Науковці оцінили ризики, пов’язані із забороною пестицидів

Перегляди: 204
30.12.2021
Науковці оцінили ризики, пов’язані із забороною пестицидів

Припинення використання найбільш небезпечних пестицидів – питання, що назріло в усьому світі, і в багатьох країнах уже заборонено низку діючих речовин таких ЗЗР. Але, крім користі для довкілля і здоров’я людей, подібні рішення несуть і певні ризики. 


Цими днями відбулося обговорення організаційних та еколого-економічних проблем ринку засобів захисту рослин в Україні на засіданні Бюро Президії Національної академії аграрних наук. Актуальність теми пов’язана з реалізацією Зеленого курсу ЄС. Згідно з ним, до 2030 року країни Європейської співдружності повинні скоротити використання пестицидів на 50%. Багато препаратів будуть узагалі виведені з обігу. Також передбачені суворі обмеження щодо вмісту їх залишків у продукції, ввезеної з третіх країн, зокрема і з України. Тобто, українські аграрії, які використовують такі агрохімікати в роботі, не зможуть експортувати свій урожай до ЄС.  


Йдеться, насамперед, про засоби захисту рослин, вироблені на основі атразину, ацетохлору, біфентрину, дельтаметрину, диметенаміду-П, лямбдацигалотрину, малатіону (карбофосу), зетациперметрину, препаративні форми гліфосату, інсектициди неонікотиноїдної групи (клотіанідин, тіаметоксам та імідаклоприд). Ймовірно, що, через необхідність адаптації українського законодавства до європейського, у нашій країні перелічені речовини також опиняться під забороною.


Засоби захисту рослин ефективні лише при використанні для приготування робочого розчину води з оптимальним рівнем рН


На думку частини науковців, в нинішніх умовах, якщо на ринку не з’являться рівнозначні альтернативні препарати, подібна заборона може мати й негативні наслідки. Серед них виділяють такі: 


  • - зростання на ринку частки фальсифікованих ЗЗР;


  • - погіршення якості та безпечності урожаю;


  • - підвищення цін на кінцеву продукцію;


  • - втрата експортних позицій української агропродовольчої продукції на світових ринках;


  • - зменшення валютної виручки;


  • - підвищення темпів інфляції;


  • - втрата статусу України як надійного партнера на міжнародній продовольчій арені.


За інформацією заступниці директора Інституту аграрної економіки Ольги Ходаківської, сумарні втрати аграрного сектору через недобір урожаю, зниження якості продукції та додаткові витрати на внесення інсектицидів-замінників можуть зрости на 36,8–74,9 млрд грн. Використання прісної води на обробку посівів зросте в діапазоні від 4,9 до 6,8 млн кубометрів, викиди СО2 збільшаться на 89,4–92,4 млн кг щорічно.


Втрати аграрного сектору у разі заборони гліфосату, за відсутності рівноцінних альтернатив, можуть сягнути 31–55,2 млрд грн, а додаткові викиди СО2 становитимуть 23,7–47,4 млн кг щорічно.


Отже, особливого значення набуває необхідність встановлення реальних екологічних ризиків і загроз застосування даних діючих речовин, визначення потенційних економічних наслідків за одночасного пошуку ефективних альтернатив.


Присутні на засіданні Бюро Президії НААН науковці зійшлися на думці, що реалізація Європейського зеленого курсу зумовлює потребу перегляду існуючих підходів до організації і ведення сільського господарства, зокрема і в частині агрохімічних практик захисту рослин. 


– Необхідність застосування наукових підходів для формування бачення майбутнього галузі, яка здатна успішно конкурувати у світі, вимагає від науковців проводити дослідження щодо розвитку ринку засобів захисту рослин з урахуванням світових тенденцій, – зазначив президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало. – Також важливо запропонувати технологічні рішення, які запобігатимуть економічним та екологічним втратам і сприятимуть розвитку українського сільського господарства.


Тому в планах роботи наукових установ на 2022 рік передбачено ряд досліджень цієї тематики, на основі яких мають бути оцінені ризики, запропоновані альтернативи згаданим препаратам, розроблені методичні  рекомендації щодо оцінювання потенціалу ринку ЗЗР та визначення еколого-економічних наслідків у разі заміни окремих діючих речовин новими препаративними формами. 


Звісно, український аграрний сектор не зможе працювати у відриві від світових тенденцій. Особливо, якщо зважати на потужний експорт продукції сільського господарства з України до багатьох країн, в тому числі – і ЄС. Але готуватися до змін, передбачених Зеленим курсом, необхідно вже сьогодні. Інакше втрати для виробників і бюджету можуть бути занадто великими.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений