Історія Ріка Пізатуро почалася в Північній Африці під час Другої світової війни, коли його взяли в полон, а закінчилася в Сіднеї, де він з магната у сфері нерухомості перетворився на легендарного аграрія у тваринницькій галузі.
Рік Пізатуро народився в Італії. Невгамовне бажання скоріше розпочати доросле життя привело його до рішення служити в національних військах, щоб згодом зайнятися трудовою діяльностю.
На жаль, саме тоді Муссоліні проголосив війну Великобританії та Франції, і Рік виявився залучений до кампанії фашистської армії проти союзних військ у Північній Африці, де він потрапив у полон і був висланий до Австралії.
Пробувши три з половиною роки у концентраційному таборі, він зголосився піти добровольцем на ферму і пропрацював 18 місяців у сім’ї Беджері (ферма «Вонгонбра», де займалися розведенням великої рогатої худоби породи шортгорн). Надзвичайна працьовитість у поєднанні з притаманним Рікові допитливим розумом сподобалися господареві ферми, пану Беджері, і він узяв його під своє крило.
У 1948 році Рік був репатрійований і повернувся до Італії, де прожив два роки. Він прагнув знову відправитися до Австралії, і в цьому йому допомогли Беджері, які оформили необхідні документи і сплатили Ріку усі дорожні витрати.
Пропрацювавши деякий час на фермі в Саттон-Форест, він вирішив переїхати до Сіднея і розпочати самостійне життя.
Життя було важким, але в Австралії кожен, хто хотів працювати і заробляти, міг розраховувати на успіх. Спочатку Рік майстрував дерев’яні ящики в робочі дні, а у вихідні доглядав за садом. Потім з’явилася можливість додаткового заробітку: розробка плану посадки саду для нової лікарні в передмісті Сіднея і його реалізація.
Працюючи з дня у день без відпочинку, Ріку вдалося зібрати необхідну суму на придбання маленького котеджу в одному з округів Сіднея, який він згодом удосконалив та продав. Отримавши ліцензію агента з нерухомості, Рік почав не тільки продавати будинки, а й купувати. Придбане житло він ремонтував, реставрував і знову виводив на ринок продажів.
Домігшись успіхів у сфері нерухомості та будівництва в Сіднеї й окрузі, Рік зважився започаткувати нове підприємство: стати успішним скотарем. Він заробив достатньо, щоб придбати велику ділянку землі неподалік від Сіднея, де і заснував Mandalong Stud – племінний завод Менделонг. Отримавши консультацію свого благодійника і наставника, пана Беджері, Рік вирішив взятися за розведення шортгорнів, і у 1961 році придбав своїх перших тварин цієї породи в «Лон пайн», «Мерівонг» та деяких інших племінних фермах.
Оскільки ще в Італії його зачарували великі корови кіанської породи, Рік був упевнений, що шортгорни значних габаритів стануть головною складовою його успіху, бо саме проблема розмірів була бичем скотарів усього світу в 50 – 60-х роках минулого століття.
Завдяки досвіду, знанням та інтуїції в області селекції Рік зміг виростити своїх шортгорнів до таких розмірів, які викликали цікавість, критику і, в кінцевому підсумку, заздрість усіх скотарів Австралії, щоі займалися розведенням цієї ж породи. Він ставав переможцем на усіх шоу, присвячених тваринництву, і незабаром став домінуючим заводчиком шортгорнів у Австралії. Чим далі, тим більше скотарів з усього світу захоплювалися його шортгорнами. Рівень продажів злетів угору.
Кульмінацією стала покупка доктором Дж. Картером з Канади його бика Менделонг Супер Флег за рекордну ціну. Поява цієї тварини на світовій арені (як завдяки її габаритам, так і завдяки тому, що бика виростив австралійський скотар) спровокувало переломний момент в розведенні шортгорнів. «Супербик» підняв колосальну хвилю ажіотажу по всій Північній Америці. Навіть зараз пишуть, що цей бик випередив свій час.
Рік продовжував працювати з кіанська породою, включаючи її в свої програми розведення великої рогатої худоби. Часи змінювалися, ринок ставив нові завдання, і Рік вивів та запустив у продаж три змішані породи:
Менделонг Спешалз (у перекладі «спеціальні породи від заводчика Менделонг»), Сквеа Мітерс (буквально: «квадратні м’ясні») і Тропікана. Усі вони стали досить популярними в Австралії, багато з Менделонг Спешалз експортувалися.
Вклад Ріка Пізатуро у скотарство Зеленого континенту бул настільки значним, що в 1990 році, майже через 50 років після того, як він потрапив туди в якості військовополоненого, Ріка нагородили Орденом Австралії.
Сьогодні він все ще популяризує австралійську велику рогату худобу за кордоном і прекрасно справляється з обов’язками «посла» скотарської промисловості.
Ріку 96 років, однак він лишається все тою ж невгамовною людиною з невичерпною енергією та любов’ю до життя, і він не збирається зупинятися на досягнутому або жити минулим. Він ставить перед собою нові завдання й досягає нових висот, не дивлячись на свій вік. Зараз його увагу займають чистокровні скакуни, які вже показали хороші результати на скачках.
Формула успіху Ріка Пізатуро: «Можна досягнути багато чого, якщо працювати не покладаючи рук».
Поділитись в соцмережах:
