Хвороба Марека - небезпечне інфекційне захворювання птиці

Перегляди: 215
26.11.2021
Хвороба Марека - небезпечне інфекційне захворювання птиці

Одне з найбезпечнішх захворювань домашньої птиці, здатне знищити вашу присадибну птахоферму за порівняно короткий строк – це хвороба Марека. До сьогодні вченим поки що не вдалося знайти ефективний метод її лікування. 


Назва хвороби пов'язана з ім'ям її першовідкривача Йожефа Марека (1868–1952 рр.), угорського вченого в галузі ветеринарії, члена-кореспондента Угорської академії наук. Після ретельного дослідження цього захворювання, у 1907 році він докладно виклав результати своїх спостережень. 


Відпочатку вчений назвав хворобу пташиним поліневритом, але ця назва не набула поширення, тому в ветеринарії, а також серед птахівників захворювання відоме під ім'ям його першого дослідника. Згодом збудника хвороби Марека й саму хворобу вивчали ще багато інших вчених (Паппенгеймер, Крапивнер, Коровін).


Йожеф Марек

Це захворювання викликається ДНК-вмісним онкогенним вірусом герпесу Herpesvirus galli-2. Різні штами цього вірусу мають неоднакову патогенність для птиці, тому можуть спричинювати й перебіг хвороби різної тяжкості. Низькопатогенні штами призводять до менш тяжкого перебігу, а високопатогенні – до гострого, з високою смертністю. 


Свою патогенність у довкіллі вірус здатний зберігати протягом тривалого часу. Так, наприклад, у продуктах життєдіяльності хворого птаха, у пір'яних фолікулах, у сухому пилу, на предметах догляду, стінах приміщень він може залишатися живим до 8 місяців. Глибоке заморожування (–18...24°С) збудника в м'ясі інфікованих курей чи яєчному меланжі подовжує цей термін до декількох років. Але під дією прямого сонячного світла, в умовах середньої та високої вологості (вище 70%) та кімнатної температури, вірус гине за кілька днів. 


Отже, можна зробити висновок, що утримання птиці в оптимальних умовах мікроклімату – один з простих та дієвих способів профілактики захворювання. Так, він не захистить птахів на 100%, зате знизить виживаність збудника, що потрапив у пташник, а отже, зменшить і ризик зараження поголів'я. 


Хвороба Марека

Найчастіше вражаються хворобою Марека домашні кури, але зрідка можуть хворіти й інші представники ряду куроподібних (перепели, цісарки, індички та ін.). Найбільш уразливий до зараження вірусом молодняк молодше п'яти місяців. У зоні особливого ризику знаходяться курчата всіх видів курячих, але для бройлерів хвороба небезпечна до 2-тижневого віку. Якщо вірус потрапляє в курник, де міститься добовий молодняк бройлерів, то до тритижневого віку заражаються всі курчата.


Практичні спостереження підтверджують, що чим птах молодший, тим у нього більше шансів захворіти. Найбільша смертність від хвороби Марека спостерігається у нестатевозрілої птиці. Дорослі кури теж хворіють, але рідше й легше, ніж молодняк. Водоплавні та інші птахи, особливо дикі, самі не хворіють, але є носіями збудника, резервуаром інфекції в регіоні. Статус безсимптомного вірусоносія може зберігатися в них до двох років, а іноді й довічно. Крім того, передавати вірус здоровій особині від хворої можуть кліщі та комахи. 


Як же відбувається зараження та розвиток хвороби в новому організмі? Хворий птах і носії вірусу виділяють його у зовнішнє середовище з яйцями (на шкаралупі), екскрементами та іншими продуктами життєдіяльності. Але найнебезпечнішим з усіх чинників передачі є вірус, який міститься в епітелії пір'яних фолікулів. Заражений птах уже через 7–21 день після інфікування починає виділяти вірус у зовнішнє середовище. Збудник, що виділився з хворого організму через слизові оболонки, органи дихальної та травної систем, проникає в здоровий.


Якщо в курчати немає імунітету, то збудник Herpesvirus galli-2 після проникнення поглинається лейкоцитами й кровотоком розноситься по всьому організму. Потрапивши до тканин лімфоїдних органів, вірус починає розмножуватись, що викликає розростання цих тканин. Пізніше вражаються периферичні нерви, органи чуття, внутрішні органи, м'язова система та мозок. На цьому етапі розвиток вірусу може призвести до паралічів, сліпоти, утворення пухлин у різних внутрішніх органах або спричинити загибель птиці.


В разі ураження низьковірулентним штамом збудника й при високій загальній резистентності зараженого організму, птах може одужати за рахунок утворення віруснейтралізуючих та вірусосаджуючих антитіл крові.


Як же ці процеси проявляються на курчатах зовні? Чим вищий продуктивний генетичний потенціал породи, чим молодший птах і чим патогенніший штам збудника, тим коротшим буде інкубаційний період хвороби. Цим пояснюється велика варіативність його тривалості: від двох тижнів до п'яти місяців, а інколи й довше. 


Проявляється хвороба Марека в двох основних клінічних формах: класичній і гострій. При класичній формі перебігу хвороби інкубаційний період триває від двох до трьох місяців. Після його закінчення, внаслідок ураження нервової системи вірусом, птах починає кульгати, зупиняється в рості та знижує свою активність. Пізніше спостерігається параліч шиї (перекручування), крил (відвисання), хвоста. Часто вражений птах не може пересуватись і лежить у характерній позі: одна нога направлена вперед, а інша – назад. 


Хвороба Марека

У деяких особин бувають напівпаралічі, що проходять і закінчуються одужанням. Це і є зовнішній прояв утворення віруснейтралізуючих та вірусосаджувальних антитіл крові, про яке згадувалося раніше.


У хворої птиці змінюється колір райдужної оболонки очей (вона сіріє). Видозмінюється й форма зіниці. Вона робиться вузькою, овальною, грушоподібною чи зірчастою. У деяких випадках її проріз зовсім змикається. В цей же час у хворої особини спочатку втрачається реакція на світло, а потім настає часткова або повна сліпота. Гине хворе поголів'я через 16 місяців післе появи перших симптомів хвороби. Смертність при цій формі коливається від окремих випадків до 30%. Частіше цей показник наближений до 5%. 


Хвороба Марека

У разі гострої форми перебігу хвороби Марека інкубаційний період може бути коротшим, ніж при класичній: від кількох тижнів до трьох місяців. І в цьому випадку хвороба проявляється раптово. Перебіг її відбувається швидко й завершується високою смертністю, яка може сягати 80%. За кілька перших днів захворювання охоплює все поголів'я віком до двох місяців, проявляючись змішаними розладами та незначним падежем. Змішані розлади включають: пригнічення, утруднене дихання, проноси.


Курчата спочатку втрачають апетит і перестають набирати вагу, а потім зовсім відмовляються від корму, стають млявими, мало рухаються, в них спостерігається ненормальна постава тіла, голови, крил, ніг, хвоста. Пізніше можуть розвинутися парези та паралічі. Через 2–6 тижнів смертність істотно зростає через ураження внутрішніх органів пухлинами. Під час розтину можна побачити пухлини на тканинах внутрішніх органів, особливо в яєчниках, сім'яних залозаах, м'язах, мозку. 


Хвороба Марека

Діагноз встановлюють на підставі аналізу клінічної картини та після проведення лабораторного вірусологічного дослідження.


Метод лікування курчат від хвороби Марека вченими поки що не знайдений, тому ключове значення має її профілактика. Профілактичні заходи складаються із загального комплексу та специфічної імунізації. 


До загального комплексу заходів належить неухильне дотримання правил зоогігієни: 


- тримати птицю слід в умовах оптимального мікроклімату, який відповідає віку поголів'я; 


- корм і вода повинні бути якісними, а годування своєчасним, рясним та збалансованим, а також відповідати віку та технологічному призначенню птиці (ремонт батьківського стада, продуктивні несушки, м'ясний молодняк тощо). 


Хороше годування та комфортні умови утримання дають птиці можливість підтримувати загальну резистентність свого організму на більш високому рівні


Закуповувати молодняк і племінних птахів слід у благополучних з цього захворювання господарствах. Придбаний молодняк чи дорослу птицю бажано карантинувати протягом місяця в окремому приміщенні або загоні перед тим, як об'єднати з рештою поголів'я.


Інкубуючи яйця, перед закладкою та після завершення циклу обов'язково слід проводити повну дезінфекцію всього обладнання інкубатора. Інкубаційні яйця також потрібно  дезинфікувати, оскільки збудник може знаходитись на їхній шкаралупі. Для всіх цих цілей підійде препарат «Арквадез-плюс», розведений у чистій воді до концентрації 0,25%. Така концентрація знезаражувальних речовин знищить збудників інфекційних хвороб (не лише вірус Herpesvirus galli-2) і водночас не зашкодить ембріонам.


Не слід утримувати курчат, що вилупилися, разом з дорослими птахами, краще практикувати ізольоване вирощування молодняку на окремій території, а ще краще на іншій фермі, подалі від дорослого поголів'я (і не тільки вашого, а й сусідського) і диких птахів.


Дезинфекція курника

Усю територію пташника слід відгородити глухою огорожею від решти присадибного тваринницького господарства (худоби, свиней, кроликів, водоплавних птахів та іншої живності). На територію пташника не повинні потрапляти ні бродячі тварини, ні сторонні люди, ні дикі птахи (голуби, горобці, ворони, чайки тощо).


При вході на огороджену територію присадибної птахоферми та в тамбурі, на вході до приміщення самого пташника, бажано облаштувати дезбар'єри та дезкилимки, заправлені знезаражуючим розчином. Як знезаражуючий засіб для заправки дезковриків і дезбар'єрів, підійдуть розчини більшості деззасобів: їдкого натру, формаліну, «Арквадез-плюс», «Екоцид С», «Бровадез-плюс» та інших. 


