Продовжимо розмову про виховання молодого коня. Отже, ваше лоша досягло півторарічного віку. Завдяки вашим зусиллям, наполегливості й терпінню, у вас з ним до цього часу склалися правильні стосунки, засновані на взаємоповазі. Ваш вихованець вже багато чого навчився, і настав час зробити в його вихованні наступний крок. Якщо фізичний розвиток у лошати є хорошим, то можна почати об’їжджати тварину в упряжі. (НЕ ВЕРХИ!)
Що означає «хороший фізичний розвиток»? Лошатко повинне мати здоровий вигляд, бути добре вгодованим, допитливим і рухливим. У віці 1,5 років його вага має становити не менше 380 кг, а висота в загривку – не нижче 140 см. Стандарти росту і ваги залежать від статі й породи вашого лошати. Верхові та рисаки зазвичай вищі й легші, ваговози – навпаки, нижчі в загривку, проте важчі за рахунок грубої конституції. Ваговозне лоша в півтора року має важити 500–650 кг за умови зросту 140–155 см, у два роки ці показники зростають відповідно до 550–700 кг та 150 см. Кобилки ростуть трохи повільніше за жеребчиків. Все це треба враховувати під час вирощування й виховання майбутнього робочого коня.
Якщо лоша ще недостатньо зміцніло, то подальше виховання краще відкласти на кілька місяців, а тим часом звернути більше уваги на його годування, а в разі необхідності провести терапію вітамінами або спеціальними стимуляторами росту (наприклад, препаратом «Нуклеопептид»).
Але здебільшого лошата у дбайливих господарів розвиваються навіть краще, ніж це зазначено в стандартах породи. Таке лоша вже час привчати до упряжі та спокійного ставлення до воза. Для цього з півторарічного віку на лоша періодично потрібно вдягати хомут і залишати його на шиї спочатку на кілька хвилин, а потім все довше й довше. Коли ви вперше вдягаєте на лошатко хомут, необхідно чимось відволікти тварину – почесати, погладити, дати смаколик, поводити тощо.
Коли ваш вихованець звикне до хомута (чи наритника), починаємо його об’їжджати. Для цього надягаємо на лоша хомут (або наритник), вуздечку, сіделко, віжки. Прив’язуємо лоша повідом вуздечки за оглоблю до запряженої у віз спокійної дорослої кобили або старого мерина (не жеребця!). Потім подаємо команду рухатись і їздимо спокійним кроком хвилин 15–20, поки лоша звикнеться і не боятиметься рухомого воза позад себе. Через кілька днів практики таких поїздок лоша зазвичай вже не створює проблем під час руху. Воно ходить, повертає, зупиняється цілком синхронно зі старшим робочим конем.
Після вдалого закріплення цієї навички вже можна впрягти лоша по-справжньому разом з тим же конем у парноконний віз та продовжувати подальше навчання з використанням віжків. Спочатку їздити потрібно десь поряд з оселею чи господарством, а згодом виїхати в поле або іншу безлюдну місцевість, де немає машин та інших коней. Період такого навчання залежить від темпераменту лошати і правильності попередніх занять, але зазвичай тварині вистачає від трьох до десяти запрягань.
Такі поїздки із запряженням лошати в легкий, порожній віз призначені саме для його навчання, але в жодному разі не для виконання якоїсь роботи! У такому ранньому віці кістяк і сухожилля коня ще не готові до навантажень, тому їх можна дуже легко пошкодити. Після того, як лоша навчиться спокійно ходити в парі, його можна запрягти в одноконку, щоб здійснити кілька поїздок по безлюдній місцевості, де немає факторів, здатних викликати у тварини переляк чи значну зацікавленість.
Якщо у вас немає досвідченого коня, щоб використати його для об’їждження вашого вихованця, то можна запрягти лоша в сани (взимку) або в дуже легкий віз на автомобільних колесах. Робимо це для того, щоб уникнути зайвого шуму під час руху, який може налякати недосвідченого коника. А далі, не сідаючи у віз, беремо віжки і повторюємо з твариною те, чого вчили його в однорічному віці – ходимо із запряженим лошам у віжках.
Першого часу, якщо лоша сильно нервує, його можна поводити за повід вуздечки, одночасно заспокоюючи та погладжуючи. Коли лоша вгамується, звикне до упряжки та не намагатиметься бігти чи стрибати, можна сісти у віз і продовжити навчання. Зазвичай вистачає декількох занять, щоб закріпити навички. Після цього впродовж першого місяця потрібно раз на тиждень запрягати лоша і проїжджати на ньому спочатку кілометр-півтора, а потім все більше й більше, поступово збільшуючи відстань за одне заняття до чотирьох-п’яти кілометрів. Через якийсь час вистачатиме й одного заняття на місяць, щоб підтримувати робочі навички.
Ще раз зазначу, що об’їжджати лоша, залежно від рівня його фізичного розвитку, ми починаємо у віці півтора-двох років, а надалі лише підтримуємо цей навик один раз на місяць. Ніякої роботи, навіть найлегшої! Зазвичай стається так, що в цей період ми особливо не дисциплінуємо лоша своїм домінуванням, через що його поведінка в більшості випадків різко змінюється. Кінь стає агресивним, починає кусатися, штовхатися та всіляко демонструвати свій характер. Господар думав, що всі труднощі вже позаду, і лоша завжди буде слухняним та поступливим. І раптом такі несподівані зміни! Це викликає здивування та нерозуміння в господаря: чому, що ж із лошам не так?!
А причина криється в біології коня. Настав час лошаті ставати дорослим. Поки воно перебуває з матір’ю (від народження й до відлучення), то знаходиться на тому ж ієрархічному рівні, що й вона. Усі дорослі коні в табуні сприймають лошатко в цьому віці як частину коня-матері, тому й ставляться до нього відповідно. А от вже півторарічного коника починають сприймати в табуні як молоду дорослу особину. У цьому віці лоша стає чималим за розмірами та й фізично сильним, тому має завойовувати своє місце в ієрархії табуна. Спершу лоша затверджує свій новий статус серед однолітків, а пізніше і щодо всіх інших членів групи. Це запрограмовано генетично.
Поки ми пригнічували волю лошати різними навчаннями та обкаткою, він приймав своє низьке становище, оскільки йому про це постійно нагадували. Коли ж частий вплив на нього припинився, кінь сприйняв це як шанс змінити свій статус. Хазяїн не помітив, як одного разу його підопічний стояв до нього задом і він, господар, вирішив обійти його. Іншого разу лоша без дозволу порушило особистий простір хазяїна, а згодом, ніби ненароком, штовхнуло господаря плечем або боком, не відійшло, коли господар намагався його відтіснити під час обслуговування. Хазяїн цього або не помітив, або проігнорував. І, зрештою, за розумінням молодого коня, перший етап зміни статусу був подоланий.
Потім лоша стало пощипувати господаря за одяг, «ненавмисно» наступило на ногу. І знову господар дозволив, пробачив, поступився. Чи не звернув уваги або поспішав, або не поставився до цих проявів серйозно. І лоша зрозуміло, що йому дозволяють так поводитись, значить, його статус зростає. А тут ще й генетика дорослішання диктує поведінку… Так було пройдено другий етап.
Коли ж лоша почало кусатись, «щулити» вуха на хазяїна й бити ногами,– це вже був третій етап встановлення нової ієрархії. І тільки тепер господар схаменувся. Він здивований, але серед молодих коней така поведінка є цілком природною.
Як бачимо, все відбулось не раптово, як це одразу здалося. Що ж тепер робити? Перечекати, поки мине «важкий вік» і сподіватися, що лоша подорослішає і стане таким, як колись було? Ні! Не стане. Не варто на це сподіватись і чекати, що все налагодиться саме по собі. Потрібно діяти, і чим найшвидше та рішучіше, тим краще.
Найпростішим вирішенням цієї проблеми було б її запобігання. Тобто, помітити зміни в поведінці лошати на початкових етапах і вчасно припинити. Проте, якщо вже цього не сталося, то господареві залишається повертати свій статус тим самим шляхом, яким він його втратив.
Для початку потрібно частіше запрягати молодого коня та їздити на ньому з періодичними наказами зупинитися, рушати, переходити з рисі на крок тощо. Це дуже допомагає зменшити агресію і навіть забезпечує повернення тварини до колишніх стосунків. Під час обслуговування коня постійно вимагайте від нього поступок та одразу припиняйте будь-які прояви незгоди з його боку.
Саме цей час буде найвдалішим, щоб привчити молодого коня не боятися транспорту. Насамперед потрібно показати лошаті здалеку дорогу, де рух автотранспорту є досить жвавим. Потім з кожним днем слід скорочувати цю дистанцію, щоб поступово наближатисись до проїжджої частини дедалі ближче. Через тиждень-два ви зможете спокійно їхати конем вздовж узбіччя дороги з автомобілями, що проїжджають поруч.
Як виховувати молодого коня з двох років, можна дізнатись у наступній статті.
Запитання, які виникли у вас за цією темою, пишіть у коментарях, нижче під статтею. Вирішуватимемо їх спільно!
Віталій Чугуєвець
Поділитись в соцмережах:
