Класифікація фунгіцидів, їх основні типи

628 👁Створено: 09.08.2022,  Змінено: 09.08.2022  


Класифікація фунгіцидів, їх основні типи

Грибкові захворювання сільськогосподарських рослин завжди були серйозною загрозою для врожаю. Саме для боротьби зі  збудниками цих хвороб застосовують фунгіциди. Дослівний переклад цього слова означає «знищення грибів». Нині існує ціла низка препаратів, які допомагають аграріям захистити рослини від патогенних мікроорганізмів (грибків та їхніх спор).


 
Будь-яка класифікація фунгіцидів є досить умовною, оскільки один і той же засіб по-різному діє на різні види збудників. До того ж властивості препарату можуть змінюватись залежно від дози, способу внесення, а також тривалості впливу діючої речовини.



Класифікація фунгіцидів за їх мобільністю



Залежно від того, як препарат здатний поширюватися в обробленій рослині, фунгіциди поділяються на контактні, локально-системні та системні.



Контактні фунгіциди (рис.1) залишаються на поверхні і не проникають усередину тканин рослини. Вони впливають на патоген у разі безпосереднього контакту з ним, і якщо грибок проник усередину рослини, то їх застосування не має сенсу. Тривалість впливу таких препаратів залежить від метеорологічних умов: фунгіцид змивається опадами.



Локально-системні фунгіциди (рис.2) поширюються в межах обробленої ділянки рослини, наприклад, листка. Вони проникають у тканини та здатні переміщатись у міжклітинному просторі. Проте ці препарати не можуть потрапляти з однієї частини рослини до іншої. Іноді такі фунгіциди мають також контактні властивості, і тоді їх називають системно-контактними.



Системні фунгіциди поглинаються тканинами рослини та переміщаються між різними його частинами, надаючи лікувальну дію. Втім, і в такому поширенні є свої обмеження. Більшість фунгіцидів переміщаються акропетально, тобто лише вгору (рис.3). І лише незначна частина препаратів є базипетальними: тобто такими, що вільно пересуваються не лише вгору, а й униз по тканинах рослини (рис.4).




Класифікація фунгіцидів за мобільністю


Контактні фунгіциди мають тільки захисну дію, тоді як системні виконують ще й лікувальну функцію. До того ж, вони менш схильні до впливу опадів, оскільки швидко поглинаються тканинами рослин.




Класифікація фунгіцидів за їх дією



Превентивна (захисна) дія: рослину обробляють препаратом, як захисним засобом, ще до потрапляння на неї грибка. Фунгіцид створює хімічний бар’єр на шляху можливих патогенів, позбавляючи їх можливості закріпитися в тканинах рослини. Такі препарати зберігають урожай від можливих втрат, а сама рослина не витрачає для боротьби з грибком жодних ресурсів.




Превентивні фунгіциди потрібно наносити на поверхню рослини до того, як на неї потраплять спори грибка. Більшість препаратів такого типу – це контактні фунгіциди, які ефективно захищають лише ту ділянку рослини, на яку потрапили. Якщо інфекція поширилась, превентивні фунгіциди не зможуть допомогти рослині. Але і в цьому разі їх використання запобігає подальшому поширенню грибка на здорові рослини, що ростуть на цьому ж полі.




Щоб забезпечити надійний захист рослинам, необхідно повністю покрити їх робочим розчином фунгіциду. Для цього використовуються допоміжні активні речовини – сурфактанти. Сурфактанти бувають декількох типів: розріджувачі, що допомагають розподілити краплі речовини на більшій площі рослини; прилипачі, які забезпечують стійкий контакт крапель з тканинами рослини навіть у разі опадів; змочувачі, – вони сприяють кращому закріпленню фунгіциду на поверхні. Багато сучасних фунгіцидів вже містять згадані добавки. Проте їх додаткове використання може значно збільшити ефективність обробки.




Рівень позитивного ефекту від застосування контактних фунгіцидів залежить від здатності розчину утримуватися на поверхні рослини. Обробка такими препаратами є свого роду підстраховкою: неможливо заздалегідь передбачити, чи буде рослина схильна до того чи іншого захворювання. Щоправда, опади, вітер та ультрафіолетове випромінювання значною мірою вносять свої корективи на тривалість впливу фунгіцидів.


 
Лікувальна дія фунгіцидів полягає у здатності препарату переміщатися до місця, ураженого грибком, та перешкоджати подальшому розвитку патогенних організмів. У багатьох фунгіцидах лікувальна й захисна дія поєднуються. Такі препарати мають очевидну перевагу: вони можуть застосовуватись після появи перших симптомів захворювання та дають рослині шанс повністю вилікуватись.



Лікувальні фунгіциди бувають як локально-контактними, так і системними. У будь-якому разі вони проникають до тканин рослини і можуть переміщатись у міжклітинному просторі. Тому якість обробки є не надто важливою. Оскільки препарат швидко вбирається рослиною, його вплив на довкілля мінімалізується. 




Фунгіциди лікувальної дії демонструють високу ефективність, але водночас виникає небезпека розвитку резистентності до них грибків.




Класифікація фунгіцидів за методами їхньої дії на патогени




Також фунгіциди розрізняють за способом їх дії на організм патогена. Головною метою таких препаратів є порушення ключових біохімічних процесів, що призведе до загибелі мікроорганізму. Відповідно до цього виділяють фунгіциди, які порушують лише один біохімічний процес (рис.1) або одразу декілька (рис.2).





Вплив фунгіцидів на патогени


Фунгіциди першої групи менш токсичні до рослин і зазвичай мають системні властивості. А препарати другої групи  навпаки, більш токсичні не лише до грибів, а й до самих рослин.



На сьогодні загальноприйнятим у наукових колах є поділ фунгіцидів на категорії відповідно до того, як вони впливають на організм патогену, і наскільки значним є ризик розвитку резистентності. Цей поділ був розроблений міжнародною організацією FRAC (Fungicide Resistance Action Committee), яка займається протидією виникненню резистентності до фунгіцидів.


 
Згідно з цією класифікацією всі фунгіциди позначаються латинськими літерами в алфавітному порядку. Кожна літера означає тип біохімічного впливу на певну частину організму патогена. Препарати, які з’явились нещодавно, тимчасово відправляються до категорії U: доти, доки їх принцип впливу та ризики виникнення резистентності не будуть вивчені. Літерою M позначаються препарати, які вражають одразу кілька життєво важливих ділянок організму грибка.



З наступної таблиці стає очевидним, що більшість фунгіцидів є поєднанням кількох діючих речовин. Це не лише розширює спектр їхньої протидії більшій кількості захворювань, а й знижує ризик розвитку резистентності. У таблиці представлені лише ті фунгіциди, які зареєстровані та застосовуються на території України:



Таблиця 1. Група А (FRAC) – інгібітори нуклеїнових кислот
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Ацилаланіни беналаксил-М Фантік М – Підгрупа А1 / FRAC код 4 (клас феніламіди)
– Інгібітори РНК-полімерази I
– Високий ризик виникнення резистентності
металаксил Редіго
металаксил-М Апрон XL Редоміл Голд, Мак-
сим, Максим Стар,
Сертікор, Круїзер
OSR, Юніформ
Максим Кватро
Ізоксалоли гімексазол Тачигарен – Підгрупа А3 / FRAC код 32
– Інгібітори синтезу ДНК/РНК
– Випадки резистентності невідомі


Таблиця 2. Група B (FRAC) – інгібітори поділу клітин
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Бензимідазоли тіабендазол Вінцит,
Вінцит Форте
Максим Кватро – Підгрупа B1 / FRAC код 1
– Пригнічення зосередження β-тубуліну в мітозі
– Відома резистетність у багатьох видів грибів
– Позитивна перехресна резистетність між препаратами групи
– Високий ризик виникнення резистентності
беноміл Фундазол
карбендазим Дезорал,
Колфуго
Супер
Імпакт К,
Колфуго Дуплет
Тіофанати тіофанат метил Топсін М Рекс Дуо
Фенілсечовини пенсикурон Престиж – Підгрупа B4 / FRAC код 20
– Інгібітори поділу клітин
– Випадки резистентності невідомі
Перідінілметил-
бензаміди
флуопіколід Інфініто,
Пасадобль,
Модесто Плюс
– Підгрупа B5 / FRAC код 43
– Делокализація спектриноподібних білків
– Випадки резистентності невідомі


Таблиця 3. Група C (FRAC) – інгібітори клітинного дихання
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Карбоксаміди


Оксатіін-
карбоксаміди
карбоксин Вітавакс 200ФФ,
Колфуго Дуплет
– Підгрупа C2 / FRAC код 7
– Інгібітори сукцинат-дегідрогенази
– Ризик виникнення резистентності від середнього до високого
Піразол-4-
карбоксаміди
біксафен Авіатор Xpro
седаксан Вайбранс Інтеграл
флуксапіроксад Серкадіс,
Систіва
Адексар Плюс,
Серіакс
Пирідин-
карбоксаміди
боскалід Кантус Колліс,
Піктор
Піридиніл-етил-
бензаміди
флуопірам Луна Експіріенс,
Луна Сенсейшен,
Пропульс

Стробілуріни


Метокси-
акрилати
азоксістробін Квадріс Амістар Екстра
Аканто Плюс
– Підгрупа C3 / FRAC код 11
– Інгібітори зовнішніх хінонів
– Перехресна резистентність для всіх препаратів підгрупи
– Високий ризик виникнення резистентності
пікоксистробін Аканто Аканто Плюс
Метокси-
карбамати
піраклостробін Ретенго,
Стаміна
Абакус, Альтерно,
Кабріо Дуо,
Іншур Перформ,
Іншур Профі,
Сігнум, Белліс,
Стандак Топ
Адексар Плюс,
Серіакс
Оксиміно-
ацетати
крезоксим-метил Стробі Колліс
трифлоксістробін Флінт Натіво,
Флінт Стар,
Медісон,
Коронет,
Луна Сенсейшен,
Сфера Макс
Оксиміно-
ацетаміди
дімоксістробін Піктор
Оксазолідіне-
діони
фамоксадон Тайтл,
Танос


Таблиця 4. Група D (FRAC) – інгібітори утворення амінокислот та синтезу протеїну
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Аніліно-пирімі-
дини
ципродініл Хорус Світч – Підгрупа D1 / FRAC код 9
– Інгібітори біосинтезу метіоніну
– Випадки резистентності відомі для Botrytis та Venturia, інколи Oculimacula
– Середній ризик виникнення резистентності.
піріметаніл Скала Флінт Стар,
Малахіт


Таблиця 5. Група E (FRAC) – інгібітори передачі клітинних сигналів
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Азанафталени


Арилоксик-
віноліни
квіноксифен Принцип – Підгрупа E1 / FRAC код 13
– Інгібітори передачі сигналів (механізмн невідомий)
– Середній ризик виникнення резистентності
Квіназоліни проквіназид Талендо,
Таліус
Талендо Екстра Вареон
Фенилпиролі флудіоксоніл Максим Максим Стар,
Максим XL, Світч,
Селест Макс,
Селест Топ
Максим Форте – Підгрупа E2 / FRAC код 12
– Інгібітори хістидин-кінази в осмотичній
передачі сигналів (os-2, HOG1)
– Низький та середній ризик виникнення резистентності
Дікарбоксиміди іпродіон Ровраль
Аквафло
– Підгрупа E3 / FRAC код 2
– Резистетність відома для Botrytis
– Інгібітори хістидин-кінази в осмотичній передачі сигналів (os-1, Daf1)
– Середній та високий ризик виникнення
резистентності


Таблиця 6. Група F (FRAC) – інгібітори синтезу ліпідів (або їх переміщення), цілісності мембрани (абоїї функції)
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Карбамати пропамокарб Превікур Татту,
Інфініто
– Підгрупа F4 / FRAC код 28
– Інгібітори проникності клітинних мембран, жирні кислоти
– Низький та середній ризик виникнення резистентності



Таблиця 7. Група G (FRAC) – інгібітори синтезу стеролу в мембрані
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Пиримідини фенарімол-М Рубіган – Підгрупа G1 / FRAC код 3
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас I (інгібітори деметилази)
– Препарати підгрупи сильно відрізняються за спектром дії
– Випадки резистентності відомі для деяких видів патогенів
– Вважається, що інгібітори деметилази характеризуються перехресною резистентністю по відношенню до одних і тих же патогенів
– Не мають перехресної резистетності з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Середній ризик виникнення резистетності
Імідазоли імазаліл Фунгазіл Ранкона і Мікс Вінцит Форте
прохлораз Міраж Бампер Супер, Кін-
то Дуо, Оріус Уні-,
версал
Триазоли триадимефон Байлетон
триадименол Шавіт Фалькон
пропіконазол Тілт Алто Супер,
Бампер Супер,
Ріас, Тілт Турбо
Амістар Тріо
ципроконазол Абруста, Аканто
Плюс, Альто Супер,
Амістар Екстра, Ди-
віденд Стар, Максим
Стар, Сфера Макс
Амістар Тріо
тебуконазол Раксіл Уль-
тра, Фолікул
Натіво, Ламардор,
Раксіл Екстра,
Імпакт Т
Фалькон
дифеноконазол Скор Дивіденд Стар,
Ревус Топ, Селест
Топ, Сетар
тетраконазол Емінент Талендо Екстра,
Ямато
епоксиконазол Рекс Т Абакус, Осіріс Стар,
Рекс Дуо, Рекс
Плюс, Рекс Топ,
Рекс Ультра
Адексар Плюс,
Капало,
Серіакс
флутриафол Імпакт,
Вінцит Мі-
німа
Вінцит, Вінцит Форте,
Імпакт Т
тритиконазол Корріоліс Кінто Дуо
іпконазол Ранкона Ранкона і Мікс
пенконазол Топаз Тіофен Екстра
міклобутаніл Камелот Принцип
протіоконазол Февер Авіатор Xpro,
Ламардор, Медісон,
Пропульс, Тілмор
Солігор, Ламардор
Про
метконазол Карамба Альтерно,
Карамба Турбо,
Осіріс Стар

Аміни


Спірокетал-
аміни
спироксамін Солігор, Фалькон – Підгрупа G2 / FRAC код 5
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас II (інгібітори дельта-14 редуктази та дельта-7) → дельта-8 ізомерази в біосинтезі стеролу)
– Знижена чутливість до бошнистої роси
– Середній та низький ризик виникнення резистетності
– Мають перехресну резистетність між собою, але не мають з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Не мають перехресної резистетності з іншими підгрупами інгібіторів синтезу стеролу
– Середній ризик виникнення резистетності
Морфоліни фенпропіморф Рекс Плюс,
Рекс Ультра
Капало
Гідроксианіліди фенгексамід Тельдор – Підгрупа G3 / FRAC код 17
– Інгібітори біосинтезу стеролу, клас III (діють на 3-кеторедуктазу та C4-демителяцію)
– Знижена чутливість до бошнистої роси
– Середній та низький ризик виникнення резистетності


Таблиця 8. Група H (FRAC) – інгібітори біосинтезу клітинних стінок
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.

Аміди карбонової кислоти


Аміди коричної
кислоти
диметоморф Акробат Акробат МЦ,
Акробат Топ,
Кабріо Дуо,
Орвего
– Підгрупа H5 / FRAC код 40
– Інгібітори целюлозо-синтази
– Резистетність відома для Plasmopara
viticola, але не відома для Phytophthora infestans
– Характеризується перехресною
резистентністю в межах підгрупи
– Низький та середній ризик виникнення резистетності
Валінаміда
карбамати
іпровалікарб Мелоді Дуо
Аміди мигдаль-
ної кислоти
мандипропамід Пергадо


Таблиця 9. Група U (FRAC) – фунгіциди невідомого принципу дії
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Ціаноцетамід-
оксими
цимоксанілл Курзат Р,
Тайтл,
Танос
– FRAC код 27
– Низький та середній ризик виникнення резистетності
Фосфонати
етилу
фосетил алюмінію Альєтт Превікур Енерджі – FRAC код 33
– Низький ризик виникнення резистетності


Таблиця 10. Група M (FRAC) – контактні фунгіциди мультиділянкової дії
Хімічна група Діючі речовини Препарати Коментарі
Окремо В комбінації з
однієї іншою д.р.
В комбінації
з двома іншим д.р.
Мідь хлорокис міді Медян Екстра Курзат Р В цілому вважаються групою низького ризику без жодних ознак утворення резистетності
гідроокис міді Чемпіон,
Косайд
Каурітіл ДФ,
Пергадо
сульфат міді Мідний купорос, Купрок-
сат, Блу Бордо
Сірка сірка Кумулюс ДФ,
Тіовіт Джет
Дітіокарбамати манцокеб Дітан М-45 Акробат МЦ, Курзат М,
Ридоміл Голд МЦ,
Татту
метирам Полірам ДФ Кабріо Топ,
Каурітіл ДФ
пропінеб Антракол Мелоді Дуо,
Пасадобль
тирам Роялфло Вітавакс 200ФФ
Фталіміди каптан Малвін,
Стірокап
фольпан Фолпет
Хлоронітрили хлороталоніл Фезан Плюс
Квінони дитіанон Делан




Способи протидії розвитку резистентності



Деякі патогенні організми здатні набувати природної резистентності до фунгіцидів. Це трапляється, коли невелика група грибів, що мутували, піддається обробці фунгіцидами і продовжує розмножуватися. Очевидно, в таких умовах виграють ті організми, в яких за короткий проміжок часу змінюється значна кількість поколінь. Зазвичай резистентність проявляється внаслідок безперервного використання препаратів, що належать до однієї хімічної групи та мають однаковий механізм впливу на грибок.



Найчастіше і найшвидше резистентність виникає в разі застосування фунгіцидів, що порушують лише один біохімічний процес в організмі патогену, тому що для її виникнення достатньо лише однієї мутації. У разі порушення одразу кількох процесів, для утворення резистентності необхідна більша кількість генних мутацій. 


 
Існує також перехресна резистентність, коли внаслідок розвитку резистентності до одного фунгіциду знижується чутливість гриба і до інших. Таке трапляється навіть тоді, коли цей фунгіцид ніколи не застосовувався на даному полі. Подібна перехресна резистентність зазвичай виникає до препаратів з однієї хімічної групи або до речовин з однаковим способом впливу.



Також може виникати багаторазова резистентність, коли патоген стає несприйнятливим до препаратів з різних хімічних груп. Це відбувається внаслідок тривалого застосування тих самих фунгіцидів: спочатку одного, а коли з’являється патоген, що має до нього резистентність, відбувається зміна препарату. Але, оскільки новий фунгіцид також застосовується багато разів, у грибка, що мутував, з’являється шанс на розвиток багаторазової резистентності. Саме тому рекомендується чергувати фунгіциди з різним способом впливу та не зупинятися подовгу на якомусь одному препараті.



Рекомендації для запобігання розвитку резистентності до фунгіцидів



Використовуйте за сезон не більше двох обробок інгібіторів зовнішніх хінонів (підгрупа С3).



Використовуйте почергово препарати з різною біохімічною дією.



Не зловживайте обробками фунгіцидами, використовуйте їх доцільно, тільки за необхідності. 



Не знижуйте норми застосування препаратів, використовуйте саме ту кількість, яку рекомендує виробник.




Надавайте перевагу превентивній обробці фунгіцидами.




Поділитись в соцмережах:


Текст сообщения:

*

*