Чистота у пташнику – запорука здоров'я поголів'я. Один раз на декаду слід проводити ретельне механічне очищення приміщення, кліток, годівниць, напувалок, предметів догляду, і також білити стіни пташника розчином негашеного або хлорного вапна. А двічі на рік (навесні та восени) проводити повну дезінфекцію приміщення деззасобами (розчином їдкого натру, формаліну, препаратами «Екоцид С», «Кристал», «Арквадез-плюс», «Бровадез-плюс» чи подібними до них), інвентарю й усіх предметів, які знаходяться в пташнику й контактують з птицею.


Крім регулярних планових дезінфекцій, потрібно проводити повну дезинфекцію перед завезенням у господарство будь-якого поголів'я та після завершення кожного виробничого циклу. Особливо важливим є цей профілактичний захід у разі виникнення та подальшої ліквідації будь-якого інфекційного (викликаного мікроорганізмами) або інвазійного (викликаного паразитами) захворювання.


Не варто купувати інвентар чи клітки для утримання птиці, які вже використовувались в іншому господарстві, та якщо так вже сталося, то обов'язково потрібно ретельно їх очистити та продезінфікувати раніше згаданими дезінфектантами.


Однією з ланок передачі збудників багатьох захворювань є гризуни, кліщі та комахи. На всій території присадибної птахоферми, а особливо в приміщенні пташника, потрібно підтримувати порядок, не допускати захаращеності, періодично знищувати мишей, щурів, кліщів, мух, мошок та іншу шкідливу живність, яка завжди обов'язково присутня на будь-якому тваринницькому об'єкті.


Екоцид

Дезінсекцію (знищення небажаних комах) можна проводити за допомогою препаратів «Байт», «Агіта», «Мухостоп», «Цифлуніт» тощо. Для дератизації (знищення шкідливих гризунів) на ринку існує багато засобів. Одні з них, а саме: «Бактокумарин», «Смерч», «Щуряча смерть», «Пінокумарин», «Шторм», «Зоокумарин», «Лускунчик» та ін., виготовлені як готові приманки. Інші продаються у вигляді чистих препаратів, використовуючи які можна самостійно приготувати отруйні приманки для гризунів. Серед таких засобів хороші результати забезпечують «Бродефор», «Бром БД», «Бродіфакум», «Бромадіалон», «Гельцин» тощо. 


Дотримуючись перерахованих правил, можна суттєво знизити ризик зараження курчат хворобою Марека та іншими інфекціями.


Специфічною профілактикою є вакцинація поголів'я. На сьогодні від цієї хвороби існує багато різних вакцин («Інтервет», «Триплекс», «Біотестлабораторія» та ін.). Найбільш використовувані: «Авівак-Марек», «Полімун Марек ДВІ», «RISPENS CVI 988», «Марек-3», «Марекбройлер», «Вірусвакцина рідка культуральна проти хвороби Марека зі штаму ФС-126 вірусу герпесу індиків», «Nobilis: + СА126» та інші. 


Профілактична вакцина

Кожна вакцина має свої особливості використання, які докладно описуються в інструкціях щодо їх застосування. Але загалом усі вакцини застосовують одноразово в перші ж дні або навіть години життя курчат, ін'єкційно (підшкірно або внутрішньом'язово) у дозі 0,2 мл, внаслідок чого птах набуває стійкого імунітету до хвороби Марека через два – три тижні після вакцинації. У проблемних з цього захворювання регіонах застосовують ревакцинацію ремонтного молодняку через 20 днів після першого введення вакцини. Щеплене поголів'я не можна змішувати з іншими птахами впродовж трьох тижнів. 


Вакцини відрізняються за складом. Вибір вакцини залежить від епізоотичної ситуації в конкретному регіоні та найбільш можливого серотипу вірусу, що циркулює в цій місцевості. Порекомендувати, яку саме вакцину краще застосовувати у вашому господарстві, може місцева ветеринарна служба, яка володіє такою інформацією.


Профілактична вакцина

У випадку виявлення в господарстві хвороби Марека, всю клінічно хвору (з симптомами захворювання) птицю необхідно знищити та утилізувати, підстилку, пух, пір'я – спалити та провести дезінфекцію з викоританням фенолу, формальдегіду або їдкого натру. За умовно здоровими птахами, що контактували з хворими, встановлюється нагляд. 


Для численного поголів'я є сенс провести лабораторне дослідження на наявність вірусу в організмі клінічно здорової птиці. М'ясо клінічно здорового (що не має симптомів хвороби та патологічних змін у тканинах), але зараженого поголів'я може використовуватись у їжу після тривалої термічної обробки. Завозити в господарство нових птахів слід не раніше, ніж через місяць після ліквідації хвороби та проведення там заключної дезінфекції.



Питання, що виникли за темою цієї статті, можна обговорити на нашому форумі.


Віталій Чугуєвець


Поділитись в соцмережах:

Текст повідомлення*
Защита от автоматических сообщений