Мармуровий сом у вашому господарстві

Перегляди: 236
20.01.2021
Мармуровий сом у вашому господарстві

Успішність ведення фермерського або підсобного господарства залежить від дуже багатьох чинників, серед яких одним з головних, якщо не найголовнішим, є правильний вибір напрямку діяльності. В останні роки (чи навіть десятиліття) присадибне тваринництво перетворилося на малорентабельне заняття, і тому поголів'я сільськогосподарських тварин, що утримується в приватних господарствах, значно скоротилося та продовжує неухильно зменшуватися.


Сьогодні в наших селах лиш інколи можна почути традиційні мукання, мекання, квохтання чи кукурікання. Внаслідок дорожнечі кормів, електроенергії та пального простим селянам стало економічно недоцільно вирощувати сільськогосподарських тварин навіть для власних потреб. Набагато дешевше купити готову тваринницьку продукцію в торговельній мережі.


У пошуку своєї ніші багато хто із заповзятливих сільських жителів намагається домогтися успіхів в інших галузях або в іншому роді діяльності. Хтось обирає рослинництво, а хтось відкриває для себе нетрадиційні галузі тваринництва. Одним з таких нових і перспективних напрямків можна вважати вирощування риби.


Ставкове рибництво має свої переваги, але є в нього й дуже суттєвий стримуючий фактор: для цього заняття потрібен ставок. Невелику штучну водойму можна облаштувати на своїй ділянці самостійно, якщо вона має відповідну площу та прийнятне розташування. Можна також взяти у держави в оренду готову природну водойму з усім вмістом. Проте і перший, і другий проект важко назвати недорогими. А з огляду на те, що зростає риба порівняно повільно, і відчутного прибутку в перші рік – два чекати не варто, успішно займатися цим видом виробництва зможе далеко не кожен бажаючий.


Порівняно з цими труднощами досить вигідно виглядає рибництво в установках змкнутого водопостачання (УЗВ)Цей вид діяльності полягає у вирощуванні цінних видів риби не в природних умовах або максимально наближених до них, а на промисловій основі, на рибних фермах, у відносно невеликих басейнах-акваріумах з штучно регульованим мікрокліматом, з використанням спеціалізованих комбікормів.


Рибництво в УЗВ

Така система господарювання дає можливість розмістити рибну ферму практично в будь-якому місці з наявним стабільним джерелом водопостачання, в короткі терміни отримувати товарну продукцію і при цьому бути незалежним від погодних умов та зміни пори року.


Одним из найпопулярніших і розповсюджених видів риби для вирощування в умовах УЗВ є кларій нільський або мармуровий сом. Відповідно до біологічної класифікації він утворює вид Clarias (Кларій нільський), що належить до родини Clariidae (Кларієві) з ряду Siluriformes (Сомоподібні).


В родині Кларієвих налічується 61 вид, більша половина яких населяють внутрішні води Африканського континенту (зокрема й північноафриканський чи мармуровий сом, або кларій нільський), а решта розповсюджені в Азії, у прісних водоймах Туреччини, Йорданії, Лівану, Ізраїлю та інших країн Близького Сходу. Північною межею ареалу мармурового сома в природних водоймах (ріки, болота, озера, затоплені низини, рисові поля тощо) є Туреччина. До суворішого клімату цей вид не пристосований і вижити в ньому не може.


Як об'єкт рибництва кларієвих сомів завезли в Південну Америку і в деякі країни Європи з метою штучного вирощування. У 1980 році перша продуктивна ферма з'явилася в Голландії. Цей проект виявився успішним, і зараз тут за рік виробляється близько 100 тисяч тонн цієї риби. Наприкінці дев'яностих років зацікавилися мармуровим сомом і в пострадянських країнах. Першу промислову ферму організували в 1997 році в Росії, на базі підсобного господарства Липецького металургійного комбінату.


Кларій нільський або мармуровий сом

Мармуровий сом – риба досить витривала й стійка до впливу багатьох несприятливих факторів. Вона витримує тривале пересихання водойми, яке переживає, зарившись у мул, а при низькій концентрації кисню у воді може досить тривалий час дихати атмосферним повітрям за допомогою спеціального лабіринту – надзябрового органу, схожого за будовою на легені наземних тварин. Цей сом може переповзати по суші з водойми у водойму, а за необхідності витримує засолення води до 12 проміле (оптимальним для них є показник від 0 до 2,5 проміле).


Мальки з перших днів життя живляться планктоном, та в міру дорослішання вибирають різноманітніший раціон. Для підростаючих сомиків здобиччю стає будь-яка живність, що має відповідний розмір: комахи, черви, дрібна риба, водорості, насіння тощо. У дорослому віці мармуровий сом практично всеїдний, він може живитися як планктоном, так і іншою рибою, дрібними птахами або ссавцями.


Мармуровим сомам, що перебувають в умовах природного середовища, властивий переважно нічний спосіб життя, але вони можуть також зберігати активність і вдень. Цей фактор залежить від того, в який час доби більш вразлива їх потенційна здобич. Полюють вони, раптово нападаючи на жертву із засідки з широко розкритим ротом. У ротовій порожнині мармурового сома знаходиться безліч дрібних зубів, спрямованих всередину, через що захоплена здобич вже не може вислизнути з його пащі. В умовах рибницької ферми ці тварини активні вдень, оскільки саме в цей час здійснюється їх годування здійснюється зазвичай в денний час.


У природних умовах мармуровий сом досягає дорослого стану і здатності до розмноження вже в однорічному віці, коли вага його становить не менше 400 грамів. Разом з тим він продовжує рости, і за кілька років здатен досягати завдовжки до 1,7 м при вазі 60–65 кг. У природних водоймах на своїй батьківщині кларій нільський живе зазвичай до 5–8 років.Темпи зростання, як для риби, досить високі, та в сприятливих умовах ферми, де його забезпечують досхочу збалансованим кормом, молодняк мармурового сома росте ще швидше. Ця властивість робить його особливо привабливим в якості об'єкту рибництва.


Щоб швидко досягти високої рентабельності у вирощуванні кларія нільсьського, краще відразу будувати велику ферму з промисловими обсягами виробництва. Проте в такому випадку виникають і більші ризики. Якщо ви сомовод-початківець, то набиратися досвіду та здійснювати всі неминучі помилки краще на невеликому поголів'ї, тоді ваші фінансові втрати будуть пропорційно меншими. Крім того, обладнання, яке знадобиться для виробництва, а також якісні корми для рибного поголів'я – досить дорогі, тому для запуску великої ферми будуть потрібні значні фінансові вкладення.


Рибницькі басейни УЗВ

Для фермера-початківця з обмеженими грошовими ресурсами кращим рішенням буде придбання міні-установки замкнутого водопостачання (УЗВ), розрахованої на вирощування приблизно 500 кг товарної риби (за один технологічний цикл). Вирощувати меншу кількість риби невигідно, оскільки вартість рибницького обладнання, витрати електроенергії, праці та часу лишаться такими ж, а отриманий результат буде значно меншим. Заощадити в цьому випадку вдасться хіба що на кормах.


Установка замкнутого водопостачання містить у своєму складі: 


- басейн (один чи одразу декілька), де буде жити риба; 


- компресор-аератор для збагачення води киснем; 


- теплообмінник з електронною системою контролю температури, яка цілодобово підтримує оптимальну температуру води в басейні; 


- фільтр механічного очищення води барабанного типу для видалення різних продуктів життєдіяльності риб та залишків корму з водного середовища системи; 


- фільтр біологічного очщення води, який за допомогою спеціальної мікрофлори перетворюватиме амоній, аміак, нітрити та інші отруйні органічні сполуки, що утворилися внаслідок життєдіяльності риб, на безпечні для рибного поголів'я речовини; 


- водяна помпа для забезпечення циркуляції води в системі;


-  ультрафіолетова лампа для знезараження води.


Вартість УЗВ може відрізнятися, оскільки залежить від повноти та якості комплектації. Так, наприклад, басейн може бути бетонним, плівковим, склопластиковим або поліпропіленовим, і це впливатиме на його ціну. Повний комплект обладнання для міні-ферми (на 500 кг товарної риби за один виробничий цикл) з матеріалів середньої якості коштуватиме близько 3000 доларів США. Цю установку потрібно буде розмістити в якомусь закритому, електрифікованому, бажано опалювальному приміщенні з каналізацією та підведеним водопостачанням, оскільки за добу споживання свіжої води й відведення стоків складе близько 200 л.


Схема збірки та роботи обладнання наступна: рибне поголів'я для вирощування живе в басейні, об'єм якого становить 1800–2000 літрів; відпрацьована вода з рибницької ємності (чи декількох одразу) по трубам (злив з басейну знаходиться на дні, щоб увесь осад видалявся з нього максимально швидко) потрапляє в барабанний фільтр механічного очищення; очищена від різних твердих домішків, залишків корму та рибних екскрементів вода спрямовується до фильтру біологічного очищення, після чого надходить у теплообмінник, де відбувається її нагрівання до потрібної температури (+25...28°С), збагачення киснем за допомогою компресора-аератора й опромінення ультрафіолетовими лампами для знищення патогенної мікрофлори. 


Схема УЗВ

У цій накопичувальній ємності встановлено насос, який забезпечує безперервну циркуляцію води в системі. З теплообмінника очищена й підігріта вода повертається знову до рибницького басейну. Подача води в басейн відбувається зверху, що забезпечує додаткову її аерацію. Кілька разів на добу приймальний лоток барабанного фільтра автоматично очищається від накопиченого мулу та брудної води, а замість них у систему додається свіжа вода. Щодобовий обсяг заміненої води становить до 10% від обсягу рибницького басейну, тобто в нашому випадку він сягає близько 200 літрів. Такою ж буде і кількість стоків брудної води з фільтра механічного очищення.


За бажанням власника можна встановити над рибницькими басейнами автоматичні шнекові годівниці. Таке обладнання суттєво полегшує обслуговування й економить багато часу, оскільки його можна запрограмувати, і воно буде здійснювати годування потрібну кількість разів на добу самосійно, без участі людини.


На сучасному ринку обладнання є багато варіантів рибницьких ємностей. Плівкові басейни коштують дешевше, але термін служби в них значно менший внаслідок їх вразливості до механічних пошкоджень. Басейни з твердих матеріалів (наприклад, поліпропіленові або склопластикові) практично не зношуються і можуть використовуватися не один рік, але коштують дорожче. Так, каркасний плівковий басейн коштує приблизно 10% від вартості всієї системи, а склопластиковий – дорожчий майже вдвічі. Для вирощування молодняка та утримання маточного поголів'я потрібні басейни з висотою стінки 1,2–1,4 м.


УЗВ для вирощування риби

Фільтр механічного очищення являє собою прилад, що видаляє з води зважені частинки розміром від 40 мікрон і більше. Розмір частинок і чистота фільтрації залежать від розміру вічок фільтруючого елемента, який використовується виробником. Працює він так: брудна вода надходить у барабан і протікає через вічка фільтруючої сітки, внаслідок чого на сітці залишаються зважені частинки. При обертовому русі барабана весь цей бруд змивається промивними форсунками у приймальний лоток.


Барабанний фільтр

Залежно від рівня забрудненості води, на блоці управління фільтра можна відрегулювати періодичність включення промивання й обертання барабана. Якщо вода занадто брудна, можна встановити фільтр в режим постійного обертання і промивання. Брудна вода й мул з приймального лотка зливаються в каналізацію. Пропускна потужність фільтра може бути різною і підбирається залежно від потреби конкретного господарства.


Наступною обов'язковою частиною системи замкнутого водопостачання є біологічний фільтр. Навіщо він потрібен? Нез'їдені залишки корму, що розкладаються, продукти газообміну із зябер та екскременти риб, розчиняючись у воді, сильно підвищують вміст у ній отруйного газу аміаку (NH3) й амонію (NH4), до якого риба дуже чутлива. Залежно від кислотності води та її температури ці сполуки можуть перетворюватися одна в одну (в кислому середовищі аміак зв'язується з воднем, і утворюється амоній). Щоб своєчасно видаляти ці речовини з води, застосовуються мікроорганізми, які шляхом нітрифікації (її забезпечують бактерії родів: Nitrosomonas, Nitrosocystis, Nitrosolobus, Nitrosospira) перетворюють небезпечну сполуку спершу на менш токсичні нітрити (NO2), а потім через процеси денітрифікації (здійснюються декількома видами Pseudomonas) перетворюють нітриты на малотоксичні для риби нітрати (NO3). Останні ж своєю чергою розкладаються до нешкідливого вільного азоту. 


Біофільтр

Корисні мікроорганізми живуть і здійснюють свою діяльність не просто у воді, а в спеціальному пористому матеріалі-наповнювачі біофільтра, відомому як «біозавантаження». Зовні цей наповнювач має вигляд невеликих (12–16 мм × 10 мм), ребристих, поділених всередині на сектори циліндрів, що плаваюь у водному середовщі біофільтра. Залежно від способу подачі води, що циркулює у фільтрі та відтоку з нього, біозавантаження може бути затонулим або плаваючим. Принцип дії й ефективність у них однакові, відрізняються тільки склад і щільність матеріалу.


Для вирощування мармурового сома найчастіше застосовують плаваюче біозавантаження. Один кубічний метр наповнювача (це близько 250 тисяч штук циліндрів) за рахунок ребристих поверхонь створює робочу поверхню площею до 600–680 квадратних метрів, на якій живуть і розвиваються корисні мікроорганізми. Чим більша ця площа, тим більшою буде поверхня біоплівки, тим більша кількість мікроорганізмів-утилізаторів отруйних речовин буде жити в біофільтрі, і тим вищою буде ефективність його роботи.


Біозавантаження

Біофільтр – це великий вертикальний бак з водою, в якому знаходиться наповнювач (біозавантаження) з мікроорганізмами, що його населяють. До нього постійно надходить вода з басейну, в якій розчинені шкідливі сполуки (аміак, амоній, нітрити). А виходить з нього відносно чиста вода, яка знову подається в систему. Цей процес аналогічний тим процесам, які відбуваються в природних водоймах, і запобігають отруєнню поголів'я власними продуктами життєдіяльності та його загибелі.

Згадану вище мікрофлору (вона є у продажу), яка буде забезпечувати необхідні мікробіологічні процеси в середовищі проживання сомів, потрібно запустити в біологічний фільтр до розміщення рибного поголів'я. Процес розмноження мікроорганізмів до потрібного рівня займає близько трьох тижнів.


Температура води для вирощування мармурового сома знаходиться в межах від +25°С до +28°С. В таких умовах обмінні процеси у риби проходять з оптимальною швидкістю, мальки почуваються добре та швидко зростають. Допустимими є незначні (в 1–3 градуси) добові коливання температури в обидві сторони, котрі істотно не впливають на результати вирощування. Для забезпечення потрібного температурного режиму, особливо холодної пори року в умовах помірного клімату, система потребує наявність теплообмінника з електронним програмованим терморегулятором. Найзручніше підігрівати воду за допомогою електрики, але можна застосовувати й інші джерела тепла.


У теплій, багатій поживними речовинами воді неминуче буде розвиватися різноманітна мікрофлора, зокрема й патогенна для сомів. Для її знешкодження можна застосовувати різні методи (озонування, хлорування або інші), але найбезпечнішим, зручним і дешевим способом є використання ультрафіолетових ламп.


Лампа ультрафіолетова

Бактерицидний ефект досягається за рахунок виникнення незворотних ушкоджень молекул ДНК і РНК мікробів (бактерій, вірусів, грибів), які знаходяться в зоні впливу лампи, внаслідок фотохімічної дії електромагнітного випромінювання з довжиною хвилі від 10 до 400 нм і енергією фотонів 12,4–3,1 електронвольт. Фотохімічна дія полягає в розриві або зміні хімічних зв'язків в органічній молекулі внаслідок поглинання нею енергії фотона. Через такі зміни мікроорганізми гинуть протягом порівняно короткого періоду часу. Візуально результат від роботи ультрафіолетової лампи помітний, коли вода стає прозорою і не мутніє через розвиток мікрофлори. Але варто враховувати, що ультрафіолетове випромінювання не вбиває гельмінтів і їх яйця.


Бактерицидна ультрафіолетова установка для знезараження води в системі замкнутого водопостачання рибницької ферми складається з корпусу, виготовленого з нержавіючої сталі або пластику, усередині якого через герметизуючі манжети встановлені кварцові трубки, в яких розміщені ультрафіолетові лампи. Вода, що проходить через цей прилад, піддається впливу знезаражуючого випромінювання й очищається від небажаної мікрофлори. Робота ламп регулюється блоком управління, за допомогою якого можна змінювати інтенсивність випромінювання та час роботи лампи. (Оптимальна інтенсивність випромінювання і достатній бактерицидний ефект досягаються при частоті 254 нм). Також блок управління подасть сигнал у разі будь-якої несправності пристрою або забруднення кварцової трубки.


Форсунки аератора

Насичення води киснем здійснюється за допомогою спеціального повітряного компресора-аератора, який постійно працює в накопичувальної ємності теплообмінника. Цей прилад створює в товщі води густий потік дрібних (розміром не більше 2,2 мм) бульбашок, що дає постійний контакт значної площі повітря й води і тим самим забезпечує швидке насичення води киснем. Є ще й інші, ефективніші апарати – міксери-аератори. Таке обладнання не тільки розпорошує атмосферне повітря в товщі води, але й створює горизонтальні циркуляційні потоки, які перемішують воду в баку і сприяють ще більшому та рівномірнішому насиченню її киснем.


Аерація води

Щоб створити рибам умови, прийнятні для їх життєдіяльності, дуже важливо забезпечити потрібну швидкість руху води в установці замкнутого водопостачання. Оптимальні характеристики води підтримуються, якщо вода в рибницькому басейні повністю змінюється протягом однієї години або трохи швидше (1,5–2 рази на годину). За надто швидкого руху води (змінюється 4 й більше раз на годину) в рибницькому басейні з'являється відчутна течія, якій риба змушена протистояти і витрачати на це свою енергію. Отже, витрати корму зростають, а добовий приріст залишається тим самим. Окрім того збільшуються витрати на електроенергію за рахунок активнішої роботи водяної помпи, яка забезпечує такий сильний потік води. І те, й інше призводить до невиправданих витрат у рибницькому господарстві.


Швидка течія створює в фільтрі механічного очищення турбулентність, завдяки чому зважені частки не осідають. У таких умовах для якісного очищення знадобиться більш щільний фільтруючий елемент з меншими пропускними вічками. Погано позначається швидка течія і на фільтрі біологічної очистки. Від швидкої зміни води колонії корисних мікроорганізмів скорочуються і не встигають переробляти отруйні продукти життєдіяльності сомів в їх нешкідливі похідні.

 
Повільна течія також небажана. У разі повільної зміни води (менше 1 обсягу рибницького басейну за годину) в басейні створюються зони застою, де накопичуються шкідливі метаболіти (амоній, нітрати, нітрити) та вуглекислий газ. Через повільне надходження збагаченої киснем води від аератора знижується вміст кисню в басейні з рибою. У фільтрі біологічної очистки повільний потік не дає потрібної кількості азотистих сполук для повноцінного живлення мікрофлори, через що її колонії «голодують», внаслідок чого скорочуються, а ефективність їх роботи падає.


Помпа для УЗВ

Для забезпечення оптимальної швидкості руху води в системі вирішальне значення має правильний підбір потужності циркуляційної помпи. Зручні у використанні водяні помпи з декількома швидкісними режимами.


Для регулювання швидкості руху води в басейні на початкових етапах експлуатації установки бажано спиратись на дані лабораторного дослідження показників якості проб води, взятої з басейну, де міститься риба. Склад води можна контролювати за допомогою періодичного лабораторного дослідження або ж встановити відповідні прилади в системі УЗВ. Оснащення ферми таким стаціонарним обладнанням є дуже зручним, оскільки можна в будь-який момент контролювати стан довкілля і своєчасно його оптимізувати.


Сучасні прилади, підключені до відповідного обладнання (компресора-аератора, циркуляційної помпи та ін.), крім звичайного моніторингу здатні самостійно контролювати рівень кисню, швидкість водообігу та багато інших параметрів, а також регулювати їх в автоматичному режимі без участі людини. Але таке «розумне» оснащення істотно (до 35%) підвищує вартість конструкції.


Характеристики води, як середовища проживання мармурового сома, мають, певно, найважливіше значення для досягнення успіху у вирощуванні цієї риби. Деякі основні вимоги до показників якості води розміщені в цій таблиці: 


                     Параметри водного середовища                   Нормативні значення 
 Температура, °С +25...28°С
 Зважені частки, мг/л  не більше 25
 Вільний аміак NH3, мг N/л 0,05
 Сірководень, мг H2S/л відсутній
 Двоокис вуглецю, мг СО2 не більше 10
 Водневий показник (рН) воды від 6,5 до 8,0 одиниць
 Амонійний азот NH4+, мг N/л  0,5
 Нітрити NO2, мг N/л 0,1

Мармуровий сом здатний деякий час дихати атмосферним повітрям, і від низького вмісту кисню в воді він не загине, але в рибництві є таке поняття як «зона необмеженого зростання». Це така концентрація кисню в воді, при якій риба не докладає ніяких зусиль і не витрачає енергії для здійснення дихання. У різних видів риб цей показник відрізняється. Для кларія нільського нижня межа цієї зони становить 50% від максимально можливого насичення води повітрям.


Як і вся інша промислова риба, мармуровий сом краще росте, розвивається і набирає вагу в умовах достатнього вмісту кисню. Слід враховувати, що мінімально допустимий рівень кисню в брудній воді має бути вищим (до 70% від максимально можливого насичення води повітрям), ніж у чистій, оскільки частина його буде витрачатися на окислення різних органічних речовин, які й спричинюють забруднення води. Ще можна розрахувати вміст кисню таким чином: оскільки максимальна розчинність кисню у воді за температури +26°С складає 8,43 мг/л, то його мінімально допустима концентрація в чистій воді рибницького басейну має бути не менше 4,21 мг/л.


Як вже наголошувалось раніше, критично важливим показником є вміст вільного аміаку у водному середовищі рибницького басейну. Рівень концентрації цієї сполуки, що викликає незначне пригнічення та зниження активності риби, складає 0,06 мг/л.


Важливим показником якості води є присутність у ній нітратів і нітритів. Нітрати не є токсичними для кларія нільського, а їх постійна наявність у воді не призводить до накопичення в тканинах товарної риби. Максимально допустимий вміст нітратів у воді для мармурового сома становить 1000 мг/л.


Нітрити – навпаки, становлять серйозну загрозу для організму риби. Якщо їх вміст перевищує 0,25 мг/л, то ці речовини з'єднуються з гемоглобіном крові і не дають йому брати кисень з води, що проходить крізь зябра, та переносити його до тканин організму. Зовнішніми ознаками отруєння нітритами є зміна кольору зябер з червоного на коричневий і сильне пригнічення. Риба при цьому плаває на поверхні води й хапає ротом атмосферне повітря. Смерть настає внаслідок кисневого голодування життєво важливих нервових центрів мозку.


Збільшення концентрації нітритів у правильно облаштованій УЗВ може виникати на початкових етапах через те, що мікроорганізми першої стадії перетворення аміаку та амонію (нітрифікації) вже розмножилися і почали виробляти нітрити, а мікроорганізми другої стадії (денітрифікації), які споживають нітрити, ще не встигли достатньо, до робочих масштабів, розвити свої колонії. Денітрифікатори зазвичай розвиваються й нарощують свою масу повільніше. 


Щоб запобігти виникненню цього небезпечного дисбалансу, слід збільшувати навантаження на новий біологічний фільтр поступово. Таке обережне, поступове зростання навантаження відбувається, якщо в басейн запускають планову кількість малька, яка буде залишатися до кінця вирощування (небагато, без перспективи розсаджування молоді в процесі дорослішання рибного поголів'я). Збільшення виділення цим поголів'ям отруйних метаболітів відбувається повільно, в міру зростання риби. При такому поступовому включенні в роботу фільтра біологічного очищення, мікрофлора другої стадії перетворення аміаку (денітріфікатори) встигає наростити свої колонії, і проблем зі «сплесками» концентрації нітритів не трапляється.


Якщо ж господарство не має можливості використання такого еволюційного шляху, то прибрати нітрити з води можна за допомогою додаткового обладнання – озонатора. Цей прилад, встановлений після біологічного фильтра, перетворить усі токсичні нітрити на безпечні нитрати та запобіжить загибелі риби від отруєння та задухи.


Наступною ключовою характеристикою води є її жорсткість. Жорсткість води – це кількість розчинених у ній твердих речовин. Цей показник важливий тому, що все, що є у воді, проходить через організм водних мешканців (потрапляючи через зябра і травну систему в кров, а з неї в усі тканини) і може впливати на їх ріст і розвиток, поступово накопичуватися в їх тканинах. У кінцевому підсумку ці речовини потрапляють в їжу людини з м'ясом вирощеної риби.


Прісною вважається вода, в 1 літрі якої розчинено не більше 1 грама твердих речовин (зазвичай це солі кальцію, магнію, цинку, заліза, алюмінію, марганцю та інших елементів). Якщо в воді розчинено 300 мг/л твердих речовин, то вона вважається жорсткою. Присутність у ній 100–150 мг/л домішок визначає средню жорсткість води, а якщо концентрація твердих речовин складає близько 40 мг/л, то це – м'яка вода. 


У дистильованій воді будь-які домішки відсутні, й вона не підходить для рибництва. Найбільш відповідною для вирощування мармурового сома є вода середньої жорсткості. Саме така вода наповнює більшість річок та інші природні прісні водойми. Вибираючи джерело постійного водопостачання для рибницької ферми, слід обов'язково враховувати її жорсткість, яку можна визначити лабораторно.


У рибництві жорсткість води ще вимірюють у мг-экв/л та в німецьких градусах (позначається як °dН). Один німецький градус є еквівалентом жорсткості, що створюється наявністю 10 мг/л оксиду кальцію (CaO), а 1 мг-экв/л відповідає 2,8°.


Не менш важливою є кислотність води. Для кларія нільського комфортне водне середовище знаходиться у межах від 6,5 до 8 рН. Вода з показником менше 5 та більше 10 рН складатиме загрозу його життю.


Внаслідок експлуатації УЗВ для вирощування мармурового сома, в приміщенні рибної ферми накопичується значна кількість вуглекислого газу та інших летких речовин, що утворилися від життєдіяльності риб і роботи мікрофлори біологічного фільтра. Концентрація вуглекислого газу в такому приміщенні може втричі перевищувати той показник, що на вулиці! Це істотно впливає на ефективність роботи компресора-аератора, який бере повітря для збагачення води киснем у цьому ж таки приміщенні. Крім того, відкрита вода здатна самостійно, природним шляхом здійснювати газообмін. Тому рибницькі приміщення потрібно обладнувати примусовою припливно-витяжною вентиляцією.


Багато що залежить від розмірів і конструкції виробничої будівлі, але в середньому, для обумовленого обсягу вирощуваної за один виробничий цикл товарної риби (500 кг), необхідний повітрообмін має становити близько 15 кубічних метрів на годину. (Для зниження втрат тепла за рахунок вентиляції, УЗВ можна розмістити в теплиці, де вуглекислий газ буде споживатися рослинами, і таким чином «закільцювати» круговорот газів у приміщенні. До речі, мул з механічного фільтра також можна використовувати як цінне органічне добриво для рослин.)


Щоб отримати 500 кг товарної риби, потрібно виростити близько 500 особин малька. Оскільки до дорослого стану доживе не все придбане поголів'я (мармуровий сом схильний до канібалізму: більші й сильніші особини поїдають тих, які слабші й дрібніші), то купувати мальків слід відсотків на 7–10 більше від потрібної кількості. 


Щільність посадки товарної риби повинна складати близько 250 особин на 1 кубічний метр води. Малька можна садити щільніше, але з часом, в міру зростання, його доведеться розсаджувати, а для цього потрібні додаткові ємності з водою, підключені до УЗВ. Це не завжди можливо в умовах обмежених фінансових ресурсів маленького господарства. Тому простіше відразу садити малька з розрахунку 250 особин на тонну води (трохи більше, оскільки частина малька загине в процесі вирощування) і нікуди не відселяти до самого кінця вирощування. Велика щільність посадки призводить до виникнення захворювань.


Мальки сома

Придбати малька можна за різною ціною. Вона залежить від його розмірів та якості. Так, наприклад, мальки розміром 2 см і вагою близько 4 г коштують 2 грн за штуку, десятиграмових мальків можна купити по 5 грн, п'ятдесятиграмових – по 15 грн за штуку. Чим більший зарибок, тим меншою буде його смертність. Так, виживаність серед п'ятдесятиграмових сомиків становить майже сто відсотків. Та в більшості випадків для вирощування закупляють малька вагою 10 г.


Мармуровий сом досить теплолюбний. Температура води в басейні має становити не менше +25...28°С. Температура +30°С провокує в нього виникнення захворювань (про це буде далі). При +35°С й вище риба може гинути, а при низькій (+20...22°С) суттєво знижуються темпи її росту й збільшується період відгодовування, що призводить до перевитрати корму, електроенергії, а також порушує план повтору технологічних циклів. 


Один технологічний цикл вирощування мармурового сома від малька до товарної риби вагою 1–1,2 кг триває від чотирьох місяців до півроку. Час вирощування залежить від кратності годування, якості кормів, умов утримання, віку закупленого малька та його якості.


Важливе значення для успішного вирощування має якість кормів і кратність годування. Годувати мармурового сома можна фаршем, обрізками кальмара, мотилем, трубковиком, артемією, дрібною рибою (карась, морожена тюлька, салака тощо), відходами забою тварин, зерновідходами або спеціальними комбікормами. Відмова від комбікорму призводить до значної витрати кормів: на 1 кг приросту потрібно близько 2–2,5 кілограмів підручних кормів. Білок з м'яса птиці організм сома засвоює погано, а свинина викликає у нього ожиріння.


Кларій нільський – всеїдна риба, та не варто зловживати цією її властивістю, оскільки годування «усім, що є» може викликати різні захворювання, особливо у молодої риби. Крім того, внаслідок такого годування готова продукція може мати різноманітні неприємні чи просто сторонні запахи. Так, наприклад, при годуванні тюлькою м'ясо сома набуває ледь відчутного запаху тухлої риби, що зменшує його комерційну цінність, а отже й ціну, за якою можна реалізувати вирощену продукцію.


До речі, про ціну. На сьогоднішній день оптова закупівельна ціна кілограмового сома становить близько 80 грн/кг, роздрібна – понад 95 грн/кг. Суттєво підвищує рентабельність виробництва переробка вирощеної риби (копчення, в'ялення або приготування рибних страв у кафе біля ферми та ін.). Загальна собівартість 1 кг товарної риби в разі циклічного вирощування 500 кг мармурового сома з використанням комбікорму середньої якості складає приблизно 60–65 грн. Чим більша кількість риби вирощується одночасно, тим меншою буде її собівартість.


Кращий спосіб отримати якісну товарну продукцію – це використання хороших спеціалізованих кормів імпортного виробництва (наприклад, «Аллер», «Шенкон» та інші) для годування рибного поголів'я. У цьому випадку на кожен кілограм приросту їх витрата складе до 1 кг. Корми для мармурового сома українського (продукція «O. L. Kar») або російського (наприклад, «Кларіс») виробника передбачають витрату 1,2...1,5 кг, щоб отримати 1 кг приросту риби. Хороший корм забезпечує рибі швидке та економічне зростання ваги, а також усуває виникнення різних захворювань, що істотно скорочує не лише витрати, а й клопоти.


Корм "Аller"

Для мармурового сома використовують корми двох типів: ті, що лишаються на поверхні води (плаваючі), так і ті, що опускаються на дно (потопаючі). З практичної точки зору краще надавати перевагу плаваючим екструдованим кормам. Їх використання спрощує оцінку поїдання, та й втрати у кормів такого типу менші порівняно з потопаючими. Істотним недоліком потопаючого корму є те, що близько 15% його кількості не встигає поїдатися рибою при годуванні та врешті утилізується системою очищення УЗВ.


Розроблено цілі лінії виробництва корму для зростаючих сомів різного віку і репродуктивного маточного поголів'я. Вони відрізняються розміром гранул (від 0,2 мм до 10 мм) і складом, а саме відсотком вмісту в них перетравного протеїну, жиру й енергії.


Годування мармурового сома

Годування рекомендується здійснювати від чотирьох до восьми разів на добу. Чим молодша риба, тим частіше потрібно її годувати. Що стосується кількості корму, то її визначають по загальній вазі риби в басейні. В середньому за весь період вирощування добова норма становить близько 3% від загальної маси риби. Щоб дізнатися масу риби в басейні, потрібно зважити одну особину і помножити отриману цифру на кількість особин в ємності.


Споживання корму у мальків, виражене у відсотках відносно їх власної ваги, вище, ніж у дорослої риби або у поголів'я перед реалізацією. Для прикладу наведемо рекомендовані норми згодовування власної продукції від одного з провідних виробників спеціалізованого корму для мармурового сома: 


- малькам вагою від 10 до 30 г потрібно давати щодоби по 5,5–6 кг корму на кажні 100 кг їх загальної маси (що становить 5,5–6% від їхньої ваги); розмір гранул – 1,5 мм; кількість годувань складає 7–8 раз на добу через однакові проміжки часу;


- рибу вагою від 30 до 50 г щодоби потрібно забезпечувати по 5,1–4,5 кг стартового комбікорму на кожні 100 кг її загальної живої ваги (тобто 5,1–4,5% від маси поголів'я);


- для молодняка вагою 50–80 г рекомендується витрачати по 4,5–3,9 кг корму на 100 кг ваги поголів'я (тобто 4,5–3,9% від живої маси риби); розмір гранул для молодняка такого віку: 2,5–3 мм; за добу потрібно здійснити 6 годувань;


- для молодняка вагою від 80 до 250 г щодобово потрібно по 3,3–3,8 кг комбікорму на кожні 100 кг загальної ваги поголів'я (3,3–3,8% від його живої маси), розмір гранул: 4 мм; 


- молодим мармуровим сомикам вагою від 250 до 500 г  потрібно згодовувати щодня по 2,9–3,2 кг комбікорму на кожні 100 кг їх живої ваги (це відповідає 2,9–3,2% від їхньої загальної маси); діаметр гранул корму: 5 мм; за добу рекомендується проводити годування 4–5 разів; 


- молодняк, вага якого досягнула 500–800 г, щодня потребує по 2,1–2,3 кг кормів на кожні 100 кг своєї загальної маси (це 2,1–2,3% від живої ваги поголів'я); необхідний розмір гранул: 6 мм; 


- сомів напередодні завершення виробничого циклу, вагою 800–1200 г, потрібно годувати з розрахунку: 1,6–1,8 кг корму на 100 кг рибного поголів'я в басейні (1,6–1,8% від загальної живої ваги риби); величина гранул: 8 мм; кількість годувань на добу – тричі, в один і той же час. 


Довше товарну рибу зазвичай не вирощують, та якщо її продовжують утримувати, то витрати сухого корму складають щодоби близько 1,5 кг на 100 кг дорослої риби. Розмір гранул: 10 мм. Кількість годувань: 2–3 рази на день.


Усі комбікорми для кларія нільського можна розділити на три групи: стартові, відгодівельні (гровер) та фінішні. Характеристики стартових комбікормів більшості виробників приблизно такі: вміст сирого протеїну – не менше 50%, сирого жиру – 20%, вуглеводів – 15% мінеральних речовин – 9%, клітковини – 1%. Загальна енергетична цінність: 5371 Ккал (22,4 МДж), перетравна енергія: 4315 Ккал (18 МДж). Розмір гранул: 1; 1,5; 2; 2,5; 3 мм. Для мальків розміром 2–4 см передбачені корми з гранулами завбільшки 0,2–0,3 та 0,5 мм.


Корми різних виробників, призначені для годування рибного поголів'я в середній період його вирощування, складаються з: сирого протеїну 47–40%, сирого жиру 20–25%, вуглеводів 15–20%, мінеральних речовин 8,1%, клітковини 2%; загальна енергетична цінність – близько 20,8 МДж, перетравна енергія – 18,4 МДж. Розмір гранул: 3; 4; 5; 6 мм.


Фінішні комбікорми містять: сирого протеїну 40–37%, сирого жиру 22–25%, вуглеводів 16–22%, мінеральних речовин 7,8%, клітковини 3%; загальна енергетична цінність – приблизно 18,7 МДж, перетравна енергія – 16,4 МДж. Розмір гранул: 6; 8; 10 мм.


До складу всіх трьох груп кормів входять: рибне борошно, гороховий або соєвий протеїн, деякі амінокислоти, кров'яне борошно, рибний жир, пшениця, мінеральні речовини, пробіотики й вітаміни.


Годувати сомів можна вручну або з використанням годівниць різного типу. До прикладу, одна годівниця «Рефлекс» призначена для використання на 10 квадратних метрах дзеркала води рибницької ємності. Застосування годівниць прискорює щоденне обслуговування, але й призводить до того, що більша частина корму дістається активнішім і сильнішим рибам, які поїдають його першими, а полохливі та слабкі задовольняються залишками. Така ситуація призводить до відставання в рості деякої частини (до 30%) поголів'я. А це знижує виробничі показники і затягує процес вирощування. Крім того, значна різниця в розмірах частини поголів'я провокує канібалізм: більша риба поїдає дрібнішу, внаслідок чого рибному господарству завдається прямий економічний збиток.


Годування риби вручну збільшує обсяг роботи, і часу витрачається більше, та водночас нормовану кількість корму розкидають у різних частинах басейну, щоб вся риба могла годуватись одночасно. Цим досягається менша конкуренція за корм серед мальків і, врешті, спостерігається рівномірніше зростання всіх особин.


Сомики

Середні темпи росту кларія в прийнятних умовах утримання та при годуванні комбікормами середньої якості приблизно такі: придбаний мальок вагою в 10 г виростає за місяць до 70 г, за два місяці вирощування його вага досягає 210 г, у тримісячному віці – 360 г, в чотири місяці – 540 г, у п'ять місяців – 750 г, в півроку кожний сомик важить від 900 г до 1 кг. Это середні, цілком реальні показники, на які можна орієнтуватися, щоб спланувати свою рибницьку діяльність. Є такі виробники кормів та постачальники малька, котрі обіцяють досягнення значно більших результатів (середня вага товарної риби  1 кг за 4 місяці) за умови використання їхнього продукту та застосування запропонованої ними технології.


На завершення матеріалу  кілька практичних рекомендацій. Якщо площа приміщення й фінансові ресурси дозволяють, то краще вирощувати сома не за принципом повторюваного циклу: «придбав малька – виростив – реалізував і знову придбав малька», а регулярно купляти малька та починати цикл його вирощування з дотриманням місячного інтервалу. Тоді в майбутньому можна отримувати дохід не двічі на рік, а щомісяця. Це забезпечить постійне надходження ресурсів для годування наступних партій молоді. До того ж у такому випадку ви отримуєте статус постійного постачальника риби для закупівельників, а це дуже полегшує збут готової продукції порівняно з разовими продажами.


Перед тим як започаткувати власний рибний бізнес, рекомендується знайти подібне підприємство у вашому регіоні і попрацювати там звичайним робочим деякий час, щоб все добре вивчити на практиці, познайомитися з процесом зсередини та набути необхідного досвіду, а також отримати корисні знайомства в цій сфері (з постачальниками кормів і малька, виробниками обладнання, витратних матеріалів та запасних частин, закупівельниками тощо). У власному виробництві це вбереже вас від багатьох помилок, полегшить процес становлення вашого бізнесу і прискорить його розвиток.


Створюючи свою рибну ферму, слід пам'ятати, що обладнання й малька краще купувати у великих, серйозних виробників, які крім самого товару пропонують професійний супровід вашого фермерського господарства у вигляді консультацій з повсякденних питань та в різних складних ситуаціях, які виникають під час вирощування риби.


Тепер – про можливі проблеми, котрі можуть виникати в процесі заняття аквафермерством. Перша й, певно, головна проблема, яку доводиться вирішувати рибоводу-початківцю, – це необхідні документи. Щоб займатися вирощуванням риби в законний спосіб і легально продавати її магазинам, приватним підприємцям або кінцевим споживачам, рибоводу потрібно мати певний правовий статус. На території України закон передбачає два варіанти такого статусу: або реєструватися як фермерське господарство (фізична чи юридична особа), або як фізична особа-підприємець (ФОП).


Оскільки наймані працівники на початковому етапі заняття рибництвом вам не будуть потрібні, а річний оборот грошей не перевищуватиме 7 млн грн, то краще обмежитися статусом фізичної особи-підприємця (третя група єдиного податку). В такому випадку потрібно буде сплачувати податок розміром 5% від річного обороту та ЄСВ – 1320 грн у місяць за себе. Якщо вашому рибному господарству знадобляться наймані робітники, то обмежень по їх кількості (для третьої групи єдиного податку) немає, але за кожного з них потрібно буде платити державі 41,5% від їхньої зарплати. 


3-я група має обмеження річного обороту: не більше 7 млн грн, тому якщо в майбутньому трапиться перевищення цього ліміту, потрібно переходити на систему загальних податків і зборів від обороту. А це становить 41,5% від обороту + ще автоматично ФОП стає платником ПДВ (тобто ще 20% від обороту). Але обмеження на оборот у такому випадку знімаються.


Для продажу товарної риби ресторану чи магазину потрібна буде накладна із зазначенням дати поставки, найменування товару та його ваги, сертифікат якості і ветеринарне свідоцтво. Накладну виписує сам підприємець, а решту документів видає служба ветеринарно-санітарного контролю.


Наступна проблема – це збої в роботі установки замкнутого водопостачання. Найчастіше вони виникають через поломки водяного насоса, механічного фільтра, повітряного компресора чи перебоїв з централізованим електропостачанням. Оскільки риба живе в штучно створеному й підтримуваному середовищі проживання, то вихід з ладу будь-якої частини обладнання за кілька годин може порушити рівновагу цієї екосистеми й призвести до повної загибелі рибного поголів'я та завдати максимально можливих матеріальних збитків усьому рибному господарству.


Щоб цього не сталося, потрібно завчасно подбати про дублююче устаткування (встановлювати його поступово, в процесі господарювання та в міру фінансових можливостей) та електрогенератор для тимчасового альтернативного забезпечення ферми електроенергією на випадок планових або аварійних відключень електромережі.


Щоб своєчасно помічати збої в роботі обладнання або відключення електроенергії, дуже бажано встановити в системі УВЗ спеціальний датчик, який буде відразу повідомляти про аварійну ситуацію гучним звуковим сигналом або надсилати повідомлення на телефон.


Ще одна з можливих проблем – це різні захворювання риби. Якщо ви купили цілком здорових мальків, правильно їх годуєте, а в системі життєзабезпечення підтримуються оптимальні умови, то мармуровий сом нічим не хворіє. (В процесі еволюції йому вдалося вижити й розмножитися в болотах Африки, де умови далеко не ідеальні!)


При значному й раптовому погіршенні життєво важливих параметрів умов утримання (перевищення гранично допустимої концентрації аміаку або нітритів, низький вміст кисню, порушення температурного режиму та ін.) і характеристик самої води (кислотність, жорсткість тощо) риба спочатку втрачає апетит, потім плаває на поверхні, а через деякий час гине. Ніяке лікування тут не допоможе, потрібно просто якомога швидше зрозуміти, в чому саме справа, і оперативно усунути порушення. Тоді ситуація нормалізується, і зникне загроза втрати поголів'я.


Захворювання можуть виникати й у випадку економії на обладнанні. Так, наприклад, відсутність бактерицидної ультрафіолетової лампи веде до того, що рано чи пізно у сомів з'являться захворювання, викликані мікроорганізмами: вірусами (герпесвірусна інфекція, епідермальна папілома та ін.), бактеріями (едвардсієльоз, протеоз) або мікроскопічними грибками (сапролегніоз, ахліоз). Ці захворювання спричинюють затримку росту та провокують загибель частини рибного поголів'я.


Досить поширеною причиною захворювань є також неправильне або неякісне годування. При згодовуванні спеціалізованих кормів від надійного виробника, де співвідношення всіх компонентів є добре збалансованим, ніяких розладів зазвичай не трапляється. Але якщо годування здійснюється кормами сумнівної якості або продуктами, не призначеними для годування кларія нільського (наприклад, комбікормом для свиней, бройлерів, сухим кормом для кішок чи собак, фаршем, субпродуктами тощо), то у риб можуть виникати розлади білкового, жирового, вуглеводного або мінерального обміну.


Зміна оптимального співвідношення між протеїном, жиром і вуглеводами в кормі спричиняє нераціональне використання цих речовин, сповільнює ріст і розвиток риб. Надмірно високий вміст білка при недостатній кількості непротеїнових енергії може зумовити виникнення білкового токсикозу. Нестача таких амінокислот як треонін, триптофан, метіонін у раціоні мармурового сома призводить до втрати апетиту, зниження активності й темпів зростання. У молоді ​​порушується розвиток скелета й хрящової тканини, внаслідок чого викривляється хребет, змінюється форма тіла. У важких випадках можлива атрофія лімфоїдної тканини. 


Надзвичайно важливим є вміст у комбікормі амінокислот валіну й лізину. Їх нестача істотно вповільнює розвиток малька, а повна відсутність протягом трьох тижнів призводить до значної смертності серед поголів'я. Надмірний вміст незамінних амінокислот або порушення співвідношення між ними так само небажані, як і їх дефіцит. Їх надлишок протягом тривалого періоду часу може стати причиною жирової дистрофії (переродження) печінки, появи в ній осередків некрозу. 


Надлишок гістидину може сприяти потовщенню стінок і виникненню виразок шлунка, а також викликати некроз невеликих ділянок кишечника. Внаслідок цього риби не можуть нормально перетравлювати і засвоювати запропоновані корми, що врешті веде до зниження швидкості набору живої маси, часткової втрати поголів'я, погіршення товарного виду риби і загальних фінансових результатів господарювання.


Внаслідок годування сомів продуктами з низьким вмістом жиру і вуглеводів, вони швидко витрачають запаси енергії, стають млявими, мало рухаються. При дефіциті жиру протягом тривалого періоду соми починають без видимих причин періодично обертатися навколо своєї поздовжньої осі, плавати боком або черевцем догори.


Надмірний вміст жирів і вуглеводів у раціоні спричинює відкладення жиру в черевній порожнині, в м'язовій тканині, на кишківнику й внутрішніх органах. За тривалого зловживання жирами в кормі спершу може розвинутися ожиріння печінки, а згодом її збільшення та жирове переродження. Патології печінки призводять до загибелі риби раніше, ніж вона досягне товарних кондицій.


Якісний склад не менш важливий, ніж кількість жиру в кормах. Нестача незамінних жирних кислот призводить до зміни проникності клітинних мембран, порушення роботи печінки і серця, анемії, погіршення стану епітеліальних клітин. Зовні ці розлади проявляються зниженням апетиту, депігментацією шкіри, ерозією плавників, судомами деяких м'язів. Як підсумок, риба гірше зростає, терміни її відгодівлі затягуються, а деяка частина поголів'я може гинути. М'ясо сомів, в раціоні яких була недостатня кількість жиру, стає сухим, блідим, а страви з нього довше готуються і не мають характерних смакових і поживних якостей.


Годування мармурових сомів недоброякісними боєнськими відходами, зіпсованими або забрудненими фекаліями тварин і птахів кормами часто викликає у них отруєння або захворювання бактеріальної етіології. Так, наприклад, при годуванні яловичим фаршем з селезінки, риба може захворіти на протеоз або едвардсієльоз, а від годування зараженою морською рибою соми можуть хворіти на стрептококоз.


Занести на свою рибну ферму різні інфекційні хвороби можна також внаслідок придбання мальків у сумнівних господарствах. Щоб цього не сталося, закуплений зарибок слід поміщати на обов'язковий 30-добовий карантин, під час якого вода з басейну, де утримуються мальки, не повинна потрапляти до загального водообігу та, змішуючись, подаватися до басейну з іншою рибою, яка вмрощується в системі УВЗ.


Використання в УЗВ води з природних водойм може призвести до зараження риби паразитарними захворюваннями (іхтіободоз, дермоцистідіоз та ін.).


Багато з перерахованих хвороб успішно лікуються, а для деяких ефективного лікування не існує.


Іхтіободоз (костіоз) – захворювання, збудником якого є найпростіший джгутиконосець Ichthiobodo  (Costia) necatrix типу MastigophoraВ системі замкнутого водопостачання збудник може з'являтися тоді, коли в ній використовується вода з природного водоймища. Розвитку цього паразитарного захворювання сприяє неякісне годування, велика щільність посадки сомів і брудна вода в рибницькому басейні. На початкових стадіях хвороби на тілі сомів з'являються невеликі плями, що відрізняються відтінком від загального забарвлення риби. Потім площа цих плям зростає, і з часом все тіло сома вкривається сірим нальотом. Уражаються також зябра і плавці. Перетинки між променями плавців можуть розриватися. З подальшим розвитком ураження зябер (вони бліднуть і вкриваються слизом) сомам стає складно дихати, і вони спливають на поверхню. Смерть настає від задухи. Без ветеринарної допомоги може загинути значна кількість поголів'я.


У разі виникнення захворювання потрібно обов'язково ввімкнути ультрафіолетову лампу та частково замінити воду свіжою. Хвору рибу треба відокремити від здорової і протягом 20 хвилин потримати в ємності з 2,5% розчином кухонної солі. Якщо спостерігається запущена форма іхтіободозу, вдаються до обробки риби в розчині формаліну (0,1 мл/л) протягом 10–15 хвилин або в розчині малахітового зеленого (0,2 г на тону води)  протягом 20 хвилин. Після ліквідації захворювання всю стару воду потрібно злити, а систему промити 5% розчином харчової солі. 


Для профілактики слід уникати будь-якого контакту ферми з природними водоймами та годування прісноводною рибою. Після закінчення виробничого циклу потрібно кожного разу міняти воду й промивати установку замкнутого водопостачання. Важливе профілактичне значення має також повноцінне годування безпечними комбікормами та дотримання оптимальних умов утримання.


Стрептококоз – захворювання, викликане мікроорганізмом роду Streptococcus. Потрапивши до організму сома, збудник продукує токсини, які викликають патологічні процеси в нирках, печінці, нервовій тканині, середньому мозку й органах зору. Зовні хвороба проявляється спочатку крововиливами в очах, гнійними пухирцями в ротовій порожнині, на зябрах та анусі, пізніше звляється булькатість очей. Лікування не розроблено, з метою профілактики до складу корму протягом 10 днів рекомендується додавати культуру ацидофільної палички дозою 0,5% від добової порції корму.


Протеоз – гостре інфекційне захворювання, яке спричиняють бактерії Proteus rettgeri, Proteus vulgaris та Proteus mirabilis, що потрапили в організм сома разом з кормом. Сприяє зараженню надто низька температура води. Риба втрачає активність та апетит, на її тілі з'являються осередки запалення, плавці червоніють, на зябрах відмирають деякі пелюстки, випинається анус. Ефективного лікування немає, поліпшення стану та зниження смертності можна домогтися застосуванням препаратів «Ніфулін», «Біовіт-120», «Фуразолідон» протягом 7–8 днів. Профілактика полягає в тому, щоб забезпечити сомам належні умови утримання та якісне годування.


Едвардсієльоз у сома спричиняють умовно-патогенні бактерії родини Enterobacteriaceae, а саме види Edwardsiella tarda та Edwardsiella ictaluri. Виникнення захворювання провокують висока температура води в басейні (+30°С) та значна кількість органічних речовин у воді (погане очищення). У сомів на зябрових кришках, на голові, а іноді й по всьому тілу з'являються виразки й абсцеси. Такі ж виразки і некротичні ураження розвиваються у внутрішніх органах (нирках, печінці, м'язах), що призводить до порушення роботи організму та загибелі близько половини поголів'я. Для лікування потрібно додавати до корму препарат «Окситетрациклін» добовою дозою 50 мг/кг маси риби протягом тижня. Профілактика полягає в ретельному дотриманні оптимальних умов утримання та забезпеченні риби якісними кормами.


Сапролегніоз й ахніоз – поверхневе грибкове захворювання, збудниками якого є представники нижчих грибів порядку Saprolegnia. До патогенних належать види Saprolegnia parasitica та Achlya flagellata. Починається хвороба з появи на тілі сома поодиноких тонких білих ниток, схожих на павутину. Потім їх кількість зростає, і через кілька днів на тілі риби з'являються ділянки, вкриті ватоподібними утвореннями. Риба втрачає активність і гине. Грибок проростає в тіло живих сомів, живиться його тканинами й отруює своїми токсинами. Лікування полягає в тому, що рибу (всю, навіть здорову) потрібно помістити в розчин метиленового синього (50 мл препарату на 1 л води) на 14–16 годин.


Метиленовий синій

Вірусна хвороба сомів спричинюється ДНК-геномним герпесвірусом, котрий активізується при утриманні сомів у забрудненій воді з температурою +30°С й вище. Зараженню сприяють травми шкіри, дуже щільна посадка риби в басейні та зниження імунітету внаслідок поганого годування. Вірус може передаватися від риби до риби під час безпосереднього контакту, через воду, предмети догляду та знаряддя лову, а також від батьківського поголів'я потомству. На ферму його можна завезти з придбаним зараженим мальком.


Зовні хвороба проявляється спочатку зниженням активності та відсутністю апетиту, зябра стають блідими, потім риби плавають біля самої поверхні або «висять» майже вертикально. На тілі хворої особини з'являються ділянки запалення та ерозії. Через 3–4 дні соми зовсім не реагують на зовнішні подразники, їх можна брати руками. Загибель настає через 5–7 діб від початку прояву симптомів, перед смертю риба опускається на дно. Лікування не розроблено. Профілактикою можна вважати закупівлю малька в благополучних господарствах-репродукторах і дотримання всіх норм утримання й годуваня мармурових сомів.


Вирощування кларія нільського в установках замкнутого водопостачання – справа нелегка й досить витратна, особливо на початковому етапі. Та разом з тим вона ж і набагато ефективніша, ніж ставкове або річкове садкове рибництво. Щоб отримати 1 кг приросту в садковому чи ставковому рибництві, потрібно витратити не менше трьох кілограмів корму, а в УЗВ на вирощуванні мармурового сома – близько 1 кг! 


Перші результати в ставковому рибництві у вигляді товарної риби отримують лише на третій рік після запуску малька, а мармуровий сом досягає товарної зрілості максимум через 6 місяців! Щоб вирощувати в ставку 1 тонну риби на рік, необхідно не менше 1 га площі, а тонну товарного мармурового сома можна виростити за півроку лиш на декількох квадратних метрах! Середня вага цьогорічної ставкової риби сягає близько 5–10 г, дворічної – 70–90 г, трирічної – 200–500 г, а мармуровий сом вже у шість місяців важить не менше 1 кг! 


До того ж у перший рік вирощування ставкової риби спостерігається великий відхід через діяльність хижаків, хвороб і різних несприятливих умов середовища, а придбаний мальок мармурового сома, при створенні оптимальних умов годування та утримання, виживає майже весь. Вирощена товарна ставкова риба може бути заражена багатьма небезпечними для людини паразитарними захворюваннями, а кларій нільський, за відсутності будь-якого контакту з природним середовищем, буде точно чистим й убезпеченим від хвороб.


Калорійність риби

М'ясо кларія нільського не лише смачне, а й дуже корисне для організму людини. Невелика кількість насичених жирів та відносно значний вміст омега-3 жирних кислот, що знаходяться в ньому, сприятливо впливають на стан здоров'я людини, знижуючи ризик виникнення хвороб серця, легенів, тромбозу судин та розвитку артритів.


Поживну цінність м'яса кларія нільського неможливо переоцінити. У ньому присутні кальцій, селен, фосфор, йод, цинк, калій та багато інших важливих для організму людини елементів. Йод необхідний для нормальної роботи щитовидної залози, селен активізує роботу імунної системи, кальцій та фосфор потрібні як будівельний матеріал для кісток і зубів, а колаген, що міститься в рибі, допомагає організму зберігати гарний стан шкіри.


М'ясо сома

Рибні продукти, приготовані з мармурового сома, є джерелами багатьох вітамінів, зокрема А, В12 та D. Завдяки своєму складу, вони нормалізують обмін речовин і покращують роботу мозку, продовжують працездатний вік літніх людей та активують здатність школярів до навчання. Через те, що вміст вуглеводів у м'ясі мармурового сома досить низький, і досить багато повноцінного, легкозасвоюваного білка, страви з нього корисні для людей, що страждають від надмірної ваги, спортсменів і дітей.


Новачкам займатись розведенням мармурового сома недоцільно, набагато вигідніше закуповувати малька в спеціалізованих господарствах-репродукторах.



Успішного вам рибництва! 



Усі питання, що стосуються даної теми, можна обговорити на нашому форумі.



Віталій Чугуєвець



Текст сообщения*
Защита от автоматических сообщений