В Україні росіяни знищили унікальні генетичні ресурси рослин

Перегляди: 180
18.05.2022
В Україні росіяни знищили унікальні генетичні ресурси рослин

Цими днями оприлюднено інформацію про ще один із численних злочинів російських нападників – знищення унікальних ресурсів Національного генетичного банку рослин України.


Банки генетичних ресурсів рослин створюють, зберігають і постійно поповнюють у різних країнах. Мета такої роботи – мати надійний запас генетичного матеріалу для відновлення культур, втрачених через стихійні лиха, вивчення корисних для сільського господарства ознак різних рослин, використання насіння для виведення нових сортів тощо. Кожна подібна колекція є надбанням не якоїсь окремої наукової установи, а, без перебільшення, всієї світової спільноти.


В Україні Національний генбанк рослин діє у Харкові, на базі Інституту рослинництва імені В.Я. Юр’єва НААН. Опікується ним Національний центр генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). Основу колекції було покладено ще на початку минулого століття видатними науковцями, серед яких – Микола Вавилов, Василь Юр’єв, Анастасій Зайкевич та інші. Потім вона постійно поповнювалася. В сучасній Україні вже невдовзі після здобуття Незалежності, в 1992 році, було прийнято науково-технічну програму «Генетичні ресурси рослин» і розпочато її реалізацію. Всі функції з організації та координації цієї роботи взяв на себе спеціально для цього створений НЦГРРУ.


Станом на початок нинішнього року, в українському генбанку було зібрано понад 160 тисяч зразків, більшість з яких – сорти і гібриди понад півтисячі сільськогосподарських культур, а загалом тут зберігали насіння більше 1800 ботанічних видів рослин. За своїм обсягом і різноманіттям зібраного матеріалу український генетичний банк входив до десяти найбільших таких банків світу.


Зразки насіння українського генетичного банку


І ось, після початку російського вторгнення, роботу кількох поколінь науковців було зруйновано за лічені хвилини. Наслідки нальоту ворожої авіації на одне з приміщень наукової установи показав доктор сільськогосподарських наук, провідний науковий співробітник Інституту рослинництва Сергій Авраменко. На опублікованому ним відео – спустошена розбита будівля, де внаслідок пожежі, що виникла через влучання снарядів чи ракет, не лише згоріли всі дерев’яні й паперові речі, а поплавилися й алюмінієві стелажі. А головне – на купи попелу перетворилася безліч зразків дорогоцінного насіння. Такого варварства не могли собі дозволити навіть німецькі окупанти під час Другої світової війни.


– Мені сумно казати про те, що, коли гітлерівська Німеччина окупувала всю Україну, то німці не знищували цієї колекції, – з болем говорить Сергій Авраменко. – Навпаки, вони намагалися її зберегти, бо знали, що їхнім нащадкам теж вона буде дуже в пригоді, оскільки це продовольство. Продовольча безпека будь-якої країни залежить від банку генетичних ресурсів.


Науковець розповів, що матеріалом з українського генетичного банку користувалися вчені багатьох країн. Вони приїжджали на Харківщину, знайомилися з колекцією. Також існують і її каталоги, в тому числі — в електронному вигляді. Отже, заявку на використання конкретних зразків міг зробити кожен, хто цього потребував.


– Окрім того, щоб зберегти генофонд, одна з функцій банку полягала в покращенні генофонду, – пояснює вчений. – Тобто, усі селекціонери всього світу, всіх країн без винятку, в тому числі і росії, замовляли і одержували зразки з цього генофонду для того, щоб можна було в них на місцях робити селекційну роботу з тією чи іншою культурою і створювати свої сорти, адаптовані до їхніх місцевих умов. І все це бралося в цьому банку генетичних ресурсів рослин, який є одним із найбільших у світі. Був одним із найбільших у світі...


Генетичний матеріал – не мертве музейне зібрання, а жива колекція, за якою треба особливим чином доглядати. В тому числі – й поновлювати. Адже насіння поступово втрачає свою схожість. Швидкість, з якою це відбувається, залежить як від виду рослин, так і від умов зберігання. Але, навіть у найкращих умовах, повністю зупинити процес неможливо. Тому раз на кілька років насіння кожного сорту чи виду висівають і на подальше зберігання закладають уже новий урожай.


Ворожий літак поцілив у приміщення, коли там саме готували насіння до сівби. Воно було попаковане у паперові пакети. Потім кожен зразок мали посіяти на окремій ділянці дослідних полів.


– Десятки тисяч зразків насіннєвого матеріалу, – з сумом демонструє Сергій Авраменко обвуглене зерно. – Подивіться, оця купа, це все охайно було тут складено в таких спеціальних пакетах і готувалося до висіву. Ось, бачите, зернові культури. І все це перетворилося в суцільний попіл. І це, наголошую, світова колекція. Тут в тому числі такі сорти, яким сотні років, старовинні сорти, яких уже відновити не можна буде. Деякі зразки тільки тут можна було взяти для подальшого розмноження.


Науковець впевнений, що бомбардування саме приміщення з цінним насінням було не випадковим.


– Тут не було ні військових, ні тероборони, тут чисто наукова установа була, – зазначає він. – Це умісне знищення наукової установи. Прицільно били конкретно саме в те місце, де зберігався банк генетичних ресурсів рослин України.


Чи вдасться відновити колекцію? В тому вигляді, в якому вона була, безперечно, ні. Адже загинули й особливі зразки, яких більше ніде не існувало. На щастя, восени були висіяні озимі рослини, тож їх генетичний матеріал буде збережено. А от ярі культури відродити вже не можна.


Звісно, генетичний банк з часом буде створений знов, нехай і не в тому ж вигляді. Проте, загибель унікального генетичного матеріалу залишиться непоправною втратою для всього людства.


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений