На жаль, таке щедре на смачні дари літо минає напрочуд швидко. Тому, щоб зберегти можливість поласувати соковитими, духмяними, слодкими плодами пізно восени, взимку й навіть навесні, господарі навчилися висушувати ягоди й фрукти та робити з них запаси на досить тривалий період. Завдяки таким технологіям багато хто з нас має змогу скуштувати золотисту курагу, родзинки чи чорнослив у будь-яку пору року. Ці продукти навіть у сухому стані лишаються не менш поживними й корисними. Висушені на теплому сонечку, запашні дари природи люблять споживати і дорослі, і діти.
Родзинки або ізюм
Один з найсолодших сухофруктів, який отримують шляхом висушування виноградних ягід. Їх збирають стиглими, а потім сушать на сонці чи в затінку, поки вміст води в ягодах не зменшиться приблизно на 15–18%. Концентрація фруктози в цьому випадку складе близько 33%. Колір ягід світлих сортів винограду змінюється в процесі сушіння від медового жовтого до темно-коричневого. Щоб отримати 1 кг родзинок, потрібно 4–5 кг ягід свіжого винограду.
Залежно від сорту й походження винограду, родзинки поділяють на чотири основні групи (більш детально про види сушеного винограду можна дізнатись тут).
· Зі світлою шкіркою, невеликі, без кісточок. Ці родзинки отримують з винограду білих (сірих) або зелених сортів. В кулінарії вони відомі як «кишмиш», а серед торговців поширеною є назва «сабза».
· Чорний, темно-синій або темно-бордовий виноград без кісточок. Ці родзинки в кулінарії мають стародавню назву «коринка». У торгівельній мережі поширеними є сучасні назви «бідана» або «шигані». Розрізняють більш солодкі різновиди та менш солодкі, з однією кісточкою.
· Світлий чи оливовий виноград з чималими соковитими, солодкими ягодами, що містять всередині дві-три кісточки.
· Великі родзинки з кісточками, отримані з винограду темних сортів.
Вважається, що чорні або темно-сині родзинки містять більше корисних речовин, ніж світлі.
Сушені плоди винограду на 15% складаються з води. Вуглеводи в родзинках становлять 79%, з яких 4% припадають на клітковину. Є в ізюмі білок (3%), незначна кількість рослинних жирів (0,25%), вітаміни С і К (до 3% денної норми), Е (1% д. н.), тіамін або В1 (до 9% д. н.), рибофлавін або В2 (10% д. н.), ніацин або В3 (5% д. н.), пантотенова кислота або В5 (2% д. н.), вітамін В6 (до 13% д. н.), фолієва кислота або В9 (1% д. н.), холін (2% д. н.). 100 г родзинок забезпечують 299 кілокалорій.
Сушений виноград багатий на калій (у 100 г продукту міститься до 744 мг цього мінералу, тобто 16% денної норми споживання), залізо, мідь та фосфор (до 13% д. н.). Це пояснює унікальні за своєю поживною, лікувальною й оздоровчою дією властивості родзинок. Крім того, продукт містить чимало магнію (10% д. н.), кальцію (6% д. н.), цинк (4% д. н.), натрій (2% д. н.), селен (1% д. н.), амінокислоти (аргінінову, гістидинову, ізолейцинову, лейцинову, лізинову, метіонінову, фенілаланін, треонін, триптофан, тирозин, валін), цукри та інші біологічно активні речовини.
Завдяки такому напрочуд багатому вітамінному й мінеральному складу, родзинки сприятливо діють на нервову, кровоносну, травну системи організму, підвищують життєздатність, зміцнюють імунітет та покращують емоційний стан людини.
Сухий виноград стимулює роботу серцевого м’яза, тому регулярне вживання невеликої дози родзинок в суміші з волоським горіхом та медом корисне при вегетосудинній дистонії, тахікардії та інших розладах і захворюваннях нервової й серцево-судинної систем.
Відвар з родзинок часто застосовують для профілактики й лікування захворювань легенів. Він добре допомагає при нежиті, бронхітах і пневмонії. Однак слід пам’ятати, що промисловий спосіб обробки й сушіння винограду використовує небезпечні для здоров’я людини хімічні речовини, тому родзинки перед вживанням рекомендується попередньо витримувати у воді, а також ретельно промивати.
Курага
Одним з традиційних видів сухофруктів є сушені абрикоси (персики). Промислове виробництво кураги зосереджене переважнов в Туреччині, Зхідній та Центральній Азії, в Каліфорнії (США). Сухофрукти з плодів абрикосового дерева виробляють також у Криму й на Кавказі.
Найбільш древній, широко вживаний метод приготування кураги, що дозволяє отримати екологічно чистий продукт – це сушіння стиглих абрикосових плодів на сонці. Для цього абрикоси викладають на чисту бавовняну чи льняну тканину. Після витримування їх на сонці впродовж 3-4 днів, видаляють кісточки. Потім сушіння на сонці продовжується ще 5–10 днів до отримання бажаного кольору.
Сушені абрикоси класифікують за способом приготування та сортовими особливостями плодів на три групи.
· Курага. Щоб отримати цей продукт, використовують плоди великоплідних сортів абрикосів, попередньо розділені навпіл та очищені від кісточок. Зазвичай курага готується промисловим способом із застосуванням спеціальних технологічних печей та обробкою плодів хімічною речовиною-консервантом Е220 (діоксидом сірки SO2). Такі сухофрукти легко впізнати за неприродним яскраво-помаранчевим забарвленням.
Щоб уникнути можливої шкоди від споживання цього консерванту, потрібно певний час витримати продукт, оброблений таким чином, у чистій воді. Діоксид сірки легко розчиняється у воді, тому достатньо добре помити сухофрукти, залити їх чистою водою десь на 1 годину, потім замінити цю воду на чисту і потримати курагу в ній ще з півгодини.
· Урюк. Отримують з дрібних плодів. Це абрикоси, висушені природним способом разом з кісточкою всередині. Найбільш корисний і безпечний продукт.
· Кайса – цілі абрикоси, висушені без кісточки.
Калорійність 100 г кураги складає 232 кКал. За вмістом корисних речовин курага не поступається свіжим абрикосовим плодам. Вона містить вітаміни (В1, В2, В5, В6, В9, С, РР), значну кількість необхідних людині мінералів, клітковини, органічних сполук, зокрема амінокислот, пектинів, антоціанів тощо.
Сушені абрикоси надзвичайно корисні при анемії, оскільки підвищують гемоглобін і покращують склад крові. Вони допомагають у профілактиці захворювань серцево-судинної системи, атеросклерозу, хвороб шлунково-кишкового тракту, а також є хорошим запобіжним засобом проти інсульту та інфаркту.
Підтверджено, що урюк пригнічує розвиток злоякісних пухлин. При регулярному вживанні виводить з організму холестерин, солі важких металів, шлаки, токсини й радіонукліди. Крім того, цей сухофрукт нормалізує роботу кишківника, допомагає в разі сечокам’яної хвороби.
Більш поглиблено про корисні властивості сушених абрикосів можна дізнатись тут.
Чорнослив
Для приготування чорносливу використовують плоди певних сортів сливового дерева. В Україні чорнослив готують зі слив групи угорка (підвиду сливи Prunus domestica), що мають темно-фіолетові, яйцеподібні форми плоди з середнім вмістом цукру не більше 12%. Крім звичайного чорносливу дуже популярним у нас є так званий копчений чорнослив.
Зазвичай якісний і правильно висушений чорнослив має шкірку насиченого чорного кольору з білими матовим нальотом. Для приготування цього продукту відбирають цілі, неушкоджені, стиглі плоди, досить пружні на дотик, з м’ясистою, соковитою м’якоттю.
На жаль, традиційний метод сушіння чорносливу на відкритому повітрі, під впливом сонця й вітру, застосовується все менше, а промислова обробка слив за допомогою спеціальних сушильних печей та хімічних реактивів стала нормою. Тому при виборі цього виду сухофруктів слід звертати увагу на забарвлення шкірки плодів. Бажано уникати чорнослив, що має коричневі відтінки, бо він приготований або з недозрілих слив, або з порущенням технологічних норм в процесі виробництва. Такий продукт матиме відчутний гіркуватий присмак.
Про те, як вибрати якісний чорнослив, можна дізнатись тут.
Чорнослив є доволі висококалорійним продуктом (у 100 г міститься 339 кКал). Середній вміст цукру в сушених сливах становить 39–41%. Також він містить значну кількість необхідних мінералів (залізо, калій, кальцій, натрій, магній, фосфор, кобальт, йод, цинк, фтор, марганець, мідь тощо). Є в його складі й вітаміни: Е, В1, В2, В5, В6, В9, РР та С.
До того ж сухі сливи багаті на пектини, органічні кислоти (щавлеву, саліцилову, лимонну тощо), білки, вуглеводи, рослинні цукри. Усі ці складові надають сприятливу дію на організм людини і демонструють не лише оздоровчий, але й лікувальний ефект.
Завдяки набору поліфенолів, що містяться в плодах сливи, чорнослив стимулює діяльність серцевого м’яза, підвищує еластичність судин, відновлює та покращує життєздатність, позитивно впливає на зовнішній вигляд.
Калій, що входить до складу чорносливу, сприяє збереженню нормального кислотно-лужного балансу, допомагає при сечокам’яній хворобі, надає сечогінну та жовчогінну дію.
Завдяки вітамінам, що містяться в плодах, підвищується опірність патогенним мікроорганізмам, зміцнюється імунна система, нормалізується артеріальний тиск, стабілізується нервова система, покращується апетит і підвищується життєвий тонус.
Ефективність дії чорносливу в разі виникнення закрепу чи захворювань шлунково-кишкового тракту відома дуже добре. Також він допомагає протистояти захворюванням печінки й нирок. Крім того, слива є чудовим антисептиком, тому допомагає попередити розвиток шкодочинних мікроорганізмів, вірусів і бактерій, наприклад, стафілококу, сальмонели та кишкової палички.
Здавна відомо, що сухофрукти – це додаткове джерело енергії, здоров’я та краси. Додавання такого продукту до щоденного раціону допомагає краще протистояти різним захворюванням, збільшує витривалість організму, наповнює його силою та енергією, покращує зовнішній вигляд людини. До того ж сухофрукти є чудовими ласощами, які дарують сонячний настрій своїм чудовим смаком і ароматом. Здоров’я вам!
Поділитись в соцмережах:
