Якщо ви не бажаєте купувати на ринку втридорога не завжди якісне м’ясо чи інші м’ясні продукти, то можна вдатись до альтернативного варіанту – самостійного виробництва свинини. Втілення такої ідеї забезпечить будь-якій сім’ї, що має власне господарство, непогану підмогу в її харчуванні. І насамперед, окрім створення необхідних умов для утримання тварин, необхідно правильно обрати потрібну вам свинячу породу.
За напрямом продуктивності усі породи свиней умовно поділяють на три типи:
· м’ясо-сальні або універсальні породи, які забезпечують більшу кількість м’яса найвищої якості;
· сально-м’ясні породи, вміст сала в яких є більшим ніж у решти порід (у відсотковому співвідношенні до м’яса);
· беконні породи, що забезпечують нежирне, дієтичне м’ясо з незначною кількістю жирових прошарків.
Найпопулярнішими серед м’ясо-сальних порід свиней є: українська степова біла, українська степова ряба, литовська біла, велика біла та інші. Свині цих порід швидко набирають живу вагу, невибагливі до складу кормів, не потребують якогось особливого догляду чи спеціальних умов утримання.
Дорослі свині накопичують у своїх тушах значну кількість жирової тканини. Вміст м’яса в одній туші сягає від 55 до 60%, а сала – до 37%. Товщина шпику – близько 2,5 см.
Свині сально-м’ясного типу зазвичай мають товстий жировий прошарок. До них належать такі популярні породи, як білоруська чорно-ряба, миргородська та північнокавказька. Тваринам властиві швидке набирання ваги, гарний апетит і невибагливість. Вони мають чудовий екстер’єр: широкий, міцний і масивний тулуб з важкою і м’ясистою передньою частиною. Товщина шпику сягає понад 3,5 см. У туші свині сально-м’ясної породи вміст сала може становити до 45%.
Серед беконних порід наибільшу популярність здобули свині порід ландрас і дюрок, а останніми роками неабиякого визнання набули висловухі в’єтнамські свині, що також належать до беконного типу.
Зовнішність свиней беконного типу має свої особливості. У тварин спостерігається довгастіший тулуб, підтягнутий живіт, краще розвинені м’язи та масивніші груди. В одній туші свині міститься до 60% м’яса, тоді як відсоток сала зазвичай становить лише від 20 до 30%. Товщина шпику досягає 1,8–2 см.
Перш ніж купувати свиней для розведення, необхідно чітко визначитися з метою їх вирощування, адже якщо свинар планує регулярно отримувати свинячий приплід для подальшої його реалізації, то в такому разі бажано купувати кілька свинок і кабанчика (інакше буде проблематично знайти кнура для парування). Надзвичайно важливо, щоб ці тварини походили не від споріднених батьківських пар, оскільки внаслідок близькоспорідненого схрещування отримують потомство низької якості як за продуктивністю, так і за життєздатністю.
Якщо отримання потомства від поголів’я не є вашою метою, і свинки вирощуються виключно на забій, то в такому разі краще купувати свиню, оскільки м’ясо у самок ніжніше і смачніше. До того ж кабанчика доведеться каструвати, інакше його м’ясо й сало матимуть дуже неприємний запах. Проте не слід також забувати, що кастровані кабани зазвичай досягають більших розмірів і, відповідно, більшої ваги.
Починати вирощування тварин можна навіть з придбання однієї свинки чи кабанчика. Якщо дотримуватись елементарних правил догляду за свинями, витрати на їх утримання швидко окупляться.
Найпопулярніші породи свиней
Українська степова біла порода
Вона була створена академіком Михайлом Федоровичем Івановим, який поставив за мету вивести свиней, якнайкраще пристосованих для розведення в степовій зоні України, оскільки місцеві свині, хоч і були досить витривалими, проте мали низьку скоростиглість, а завезені з інших країв погано адаптувались до місцевого посушливого кліматичного середовища.
Михайло Федорович розпочав роботу над створенням породи ще в далекому 1926 році, а вже в 1934-му, після тривалих експериментів, отримав нових тварин з унікальними характеристиками. Та найголовнішим є те, що під час реалізації проєкту вчений розробив і впровадив ефективну методику, яка згодом стала основою процесу виведення нових порід і дала змогу досягати потрібного результату в рекордно стислі строки.
Прабатьком нової породи став кнур на прізвисько «Асканій» з видатним екстер’єром і чудовою комплекцією. Жива маса Асканія становила 375 кг. Згодом окремі представники цієї породи змогли досягти ваги в 400 кг (!) і більше. Наприклад, кнур на прізвисько «Боєць» мав живу вагу 415 кг та загальну довжину тіла 190 см.
За показниками продуктивності та скоростиглості свині української степової білої породи практично не відрізняються від продуктивності представників решти білих порід, але вони мають кращу витривалість та є більш невибагливими.
Велика біла порода
Вивели цих тварин англійські селекціонери ще в ХІХ сторіччі, коли свині відомої йоркширської породи опинились на межі зникнення. Усі найкращі та найвідоміші свинарі Англії об’єдналися та домовились про те, щоб припинити будь-яке схрещування породи заради збереження головних стандартів унікального поголів’я, з якого на той час залишилося заледве більше сотні голів (54 кабанчики та 61 свинка).
І тільки через 100 років вчені отримали можливість продовжити селекційну роботу з йоркширами, внаслідок якої у 1885 році з’явилась порода, що отримала назву велика біла. Порода, завдяки своїм характеристикам, отримала визнання у свинарів і почала швидко поширюватися.
Нині представники великої білої породи здобули неабияку популярність і в Україні, тому становлять близько 80% усього племінного поголів’я свиней.
Цим свиням притаманна скоростиглість. У віці одного року їхня маса в умовах якісного годування може сягати 200 кг. Дорослий кнур здатен набирати вагу до 370 кг, а маса свиноматки становить до 270 кг.
Тварини мають спокійний і миролюбний характер. Вони чудово адаптууються до суворих кліматичних умов, невибагливі до умов утримання й догляду, мають високу плодючість.
Литовська біла порода свиней
Це поголів’я було створене в Литві в середині ХХ сторіччя і, завдяки своїм чудовим характеристикам, представники породи набули популярності в багатьох тваринницьких господарствах не лише на своїй батьківщині, а й за її межами.
У 1967 році породу стандартизували. За зовнішніми ознаками (екстер’єр, статура та продуктивність) ці свині дуже схожі з великою білою породою, гени якої використовувались у селекції як домінантні.
Масть у литовської породи біла. Тулуб великий, міцний, статура гармонійна. Вага дорослої свині досягає 250 кг. Маса дорослого кнура може становити до 330 кг.
Детальний та послідовний опис особливостей ведення домашнього свинарства з практичними рекомендаціями можна знайти на нашому сайті в рубриці Тваринництво, у серії статей «Свині у вашому гомподарстві». А тут ви матимете змогу ознайомитись з сучасним і прогресивним методом вирощування свиней.
Поділитись в соцмережах:
