ПРЕС-КОНФЕРЕНЦІЯ 

«Компенсації свинокомплексам у випадку АЧС і нелегальний ринок свинини, інфікованої АЧС. Створення ГС «Центр підвищення ефективності в тваринництві» 

Спікери:

Микола Бабенко – генеральний директор Громадської спілки Центр підвищення ефективності в тваринництві

Сергій Ничик – директор Інституту ветеринарної медицини НААН

Чому ми зібрали прес-конференцію і активно інформуємо про проблеми в свинарстві

Сім років українському свинарству завдає збитків вірус АЧС, а питання компенсацій свинокомплексам за знищених свиней у випадку АЧС досі не вирішене.

Лише імітація захисту інтересів промислового свинарства змусила багатьох свиноводів піти на порушення закону, і в Україні з 2015 року нелегальний продаж свиней, інфікованих АЧС, став масовим. Така практика наносить шкоду українському свинарству і свинарству інших країн. Ймовірно, вірус АЧС поширюється з експортом свинини і субпродуктів та з продуктами, що можуть перевозити 6 млн українських трудових мігрантів.

1. Чому за сім років не запрацював механізм компенсацій свинокомплексам у випадку АЧС?

Україна – мабуть єдина країна в Європі, де не розроблений і не запущений механізм компенсації свинокомплексам за знищених свиней у випадку АЧС і єдина країна в Європі де свиней, інфікованих АЧС, свинокомплекси і громадяни продають майже безперешкодно на переробку. 

Захищати інтереси промислових виробників свинини мали б галузеві асоціації. Та тільки не в Україні. 

Галузеві асоціації в тваринництві і, зокрема, Асоціація «Свинарі України» (АСУ) – прикриття для приватних бізнесів керівництва цих асоціацій і пов’язаних з ними осіб. Асоціації стали інструментом забезпечення продажу ветпрепаратів, кормових добавок і послуг через «вибрані» приватні компанії. 

Це українське ноу-хау, «бізнес по-українськи». В жодній із сусідніх країн, які до того ж успішно стримують поширення АЧС, галузеві асоціації свинарів не займаються продажами ветпрепаратів, кормових добавок і послуг. Така практика завдає ще й шкоду через руйнування асоціаціями конкуренції. Решта компаній на ринку поставлені в нерівні умови з приватними компаніями при асоціаціях. Як наслідок, маємо ще й найвищу собівартість живка свиней серед сусідів – 40 грн/кг, проти нормативних 25 грн/кг. 

Щодо небажання всі ці роки вирішувати питання компенсацій свинокомплексам, в нашій громадській спілці припускають, що це могло бути зроблено ще й свідомо, в інтересах великих виробників курятини. Підтвердженням цього може бути заява керівництва АСУ в 2017 році про збереження несправедливого механізму держпідтримки на 2018 рік. Гроші виділяли успішним галузям, а за компенсації свинокомплексам просто забули. 


2. Чи є в Україні нелегальний ринок свинини, інфікованої АЧС? Наскільки ефективною є робота державних служб по недопущенню поширення АЧС? 

Так, є. І дуже великий. З 2012 року в Україні зареєстровано лише 496 випадків АЧС. У сусідніх країнах вже з першого року появи АЧС реєструють тисячі випадків на рік. Тому ми припускаємо, що насправді в Україні випадків набагато більше, і більша частина їх офіційно не реєструється. 

Візьмемо Львівську область. За всі роки АЧС в Україні там зареєстровано 2 випадки АЧС. В той же час у Польщі, у прикордонних зі Львівською областю воєводствах, зареєстровано до тисячі випадків.

За сім років зареєстровані втрати свинокомплексів від знищених свиней складають трохи більше 150 млн грн. І компенсовано з цієї суми менше 1%. Що в такому випадку для власника свинокомплекса означає відсутність коштів в бюджеті на компенсацію у випадку АЧС? Тільки одне – банкрутство. Тому випадки АЧС на промислових свинокомплексах масово приховують. І таких випадків багато в різних областях. 

У разі підозри АЧС власник приймає рішення – розпродати швидко все поголів’я, яке потенційно заражене вірусом АЧС – великих свиней на забій, малих на вирощування на менші ферми і приватному сектору. Бувають і такі, хто офіційно оголошує про випадок АЧС, показує, що всіх свиней знищили, а насправді велика частина свиней могла бути продана. Для галузі це означає ще більше розповсюдження вірусу. Фактично, промислові виробники свинини залишені сам на сам із проблемою, яку самостійно вони вирішити не можуть. Через це основним шляхом поширення АЧС в Україні є антропогенний. 

3. Як ситуація з АЧС відображається на стані бізнесу в свинарстві? 

Український бізнес у свинарстві став схожий на гру з сірниками на діжці з порохом. Ніхто не застрахований від втрат, а то й банкрутства, насамперед, через нелегальний ринок свинини, інфікованої АЧС. Кожен свинар може постати перед вибором – або банкрутство, або йти на злочин і продавати інфіковане поголів’я, рятуючи бізнес. 

В Україні, на відміну від більшості країн Європи (Польща, Латвія, Литва, Естонія), більша кількість випадків АЧС реєструється серед домашніх свиней (73,5%), менше – серед диких (22,1%). 

Найбільш часто до появи АЧС призводить згодовування свиням термічно не оброблених харчових відходів домашньої кухні, харчоблоків та їдалень, які використовували контаміноване вірусом м’ясо, а також контамінованих комбікормів і зернопродуктів, що не пройшли термічну обробку. 

Вважається, що дикі свині можуть поширювати хворобу зі швидкістю близько 8,5 км за 14 діб, або 300 км за рік. В Україні реєстрували спалахи захворювання на відстанях значно більших, ніж 300 км. Так, у 2016 р. зареєстровано випадки АЧС серед диких і свійських свиней у Закарпатській і Чернівецькій областях, а найближчий спалах захворювання у 2015 р. виявлено у Рівненській області. Відстань від місця реєстрації у Рівненській області (Дубровицький р-н) до місця виявлення захворювання у Закарпатській області (м. Виноградів) становить понад 600 км, а до Чернівецької області – близько 500 км. 

За межами України працює 6 мільйонів українців. Вірус АЧС може поширюватися Європою з трудовими мігрантами, оскільки вони можуть провозити з собою через кордон продукти, контаміновані вірусом АЧС. Та й свинина, свині субпродукти, що експортуються з України, не перевіряються на наявність вірусу АЧС і можуть бути небезпечні. 

4. Що потрібно зробити, щоб зупинити поширення АЧС в Україні? 

Як би не виправдовувало свою бездіяльність керівництво Держпродспоживслужби з поширенням АЧС, однак вдається ж їм стримувати поширення пташиного грипу, що також є небезпечним. 

Тому ми бачимо два першочергові рішення: 

Перше – заміна керівництва Держпродспоживслужби та початок розслідування Державним бюро розслідування можливості умислу чи непрофесіоналізму у діях керівництва служби в допущенні поширення АЧС, створенні нелегального ринку свинини, інфікованої АЧС, завдання збитків економіці України. У разі виявлення порушень – покарання винних. В інший спосіб, не вказавши на наслідки такої бездіяльності, ми дамо сигнал наступникам, що і далі так можна робити. Попереду нашу країну, ймовірно, чекає друге випробування – нодулярний дерматит великої рогатої худоби. Повинні бути зроблені правильні висновки. 

Друге ­– недовіра і заміна керівництва галузевої асоціації «Свинарі України» (АСУ). Саме ця асоціація мала розробити і посприяти запуску механізму компенсацій свинокомплексам, а цього не було зроблено. АСУ зареєстрована того ж 2012 року, коли в Україні зареєстрували перший випадок АЧС. Часу було більше ніж достатньо, щоб не тільки запустити механізм компенсацій, а й побороти вірус. Як, наприклад, побороли у Чехії і Угорщині. 

            Створення Громадської спілки Центр підвищення ефективності в тваринництві. 

Вісім років приватний бізнес ТОВ «Центр підвищення ефективності в тваринництві» веде змагання за створення прозорих, чесних умов для всіх учасників ринку, за відновлення справжньої конкуренції нижчою собівартістю молока і м’яса на фермі, а не рекламою чи розміром відкату. 

Нам багато вдалося зробити за ці роки: 

●       створили програми для управління свинокомплексом та молочною фермою з контролем собівартості в реальному часі 

●       винесли на широку громадськість обговорення перевитрат кормів і ліків – 8 млрд грн в свинарстві та 18 млрд грн в молочному скотарстві у 2018 році 

●       винесли на широку громадськість обговорення проблеми відсутності компенсацій свинокомплексам всі сім років АЧС в Україні, що призвело до створення нелегального ринку свинини інфікованої АЧС, який тепер загрожує галузі, економіці України і країн ЄС 

●       винесли на широку громадськість обговорення несправедливого розподілу державної підтримки 

●       винесли на широку громадськість обговорення проблем корупції в галузевих асоціаціях 

●       ініціювали звільнення більше 100 корупціонерів на підприємствах тваринництва 

●       надаємо послуги антикризового менеджменту і вже допомогли понад 40 підприємствам тваринництва, які опинилися у складній ситуації через корупцію, порушення технології та фальшування. 

Ми розуміємо, що нам протидіє ціла система в тваринництві, інфікована вірусом корупції.

Щоб подолати це захворювання, зробити щеплення на майбутнє, ми створили Громадську спілку «Центр підвищення ефективності в тваринництві». 

Ми почали об’єднання в спілку небайдужих людей, підприємств, які бажають бізнесу в тваринництві розвитку та самостійно змінити мало що можуть.

ГС об’єднує зусилля її учасників задля просування в Україні ідей прозорості, підзвітності та доброчесності публічної влади, бізнесу, висвітлення і вирішення проблем, фактів корупції в органах влади, асоціаціях, аграрній освіті та науці, бізнесах та окремих громадян.

Ми вважаємо створення громадського контролю та громадянського суспільства передумовою зниження корупції в державі. 

Генеральним директором ГС Центр підвищення ефективності в тваринництві обраний Микола Бабенко.
  

Довідково: 

Африканська чума свиней (АЧС) – вірусне захворювання свійських і диких свиней усіх порід та статево-вікових груп. У зв’язку із відсутністю засобів лікування, високим показником смертності та здатністю до швидкого поширення, АЧС спричиняє величезні економічні збитки свинарству та становлять загрозу експортному потенціалу агропромислового комплексу країни. Всесвітня організація охорони здоров’я тварин (МЕБ) відносить це захворювання до списку транскордонних хвороб (список А), воно є предметом контролю служб державної ветеринарної медицини в усіх країнах світу. АЧС проявляється у вигляді епізоотії та характеризується високими показниками захворюваності, смертності та летальності (98–100 %), особливо в первинних осередках хвороби. Хвороба виникає незалежно від пори року, але частіше реєструється влітку та восени. АЧС здатна розповсюджуватися на великі відстані і впродовж короткого часу досягати панзоотичних пропорцій, послідовно або одночасно охоплюючи величезне поголів’я тварин в декількох країнах. Панзоотія АЧС наприкінці ХХ ст., коли захворювання реєстрували практично на всіх континентах світу, є тому підтвердженням. 

Зараження відбувається в основному аліментарно, або контактно за сумісного утримання хворих свиней зі здоровими, меншою мірою – аерогенно. Інфікування відбувається також і через укуси заражених кліщів (трансмісивний шлях передачі). Однак, на території України, факт існування кліщів-резервуарів збудника поки що не підтверджений.