infestans
– Характеризується перехресною
резистентністю в межах підгрупи
– Низький та середній ризик виникнення резистетності
Валінаміда
карбамати
іпровалікарб Мелоді Дуо
Аміди мигдаль-
ної кислоти
мандипропамід Пергадо


Таблиця 9. Група U (FRAC) – фунгіциди невідомого принципу дії
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Ціаноцетамід-
оксими
цимоксанілл Курзат Р,
Тайтл,
Танос
– FRAC код 27
– Низький та середній ризик виникнення резистетності
Фосфонати
етилу
фосетил алюмінію Альєтт Превікур Енерджі – FRAC код 33
– Низький ризик виникнення резистетності


Таблиця 10. Група M (FRAC) – контактні фунгіциди мультиділянкової дії
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Мідь хлорокис міді Медян Екстра Курзат Р В цілому вважаються групою низького ризику без жодних ознак утворення резистетності
гідроокис міді Чемпіон,
Косайд
Каурітіл ДФ,
Пергадо
сульфат міді Мідний купорос, Купрок-
сат, Блу Бордо
Сірка сірка Кумулюс ДФ,
Тіовіт Джет
Дітіокарбамати манцокеб Дітан М-45 Акробат МЦ, Курзат М,
Ридоміл Голд МЦ,
Татту
метирам Полірам ДФ Кабріо Топ,
Каурітіл ДФ
пропінеб Антракол Мелоді Дуо,
Пасадобль
тирам Роялфло Вітавакс 200ФФ
Фталіміди каптан Малвін,
Стірокап
фольпан Фолпет
Хлоронітрили хлороталоніл Фезан Плюс
Квінони дитіанон Делан




Способы противодействия развитию резистентности



Некоторые патогенные организмы могут приобрести естественную резистентность к фунгицидам. Это происходит, когда небольшая группа мутировавших грибов переживает обработку фунгицидами и продолжает размножаться. Очевидно, в таких условиях выигрывают те организмы, у которых за короткий промежуток времени сменяется большое количество поколений. Как правило, резистентность проявляется в результате непрерывного использования препаратов, принадлежащих к одной химической группе и обладающих одинаковым механизмом воздействия на грибок.



Чаще и быстрее всего резистентность возникает в случае применения фунгицидов, которые нарушают только один биохимический процесс в организме патогена, потому что для ее появления достаточно всего одной мутации. В случае нарушения сразу нескольких процессов, для образования резистентности нужно большее количество генных мутаций. 


 
Существует также перекрестная резистентность, когда, вследствие развития резистентности к одному фунгициду, снижается чувствительность гриба и к другим. Это явление может проявляться даже в том случае, если этот фунгицид никогда не применялся на данном поле. Такая перекрестная резистентность, как правило, возникает к препаратам из одной химической группы или к веществам с одинаковым способом воздействия.



Также может возникать многократная резистентность, когда патоген становится невосприимчивым к препаратам из разных химических групп. Это происходит при длительном применении одних и тех же фунгицидов: вначале одного, а когда возникает патоген с резистентностью к нему, происходит смена препарата. Но, поскольку новый фунгицид также применяется много раз, у мутировавшего грибка появляется шанс на развитие многократной резистентности. Именно поэтому рекомендуется чередовать фунгициды  с разным способом воздействия и не останавливаться подолгу на каком-то одном препарате.



Рекомендации для предотвращения развития резистентности к фунгицидам



Используйте за сезон не больше двух обработок ингибиторов внешних хинонов (подгруппа С3).



Используйте поочередно препараты с разным биохимическим воздействием.



Не злоупотребляйте обработкой фунгицидами, используя их разумно, только в случае необходимости. 



Не снижайте нормы применения препаратов, используя количество, рекомендованное производителем.



Отдавайте предпочтение превентивной обработке фунгицидами.






Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*